Постанова

від 01.10.2024 по справі 523/11720/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1349/24

Справа № 523/11720/18

Головуючий у першій інстанції Мурманова І.М.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2024 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Таварткіладзе О.М., Заїкіна А.П.

за участю секретаря: Чередник К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, треті особи: Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання дій протиправними, скасування висновку за результатами перевірки підстав реєстрації, на рішення Суворовського районного суду м. Одеси, постановлене під головуванням судді Мурманової І.М. 20 березня 2023 року у м. Одеса, -

встановила:

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції із позовом до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, треті особи: Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання дій протиправними, скасування висновку за результатами перевірки підстав реєстрації.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що за згодою ТОВ «Цемент» у 2000 році вона вселилась до кімнати АДРЕСА_1 . З 2001 по 2005 роки позивач працювала в ТОВ «Цемент» на посаді інженера. В 2004 році позивач та ТОВ «Цемент» уклали договір найму житлового приміщення. На підставі рішення апеляційного суду Одеської області від 16.04.2015 року у справі № 523/19455/13 позивач зареєструвала свої місце проживання за вищевказаною адресою.

ОСОБА_1 вказувала, що вона випадково дізналася про скасування своєї реєстрації за адресою місця проживання, та 12.08.2017 року звернулась до відповідача із заявою про реєстрацію місця проживання, та на вимогу відповідача повторно надала необхідні документи. Разом з цим, 03.02.2018 року позивач отримала повідомлення про скасування рішення про реєстрацію місця проживання, яке у свою чергу було датоване 04.12.2017 року, при цьому, позивач вказувала, що відповідач проігнорував надані документи, зокрема договір найму житлового приміщення від 01.03.2004 року.

На підставі оспорюваного висновку, складеного директором ОСОБА_4 , ОСОБА_1 була знята з реєстраційного обліку, а 06.02.2018 року адміністратор відділу державних адміністративних послуг в особі ОСОБА_5 склала протокол про адміністративне правопорушення № П1-2120-2018, згідно якого зазначено, що виявлено проживання без реєстрації місця проживання та порушення ст. 6 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». Разом з цим, в цей же день винесено постанову про закриття справи про адміністративне правопорушення, з підстав «не вбачається вини».

ОСОБА_1 зазначала, що відповідач у справі безпідставно скасував її реєстрацію 04.12.2017 року та лише 30.01.2018 року направив їй повідомлення про скасування реєстрації.

На підставі викладеного, позивач просила: визнати дії Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради щодо скасування реєстрації місця проживання протиправними; скасувати висновок за результатами перевірки підстав реєстрації 04.12.2017 року; стягнути з відповідача на користь держави судовий збір.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 20.03.2023 року позов ОСОБА_1 було залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що жодного рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням або виселення позивача, у відповідача не було.

Сторони про розгляд справи на 01.10.2024 рокубули сповіщені належним чином, у судове засідання з`явився представник Департаменту надання адміністративних послуг ОМР.

Сповіщення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про розгляд справи здійснено за допомогою месенджера Viber на підставі Порядка надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2023 року № 28.

Суворовську районну адміністрацію ОМР було сповіщено про розгляд справи шляхом направлення судових повісток на офіційну електронну адресу.

Колегія суддів зазначає, що суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п`ята статті 14 ЦПК України).

Колегія суддів зазначає, що згідно зі ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

На підставі викладеного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позовних вимог заявлених ОСОБА_1 є оскаржуваний висновок за результатами перевірки підстав реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи від 04.12.2017 року за підписом директора Департаменту Є.Г. Абрамової.

Вказаним висновком встановлено, що до міського відділу державних адміністративних послуг управління державних адміністративних послуг Департаменту, 12.08.2017 року звернулась ОСОБА_1 , з метою отримання адміністративних послуг з реєстрації свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Заява про реєстрацію місця проживання особи зареєстрована Департаментом за № К1-91738-ф/л.

Для отримання адміністративної послуги з реєстрації місця проживання, ОСОБА_1 було надано: рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 03.06.2014 року по справі № 523/18449/13-ц, яким вирішено відмовити у позовних вимогах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виселення.

Однак, рішенням апеляційного суду Одеської області від 16.04.2015 року по справі № 523/19455/13 апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 було задоволено частково. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 7.09.2014 року в частині визнання ОСОБА_6 , і ОСОБА_2 , такими, що не набули та не мають права користування жилим приміщенням і реєстрації місця проживання скасовано.

Відмовлено ОСОБА_1 у позові до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання такими, що не були і не мають права користування жилим приміщенням та реєстрації місця проживання.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 16.04.2015 року у справі №523/19455/13 рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 17.09.2014 року змінено. Резолютивна частина рішенні суду викладена в наступній редакції: позов ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлове об`єднання «Цементник», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання протиправними та скасування рішення загальних зборів та ордеру на жиле приміщення задоволено частково.

Визнано недійсним рішення загальних зборів членів обслуговуючого кооперативу «Житлове об`єднання «Цементник» від 12.09.2013 року, протокол № 6 в частині надання ОСОБА_2 , права зайняття жилої площі 19,8+20,1 кв.м., кімнат №№ НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 і визнано недійним ордер від 30.09.2013 року, виданий обслуговуючим кооперативом «Житлове об`єднання «Цементник» на ім`я ОСОБА_2 , на право зайняття із сім`єю з 2 осіб жилої площі 19,8 кв.м +20,1 кімнат №№ НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 .

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вказані рішення суду не дають ОСОБА_1 , права на реєстрацію місця проживання, не підтверджують право власності або користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 , як того вимагає чинне законодавство.

В оскарженому висновку також зазначено, що згідно Витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності від 10.09.2015 року № 43645752, право власності обслуговуючого кооперативу «Житло об`єднання «Цементник» на будівлю гуртожитку за адресою: АДРЕСА_4 , було скасовано.

Пунктом 18 Правил реєстрації місця проживання передбачено виключний перелік рішень суду, які є підставою для реєстрації місця проживання, зокрема, рішення суду про надання особі права на вселення до житлового приміщення або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання, у зв`язку із чим реєстрація місця проживання ОСОБА_1 від 12.08.2017 року за адресою: АДРЕСА_2 , була проведена на підставі неналежних документів.

Згідно з п. 28 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою КМУ від 02.03.2016 року № 207, реєстрація місяця проживання/перебування особи або зняття з реєстрації місця проживання скасовуються в разі їх проведення з порушенням вимог законодавства, а тому реєстрація місця проживання ОСОБА_1 від 12.08.2107 року підлягала скасуванню.

Оскаржуваним Висновком, зокрема, вирішено: заступнику начальника міського відділу державних адміністративних послуг управління державних адміністративних послуг Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради Гончаровій В.В. скасувати реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 ; про прийняте рішення надіслати письмове повідомлення за формою згідно з додатком № 17 Правил, в якому зазначити підстави його прийняття тощо (а.с. 18-19 том №1).

Таким чином, зі вказаного Висновку вбачається, що департаментом на підставі перевірки було встановлено порушення Правил проведення реєстрації, а відтак було вирішено скасувати реєстрацію ОСОБА_1 від 12.08.2017 року.

ОСОБА_1 , звертаючись до суду з даним позовом, зазначала, що відповідач, скасовуючи її реєстрацію, не прийняв до уваги той факт, що вона просила здійснити її реєстрацію на підставі інших документів, крім іншого, відповідач ініціював перевірку реєстрації без зазначення підстав її проведення.

Як вбачається з матеріалів справи та неодноразово було встановлено іншими судовими рішеннями, між ТОВ «Цемент» та ОСОБА_1 01.03.2004 року було укладено договір найму жилого приміщення.

Як встановлено судом першої інстанції, рішенням господарського суду Одеської області від 03.03.2010 року по справі №20/5-10-453 було задоволено позов обслуговуючого кооперативу «Житлове об`єднання «Цементник». Визнано за обслуговуючим кооперативом «Житлове об`єднання «Цементник» право власності на будівлю гуртожитку, загальною площею 1397, 8 кв.м., жилою площею 711, 3 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_4 .

Однак, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.06.2014 року рішення господарського суду Одеської області від 03.03.2010 року було скасовано. Позов обслуговуючого кооперативу «Житлове об`єднання «Цементник» залишено без розгляду.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 06.07.2017 року у справі № 523/18441/14-ц встановлено, що КП «ЖКС «Пересипський» було залучено до справи як правонаступника ОК «Житлове об`єднання «Цементник».

Розпорядженням № 231 від 28.07.2016 року КП ЖКС «Пересипський» прийняв на баланс гуртожиток по провулку Хутірському буд. 6/1 та 6/2 у м. Одесі.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 20.10.2016 року у справі № 523/18441/14-ц залучено Суворовську районну адміністрацію Одеської міської ради, як структурний підрозділ Одеської міської ради, яка в свою чергу являється власником приміщення, виконує функції уповноваженого органу власника житлового фонду жилих та нежилих приміщень (а.с. 50-52 том №1).

Отже, на підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ОСОБА_1 , надаючи Департаменту надання адміністративних послуг договір найму житлового приміщення з ТОВ «Цемент» від 01.03.2004 року, була обізнана щодо того, що станом на 2016 рік спірний житловий будинок вже перебував на балансі КП ЖКС «Пересипський», оскільки позивач безпосередньо приймала участь в судових засіданнях, в яких такі факти були встановлені.

В подальшому, як особисто й зазначала ОСОБА_1 у позові, вона надала Департаменту договір найму житлового приміщення, укладеного з Суворовською районною адміністрацію Одеської міської ради від 11.01.2018 року, і її було зареєстровано за зазначеною адресою.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 08.12.2016 року у справі №523/18441/14-ц у задоволенні позовних вимог Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Виконавчий комітет Одеської міської ради, Комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «Пересипський», Обслуговуючий кооператив «Житлове об`єднання «Цементник» про розірвання договору найму, виселення відмовлено (а.с.50 том №1).

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 06.06.2017 року у справі № 523/18441/14 рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 08.12.2016 року змінено в частині мотивування відмови. В іншій частині рішення залишено без змін (а.с.51-52 том №1).

У відзиві на позов представник відповідача зазначав, що Департамент при здійсненні своїх повноважень з реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання керується Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місяця проживання в України» та Правилами реєстрації місця проживання, що затвердженні постановою КМУ від 02.03.2016 року № 207 (а.с.82-90 том №1) .

Згідно п. 28 Правил передбачено, що реєстрація місця проживання/перебування особи або зняття з реєстрації місця проживання скасовуються в разі їх проведення з порушенням вимог законодавства.

У разі виявлення такого порушення керівник органу реєстрації проводить перевірку підстав реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи, за її результатами складає висновок та приймає рішення про скасування реєстрації місця проживання/перебування особи.

Щодо підстав проведення перевірки представник відповідача зазначав, що ними стала ухвала Суворовського районного суду м. Одеси від 03.11.2017 року у справі № 523/19130/16-ц про витребування інформації щодо підстав поновлення реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , що й стало підставою для проведення перевірки та встановлення законності такої реєстрації. Під час перевірки були виявлені певні сумніви у проведенні реєстрації, у зв`язку із чим було встановлено, що реєстрація місця проживання ОСОБА_1 була проведена на підставі документів, які не надали право на реєстрацію місця проживання.

В подальшому ОСОБА_1 подала до департаменту знову документи на проведення реєстрації місця проживання, в результаті розгляду яких у Департаменту не виникло сумніву та не було підстав для відмови у реєстрації місця проживання (а.с.82-90 том № 1).

Згідно п. 18 Правил для реєстрації місця проживання, особа або її представник подають: 1) заяву за формами, наведеними відповідно у додатках 6, 7 або 8; 2) документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16 років, подається свідоцтво про народження. Реєстрація місця проживання дітей, які є іноземцями чи особами без громадянства, здійснюється за умови внесення даних про дітей до посвідки на постійне або тимчасове проживання їх батьків та копії свідоцтва про народження. Документи, видані компетентними органами іноземних держав, підлягають легалізації в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами; 3) квитанцію про сплату адміністративного збору (у разі реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з попереднього місця проживання адміністративний збір стягується лише за одну послугу); 4) документи, що підтверджують: право на проживання в житлі, - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім`ї (зазначені документи або згода не вимагаються при реєстрації місця проживання неповнолітніх дітей за адресою реєстрації місця проживання батьків/одного з батьків або законного представника/представників); право на перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи, - довідка про прийняття на обслуговування в спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту особи за формою згідно з додатком 9, копія посвідчення про взяття на облік бездомної особи, форма якого затверджується Мінсоцполітики (для осіб, які перебувають на обліку у цих установах або закладах); проходження служби у військовій частині, адреса якої зазначається під час реєстрації, - довідка про проходження служби у військовій частині, видана командиром військової частини за формою згідно з додатком 10 (для військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби); 5) військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку); 6) заяву про зняття з реєстрації місця проживання особи за формою згідно з додатком 11 (у разі здійснення реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з реєстрації попереднього місця проживання).

На підставі вказаного переліку, затвердженого постановою КМУ вбачається, що судом першої інстанції було зроблено вірний висновок, що ОСОБА_1 не було надано Департаменту документів, які відповідно вказані в даному переліку Правил, зокрема документи, що підтверджують: право на проживання в житлі, - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші документи.

Судом також правильно встановлено, що надані позивачем документи до Департаменту не підтвердили наявності підстав, які прямо перераховані в підпункті 4 п.18 ст. 6 Правил, а відтак, Висновок за результатами перевірки підстав реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи від 04.12.2017 року було винесено на законних підставах. Договір найму житлового приміщення з ТОВ «Цемент» від 01.03.2004 року, який був наданий позивачем до Департаменту надання адміністративних послуг ОМР не надавав права позивачу для реєстрації місця проживання, оскільки на час звернення із заявою, гуртожиток вже не належав ТОВ «Цемент».

Щодо підстав які стали причиною проведення перевірки то судом встановлено, що такими підставами стала ухвала Суворовського районного м. Одеси від 19.10.2017 року про витребування інформації щодо підстав поновлення реєстрації місця проживання ОСОБА_1 .

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 19.10.2017 року (справа №523/19130/16-ц) постановлено витребувати з Центру надання адміністративних послуг інформацію, з яких підстав було здійснено поновлення реєстрації ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

Витребувано з Центрального адресного бюро інформацію, з якого часу та з яких підстав було здійснено реєстрацію ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно п. 28 Правил, реєстрація місця проживання/перебування особи або зняття з реєстрації місця проживання скасовуються в разі їх проведення з порушенням вимог законодавства.

У разі виявлення такого порушення керівник органу реєстрації проводить перевірку підстав реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи, за її результатами складає висновок та приймає рішення про скасування реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи.

Про прийняте рішення особі надсилається письмове повідомлення за формою згідно з додатком 17, в якому зазначаються підстави його прийняття. Особу запрошують на прийом до органу реєстрації для внесення відповідних відомостей до документу, до якого вносяться відомості про місце проживання/перебування.

Працівник органу реєстрації: формує і вносить дані про скасування реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи до реєстру територіальної громади; формує інформацію про скасування реєстрації/ зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи для її передачі до відомчої інформаційної системи ДМС з подальшою передачею інформації до Реєстру відповідно до Порядку.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України ст. 19 Конституції України.

З огляду на вищевикладене, судом першої інстанції вірно встановлено, що Департаментом надання адміністративних послуг підстави перевірки проведеної реєстрації були здійснені в межах наданих повноважень та в межах Закону, що в подальшому стало підставою для винесення Висновку за результатами перевірки.

З огляду на предмет позовних вимог, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 не надала жодних належних та допустимих доказів, які б підтвердили позовні вимоги, та довели неправомірність дій відповідача стосовно Висновку від 04.12.2017 року.

Таким чином, оскаржуваний Висновок за результатами перевірки від 04.12.2017 року Департаментом було постановлено в межах наданих Департаменту повноважень, а відтак, підстав для його скасування та визнання дій протиправними не вбачається.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції, правильно встановивши обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, надавши належну оцінку поданим сторонами доказам, як в цілому, так і кожному окремо, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що жодного рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням або виселення позивача, у відповідача не було, не мають правового значення для вирішення даної справи, оскільки станом на день розгляду цієї справи чинною є постанова Одеського апеляційного суду від 12.09.2023 року у справі № 523/19130/16, якою залишено без змін рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 14.08.2019 року, яким, у свою чергу, позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 було задоволено частково. Визнано недійсним договір найму житла в будинках комунальної власності від 11.01.2018 року, який був укладений між Суворовською районною адміністрацією Одеської міської ради та ОСОБА_1 щодо кімнати АДРЕСА_1 .

Позов ОСОБА_2 залишено без задоволення. Позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Позов ОСОБА_2 задоволено. Виселено ОСОБА_1 з кімнати АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.

Інші доводи апеляційної скарги є аналогічними аргументам позовної заяви, які суд першої інстанції належним чином перевірив та, ухвалюючи рішення, спростував з наведенням відповідних обґрунтованих мотивів.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.

При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 20 березня 2023 року постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 20 березня 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.

Повний текст судового рішення складений 04 жовтня 2024 року.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді А.П. Заїкін

О.М. Таварткіладзе