Ухвала

від 31.01.2024 по справі 904/856/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

31.01.2024 року м. Дніпро Справа № 904/856/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.

секретар судового засідання: Манець О.В.

представники сторін:

від прокуратури: Шустова В.А., посвідчення №069879 від 01.03.2023 р., прокурор відділу

від позивача-1: не з`явився

від позивача-2: Бабенко В.М., посвідчення №5/3092 від 10.11.2022 р., самопредставництво

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ТОВ «Добра Справа 2018» про зупинення розгляду апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Добра Справа 2018" та Регіонального відділення Фонду державного майна України

по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2022р.

(суддя Загинайко Т.В., м. Дніпро, повний текст рішення складено 12.09.2022р.) у справі

за позовом Керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра

(49000, м. Дніпро, вул. Європейська, 15) в інтересах держави в особі

позивача-1: Міністерства освіти і науки України

(01135, м. Київ, проспект Перемоги, 10; ідентифікаційний код 38621185)

позивача-2: Національного технічного університету "Дніпровська політехніка"

(49004, м. Дніпро, проспект Д. Яворницького, 19; ідентифікаційний код 02070743)

до відповідача-1: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях

(49000, м. Дніпро, вул. Центральна, 6; ідентифікаційний код 42767945)

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Добра Справа 2018"

(49101, м. Дніпро, проспект О. Поля, буд. 1/9, кв. 903; ідентифікаційний код 42319793)

про визнання недійсним договору від 29.09.2021 №12/7366-6230 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, скасування наказу від 10.08.2021 №12/02-275-ВДПо "Про включення об`єкта оренди до Переліку відповідного типу" та зобов`язання повернути державне майно

ВСТАНОВИВ:

Керівник Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра (надалі - прокурор) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№803/22 від 01.04.2022) в інтересах держави в особі позивача-1: Міністерства освіти і науки України, позивача-2: Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" до відповідача-1: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Добра Справа 2018" про визнання недійсним договору від 29.09.2021 №12/7366-6230 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, скасування наказу від 10.08.2021 №12/02-275-ВДПо "Про включення об`єкта оренди до Переліку відповідного типу" та зобов`язання повернути державне майно.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2022р. позов задоволено - скасовано наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях від 10.08.2021 №12/02-275-ВДПо "Про включення об`єкта оренди до Переліку відповідного типу", яким приміщення спортивної зали корпусу №2 площею 765,7 кв.м. за адресою м. Дніпро, вул. Гоголя, 29 включено до Переліку першого типу. Визнано недійсним договір від 29.09.2021 №12/7366-6230 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (ідентифікаційний код 42767945) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Добра Справа 2018" (ідентифікаційний код 42319793). Зобов`язно Товариство з обмеженою відповідальністю "Добра Справа 2018" (49101, м. Дніпро, проспект О. Поля, буд. 1/9, кв. 903; ідентифікаційний код 42319793) повернути державне майно, що перебуває в управлінні Міністерства освіти та науки України, - приміщення спортивної зали корпусу №2 площею 765,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Гоголя, 29, в господарське відання балансоутримувачу - Національному технічному університету "Дніпровська політехніка" (49004, м. Дніпро, проспект Д. Яворницького, 19; ідентифікаційний код 02070743).

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Добра Справа 2018", в якій просить рішення суду від 10.08.2022р. скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Одночасно з апеляційною скаргою Скаржником подано клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось і Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, в якій просить рішення суду від 10.08.2022р. скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2022р. для розгляду апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях по справі визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Орєшкіна Е.В., Березкіна О.В..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.09.2022р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/856/22. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2022р. по справі № 904/856/22 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

28.09.2022р. матеріали справи №904/856/22 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.09.2022р. відмовлено у задоволенні клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду. Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2022р. у справі №904/856/22 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів сплати судового збору, у розмірі 11 164 грн. 50 коп..

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.11.2022р. для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Добра Справа 2018"по справі визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Орєшкіна Е.В., Березкіна О.В..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.11.2022р. поновлено строк на подання апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Добра Справа 2018". Відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 08.12.2022р..

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.11.2022р. відкрито апеляційне провадження у справі. Об`єднано до сумісного розгляду апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на рішення Господарського суду Дніпропетровської області з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Добра Справа 2018". Розгляд апеляційних скарг призначено в судове засідання на 08.12.2022р..

07.12.2022р. в систему "Діловодство спеціалізованого суду" внесено інформаційну довідку, відповідно до якої, у зв`язку з відпусткою члена колегії - судді Березкіної О.В., розгляд справи № 904/856/22 в судовому засіданні не відбувся.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2022р., у зв`язку з виходом на роботу члена колегії - судді Березкіної О.В., розгляд апеляційних скарг призначено в судове засідання на 26.01.2023р..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.01.2023р., розгляд апеляційних скарг відкладено в судове засідання на 02.03.2023р..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.03.2023р. зупинено провадження за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Добра Справа 2018" та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2022р. у справі №904/856/22 до закінчення розгляду Великої Палати Верховного Суд справи №905/1907/21.

Від Прокурора по справі надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, у зв`язку з усуненням обставин, що зумовити зупинення провадження.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 905/1907/21 касаційну скаргу заступника керівника Черкаської обласної прокуратури задоволено частково; Ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.01.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.09.2022 у справі № 905/1907/21 скасувано в частині залишення без розгляду позову заступника керівника Смілянської окружної прокуратури Черкаської області, поданого в інтересах держави в особі Черкаської обласної ради. Справу в цій частині передати до Господарського суду Донецької області для продовження розгляду; в іншій частині ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.01.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.09.2022 у справі № 905/1907/21 залишено без змін.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.10.2023р. поновлено провадження за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Добра Справа 2018" та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2022р. у справі №904/856/22. Призначено справу до розгляду на 31.01.2024р. о 17:00 год.

Представники позивача-1 та відповідачі-1,2 в судове засідання 31.01.2024р. не з`яились.

Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Добра справа 2018" до суду надійшла заява про зупинення провадження за апеляційними скаргами Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях та Товариства з обмеженою відповідальністю "Добра справа 2018" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2023р. до закінчення розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №917/1173/22.

В процесі розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 26.09.2023р. прийнято до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 917/1173/22 за касаційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях на постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2023р.. Розгляд справи призначено № 917/1173/22 у відкритому судовому засіданні на 17.11.2023 р. о 11:30.

"Підставою передачі справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду стало те, що ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2023 справу № 917/1173/22 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - об`єднана палата) в зв`язку з необхідністю відступлення від викладених у постанові об`єднаної палати від 15.06.2018 у справі № 906/164/17 висновків щодо застосування норм статей 203, 215 ЦК України та частини 5 статті 63 Закону України № 1060-XII в подібних правовідносинах з огляду на таке.

Спір у цій справі стосується наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення, а також підстав звільнення його орендарем. У цій справі суди обох інстанцій дійшли висновку, що передані в оренду ФОП Косику О. О. приміщення, господарська діяльність якого пов`язана зі здійсненням медичної практики у сфері стоматології, використовуються не за освітніми цілями, що не узгоджується з метою функціонування навчального закладу і заборонено законом. Тому, установивши, що оспорюваний договір укладений з порушенням вимог частини п`ятої статті 63 Закону України "Про освіту" та пункту 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 №63, указали на те, що він підлягає визнанню недійсним на підставі статей 203, 215 ЦК України, як такий, що суперечить актам цивільного законодавства, а спірні приміщення - повернуті орендодавцю.

В оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції послався зокрема на висновки, викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2018р. у справі № 906/164/17.

У справі № 906/164/17, що розглядалась об`єднаною палатою, дослідивши обставини справи та встановивши, що орендоване приміщення належить до об`єктів освіти, і, відповідно до статті 63 Закону України "Про освіту", не може використовуватися не за призначенням, а може бути передане в оренду виключно для діяльності, пов`язаної з навчально-виховним процесом, суди дійшли висновку про те, що невикористання школою спірного приміщення для навчального процесу не надає права передачі цього приміщення в оренду з іншою метою, ніж пов`язаною з навчально-виховним процесом.

Отже правовідносини, що виникли у справі № 906/164/17 та у справі, що переглядається, є подібними.

У справі № 906/164/17, урахувавши обставини встановлені судами, об`єднана палата погодилась з висновком судів попередніх інстанцій про те, що у такому випадку наявні підстави для визнання договору недійсним в силу приписів частини першої статті 203 ЦК України, як такого, що суперечить вимогам статті 63 Закону України "Про освіту".

В частині вимог про зобов`язання звільнити приміщення об`єднана палата констатувала, що висновок апеляційного суду про задоволення позову у цій частині є законним та обґрунтованим, оскільки визнання договору оренди недійсним має правовим наслідком повернення цього приміщення орендодавцю.

Натомість у цій справі № 917/1173/22 суд апеляційної інстанції розглядав вимогу про звільнення приміщення як негаторний позов, до якого позовна давність не застосовується.

З огляду на доводи касаційної скарги щодо помилкового визначення вимоги про звільнення приміщення як негаторного позову та, відповідно, безпідставного, всупереч положенням частини четвертої статті 267 ЦК України не застосування наслідків пропуску позовної давності за заявою відповідача, під час розгляду справи виникла необхідність надати правову кваліфікацію позовній вимозі про звільнення орендованого приміщення, що використовується всупереч законодавчій забороні, а саме: чи є така вимога застосуванням реституції за наслідком недійсності договору оренди, а чи є самостійною вимогою, що відповідає умовам звернення з негаторним позовом.

В зв`язку з цим колегія зазначила про необхідність відступити від висновків, наведених у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.06.2018р. у справі № 906/164/17 щодо недійсності спірного правочину.

Так, за змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої вказаної статті).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (аналогічні висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала, зокрема, у постановах від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (пункт 67), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16.02.2021 у справі №910/2861/18 (пункт 98), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22.06.2021 у справах № 334/3161/17 (пункт 55) і № 200/606/18 (пункт 73), від 29.06.2021 у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31.08.2021 у справі №903/1030/19 (пункт 68), від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14.122021 у справі №643/21744/19 (пункт 61), від 25.01.2022 у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 21)).

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абзац перший частини другої статті 215 ЦК України). Отже, якщо недійсність певного правочину встановлена законом, вимога про визнання його недійсним за загальним правилом не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 463/5896/14-ц (пункт 72), від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 (пункт 95)).

У постанові від 20.07.2022р. у справі № 923/196/20 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у разі, коли сторона правочину вважає його нікчемним, вона за загальним правилом може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а за застосуванням наслідків виконання недійсного правочину (наприклад, з вимогою про повернення одержаного на виконання такого правочину), обґрунтовуючи вимоги його нікчемністю. З урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду констатувала, що суди першої й апеляційної інстанцій помилково визнали недійсним нікчемний спірний договір купівлі-продажу.

Загалом Велика Палата Верховного Суду неодноразово та послідовно звертала увагу, що згідно з частинами першою, другою статті 228 ЦК України правочин, спрямований, зокрема, на незаконне заволодіння майном фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, порушує публічний порядок і є нікчемним. Такі висновки сформульовані у постановах від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц (пункти 84-86), від 12.10.2021 у справі № 910/17324/19 (пункти 61-62), від 02.11.2021 у справі № 917/1338/18 (пункти 120-124). Також у постанові від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19 (пункт 7.10).

Велика Палата Верховного Суду також виснувала, що домовленість сторін договору про врегулювання своїх відносин всупереч існуючим у законодавстві обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов`язку, як і його зміни та припинення. Такі висновки сформульовані в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19 (пункт 7.10).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що національне законодавство має тлумачитися таким чином, щоб результат тлумачення відповідав принципам справедливості, розумності та узгоджувався з положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №815/1226/18 (пункт 80), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 42), від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19).

Тлумачення законодавства судам слід здійснювати системно, враховувати правову природу спірних відносин, загальну спрямованість законодавства та права України в цілому, а результат тлумачення законодавства має бути розумним та справедливим (пункт шостий статті 3 ЦК України). Зокрема, законодавство слід тлумачити у відповідності з розумними цілями регулювання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 911/1278/20 (пункт 7.33)).

Отже, постановляючи зазначену ухвалу, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що ця справа ілюструє результати підходу, за яким договір, що не відповідає закону, у подібних справах слід визнавати недійсним, оскільки суди, встановивши, що позовна давність за вимогою про визнання недійсним незаконного договору спливла, відмовляють також, як у похідній вимозі про усунення перешкод у користуванні майном (на яку позовна давність не поширюється), фактично легалізуючи користування майном закладів освіти всупереч закону і в подальшому. Як наслідок, колегія суддів не погодилася з висновками про те, що укладений з порушенням вимог чинного законодавства про освіту оспорюваний договір у подібних справах підлягає визнанню недійсним за приписами статей 203, 215 ЦК України, оскільки, на переконання колегії суддів, такий правочин є нікчемним у силу приписів статті 228 цього ж Кодексу як такий, що спрямований на незаконне заволодіння майном, а тому такий договір не може бути визнаний недійсним. Натомість вимога про повернення майна, яке використовується всупереч закону, має самостійний, а не похідний характер.

За таких обставин колегія суддів, передаючи справу на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, врахувала, що основною функцією Верховного Суду як найвищого суду у системі судоустрою є забезпечення сталості та єдності судової практики, з огляду на що зазначила про необхідність відступити від викладених у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.06.2018 у справі № 906/164/17 висновків щодо застосування норм статей 203, 215 ЦК України та частини 5 статті 63 Закону України № 1060-XII в подібних правовідносинах."

Відповідно до ч.4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Оскільки, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуючи подібність правовідносин у даній справі і у справі №917/1173/22, яка перебуває на розгляді об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі №904/856/22.

Згідно з приписами п.11 ч.1 ст. 229 ГПК України, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку судового рішення у подібних правовідносинах.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 228, 229, 234, 235 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву представника ТОВ «Добра Справа 2018» про зупинення провадження за апеляційними скаргами Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях та Товариства з обмеженою відповідальністю "Добра справа 2018" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2022р. до закінчення розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №917/1173/22.

Зупинити провадження за апеляційними скаргами Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях та Товариства з обмеженою відповідальністю "Добра справа 2018" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2022р. у справі № 904/856/22 до закінчення розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №917/1173/22.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 31.01.2024р.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В.Чус

Суддя М.О.Дармін