Постанова

від 24.01.2024 по справі 925/555/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2024 р. Справа№ 925/555/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Коротун О.М.

при секретарі судового засідання : Шевченко Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Андрійко Є.Л.;

від відповідача: не з`явились;

від ДВС: Крайчинський С.С.

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманьгаз Збут» та Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Крайчинського Сергія Станіславовича

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 09.05.2023 (повний текст складено 16.05.2023)

про відмову у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманьгаз Збут» від 16.03.2023 р. на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Крайчинського Сергія Станіславовича у виконавчому провадженні № 71105504

у справі № 925/555/21 (суддя - Дорошенко М.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманьгаз Збут»

про стягнення 141 653 649, 28 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 20.09.2021 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманьгаз Збут» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» 125 533 918, 29 грн основного боргу, 1 761 701,95 грн пені, 402 917,38 грн 3 % річних, 1 044 889,09 грн інфляційних втрат, 12 910 222,57 грн штрафу та 794 500,00 грн судового збору.

Вказане рішення суду першої інстанції було оскаржено до апеляційного господарського суду.

У листопаді 2021 року до Північного апеляційного господарського суду від позивача та відповідача надійшла заява, в якій сторони просили затвердити мирову угоду на стадії апеляційного провадження у справі № 925/555/21 на умовах, зазначених в мировій угоді, та просили закрити провадження у справі на підставі ч. 2 ст. 192, п. 7 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 29.07.2022) затверджено мирову угоду від 11.10.2021, укладену між ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та ТОВ «Уманьгаз Збут», в редакції зазначеній у резолютивні частині цієї ухвали.

У березні 2023 року ТОВ «Уманьгаз Збут» звернулося до Господарського суду Черкаської області із скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Крайчинського Сергія Станіславовича (далі - приватний виконавець Крайчинський С. С. (з урахуванням заяви про уточнення (а. с. 183-184, т. 5), в якій просило:

- визнати неправомірними дії приватного виконавця щодо винесення постанови від 21.02.2023 про відкриття виконавчого провадження № 71105504 з виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 у справі № 925/555/21;

- визнати недійсною та скасувати постанову приватного виконавця від 21.02.2023 про відкриття виконавчого провадження № 71105504 з виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 у справі №925/555/21;

- визнати неправомірними дії приватного виконавця щодо винесення постанови від 21.02.2023 про арешт майна боржника в межах виконавчого провадження № 71105504;

- визнати недійсною та скасувати постанову приватного виконавця про арешт майна боржника в межах виконавчого провадження № 71105504;

- визнати неправомірними дії приватного виконавця щодо винесення постанови від 21.02.2023 про арешт коштів боржника в межах виконавчого провадження № 71105504;

- визнати недійсною та скасувати постанову приватного виконавця від 21.02.2023 про арешт коштів боржника в межах виконавчого провадження № 71105504;

- визнати неправомірними дії приватного виконавця щодо винесення постанови від 03.03.2023 про арешт коштів боржника в межах виконавчого провадження № 71105504;

- визнати недійсною та скасувати постанову приватного виконавця від 03.03.2023 про арешт коштів боржника в межах виконавчого провадження № 71105504.

На обґрунтування скарги боржник посилався на безпідставність пред`явлення стягувачем до виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 у справі № 925/555/21 про затвердження мирової угоди та відповідно і відкриття приватним виконавцем Крайчинським С. С. виконавчого провадження № 71105504 на підставі цієї ухвали, оскільки затверджена судом мирова угода виконувалася боржником належним чином. Заява стягувача про початок примусового виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 у справі № 925/555/21 містить недостовірні відомості про залишок непогашених боржником сум, включених до мирової угоди.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 09.05.2023 (суддя - Дорошенко М. В.), залишену без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2023 (головуючий суддя - Буравльов С. І., судді - Шапран В. В., Андрієнко В. В.), відмовлено у задоволенні скарги ТОВ «Уманьгаз Збут» від 16.03.2023 на дії приватного виконавця Крайчинського С. С. у виконавчому провадженні № 71105504.

Не погоджуючись з постановою апеляційного та ухвалою місцевого господарських судів, ТОВ «Уманьгаз Збут» звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким скаргу задовольнити.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 12.10.2023 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманьгаз Збут» задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2023 у справі № 925/555/21 скасовано. Справу № 925/555/21 в частині розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманьгаз Збут» від 16.03.2023 на дії приватного виконавця направити на новий розгляд до апеляційного господарського суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 апеляційну скаргу у справі № 925/555/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Сулім В.В.(головуючий суддя (суддя-доповідач)), Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О.

Північний апеляційний господарський суд призначив до розгляду апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманьгаз Збут» та Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Крайчинського Сергія Станіславовича на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 09.05.2023 року у справі № 925/555/21 на 06.12.2023.

28.11.2023 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманьгаз Збут» до суду надійшла заява про відвід судді Майданевича А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 визнано необґрунтованим заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю «Уманьгаз Збут» відвід судді Майданевичу А.Г. від розгляду справи №925/555/21. Справу №925/555/21 передано для вирішення питання про відвід судді Майданевича А.Г. у порядку, встановленому ст. 32 Господарського процесуального кодексу України

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманьгаз Збут» про відвід судді Майданевича А.Г. від розгляду справи №925/555/21.

У зв`язку з оголошенням у м. Києві повітряної тривоги, та відповідно необхідності перебування працівників та відвідувачів суду в укритті, судове засідання по справі №925/555/21 призначене на 06.12.2023 не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2023 розгляд спраив № 925/555/21 призначено на 24.01.2024.

08.01.2024 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманьгаз Збут» до суду надійшли пояснення по справі, відповідно до яких останній зазначив, що приватним виконавцем було протиправно самостійно встановлена наявність підстав для стягнення неустойи та визначено розмір такої неустойки, позбавивши боржника права на зменшення її розміру, яке передбачено ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України.

Представник позивача та приватний виконавець у судовому засіданні 24.01.2024 заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили суд оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання 24.01.2024 не з`явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа наявною в матеріалах справи.

Колегією суддів під час розгляду даної справи враховано, що на підставі указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 (зі змінами від 14.03.2022, від 18.04.2022, від 17.05.2022), Закону України № 2102-IX від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов`язок держави - захищати життя людини.

Разом з тим, у відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

А тому, враховуючи, що під час воєнного стану суди не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача у судовому засіданні 24.01.2024.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як передбачено ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Зі змісту мирової угоди, затвердженої ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 р. у справі № 925/555/21, вбачається, що боржник станом на 30.11.2022 включно повинен сплатити стягувачу 21 960 603, 84 грн чергових щомісячних платежів згідно з графіком по 15 686 014, 56 грн за кожний із чотирнадцяти місяців за період з жовтня 2021 року по листопад 2022 року, а також 794 500,00 грн судового збору, разом в сумі 22 755 103, 84 грн.

Відповідно до реєстру здійснених боржником за мировою угодою у справі № 925/555/21 платежів і копій платіжних документів боржник станом на 30.11.2022 сплатив стягувачу на виконання вказаної мирової угоди 20 781 989, 35 грн.

В грудні 2022 року та в січні 2023 року боржник в порушення умов затвердженої мирової угоди у справі № 925/555/21 не сплатив чергові платежі у розмірі 15 686 014, 56 грн за кожний із цих двох місяців.

За період з 01.02.2023 по 20.02.2023 боржник сплатив стягувачу за мировою угодою у справі № 925/555/21 ще 1 868 614, 55 грн.

У зв`язку з тим, що боржник не здійснив передбачених графіком мирової угоди у справі № 925/555/21 двох чергових платежів підряд, а саме за грудень 2022 року і за січень 2023 року, на загальну суму 3 137 229, 12 грн, стягувач звернувся до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Крайчинського С.С. із заявою про початок примусового виконання мирової угоди на підставі ухвали Північного апеляційного господарського суду про її затвердження від 14.12.2021 у справі № 925/555/21 щодо стягнення з боржника 72 234 883, 99 грн основного боргу, 880 850, 97 грн пені, 402 917, 38 грн 3% річних, 1 044 889, 09 грн інфляційних втрат, 6 455 111, 29 грн штрафу та 37 610 856, 06 грн штрафу за невиконання мирової угоди.

21.02.2023 приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Крайчинський С.С. одержав заяву стягувача про початок примусового виконання мирової угоди.

Також 21.02.2023 приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Крайчинський С.С. виніс постанови: про відкриття виконавчого провадження № 71105504; про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 71105504; про арешт майна боржника у виконавчому провадженні № 71105504.

28.02.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Уманьгаз Збут» направило на адресу Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Крайчинського С.С. заяву № 41 про зупинення виконавчих дій у виконавчому провадження № 71105504 та зняття арешту з коштів та майна боржника, які накладено в межах виконавчого провадження № 71105504, у зв`язку з тим, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 13.12.2022 № 1662 боржника включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу.

Листом від 02.03.2023 № 203 приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Крайчинський С.С. повідомив боржника про відсутність правових підстав для зупинення виконавчого провадження № 71105504, оскільки боржником не надано доказів того, що заборгованість, яка стягується згідно з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 у справі № 925/555/21 може бути врегульована на виконання Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу». Також боржником не визначено, який саме механізм врегулювання заборгованості застосовується до основного боргу, та яким методом врегульовуються штрафні санкції з інфляційними втратами.

03.03.2023 приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Крайчинський С.С. виніс ще одну постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 71105504.

Обґрунтовуючи скаргу на дії приватного виконавця, боржник посилається на безпідставність пред`явлення стягувачем до виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 у справі № 925/555/21 про затвердження мирової угоди, а відповідно і відкриття приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Крайчинським С.С. виконавчого провадження № 71105504 на підставі цієї ухвали з огляду на те, що затверджена мирова угода виконувалася боржником належним чином, але приватний виконавець не перевірив цього і не пересвідчився у відсутності підстав для відкриття виконавчого провадження.

Статтею 193 ГПК України встановлено, що виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пп. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів як, зокрема: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Вимоги до виконавчих документів передбачені ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частиною 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Частинами 7 та 8 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти/електронні гроші боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Так, колегія суддів зазначає, що ухвала Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 у справі №925/555/21 про затвердження мирової угоди є виконавчим документом, який відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Колегією суддів встановлено нездійснення боржником платежів згідно з графіком, визначеним мировою угодою, що дорівнює сумі двох місячних платежів, а отже настали передбачені затвердженою ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 у справі №925/555/21 мировою угодою обставини для звернення стягувача до органів державної виконавчої служби або приватного виконавця за достроковим примусовим стягненням з боржника усієї суми залишку заборгованості за мировою угодою.

Направляючи справу № 925/555/21 в частині розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманьгаз Збут» від 16.03.2023 на дії приватного виконавця на новий розгляд до апеляційного господарського суду Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що у постанові від 14.08.2018 у справі № 914/2699/15, Верховний Суд дійшов висновку, що державний виконавець має право відкривати виконавче провадження, накладати арешт на кошти та майно боржника в межах суми стягнення, вказаної у виконавчому документі. Державний виконавець не наділений повноваженнями встановлювати правомірність стягнення штрафу, передбачених пунктами мирової угоди та самостійно визначати суму штрафу. Відкриваючи виконавче провадження державний виконавець вийшов за межі своїх повноважень, встановивши порушення строків виконання зобов`язання за мировою угодою та стягуючи штраф за її невиконання. Підстави для стягнення штрафу та розмір такого штрафу має бути підтверджений, зокрема рішенням суду.

Однак, апеляційний господарський суд вказаного висновку Верховного Суду не врахував, належним чином не встановив правової природи коштів у сумі 37 610 856,06 грн та не надав належної оцінки доводам ТОВ «Уманьгаз Збут» про те, що приватний виконавець не наділений повноваженнями встановлювати правомірність нарахування та стягнення штрафу, передбаченого пунктами мирової угоди за її невиконання, та визначати його суму за відсутності відповідного рішення про його стягнення, а отже належним чином не дослідив правомірність/неправомірність дії приватного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження № 71105504 та, як наслідок, винесення постанов про арешт майна та коштів боржника.

Так, на виконання вказівок Верховного Суду, колегією суддів встановлено, що у справі № 914/2699/15 державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 52078220 про стягнення з боржника заборгованості на загальну суму 4 654 523, 12 грн, а саме 2 327 261, 56 грн суми стягнення та 2 327 261, 56 грн штрафу, який становить 100% від несплаченої до 23.05.2016 суми стягнення. При цьому, Верховний Суд зазначив, що державний виконавець не наділений повноваженнями встановлювати правомірність стягнення штрафу, передбачених пунктами мирової угоди та самостійно визначати суму штрафу.

А тому, відкриваючи виконавче провадження державний виконавець вийшов за межі своїх повноважень, встановивши порушення строків виконання зобов`язання за мировою угодою та стягуючи штраф за її невиконання. Підстави для стягнення штрафу та розмір такого штрафу має бути підтверджений, зокрема рішенням суду.

Водночас, колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що в п. 3 мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.03.2016 у справі № 914/2699/15 визначено, що у разі не оплати боржником коштів у повному обсязі на користь стягувача в установлені терміни передбачені даною угодою, боржник оплачує на користь стягувача штраф у розмірі 100% від несплаченої суми до 23 травня 2016 року.

Таким чином, вказаною мировою угодою не визначена, а отже і не затверджена судом сума штрафу за невиконання мирової угоди, яка окрім того залежить від суми наявної у боржника перед стягувачем заборгованості.

Враховуючи вказане, державний виконавець при відкритті зазначеного виконавчого провадження вийшов за межі своїх повноважень, самостійно встановивши суму штрафу.

Разом з тим, в даній справі мировою угодою затверджено, що у випадку повного або частково нездійснення платежів, згідно з графіком, визначеним мировою угодою, що дорівнює сумі двох місячних платежів, стягувач, вправі звернутись до органів державної виконавчої служби або приватного виконавця для дострокового примусового стягнення усієї суми залишку заборгованості за мировою угодою та має право на отримання від боржника штрафу у розмірі 37 610 856, 06 грн.

Отже, мировою угодою у справі № 925/555/21 конкретно визначена сума штрафу, яка не залежить від залишку суми заборгованості боржника перед стягувачем та стягується як у випадку повного, так і у випадку частково нездійснення боржником платежів.

Так, встановивши у даній справі нездійснення боржником, згідно із графіком двох платежів в грудні 2022 року та в січні 2023, приватний виконавець правомірно відкрив виконавче провадження, як на суму заборгованості, так на суму штрафу у розмірі 37 610 856, 06 грн, оскільки зазначена сума затверджена ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 у справі №925/555/21, яка як зазначалося вище є виконавчим документом у відповідності до вимог ЗУ «Про виконавче провадження».

При цьому, колегія суддів зазначає, що приватний виконавець не вийшов за межі своїх повноважень, оскільки встановлення порушення умов мирової угоди при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження входить до повноважень державного/приватного виконавця.

Беручи до уваги викладене, посилання Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманьгаз Збут» на постанову Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 914/2699/15 є неприйнятними з огляду на те, що таку постанову прийнято Верховним Судом з огляду на інші обставини справи.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Крайчинського С.С. щодо винесення постанови від 21.02.2023 про відкриття виконавчого провадження № 71105504, а також для визнання недійсною і скасування цієї постанови. А відтак немає підстав і для визнання неправомірними дій приватного виконавця й щодо винесення оскаржених боржником постанов та для визнання недійсними і скасування їх з підстав, вказаних у скарзі.

Посилання ТОВ «Уманьгаз Збут» щодо можливості подальшого зменшення суми штрафу на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки припинення судового спору між сторонами у спосіб укладення мирової угоди, за умови його затвердження судом шляхом постановлення ухвали із закриттям провадження у справі, не передбачає права сторони змінювати правовідношення шляхом зобов`язання внесення змін до мирової угоди та виключає можливість у подальшому в судовому порядку змінювати мирову угоду шляхом ухвалення іншого судового рішення про внесення змін до раніше затвердженої мирової угоди.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.10.2021 у справі № 703/2714/19 та від 09.01.2024 у справі № 908/1276/21 (908/921/22).

Щодо доводів апеляційних скарг приватного виконавця та стягувача - ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» про те, що боржником було пропущено десятиденний строк для подачі скарги на дії приватного виконавця, то колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Крайчинського С.С. про відкриття виконавчого провадження № 71105504 боржник одержав 09.03.2023, та 16.03.2023 звернувся до Господарського суду Черкаської області зі скаргою на вказану постанову.

При цьому колегія суддів погоджується із доводами боржника про те, що на день подання ним приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Крайчинському С.С. заяви від 28.02.2023 № 41 про зупинення виконавчих дій у виконавчому провадження № 71105504 та зняття арешту з коштів та майна боржника, які накладено в межах виконавчого провадження № 71105504, він ще не отримав постанову від 21.02.2022 про відкриття виконавчого провадження № 71105504 та не знав про її повний зміст (зокрема, що виконавче провадження відкрито також і на суму штрафу за невиконання мирової угоди), а тому не міг її оскаржити.

Отже перебіг десятиденного строку для подання боржником скарги, встановленого ст. 341 ГПК України, розпочався з 10.03.2023 і станом на 16.03.2023 (день подання скарги) не був пропущений.

Щодо інших аргументів сторін, колегія суддів зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не всі доводи наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обгрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10.02.2010 р.).

З урахуванням викладених обставин справи в їх сукупності колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманьгаз Збут» та приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Крайчинського Сергія Станіславовича, а відтак ухвала Господарського суду Черкаської області від 09.05.2023 підлягає залишенню без змін.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянтів.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трединг», Товариства з обмеженою відповідальністю «Уманьгаз Збут» та Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Крайчинського Сергія Станіславовича на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 09.05.2023 у справі № 925/555/21 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 09.05.2023 у справі № 925/555/21 (за скаргою від 16.03.2023) залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянтів.

4. Матеріали справи № 925/555/21 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді А.Г. Майданевич

О.М. Коротун

Дата складення повного тексту 29.01.2024