Постанова

від 30.01.2024 по справі 587/1457/22

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2024 року м.Суми

Справа №587/1457/22

Номер провадження 22-ц/816/53/24

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Філонової Ю. О. , Собини О. І.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

сторони:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Семереньки»,

відповідачі Товариство з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ», ОСОБА_1 (опікун недієздатної ОСОБА_2 ),

треті особи державний реєстратор Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області Іщенко-Амбарцумян Людмила В`ячеславівна, орган опіки і піклування Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ»

на рішення Сумського районного суду Сумської області від 14 серпня 2023 року у складі судді Черних О.М., ухвалене в м. Суми,

в с т а н о в и в :

У вересні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Семереньки» (далі ТОВ «Агрофірма «Семереньки») звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» (далі - ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ), ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування державної реєстрації.

Свої вимоги мотивувало тим, що між ТОВ «Агрофірма «Рост», правонаступником якого є ТОВ «Агрофірма «Семереньки», та ОСОБА_2 був укладений договір оренди землі № б/н від 30 грудня 2010 року, щодо передачі у строкове платне користування земельної ділянки площею 2,659 га, яка розташована на території Хотінської селищної ради Сумського району, Сумської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 20 років. Державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки проведено 30 грудня 2010 року у Сумському районному реєстраційному відділі Сумської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 041061302736, відповідно до чинного на той час законодавства.

В подальшому, правонаступник ТОВ «АФ «Рост» - ТОВ «Агрофірма «Семереньки» уклало додаткову угоду від 01 липня 2019 року до договору оренди землі з ОСОБА_2 , проте, позивач не зміг зареєструвати право оренди в Державному реєстрі речових прав, оскільки 14 липня 2015 року державним реєстратором Сумського районного управління юстиції в Сумській області Іщенко-Амбарцумян Л.В. здійснено державну реєстрацію права оренди на цю ж земельну ділянку з кадастровим номером 5924756200:02:003:0034 за іншою особою ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ». Підставою внесення запису зазначено договір оренди землі б/н від 01 січня 2014 року, додаткова угода від 21.08.2018 та додатковий договір від 12.07.2019.

Вважало, що укладення відповідачами оскаржуваного договору від 01 січня 2014 року у період дії договору оренди землі від 30 грудня 2010 року щодо тієї самої земельної ділянки порушує право позивача на користування орендованою земельною ділянко, суперечить актам цивільного законодавства та є підставою для визнання такого договору недійсним.

Посилаючись на вищевказані обставини, просило суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 01 січня 2014 року кадастровий номер 5924756200:02:003:0034 площею 2,6588 га, укладений між ПрАТ «Райз Максимко» (правонаступником є ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ) та ОСОБА_2 (визнана недієздатною, опікуном є ОСОБА_1 ). Скасувати рішення про державну реєстрацію права оренди ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» на земельну ділянку, кадастровий номер 5924756200:02:003:0034 площею 2,6588 га, прийняте державним реєстратором Сумського районного управління юстиції Сумської області Іщенко-Амбарцумян Л.В. від 14 липня 2015 року за інд. №22846602 (номер запису про інше речове право 10404089).

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 14 серпня 2023 року позов ТОВ «Агрофірма «Семереньки» задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки б/н від 01.01.2014, укладений між ОСОБА_2 та ПрАТ «Райз Максимко» (правонаступниками яких за додатковими угодами є ОСОБА_1 та ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ») на земельну ділянку з кадастровим номером 5924756200:02:003:0034 площею 2,6588 га.

Скасовано рішення про державну реєстрацію права оренди ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» на земельну ділянку з кадастровим номером 5924756200:02:003:0034 площею 2,6588 га, прийняте державним реєстратором Сумського районного управління юстиції Сумської області Іщенко-Амбарцумян Л.В. від 14 липня 2015 року за інд. №22846602 (номер запису про інше речове право 10404089).

Стягнуто витрати по сплаті судового збору з ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» в сумі 2481 грн та з ОСОБА_1 в сумі 2481 грн.

В апеляційній скарзі ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ», посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неповне з`ясування обставин справи, порушення судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом безпідставно не застосовано строк позовної давності та не відмовлено в позові, оскільки з моменту реєстрації оскаржуваного договору в державному реєстрі речових прав, а саме з 14 липня 2015 року, почався відлік позовної давності.

Зазначає, що позивач мав би дізнатись про наявність спірного договору весною 2014 року, з моменту обробітку спірної земельної ділянки технікою ТОВ «Райз Максимко».

Вважає, що строк позовної давності за вимогами про визнання недійсним договору оренди землі почав обчислюватися саме з 2014 року, і закінчився у 2017 році.

Від ТОВ «Агрофірма «Семереньки» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 2,6588 га (рілля) з кадастровим номером 5924756200:02:003:0034, яка розташована на території Хотінської селищної ради, що підтверджується державним актом 11-СМ №018577 (а.с. 19-22).

ТОВ «Агрофірма Семереньки» є правонаступником ТОВ «Агрофірма «Рост» з 07 грудня 2018 року, в тому числі і щодо будь-яких прав користування чи володіння майном, яке належало ТОВ «АФ «Рост», включаючи права оренди на земельні ділянки, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.(а.с.38-50, 51)

30 грудня 2010 року ТОВ «Агрофірма «Рост» уклало з ОСОБА_2 договір оренди землі, за яким товариство отримало в оренду земельну ділянку загальною площею 2,659 га (рілля) з кадастровим номером 5924756200:02:003:0034, на території Хотінської селищної ради строком на 20 років, починаючи з дати державної реєстрації договору оренди землі. Договір зареєстровано у Сумському районному реєстраційному відділі Сумської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» за №041061302736 від 30 грудня 2010 року (а.с.15-17).

01 липня 2019 року ТОВ «Агрофірма «Семереньки» уклало додаткову угоду до договору оренди землі з ОСОБА_2 . Згідно цієї додаткової угоди сторони виклали зміст договору оренди в новій редакції, та, зокрема, погодили, що строк дії договору становить до 31 грудня 2035 року (а.с. 24-30).

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 09.08.2022 року № 1205/15-22 зазначено, що між ОСОБА_2 та ТОВ Агрофірма «Рост» » зареєстровано договір оренди землі терміном на 20 років, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 30 грудня 2010 року за № 0410613002736.

Відомості про земельні ділянки не було перенесено з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру в зв`язку з відсутністю електронних документів.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 14 липня 2015 року державним реєстратором Сумського районного управління юстиції Сумської області Іщенко-Амбарцумян Л.В. здійснено державну реєстрацію права оренди на вказану земельну ділянку з кадастровим номером 5924756200:02:003:0034 за іншою особою ТОВ «Райз Північ» (індексний номер рішення 22846602 від 14.07.2015), номер запису про інше речове право - 10404089.(а.с.33-36).

Згідно довідки Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, між ОСОБА_2 та ТОВ Агрофірма «Рост» зареєстровано договір оренди землі, про що зроблено запис в Книзі записів про державну реєстрацію договорів оренди земельних ділянок, зареєстрованого 30.12.2010 №0410613002736. Термін договору оренди 20 років. Кадастровий номер 5924756200:02:003:0034, площа 2,659 га. (а.с.37).

При цьому, договір оренди землі між ТОВ «Агрофірма «Рост» чи його правонаступником ТОВ «Агрофірма «Семереньки» та власником землі не розривався, недійсним в судовому порядку не визнавався та не припинявся іншим чином.

Судом встановлено, що ТОВ «Агрофірма «Семереньки» систематично сплачувало орендну плату відповідачу, обробляло спірну ділянку та використовувало її за цільовим призначенням, а про те, що його право було порушено позивач дізнався лише в 2021 році.

Згідно рішення суду від 23 березня 2023 року ОСОБА_2 було визнано недієздатною та встановлено опікуна ОСОБА_1 (а.с. 74-75).

Вказані факти правильно встановлено судом першої інстанції на підставі належним чином зібраних, досліджених та оцінених доказів, на які суд послався у рішенні.

Задовольняючи позов ТОВ «Агорофірма «Семереньки», суд першої інстанції виходив з того, що укладення договору оренди землі від 01 січня 2014 року між ОСОБА_2 та ТОВ Агрофірма «Рост», не може визнаватися законним, оскільки одна й та сама земельна ділянка не може одночасно бути об`єктом оренди за двома різними договорами, укладеними з різними орендарями.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції ухвалене правильне по суті рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно зі статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені статтею 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом положень статей 210, 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий договір є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Статтею 236 ЦК України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Отже, законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. І відповідно до статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

За змістом частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Процедура укладення, вимоги до змісту і форми та порядок припинення договору оренди землі визначені Земельним кодексом України та спеціальним законом - Законом України «Про оренду землі».

Частиною 4 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з Законом України «Про оренду землі» орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (статті 1, 13 Закону України «Про оренду землі»).

Статтями 18, 20 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина перша статті 210 ЦК України).

Згідно з частиною п`ятою статті 6 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

За змістом статті 126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Пунктом першим частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (частина друга статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Відповідно до пункту другого частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Державній реєстрації прав підлягають речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, серед яких право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Таким чином, учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої форми. Разом з тим, цивільні права та обов`язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Системний аналіз статей 210, 638 ЦК України у взаємозв`язку зі статтями 125, 126 ЗК України та статтею 6 Закону України «Про оренду землі» дають підстави для висновку, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Згідно з частиною першою статті 27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Частиною другою статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зобов`язано державного реєстратора встановлювати відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Відповідно до пункту 8-1 частини другої статті 9 цього Закону під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов`язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема, щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам закону, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, та призводить до порушення права позивача як орендаря.

Такий правовий висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі № 587/2331/16-ц (провадження № 14-411цс19), від 09 жовтня 2019 року в справі № 387/1095/17 (провадження № 14-414цс19), від 20 листопада 2019 року в справі № 669/930/16-ц (провадження № 14-486цс19), від 15 січня 2020 року в справі № 587/2326/16-ц (провадження № 14-442цс19) та в постановах Верховного Суду від 11 грудня 2019 року в справі № 378/146/18 (провадження № 61-44278св18), від 21 травня 2020 року у справі № 378/85/18 (провадження № 61-44166св18).

У справі, яка переглядається, судом першої інстанції на підставі належних та допустимих доказів правильно встановлено, що на час укладення оспорюваного договору оренди землі, договір оренди від 30 грудня 2010 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Агрофірма «Рост» строком на 20 років, відповідно до вимог законодавства та умов договору не припинений, строк його дії не сплив та у встановленому законом та договором порядку не розірваний.

Таким чином, договір оренди земельної ділянки від 01 січня 2014 року, укладений між ОСОБА_2 та ПрАТ «Райз Максимко», був укладений в період дії договору оренди тієї ж самої земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Агрофірма «Рост», правонаступником якого є ТОВ «Агрофірма «Семереньки», а оскаржуваним договором порушено права позивача, як орендаря земельної ділянки, які підлягають захисту.

Колегія суддів зазначає, що виходячи із обставин даної справи, відбулась одночасна реєстрація договору оренди земельної ділянки за законодавством, яке діяло до 01 січня 2013 року та реєстрація права оренди земельної ділянки за законодавством, яке діяло станом на 12 вересня 2019 року.

Оскільки, оскаржуваний договір укладений до закінчення строку його дії попереднього, новий договір оренди тієї ж земельної ділянки з іншим орендарем є недійсним з моменту його вчинення в силу вимог частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України.

За встановлених обставин справи та вимог закону колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про порушення права ТОВ «Агрофірма «Семереньки» на оренду земельної ділянки та наявність правових підстав для визнання оспорюваного договору оренди, укладеного 01 січня 2014 року між ОСОБА_2 та ПрАТ «Райз Максимко», недійсним.

Не заслуговують на увагу колегії суддів доводи апеляційної скарги щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом, так як йому було відомо про оспорюваний договір ще у 2015 році, оскільки на підтвердження зазначеного ТОВ «РАЙЗ ПІВНІЧ» не надано суду належних та допустимих доказів, що є його процесуальним обов`язком відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України. Крім того, судом першої інстанції встановлено, що позивач обробляв земельну ділянку, систематично сплачував орендну плату ОСОБА_2 . Дані обставини апелянтом також не спростовані.

Таким чином, посилання та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, не знайшли свого підтвердження в якості підстав скасування оскаржуваного судового рішення під час апеляційного провадження.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява №4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дотримуючись принципу змагальності, на підставі наданих сторонами доказів, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст. ст. 367 - 369, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РАЙЗ ПІВНІЧ» залишити без задоволення.

Рішення Сумського районного суду Сумської області від 14 серпня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - В. І. Криворотенко

Судді: Ю. О. Філонова

О. І. Собина