Постанова

від 30.01.2024 по справі 911/1884/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2024 р. Справа№ 911/1884/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Євсікова О.О.

Алданової С.О.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Консалдінг-Інвест»

на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 20.09.2023, повний текст якого складено та підписано 20.09.2023

у справі № 911/1884/23 (суддя Колесник Р.М.)

за позовом Приватного комерційного підприємства «Дніпроресурс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Консалдінг-Інвест»

про стягнення 21 386,96 гривень

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог, в межах розгляду яких прийнято додаткове рішення

20.06.2023 року Приватне комерційне підприємсто «Дніпроресурс» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Консалдінг-Інвест» про стягнення 21 386,96 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 30.08.2023 у справі №911/1884/23 позов приватного комерційного підприємства «Дніпроресурс» задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Консалдинг-Інвест» на користь приватного комерційного підприємства «Дніпроресурс» 16000,00 грн заборгованості, 111,78 грн 3 % річних, 112,16 грн інфляційних втрат та 2036,06 грн судового збору.

04.09.2023 Приватне комерційне підприємсто «Дніпроресурс» звернулось до Господарського суду Київської області із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/1884/23, в якій заявник просив суд стягнути з відповідача понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 6827,40 гривень.

Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 20.09.2023 клопотання Приватного комерційного підприємства «Дніпроресурс» про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/1884/23 задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Консалдинг-Інвест» на користь приватного комерційного підприємства «Дніпроресурс» 6827,40 грн витрат на правничу допомогу.

Задовольняючи заяву позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, місцевий господарський суд виходив з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, характеру та обсягу наданих адвокатом послуг.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з цим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що ухвалу суду першої інстанції про прийняття до розгляду заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу він отримав за день до винесення додаткового рішення у справі, що позбавило його можливості подати до суду письмові пояснення щодо цієї заяви позивача. Також, скаржник додав, що заявлений позивачем до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу був надмірним, не відповідає критеріям, визначеним ч. 4. ст. 126 ГПК України, ч. 5 ст. 129 ГПК України, а також принципам пропорційності та справедливості, закріпленим у ст.ст. 2, 15 ГПК України.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2023, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2023 постановлено витребувати у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/1884/23. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду першої інстанції.

Після надходження матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Консалдінг-Інвест» пропущений строк на подання апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 20.09.2023 у справі №911/1884/23. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Консалдінг-Інвест» на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 20.09.2023 у справі № 911/1884/23. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників процесу про здійснення розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 20.12.2023. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 20.12.2023. Зупинено дію додаткового рішення Господарського суду Київської області від 20.09.2023 у справі №911/1884/23 до закінчення його перегляду в апеляційному порядку.

За змістом ч. 3 ст. 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Частиною 10 статті 270 ГПК України унормовано, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки учасниками справи письмово викладено свою позицію з даного спору, клопотань про розгляд апеляційної скарги з повідомленням (викликом) сторін не заявлялось, а необхідності призначення справи до розгляду у відкритому судовому засіданні судом не встановлено, дана постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята за результатами дослідження наявних в матеріалах справи документів в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного додаткового судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу слід залиши без задоволення, а оскаржене судове рішення без змін.

Джерела права, з яких виходить апеляційний суд при прийнятті постанови

Статтею 131-2 Конституції України унормовано, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.ч. 5, 8 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначеними частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на приписи частини четвертої статті 129 ГПК України, суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України, але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України.

Відповідна позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19 тощо.

При цьому, такі критерії як обґрунтованість, пропорційність, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката суд має враховувати як відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України, так і відповідно до частини п`ятої статті 129 цього Кодексу.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123 - 130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Підставою оплати наданої правничої допомоги клієнту за умовами договору є фактичне її надання, що має бути підтверджено належними та допустимими доказами, які б підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону наданих послуг, їх справжність, економічну вигоду й ділову мету. Без цього неможливо перевірити факт надання правової допомоги та встановити обґрунтованість і правомірність її оплати. (Наведена правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №916/1830/19).

Оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом відповідача послуг, складністю справи, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

Крім того, суд враховує, що надані Акти виконаних робіт (наданих послуг) не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони. Суд виходить з того, що розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Фактичні обставини, що встановлені судом за результатами розгляду апеляційної скарги на додаткове рішення

Позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6 827,40,00 грн, в обґрунтування якої надано копію договору про надання правової допомоги № 8 від 06.03.2023; акта приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги до договору (опису наданих послуг).

Місцевим господарським судом, на підставі наявних у справі документів, вірно встановлено, що правова допомога надавалася позивачу на підставі договору про надання правової допомоги № 8 від 06.03.2023, який був укладений між Адвокатським бюро Дмитра Патрелюка та Приватним комерційним підприємством «Дніпроресурс».

За умовами п.1.1 Договору предметом цього Договору, Клієнт доручає, а Бюро приймає на себе зобов`язання надавати професійну правову (правничу) допомогу а обсязі та на умовах цього договору.

В п. 3.1. Договору, сторони погодили, що Бюро надає послуги Клієнту на умовах погодинної оплати в розрахунку вартості однієї робочої години адвоката у розмірі 1500 грн. Розмір гонорару визначається сторонами у рахунках або Акті приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги до договору та/або в додатковій угоді.

Відповідно до Акту приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги до договору № 1 від 31.08.2023 до Договору про надання правової допомоги № 8 від 06.03.2023 сторони погодили, що Бюро надало, а Клієнт прийняв послуги з надання професійної правничої (правової) допомоги такого опису та вартості:

- проведення зустрічі з Клієнтом з метою ознайомлення з ситуацією щодо порушення його прав та інтересів відповідачем - 1 год. - 1 500,00 грн/год. * 1 год. = 1 500,00 грн;

- аналіз документів, наданих Клієнтом, в контексті наявної спірної ситуації та можливих способів захисту порушених прав та інтересів Клієнта - 1 год. - 1 500,00 грн/год. * 1 год. = 1 500,00 грн;

- аналіз норм чинного законодавства, а також актуальної судової практики щодо порядку захисту порушених прав Клієнта в судовому порядку - 0,5 год. - 1 500,00 грн/год. * 0,5 год. = 750,00 грн;

- розроблення (напрацювання) правової позиції у справі з метою захисту інтересів Клієнта, обговорення (проведення телефонних переговорів)з Клієнтом - 0,5 год. - 1 500,00 грн/год. * 0,5 год. = 750,00 грн;

- консультації щодо отримання реквізитів та проведення оплати судового збору - 0,5 год. - 1 500,00 грн/год. * 0,5 год. = 750,00 грн;

- підготовка, друк та направлення на поштову адресу відповідача та суду позовної заяви з додатками - 2,5 год. - 1 500,00 грн/год. * 2,5 год. = 3 750,00 грн.

Всього: 9000,00 грн.

Враховуючи, що судовим рішенням у цій справі позов задоволено частково, позивач у заяві про відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу просив стягнути такі витрат пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 6 827,40 грн (9000,00 грн х 75,86%).

Відповідачем не подано заперечення проти заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу.

Місцевий господарський суд повністю задовольнив заяву позивача та стягнув з відповідача 6 827,40 грн витрат на правничу допомогу.

Мотиви і джерела права, з яких виходить апеляційний суд при ухваленні судового рішення

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на те, що він несвоєчасно отримав ухвалу суду першої інстанції від 06.09.2023 про прийняття до розгляду клопотання позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, а тому не мав можливості подати свої заперечення.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалу про прийняття до розгляду клопотання позивача про стягнення витрат на правничу допомогу відповідач отримав 19.09.2023, тобто за день до ухвалення додаткового рішення 20.09.2023 (а.с. 70). Одночасно в своїй ухвалі суд не встановив відповідачу строк для подачі відповідних заперечень і клопотань.

Зазначені обставини свідчать про порушення прав відповідача на судовий захист в суді першої інстанції в частині надання йому достатнього часу для підготовки та подачі до суду свої заперечень, та /або клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 126 ГПК України.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду констатує та звертає увагу суду першої інстанції на встановлені порушення судом вимог Господарського процесуального Кодексу України.

Водночас згідно абз. 2 ч. 2 ст. 277 ГПК України, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

За результатами апеляційного перегляду справи судова колегія встановила, що зазначене порушення не призвело до неправильного вирішення справи.

Апеляційним судом встановлено, що на виконання вимог ч. 1 ст. 124 ГПК України позивач в позовній заяві зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Крім того, 02.09.2023 позивач направив відповідачу заяву про стягнення витрат на правничу професійну допомогу (з доказами), що підтверджується поштовим описом вкладення та поштовою квитанцією.

Позивач, обґрунтовуючи понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у цій справі у розмірі 6 827,40 грн зазначив, що ним, згідно Акту приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги до договору № 1 від 31.08.2023 до Договору про надання правової допомоги № 8 від 06.03.2023, надано клієнту юридичні послуги, на які витрачено 6 годин, що становлять 9000,00 грн.

Згідно до матеріалів справи, предметом позову є стягнення 21 386, 96 грн, з яких 16000, грн - основна заборгованость, 640,44 грн - 3% річних та 4 746,52 грн - інфляційні втрати.

Рішенням місцевого господарського суду зазначений позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 16 223,94 грн, з яких: 16000,00 грн заборгованості, 111,78 грн 3 % річних, 112,16 грн інфляційних втрат.

Тобто, сума задоволених вимог становить 75,86% від ціни позову. Враховуючи, що позов задоволено частково, сума витрат на професійну правничу допомогу пропорційно задоволеної частини позовних вимог складає - 6 827,40 грн. ( 9 000,00 грн х 75,86% = 6 827,40 грн).

Отже, суд першої інстанції із застосуванням критеріїв, визначених у ч. 5 ст. 129 ГПК України, обґрунтовано стягнув витрати на правничу допомогу, заявлені позивачем у розмірі 6 827,40 грн, врахувавши складність справи та витрачений адвокатом час, об`єм дій, вчинених для досягнення результату, а також ціну позову та співмірність з нею суми правничої допомоги.

Витрати на професійну правничу допомогу підтверджені сукупністю належних та допустимих доказів.

Зазначені обставини відповідачем під час апеляційного перегляду справи не спростовані.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами апеляційного перегляду справи, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що додаткове рішення Господарського суду Київської області від 20.09.2023 у справі №911/1884/23 прийнято при повному та належному дослідженню обставин надання професійної правничої допомоги, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається.

Скаржником не наведено переконливих аргументів, у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Керуючись Главою 1 Розділу ІV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Київської області від 20.09.2023 у справі №911/1884/23 залишити без змін.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді О.О. Євсіков

С.О. Алданова