Ухвала

від 31.01.2024 по справі 523/11720/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-з/813/94/24

Справа № 523/11720/18

Головуючий у першій інстанції

Доповідач Стахова Н. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

31.01.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді Стахової Н.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О.

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, треті особи: Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання дій протиправними, скасування висновку за результатами перевірки підстав реєстрації,

встановив:

Рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 20 березня 2023 року позов ОСОБА_1 було залишено без задоволення.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

25 січня 2024 року ОСОБА_1 подано заяву про відвід судді Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О. разом із додатками та доповненнями, у якій зазначено, що рішенням апеляційного суду Одеської області від 24 листопада 2015 року у справі №523/19455/13 було відмовлено у задоволені позову ОСОБА_1 до ОК "Житлове об`єднання "Цементник", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні приміщенням, визнання протиправними і скасування рішення загальних зборів та ордеру на жиле приміщення, визнання такими, що не набули і не мають права користування жилим приміщенням та реєстрації місця проживання. При цьому заявник вважає, що при розгляді вказаної справи суддею допущено ряд помилок, а також розглянуто справу за відсутності ОСОБА_1 та її представника.

Крім того, у провадженні судді Погорєлової С.О. перебувала цивільна справа №523/19130/16 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_1 , (треті особи: Одеська міська рада, Обслуговуючий кооператив "Житлове об`єднання "Цементник") про визнання недійсним та розірвання договору найму житлового приміщення, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, за зустрічним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виселення, - в процесі розгляду якої суддею не були дослідженні та встановлені факти та обставини, на які посилалась заявник.

На думку ОСОБА_1 , при розгляді цивільних справ №523/19455/13-ц та №523/19130/16 суддею Одеського апеляційного суду Погорєловою С.О. було допущено ряд помилок, у зв`язку із чим заявник не має довіри до судді Погорєлової С.О. та вважає її упередженою щодо оцінки/переоцінки доказів при прийнятті судового рішення.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 29 січня 2024 року визнано необґрунтований відвід, заявлений ОСОБА_1 судді Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О. Апеляційне провадження зупинено та передано справу до канцелярії Одеського апеляційного суду для виконання вимог ч.3 ст.40 ЦПК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи заяву ОСОБА_1 про відвід судді Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О. передано на розгляд судді Стахової Н.В.

Суд дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи заявленого відводу вважає, що заява ОСОБА_1 про відвід судді Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О. не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених ст. 37 ЦПК України. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

За правилами ст. 36 ЦПК України, якою врегульовані підстави для відводу судді, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» в контексті ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Дослідивши питання безсторонності суддів з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia), рішення від 28.11.2002 року, зазначив, що по-перше, йдеться про суб`єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці.

Зокрема, суд не повинен суб`єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне.

По-друге, слід застосувати об`єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву (див., серед інших рішення у справах: «Білуха проти України» від 09.11.2006 року п.п.49,54; «Бочан проти України» від 03.05.2007 року, п.66; «Агрокомплекс» проти України» від 06.10.2011 року, п.136; «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 року, п.п.103,107).

Відповідно до статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст. 33 ЦПК України.

Крім того апеляційний суд зазначає, що згідно із практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності і неупередженості суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу, в ході об`єктивної перевірки, має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Також слід зазначити, що законодавство, наділяючи учасника справи достатньо широким спектром процесуальних повноважень, зокрема і правом на відвід судді (суддів), разом з тим зауважує на недопустимості зловживання наданими процесуальними правами, оскільки необґрунтований відвід може сприяти безпідставному усуненню та ухиленню судді (суддів) від розгляду справи (апеляційної чи касаційної скарги), що суперечить завданню цивільного судочинства і зазіхає на саму сутність правосуддя, як такого.

За обставинами даної справи заявник, звертаючись до суду із заявою про відвід судді Погорєлової С.О., не навела підстав та не надала доказів, які б свідчили про зацікавленість судді в розгляді справи або про наявність об`єктивних дійсних обставин, які б викликали сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Доводи заявника фактично зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями судді, ухваленими при розгляді інших цивільних справ №523/19455/13-ц та №523/19130/16.

Проте відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Інших обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді заявником не наведено.

Оскільки відсутні підстави для відводу суддів, що містяться в національному законі, а також відсутні будь-які прояви упередженості судді або їх особистих переконань з суб`єктивної точки зору та будь-які правомірні сумніви в безсторонності судді з об`єктивної точки зору при розгляді процесуальних питань вважаю, що заява ОСОБА_1 судді Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О. не підлягає задоволенню.

Європейський Суд з прав людини у пункті 35 справи «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain), рішення від 26 жовтня 1988 року, і, в подальшому, постійно підкреслює, що зацікавлена особа повинна проявляти старанність при виконанні процедурних кроків, що стосуються неї, утримуватися від використання тактики відстрочки і використовувати можливості, передбачені національним законодавством, для скорочення розгляду.

Суд звертає увагу на те, що діючи в рамках дозволеної поведінки - права на відвід суддів, учасники процесу повинні використовувати це право з метою, що не протирічить цілям правосуддя а саме: не затягувати процес та не перешкоджати його здійсненню, а добросовісно користуватися процесуальними правами. Згідно із ст. 44 ЦПК України зловживанням процесуальними правами неприпустимо.

Керуючись ст.ст.36, 37, 39, 40 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Одеського апеляційного суду Погорєлової С.О. залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду: Н.В. Стахова