Постанова

від 08.01.2025 по справі 904/856/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.01.2025 року м.Дніпро Справа № 904/856/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.

секретар судового засідання: Скородумова Л.В.

представники сторін:

від прокуратури: Шустова В.А.

від позивача-1: не з`явився

від позивача-2: Бабенко М.В.

від відповідача-1: Іванченко І.С.

від відповідача-2: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю "Добра Справа 2018" та

Регіонального відділення Фонду державного майна України

по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2022 р.

( суддя Загинайко Т.В., м. Дніпро, повний текст рішення складено 12.09.2022 р. )

у справі

за позовом

Керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра

в інтересах держави в особі

позивача -1:

Міністерства освіти і науки України

( м. Київ )

Позивача -2:

Національного технічного університету "Дніпровська політехніка"

( м. Дніпро )

до

відповідача -1:

Регіонального відділення Фонду державного майна України

по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях

( м. Дніпро )

Відповідача -2:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Добра Справа 2018"

( м. Дніпро )

про визнання недійсним договору

від 29.09.2021 р. № 12/7366-6230 оренди нерухомого майна,

що належить до державної власності,

скасування наказу від 10.08.2021 р. № 12/02-275-ВДПо

"Про включення об`єкта оренди до Переліку відповідного типу"

та зобов`язання повернути державне майно

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Керівник Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Позивача-1: Міністерства освіти і науки України та Позивача -2: Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" до Відповідача -1: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях та Відповідача -2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Добра Справа 2018" про: скасування наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях від 10.08.2021 р. № 12/02-275-ВДПо "Про включення об`єкта оренди до Переліку відповідного типу", яким приміщення спортивної зали корпусу № 2 площею 765,7 кв.м. за адресою м. Дніпро, вул. Гоголя, 29 включено до Переліку першого типу; визнання недійсним договір від 29.09.2021 р. № 12/7366-6230 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях та Товариством з обмеженою відповідальністю "Добра Справа 2018"; зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Добра Справа 2018" повернути державне майно, що перебуває в управлінні Міністерства освіти та науки України, - приміщення спортивної зали корпусу № 2 площею 765,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Гоголя, 29, в господарське відання балансоутримувачу - Національному технічному університету "Дніпровська політехніка".

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2022 р. позов задоволено - скасовано наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях від 10.08.2021 р. №12/02-275-ВДПо "Про включення об`єкта оренди до Переліку відповідного типу", яким приміщення спортивної зали корпусу №2 площею 765,7 кв.м. за адресою м. Дніпро, вул. Гоголя, 29 включено до Переліку першого типу. Визнано недійсним договір від 29.09.2021 р. № 12/7366-6230 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях та Товариством з обмеженою відповідальністю "Добра Справа 2018". Зобов`язно Товариство з обмеженою відповідальністю "Добра Справа 2018" повернути державне майно, що перебуває в управлінні Міністерства освіти та науки України, - приміщення спортивної зали корпусу №2 площею 765,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Гоголя, 29, в господарське відання балансоутримувачу - Національному технічному університету "Дніпровська політехніка".

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Добра Справа 2018"

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Добра Справа 2018", в якій просить рішення суду від 10.08.2022 р. скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Одночасно з апеляційною скаргою Скаржником подано клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вважає рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2022 р. у справі № 904/856/22 протиправним, винесеним без з`ясування обставин, що мають значення для справи, при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, висновки суду першої інстанції, які викладені у оскаржуваному рішенні не відповідають встановленим обставинам справи, крім того, дане судове рішення прийняте у зв`язку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Водночас, Скаржника наголошує на відсутності підстав для представництва Прокурором інтересів держави в особі Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», оскільки останній не є суб`єктом владних повноважень, у зв`язку з чим позовні вимоги Прокурора, які заявлені в інтересах Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» у справі № 904/856/22, підлягають залишенню без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України. Крім того, інтереси держави щодо управління майном, яке належить до державної власності та зареєстроване за Державним управлінням справами не могло захищатись іншим суб`єктом владних повноважень, а саме Міністерством освіти і науки України. Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 292577474, власником комплексу будівель та споруд ( об`єкту нежитлової нерухомості ) по вул. Гоголя, 29 в м. Дніпрі є Державне управління справами, а форма власності визначена як державна.

При цьому. Скаржник зазначає, що визнання недійсним у судовому порядку спірного договору оренди за відсутності справедливої компенсації призвело до порушення прав Відповідача -2, які об`єктивно існують на час розгляду спору, зокрема право мати обґрунтовані сподівання щодо законності отримання державного майна у користування та право використовувати таке майно у своїй підприємницькій діяльності, а отже і до порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції. З огляду на таке, відсутність можливості реалізації відповідачем права на отримання відшкодування є порушенням ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, а визнання договору оренди недійсним за даних обставин не несе легітимної мети, оскільки у позові Прокурора не висвітлено чи переслідує «суспільний інтерес» позбавлення ТОВ «ДОБРА СПРАВА 2018» права оренди спірного майна, яке відображується у правомірному очікуванні і законному сподіванні Відповідача на користування орендованим майном для власних господарських і комерційних потреб, а також не визначено, чи є такий захід ( втручання в право на мирне володіння майном ) пропорційним визначеним цілям.

Скаржник вважає, що Прокурором не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у позивачів права власності, господарського відання, оперативного управління щодо спірного майна, у зв`язку з чим не доведено суду факту наявності у позивачів майнових прав ( права власності, інших речових прав ) на спірне майно, які можуть бути захищені в судовому порядку шляхом оскарження договору оренди особами, які не є сторонами договору. У матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази того факту, що спірне майно перебувало на балансі Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» з 25.06.2021 р. - дати погодження акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу, а не з 11.10.2021 р. - дати припинення юридичної особи ДРІДУ НАДУ.

На переконання Скаржника - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, будучи суб`єктом владних повноважень, в питанні розгляду клопотання балансоутримувача - Дніпропетровського регіонального інституту Державного управління ( нині - Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», який є правонаступником усіх прав та обов`язків ДРІДУ НАДУ у зв`язку із завершенням процесу реорганізації шляхом приєднання ) про передачу майна в оренду, діяв на виконання своїх публічно-владних управлінських функцій, в тому числі на виконання делегованих повноважень, в межах дискреції. Вимога про скасування наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях № 12/02-275-ВДПо від 10.08.2021 р. «Про включення об`єкту оренди до Переліку відповідного типу» не є належним способом захисту, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Скаржник зазначає, що Прокурором не зазначено конкретної підстави, передбаченої ст. 7 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», яку повинне був застосувати суб`єкт владних повноважень для відмови у включенні спірного майна до Переліку, що свідчить про необгрунтованість позовної вимоги про визнання наказу протиправним і безпідставність висновків суду першої інстанції. Крім того, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», який є правонаступником усіх прав та обов`язків ДРІДУ НАДУ у зв`язку із завершенням процесу реорганізації шляхом приєднання, фактично оскаржує рішення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, яке було прийнято за клопотанням позивача ( адже нині ДРІДУ НАДУ і є Національним технічним університетом «Дніпровська політехніка» ), що свідчить про недопустимість та штучність даного спору.

У відповіді на відзив на апеляційну скаргу НТУ «Дніпровська політехніка», ТОВ «Добра Справа 2018» вказує на те, що аналіз абз. 4 ч. 2 ст. 70 Закону України «Про вище освіту», ст. 80 Закону України «Про освіту» в редакції від 08.08.2021 р., пп. 2 п. 8 Переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 за № 796, а також п. 29 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, свідчить про відсутність заборони на передання майна вищого навчального закладу в оренду, на момент укладання оскаржуваного у справі № 904/856/22 договору, за умови, що майно тимчасово не використовується у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, і у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у закладі ( установі ) освіти.

При цьому, НТУ «Дніпровська політехніка» фактично визначає, що члени комісії з реорганізації Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, якими як раз і були ОСОБА_1 (заступник голови комісії) та Пасічник Велерій Анатолійович ( член комісії ), мали право підписувати листування від імені юридичної особи - ДРІДУ НАДУ.

Посилаючись на те, що представник ТОВ «ДОБРА СПРАВА 2018» участі в суді першої інстанції не приймав, то й не мав можливості подати до суду докази - копії наказів Голови комісії з реорганізації інституту Трегуба М.В. від 27.08.2021 р. за № 160-к «Про звільнення ОСОБА_1 » та № 156-к «Про звільнення ОСОБА_2 », які надає до суду апеляційної інстанції.

З приводу подання представником НТУ «Дніпровська політехніка» до суду апеляційної інстанції нового доказу у вигляді Довідки № 16/51-29 від 10.11.2022 р., то Відповідач вважає, що стороною не обґрунтовано причини не подання даного доказу до суду першої інстанції, що унеможливлює його прийняття на стадії апеляційного розгляду. Та й взагалі, дана довідка не підтверджує та не спростовує жодної обставини у справі № 904/856/22, тобто, в силу ст. 76 ГПК України, є неналежним доказом.

Відповідач звертаємо увагу суду на те, що принцип «мовчазної згоди» у спірних правовідносинах був застосований Фондом державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, у зв`язку з тим, що протягом 40 робочих днів з дати отримання заяви потенційного Орендаря було відсутнє погодження або відмова у погодженні уповноваженого органу управління майном, що узгоджується з вимогами абз. 10 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» ( Відсутність погодження або відмови у погодженні уповноваженого органу управління протягом 40 робочих днів з дати отримання заяви потенційного орендаря вважається погодженням уповноваженого органу управління рішення балансоутримувача про намір передачі майна в оренду). Останнім 40-овим днем, починаючи з 02.06.2021 р. ( дата отримання заяви потенційного Орендаря ), для надання погодження, або відмови у погодженні уповноваженого органу було 30.07.2021 р..

Також, Відповідач вважає, що оскільки НТУ «Дніпровська політехніка» є правонаступником усіх прав та обов`язків Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, то його поведінка не може суперечити попереднім заявам та поведінці Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, в тому числі і у взаємовідносинах щодо передання майна в оренду, у іншому випадку його поведінка суперечить принципу «non concedit venire contra factum proprium» та доктрині venire contra factum proprium, що є недопустимим.

При цьому, усі належні, допустимі та достовірні докази у справі № 904/856/22 тільки підтверджують факт, що ТОВ «ДОБРА СПРАВА 2018» діяло добросовісно, її поведінка характеризувалась чесністю і відкритістю. Тобто орендар, здійснюючи правомірну поведінку, мав «законні очікування» на відповідну добросовісну поведінку контрагента, уповноваженого органу, та на застосування до нього тих процедур, що є передбачуваними і очікуваними для нього, що в силу принципу «належного урядування», повинно виключати негативні наслідки для відповідача-2 у формі визнання недійсним договору оренди.

Також, Відповідач наголошує на необхідності залишення без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України позовних вимог керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра, які заявлені в інтересах Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» у справі № 904/856/22, а у задоволенні позовних вимог керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України - відмовити.

Від Відповідача надійшла заява про долучення до матеріалів справи № 904/856/22 копію наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях «Щодо прийняття рішення про дострокове припинення договору оренди» від 13.12.2024 р., а також про здійснення розгляду справи № 904/856/22 без участі представника ТОВ «ДОБРА СПРАВА 2018».

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Від Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому університет не погоджується з доводами апеляційної скарги ТОВ "Добра Справа 2018", вважає її безпідставною і необґрунтованою.

Зокрема, Національний технічний університет посилається на те, що Міністерство освіти і науки України здійснює управління об`єктами державної власності, що належать до сфери його управління, та контролює діяльність підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління ( п. 89 положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 16.10.2014 р.). Посилання Відповідача -2 на недотримання Позивачем вимог щодо обов`язкової перереєстрації права власності з Державного управління справами на Міністерство освіти та науки України є хибними. Право власності Міністерства освіти та науки України та право господарського відання НТК «Дніпровська політехніка» щодо спірного об`єкту нерухомості виникло на підставі Указу Президента України «Про впорядкування використання об`єктів державної власності, що перебувають в управлінні Державного управління справами» № 487/2020 від 05.11.2020 р., Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Деякі питання реорганізації закладів освіти» № 147-р від 24.02.2021 р., Наказу Міністерства освіти і науки України «Про реорганізацію закладів освіти» № 316 від 16.03.2021 р.. Факт передачі такого майна НТУ «Дніпровська політехніка» зафіксовано в Акті від 25.06.2021 р. приймання-передачі цілісного майнового комплексу ( включаючи з правами та обов`язками юридичної особи ) Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України до управління Національним технічним університетом «Дніпровська політехніка».

Крім того, у відзиві Національний технічний університет посилається на те, що ані ліквідаційна комісія Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, ані Серьогін С.М., що діяв як Директор Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України - не мали жодних повноважень щодо вирішення питання передачі спірного майна в оренду. Проте, РВ ФДМУ перед підготовкою та укладанням оскаржуваного договору перевірка відомостей ЄДРПОУ щодо ДРІДУ НАДУ здійснена не була.

Національний технічний університет також вказує на те, що об`єкт оренди передано в оренду ТОВ «Добра справа 2018» всупереч забороні, встановленій чинним законодавством, оскільки умовами договору передбачено використання Орендарем об`єкту оренди за будь-яким цільовим призначенням, тобто Об`єкт оренди використовується не за освітнім призначенням та в цілях, не пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу. Незаконне позбавлення права власності та користування на нерухоме майно, що належить до державної власності, завдає значної шкоди інтересам держави в реалізації державної політики у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу ( передачі ) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов`язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності. Повернення спірного майна відновить порушене право Міністерства освіти та науки України та НТУ «Дніпровська політехніка» на виконання своїх повноважень та завдань зможе використовувати належне йому майно відповідно до покладених функцій та завдань для задоволення потреб у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності, що свідчить про дотримання справедливої рівноваги (балансу) між загальним інтересом держави та інтересами відповідачів як осіб, які страждають від такого втручання, і які не позбавлені можливості відновити своє право у спосіб звернення до суду з вимогою про відшкодування збитків, а тому втручанням у право користування відповідачів не може вважатися непропорційним та таким, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Крім того, Національний технічний університет зазначає про те, що зазначена в оскаржуваному Договорі оренди майна, що належить до державної власності, інформація (надана не уповноваженою юридичною особою та не уповноваженою посадовою особою такої установи) щодо вартості об`єкту оренди в сумі 87 207,46 грн. є сумнівною з огляду на офіційну інформацію Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» щодо балансової вартості майна, яка становить 5 845 147,06 грн.

Національний технічний університет наголошує, що Прокурор звернувся до господарського суду з позовом, який містить позовну вимогу про визнання незаконним та скасування наказу РВ ФДМУ№ 12/02-272-ВДПо від 10.08.2021 р. «Про включення об`єкту оренди до Переліку відповідного типу». Зазначеним наказом приміщення гаражу площею 353,1кв.м. за адресою м. Дніпро, вул. Гоголя, 29 включено до Переліку першого типу, на підставі чого було укладено оскаржуваний договір оренди спірного приміщення. Отже, на підставі спірного наказу виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер, і за суб`єктним складом сторін підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Таким чином, доводи Відповідача -2 щодо розгляду вказаної позовної вимоги в порядку КАС України є необгрунтованими.

У запереченнях на відповідь на відзив Відповідача -2, Національний технічний університет "Дніпровська політехніка" зазначає, що об`єктом оренди є приміщення навчального закладу, тому правовідносини з питань оренди такого приміщення підлягають регулюванню профільними законами та нормативно-правовими актами, зокрема Законом України «Про освіту», Постановою КМУ від 27.08.2010 р. № 796 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності", тощо. Спірне приміщення передане в оренду ТОВ «Добра Справа 2018» всупереч забороні, встановленій чинним законодавством, позаяк спірне майно передано в оренду з метою використання в цілях підприємницької діяльності орендаря, тобто для діяльності, не пов`язаної з освітнім процесом НТУ ДП.

Національний технічний університет також вказує на те, що починаючи з 18.03.2021 р. можливість легітимного листування з питань орендних відносин між РВ ФДМУ та Серьогіним і Пасічником, як з керівником ДРІДУ НАДУ та його заступником відповідно, була цілком відсутня, оскільки повноваження їх, як керівників ДРІДУ НАДУ вже були припинені, а здійснення такого листування між РВ ФДМУ та заступником голови реорганізаційної комісії - Серьогіним та/або членом комісії - Пасічником, також не було можливим, оскільки даний статус взагалі не наділяв їх відповідними повноваженнями.

При цьому, Позивач наголошує на тому, що питання щодо застосування принципу «мовчазної згоди» не має навіть поставати, оскільки навіть сама процедура інформування уповноваженого органу управління - МОНУ не була проведена у законний спосіб. Таким чином, в порушення вищевказаних вимог в процедурі прийняття рішення про оренду держаного майна та зміні ного цільового призначення, за наявності незгоди органу управління, приймали участь особи (як фізичні так і юридичні), які не мали на те повноважень, як щодо підписання документації установи, що перебуває в стані ліквідації, так і щодо майна, яке не перебувало на балансі вказаної установи -ДРІДУ НАДУ.

Інші учасники судового процесу не скористався своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надали суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

6. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось і Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, в якій просить рішення суду від 10.08.2022 р. скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

7. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вказує на те, що судом першої інстанції в порушення вимог вищевказаної норми не надано належної оцінки аргументам Регіональним відділенням, невірно застосовано норми Закону про оренду та Порядку, а також не надано належної оцінки доказам наявним в матеріалах справи, що призвело до прийняття неправомірного рішення, яке порушує права держави.

Водночас, на думку Скаржника, чинне законодавство дозволяє передачу в оренду окремого індивідуально визначеного майна, що входить до складу об`єкта освіти як цілісного майнового комплексу, а саме: приміщень, споруд та обладнання навчальних закладів, що тимчасово не використовуються у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності за умови, якщо це не погіршує соціально-побутових умов колективу відповідного навчального закладу. Таким чином, висновки суду першої інстанції, що спірне приміщення не могло бути передано в оренду, оскільки його використання Відповідачем -2 не пов`язане з навчально- виховним процесом, як підстава для визнання договору оренди недійсним, є необгрунтованими та таким, що суперечить нормам законодавства про оренду.

При цьому, Скаржник зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення не враховано, що при укладенні договору оренди державного майна, сторонами було дотримано порядок укладання відповідного договору, в тому числі щодо погодження з органом, уповноваженим управляти майном, визначений ст. 3 - 6 Закону про оренду та розділу «Порядок включення об`єкта оренди до Переліку відповідного типу» Порядку. Тобто, власника та балансоутримувача спірного нежитлового майна було повідомлено про усі істотні умови укладеного між відповідачами договору оренди. Однак, жодних заперечень щодо погоджених умов договору від вказаних осіб у визначений Законом про оренду та Порядком строк, не надходило.

Скаржник наголошує на тому, що у розумінні положень ст. ст. 73, 76, 77 ГПК України Прокурор, звертаючись з позовом у справі, повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення Прокурора до суду, довести належними та допустимими доказами обставини того, що суб`єкт владних повноважень не здійснює або здійснює неналежним чином захист інтересів держави. Саме лише посилання Прокурора у позовній заяві на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження захисту державних інтересів, не достатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу 2 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва ( відповідний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2019 р. у справі № 911/1497/18 ).

Скаржник вважає суд першої інстанції дійшов передчасних висновків щодо наявності у Прокурора підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді саме в особі Позивача -1 та Позивача -2. Так, спеціально уповноваженим органом державної влади у сфері оренди державного майна є Фонд державного майна України та його регіональні відділення. Отже, захист інтересів держави у даних правовідносинах мав би здійснювати Фонд державного майна України, або його як спеціально уповноважений орган, що реалізує політику у сфері оренди, використання державного майна, а також Міністерство освіти і науки України, як орган управління майном вказаного закладу освіти.

На переконання Скаржника суд першої інстанції фактично уникнув розгляду позовних вимог Прокурора, не надав правової оцінки фактичним обставинам справи, та не зробив обґрунтованих висновків за результатами дослідження доказів та з`ясування обставин справи.

Від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях до апеляційного суду надійшла заява про закриття провадження у справі з підстав передбачних п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Заява мотивована відсутністю предмету спору, зважаючи на ті обставини, що договір оренди державного майна від 29.09.2021 р. № 12/7368-3207 достроково припинено, та зобов`язано Відповідача та Балансоутримувача терміново повернути протягом трьох робочих днів орендоване майно в належному стані Балансоутримувачу, тому підстава для визнання недійсним договору оренди відпала.

8. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Від Керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Прокурор не погоджується з доводами апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, вважає її безпідставною і необґрунтованою.

Зокрема, Прокурор посилається на те, що у даному випадку Національний технічний університет «Дніпровська політехніка» є спеціально уповноваженим суб`єктом на здійснення владних управлінських функцій щодо спеціально відокремленого та призначеного для здобуття освіти державного майна. При зверненні з позовом до суду Прокурором визначено суб`єкта владних повноважень, до компетенції яких належить захист інтересів держави у спірних правовідносинах, а саме Міністерство освіти та науки України та Національний технічний університет «Дніпровська політехніка» ( спірне майно належить на праві господарського відання). При цьому, визначаючи одним із позивачів Національний технічний університет «Дніпровська політехніка» Прокурором враховано норми процесуального права.

Крім того, у відзиві Прокурор посилається на те, що безумовно, право НТУ «Дніпровська політехніка», якому спірне нерухоме майно передане на праві господарського відання, є порушеним та підлягає захисту. Отже, позов Прокурора про усунення перешкод у користуванні майном спрямований на повернення до державної власності об`єктів оренди, що належать до закладу освіти та повинні використовуватись в освітньому процесі.

Прокурор також вказує на те, що заявлення ним вимоги про повернення державного майна без урахування права господарського відання НТУ «Дніпровська політехніка» не може вважатися ефективним захистом права власності. При цьому жодна з норм законодавства не забороняє Прокурору визначати державну установу Позивачем за наявності обґрунтування порушення інтересів держави та неналежного їх захисту уповноваженими суб`єктами. Таким чином, звернення Прокурора з позовом в інтересах держави в особі Міністерства освіти та науки України та Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» має на меті комплексний захист прав держави, які порушені внаслідок неправомірного відчуження спірної гідротехнічної споруди. Законодавча заборона на представництво прокурором державних компаній не поширюється на випадки звернення прокурора з позовом до суду в інтересах держави в особі державної організації, яка здійснює управління наданим йому державним майном. У таких випадка Прокурор здійснює захист інтересів держави, а державна організація визначається позивачем з огляду на порушення його майнових прав на державне майно.

Крім того, Прокурор зазначає про те, що перебуваючи центральним суб`єктом управління держаним майно, на виконання положень Закону України «Про управління об`єктами державної власності», Кабінет Міністрів України на підставі своїх розпорядчих документів визначив орган управління державним майном, використання якого є предметом спірного договору оренди, яким з 06.01.2021 р. є Міністерство освіти і науки України. Вказані розпорядчі акти Президента України та Кабінету Міністрів України не оскаржувались та є чинними. Спір у даній справі стосується відносин управління державним майном зокрема його оренди, та не є спором про право власності. А отже в даному випадку ключовим є питання не реєстрації права власності на державне майно ( як не ставиться під сумнів), а воля держави на визначення органів управління державним майном.

Прокурор наголошує, що крім порушень вимог ч. 4 ст. 80 Закону України «Про освіту» та пункту 29 «Порядку передачі в оренду державного та комунального майна» ( далі Порядку) ним зазначалось, а відповідачами неспростовно ті обставини, що договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, № 12/7366-6230 від 29.09.2021 р. укладений з порушенням вимог ст. 6 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», п. 30 ст. 6 Закону України «Про управління об`єктами державної власності», ст. ст. 105, 107 ЦК України, підпункту 2 п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 р. № 796 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності», у зв`язку з чим підлягає визнанню недійсним за приписами ст. ст. 203, 215 ЦК України, як такий, що суперечить актам цивільного законодавства, а приміщення - поверненню в господарське відання його балансоутримувачу, позаяк визнання недійсним договору оренди приміщення має правовим наслідком повернення цього приміщення балансоутримувачу в порядку і на умовах, які встановлені законом.

На переконання Прокурора - ані ліквідаційна комісія Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, ані Серьогін С. М., що діяв як Директор Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України - не мали жодних повноважень щодо вирішення питання передачі спірного майна в оренду. Проте, РВ ФДМУ перед підготовкою та укладанням оскаржуваного договору перевірка відомостей ЄДРПОУ щодо ДРІДУ НАДУ здійснена не була, належного балансоутримувача не визначено.

Від Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" надійшов відзив на апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, в якому університет не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.

Зокрема, Національно технічний університет посилається на те, що РВ ФДМУ виступило Орендодавцем та всупереч діючій забороні, встановленій чинним законодавством, майно було передано в оренду ТОВ «Добра справа 2018». Починаючи від самого початку, ще з моменту звернення РВ ФДМУ листом від 03.06.2021 р. до ДРІДУ НАДУ повністю вся переписка між Серьогіним і Пасічником та РВ ФДМУ щодо передачі в оренду нерухомого майна ДРІДУ НАДУ відбувалася поза діючим правовим полем, що призвело до незаконної передачі в оренду державного майна. В процедурі прийняття рішення про оренду держаного майна та зміні його цільового призначення, за наявності незгоди органу управління, приймали участь особи ( як фізичні так і юридичні ), які не мали на те повноважень, як щодо підписання документації установи, що перебуває в стані ліквідації, так і щодо майна, яке не перебувало на балансі вказаної установи -ДРІДУ НАДУ. РВ ФДМУ не було встановлено законного Балансоутримувача та його уповноважених осіб, що призвело до укладання оскаржуваного договору оренди. Вартість майна було визначено з порушенням вимог ст. 8 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», що призвело до зменшення розміру орендної плати і недоотримання коштів Балансоутримувачем та Державним бюджетом, що спростовує доводи РВ ФДМУ щодо укладання оскаржуваного договору відповідно до вимог закону та виключно на користь державних інтересів та підтверджує, що спосіб визначення вартості майна напряму впливає на вартість договору, а, відтак, напряму впливає на інтереси держави щодо максимально ефективного використання державного майна, з метою наповнення Державного бюджету. Під час укладення оскаржуваного договору оренди не були додержані вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави, а тому такий правочин повинен бути визнаний недійсним, відповідно до ст. ст. 203, 215 ЦК України. Достеменно знаючи, що інформація щодо Балансоутримувача не відповідає дійсності, а отже проведення аукціону відбулося безпідставно, в порушення ст. 13 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», РВ ФДМУ, як Орендодавець після закінчення аукціону не прийняло рішення, про відмову у затвердженні протоколу аукціону або про відмову від укладення договору оренди, яке мало та повинно було бути прийнятим, зважаючи на обізнаність РВ ФДМУ щодо невідповідності інформаційних даних аукціону щодо балансоутримувача майна ще станом на 13.09.2021 р., тобто станом до затвердження протоколу про результати електронного аукціону, що і послугувало підставою для незаконної передачі в оренду відповідного державного майна.

9. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.11.2022 р. для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Добра Справа 2018" по справі визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді Орєшкіна Е.В., Березкіна О.В..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.11.2022 р. поновлено строк на подання апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Добра Справа 2018". Відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 08.12.2022 р..

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2022 р. для розгляду апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях по справі визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Орєшкіна Е.В., Березкіна О.В..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.09.2022 р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 904/856/22. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2022 р. по справі № 904/856/22 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

28.09.2022 р. матеріали справи № 904/856/22 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.09.2022 р. відмовлено у задоволенні клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду. Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2022 р. у справі № 904/856/22 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів сплати судового збору.

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.11.2022 р. відкрито апеляційне провадження у справі. Об`єднано до сумісного розгляду апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на рішення Господарського суду Дніпропетровської області з апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Добра Справа 2018". Розгляд апеляційних скарг призначено в судове засідання на 08.12.2022 р..

07.12.2022 р. в систему "Діловодство спеціалізованого суду" внесено інформаційну довідку, відповідно до якої, у зв`язку з відпусткою члена колегії - судді Березкіної О.В., розгляд справи № 904/856/22 в судовому засіданні не відбувся.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.12.2022 р., у зв`язку з виходом на роботу члена колегії - судді Березкіної О.В., розгляд апеляційних скарг призначено в судове засідання на 26.01.2023 р..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.01.2023 р., розгляд апеляційних скарг відкладено в судове засідання на 02.03.2023 р..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.03.2023 р. зупинено провадження за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Добра Справа 2018" та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2022 р. у справі № 904/856/22 до закінчення розгляду Великої Палати Верховного Суд справи № 905/1907/21.

Від Прокурора по справі надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, у зв`язку з усуненням обставин, що зумовити зупинення провадження.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 р. у справі № 905/1907/21 касаційну скаргу заступника керівника Черкаської обласної прокуратури задоволено частково, ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.01.2022 р. та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.09.2022 р. у справі № 905/1907/21 скасувано в частині залишення без розгляду позову заступника керівника Смілянської окружної прокуратури Черкаської області, поданого в інтересах держави в особі Черкаської обласної ради. Справу в цій частині передано до Господарського суду Донецької області для продовження розгляду, в іншій частині ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.01.2022 р. та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.09.2022 р. у справі № 905/1907/21 залишено без змін.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.10.2023 р. поновлено провадження за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Добра Справа 2018" та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2022 р. у справі № 904/856/22. Призначено справу до розгляду на 31.01.2024 р..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2024 р. задоволено заяву представника ТОВ Добра Справа 2018 про зупинення провадження за апеляційними скаргами Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях та Товариства з обмеженою відповідальністю "Добра справа 2018" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2022 р. до закінчення розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 917/1173/22. Зупинено провадження за апеляційними скаргами Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях та Товариства з обмеженою відповідальністю "Добра справа 2018" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2022 р. у справі № 904/856/22 до закінчення розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 917/1173/22.

Судом встановлено, що постановою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.02.2024 р. у справі № 917/1173/22 касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях задоволено частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 р. та рішення Господарського суду Полтавської області від 19.12.2022р. у справі № 917/1173/22 скасовано. Справу № 917/1173/22 передано на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.03.2024 р. поновлено провадження у справі № 904/856/22. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 12.06.2024 р..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.06.2024 р. розгляд апеляційних скарг відкладено в судове засідання на 02.10.2024р.

01.10.2024 р. в систему "Діловодство спеціалізованого суду" внесено інформаційну довідку, відповідно до якої та з урахуванням п.2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, у зв`язку з перебуванням члена колегії - судді Чус О.В. у відпустці розгляд справи № 904/856/22 в судовому засіданні не відбувся.

У зв`язку із усуненням обставин, пов`язаних з відпусткою члена колегії - судді Чус О.В. та неможливістю проведення судового засідання 02.10.2024р., ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.10.2024 р. розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Добра Справа 2018" та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2022 р. у справі № 904/856/22. призначено в судове засідання на 18.12.2024 р.

Судове засідання, призначене на 18.12.2024 р. не відбулось, у зв`язку з незапланованою відпусткою члена колегії у справі судді Дарміна М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.12.2024 р. розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Добра Справа 2018" та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2022 р. у справі № 904/856/22 призначено в судове засідання на 08.01.2025 р..

Позивач -1 та Відповідач -2 не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку уповноваженого представника, хоча про час та місце судового засідання були повідомлений належним чином.

Беручи до уваги, що неявка вказаних учасників провадження у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників Позивача -1 та Відповідача -2.

У судовому засіданні 08.01.2025 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

10. Встановлені судом обставини справи.

Відповідно до Указу Президента України від 05.11.2020 р. № 487/2020 "Про впорядкування використання об`єктів державної власності, що перебувають в управлінні Держ авного управління справами" ( надалі - Указ № 487/2020 ) постановлено: погодитися з пропозицію Кабінету Міністрів України та Державного управління справами щодо передачі Національної академії державного управління при Президентові України ( разом з Дніпропетровським, Львівським, Одеським, Харківським регіональними інститутами державного управління) до сфери управління Міністерства освіти і науки України; Кабінету Міністрів України та Державному управлінню справами забезпечити передачу в установленому порядку зазначених об`єктів державної власності, до сфери управління Міністерства освіти і науки України; забезпечити збереження наукового, науково-педагогічного, освітнього потенціалу Національної академії державного управління при Президентові України, її матеріально-технічної бази.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.02.2021 р. № 147-р "Деякі питання реорганізації закладів освіти" погоджено пропозицію Міністерства освіти і науки щодо реорганізації шляхом приєднання до Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" ( код згідно з ЄДРПОУ 02070743 ) Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України ( код згідно з ЄДРПОУ 25006848 ).

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 16.03.2021 р. № 316 "Про реорганізацію закладів освіти" ( надалі - Наказ № 316 ) наказано: реорганізувати, у тому числі, Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України ( код згідно з ЄДРПОУ 25006848 ) шляхом приєднання до Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" ( код згідно з ЄДРПОУ 02070743 ) як структурного підрозділу (абзац 2 пункту 1); установити, що Національний технічний університет "Дніпровська політехніка" є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України та використовує к своїй діяльності ліцензії на надання освітніх послуг, видані цьому закладу освіти до переоформлення ліцензії в установленому законодавством порядку ( підпункт 2 пункту 2 ); створити комісію з реорганізації Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України у складі згідно з додатком ( підпункт 2 пункту 4 ); установити, що відповідно до частини четвертої статті 105 Цивільного кодексу України з моменту призначення комісій до них переходять повноваження щодо управління справами, у тому числі, Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, повноваження керівників закладів освіти припиняються ( пункт 6 ); комісіям здійснити інвентаризацію майна, у тому числі Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України та після закінчення строку для пред`явлення (заявлення) вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог скласти передавальні акти державного майна, у тому числі Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України ( підпункти 8, 9 пункту 8 ).

Відповідно до додатку до наказу Міністерства освіти і науки України від 16.03.2021 р. № 316 визначено Склад комісії з реорганізації Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України", головою комісії є Трегуб Микола Володимирович - проректор з науково-педагогічної, навчально-виховної роботи та перспективного розвитку Національного технічного університету "Дніпровська політехніка", заступником голови комісії є Серьогін Сергій Михайлович - директор Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.

Матеріали справи містять заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Безхмарне небо" б/н та б/д, спрямовану начальнику Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях ( вх. № 11/04855 від 02.06.2021 р.), у якій просить розглянути питання включення до Переліку першого типу нерухомого державного майна - спортзал ( корпус № 2, 2-ий поверх ) загальною площею 765,7 кв.м. розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Гоголя, 29, що обліковується на балансі ДРІДУ НАДУ при Президентові України.

Також Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України у листі від 10.06.2021 р. № 03-10-2-221 "Про внесення об`єкта до Переліку першого типу" за підписом директора Серьогіна С.М. та головного бухгалтера Лисакової Л.І., спрямованому Міністерству освіти і науки України, пропонує внести об`єкт (спортивна зала корпусу 2 на першому і другому поверхах, корисна площа 550,1 кв.м., площа загального користування 765,7 кв.м, інвентарний номер 10310008, балансова вартість 412 271 грн. 17 коп., розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Гоголя, 29 ) до Переліку першого типу нерухомого державного майна.

Відповідно до Акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу ( включаючи з правами та обов`язками юридичної особи ) Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (код ЄДРПОУ 25006848) до управління Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" ( код ЄДРПОУ 02070743 ), затвердженого Міністерством освіти і науки України 25.06.2021 р. ( надалі - Акт приймання-передачі ), комісією встановлено, що до складу цілісного майнового комплексу, що передається, належить, у тому числі, будівля навчального комплексу № 2, літ. И-4, інвентарний №10310008.

Акт приймання-передачі містить пропозиції комісії - передати цілісний майновий комплекс ( включаючи з правами та обов`язками юридичної особи ) Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України ( код ЄДРПОУ 25006848 ) до управління Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" (код ЄДРПОУ 02070743).

З Акту приймання-передачі вбачається, що разом з об`єктами державного майна передається технічна та правовстановлююча документація.

Матеріали справи містять лист Дніпропетровського регіональногог інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України від 21.07.2021 р. № 03-10-2-272, підписаний заступником директора Пасічником В., спрямований Відповідачу -1, згідно якого надає інформацію про об`єкти для включення до Переліку першого типу, у тому числі щодо спортивної зали корпусу № 2, розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. Гоголя, 29, повідомляє, що пропозиції щодо погодження уповноваженим органом управління про намір ввести вищезазначений об`єкт до Переліку першого типу нерухомого держаного майна направлені до Міністерства освіти і науки України та зазначає, що погодження органом управління буде надано додатково.

Також матеріали справи містять лист Дніпропетровського регіональногог інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України від 10.08.2021 р. № 03-10-2-275, підписаний директором Серьогіним С., спрямований Відповідачу -1, у якому інформує, що листами від 10.06.2021 р. № 03-10-2-220, № 03-10-2-221, № 03-10 2-222, № 03-10-223, № 03-10-224 Міністерству освіти і науки України направлені 11.06.2021 р. нарочно пропозиції на внесення об`єктів до Переліку першого типу нерухомого державного майна та просить вважати отримання мовчазної згоди від уповноваженого органу управління на внесення об`єктів до переліку Першого типу нерухомого державного майна посилаючись на те, що відповідно до пункту 2 статті 6 Закону України "Про оренду держаного та комунального майна" відсутність погодження або відмови у погодженні уповноваженого органу управління протягом 40 робочих днів з дати отримання заяви потенційного орендаря вважається погодженням уповноваженого органу управління балансоутримувача.

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях від 10.08.2021 р. № 12/02-275-ВДПо "Про включення об`єкта оренди до Переліку відповідного типу" наказано включити об`єкт оренди державного нерухомого майна, нежитлове приміщення ( спортзал корпусу №2 на другому поверсі будівлі ) загальною площею 765,7 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Гоголя, 29 до Переліку Першого типу.

В матеріалах справи міститься копія переліку нерухомого державного майна, щодо якого прийнято рішення про передачу в оренду на аукціоні нежитлового приміщення ( спортивна зала корпусу № 2 ), розташованого за адресою м. Дніпро, вул. Гоголя, 29 ( Перелік першого типу ).

Міністерством освіти і науки у листі від 11.08.2021 р. "Про укладення договорів оренди", спрямованому Дніпропетровському регіональному інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, повідомлено про ненадання дозволу на укладання договорів оренди майна, у тому числі, спортивної зали на 2-му поверсі корпусу № 2, розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. Гоголя, 29.

В матеріалах справи міститься заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Добра Справа 2018" від 06.09.2021 р. на участь в аукціоні щодо оренди державного та комунального майна, відповідно до якої потенційний орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю "Добра Справа 2018" висловлює своє бажання взяти участь в електронному аукціоні: LLE001-UA-20210816-73770 щодо оренди спортивної зали корпусу №2 площею 765,7 кв.м. за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Гоголя 29, що перебуває на балансі ДРІДУ НАДУ при Президентові України".

Відповідно до сформованого 06.06.2021 р. протоколу про результати електронного аукціону № LLE001-UA-20210816-73770, затвердженого 13.09.2021 р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, переможцем електронного аукціону є Товариство з обмеженою відповідальністю "Добра Справа 2018" ( Відповідач -2 ).

Національний технічний університет "Дніпровська політехніка" у листі від 20.09.2021 р. № 07-05/661, спрямованому Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях повідомляє про те, що: відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 11.08.2021 р. не надано дозволу на укладання договорів оренди нерухомого майна, у тому числі спортивної зали корпусу № 2 площею 765,7 кв. м за адресою: м. Дніпро, вул. Гоголя, 29; з НТУ "Дніпровська політехніка" не погоджувалися жодні дії щодо надання зазначеного майна в оренду, хоча, відповідно до акту приймання-передачі цілісного майнового комплексу Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України до Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" від 25.06.2021 р. саме НТУ "Дніпровська політехніка" прийняла цілісний майновий комплекс і несе відповідальність за його використання; зазначені у запиті об`єкти нерухомого майна використовуються в основній статутній - освітній діяльності НТУ "Дніпровська політехніка" і надання в оренду не відповідає стратегічним напрямам діяльності університету і суперечить чинному законодавству України.

Відповідачем -1 зазначений лист було отримано 21.09.2021 р. ( вх. № 16/07684 ).

В подальшому, 29.09.2021 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, як Орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Добра Справа 2018", як Орендарем, було укладено договір № 12/7366-6230 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, ( надалі - Договір оренди ), відповідно до змінюваних умов ( надалі умови ) якого передбачено, що: об`єктом оренди є нерухоме майно - приміщення спортивної зали корпусу № 2, площею 765,7 кв.м. за адресою: м. Дніпро, вул. Гоголя, 29, що перебуває на балансі Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" (пункт 4.1); процедура, в результаті якої майно отримано в оренду - аукціон ( пункт 5.1 ); балансова залишкова вартість, визначена на підставі фінансової звітності Балансоутримувача - 87 207 грн. 46 коп. ( пункт 6.1 ); цільове призначення майна - надання спортивних послуг (спортивні зали, тренажери, спортивні гуртки) ( пункт 7.1 ); цей Договір укладено на 5 років з 29.09.2021 р. до 28.09.2026 р. включно ( пункт 12.1 ).

Відповідно до розділу ІІ незмінюваних умов Договору цей договір укладається між Орендарем і Орендодавцем відповідно до пункту 81 Порядку ( Порядок передачі в оренду державного і комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020р. №483 ) без участі Балансоутримувача через відмову останнього від участі у договорі, що підтверджується листуванням або відповідним актом.

Відповідно до пункту 1.1. розділу ІІ незмінюваних умов Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4 умов, вартість якого становить суму, визначену у пункті 6 умов.

Згідно з пунктом 1.2. розділу ІІ незмінюваних умов Договору майно передається в оренду для використання згідно з пунктом 7 умов.

Пунктом 2.1. розділу ІІ незмінюваних умов Договору встановлено, що Орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акту приймання-передачі майна.

Відповідно до пункту 12.1. розділу ІІ незмінюваних умов Договору його укладено на строк, визначений у пункті 12 умов; перебіг строку Договору починається з дня набрання чинності цим Договором; цей Договір набирає чинності в день його підписання сторонами (нотаріального посвідчення, якщо відповідно до законодавства договір підлягає нотаріальному посвідченню); строк оренди за цим Договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього Договору.

На виконання умов Договору сторонами 29.09.2021 р. було підписано акт приймання-передачі в оренду нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, що належить до державної власності, а саме: спортивну залу корпусу № 2 загальною площею 765,7 кв.м. за адресою: м. Дніпро, вул. Гоголя, 29, що перебуває на балансі Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" та належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України.

В подальшому Відповідачем -1 було спрямовано Позивачу -1 лист від 06.10.2021 р. № 16-02-05997 "Щодо укладення договорів оренди", у якому повідомляє про те, що: на підставі заяв потенційного Орендаря - Товариства з обмеженою відповідальністю "Безхмарне небо" від 02.06.2021 р. щодо включення до переліку першого типу нерухомого державного майна, що належить до державної власності, в тому числі спортивної зали площею 765,70 кв. м., що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Гоголя, 29, було прийнято рішення про включення вищезазначеного потенційного об`єкту оренди до переліку Першого типу та 17.08.2021 р. оголошено аукціон LLE001-UA-20210816-73770; враховуючи дату отримання листа НТУ "Дніпровська політехніка" ( вхідний від 21.09.2021 р. за № 16/07684) відповідно до вимог Закону про оренду та Порядку в частині визначення термінів для прийняття рішення щодо наміру передачі майна в оренду, оголошення аукціону та підписання договору оренди у Регіонального відділення відсутні правові підстави для скасування рішення про включення потенційного об`єкту оренди до переліку першого типу, відміни або скасування результатів аукціону, відмови у підписанні договору оренди.

Позивач -2 у листі від 11.10.2021 р. №18-03/21 спрямованому Міністру освіти і науки України Сергію Шкарлету, повідомив, що питання надання в оренду об`єктів ДРІДУ НАДУ на рівні комісії з реорганізації не розглядалися, але не зважаючи на це, 29.09.2021 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях та Товариством з обмеженою відповідальністю "Добра Справа 2018" було укладено договір № 12/7366-6230 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності.

Також Позивачем-2 у листі від 29.10.2021 р. № 18-03/28 запропоновано Відповідачу -1 переглянути позицію щодо можливості передачі в оренду державного майна - спортивна зала корпусу №2 площею 765,7 кв.м. за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Гоголя, 29 у зв`язку з тим, що це суперечить пункту 29 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 438 від 03.06.2020 р. та повідомлено Відповідача -1, що відповідно до КВЕД у переможця аукціону - Товариства з обмеженою відповідальністю "Добра Справа 2018" вказано основний вид діяльності: 35.11 Виробництво електроенергії; інші: 35.12 Передача електроенергії, 35.13 Розподілення електроенергії, 35.14 Торгівля електроенергією, 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій, тобто такий вид діяльності, як надання спортивних послуг, які заявлені як пріоритетні відповідно до оголошення про проведення аукціону, переможцем торгів надаватися взагалі не можуть (т.1, а.с. 63-64).

Відповідно до довідки Позивача - 2 від 30.12.2021 р. № 19/639 спортивна зала корпусу № 2, адреса: м. Дніпро, вул. Гоголя, 29 знаходиться у державній власності та обліковується на балансі Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" з балансовою ( переоціненою ) вартістю 5 845 147,06 грн..

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ( станом на 03.02.2022 р. ) 11.10.2021 р. здійснено державну реєстрацію припинення юридичної особи - Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України припинено, а правонаступником зазначено Національний технічний університет "Дніпровська політехніка".

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ( інформаційна довідка від 11.02.2022 р. № 29919954 ) власником комплексу будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Гоголя, буд. 29 є Державне управління справами, код ЄДРПОУ 00037256.

Прокурор вважає, що Відповідач -1 безпідставно включив спірне нерухоме майно до переліку першого типу та Відповідачі -1, -2 не мали права укладати Договір від 29.09.2021 р. № 12/7366-6230 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності; Позивачі -1, -2 підтримують позовні вимоги Прокурора; Відповідачі -1, -2 проти позовних вимог заперечують, що і стало причиною спору.

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

Рішення суду мотивоване тим, що наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях від 10.08.2021 №12/02-275-ВДПо "Про включення об`єкту оренди до Переліку відповідного типу" видано з порушенням процедури, встановленої ст. 6 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Порядком передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 р. № 483, що є підставою для визнання його незаконним та скасування. Договір від 29.09.2021 р. № 12/7366-6230 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, підлягає визнанню недійсним у зв`язку з тим, що не відповідає вимогам закону. У зв`язку з визнанням Договору від 29.09.2021 р. № 12/7366-6230 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності недійсним, приміщення спортивної зали корпусу №2 загальною площею 765,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Гоголя, 29 підлягає поверненню в господарське відання балансоутримувачу - Національному технічному університету "Дніпровська політехніка". При цьому, у Прокурора наявні підстави для здійснення представництва інтересів держави в суді. Більш того, таке звернення Прокурора до суду спрямоване на забезпечення дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні питання про передачу в оренду державного майна.

Від ТОВ «ДОБРА СПРАВА 2018» до апеляційного суду надійшла заява про долучення до матеріалів справи № 904/856/22 копію наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях «Щодо прийняття рішення про дострокове припинення договору оренди» від 13.12.2024 р. № 12/02-94ПО, відповідно до п. 1 якого Голова комісії з реорганізіції Регіонального віділення, начальник Регіонального віділення наказав достроково припинити Договір оренди державного нерухомого майна загальною площею 765,7 кв.м., що перебуває на балансі Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» з ТОВ «Добра справа 2018» ( Орендар ) з 13.12.2024 р..

11. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників Прокурора та Позивача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Щодо додаткового доказу доданого Скаржником ( копія наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях «Щодо прийняття рішення про дострокове припинення договору оренди» від 13.12.2024 р. ), слід зазначити про таке.

Враховуючи, що учасник судового процесу додав вказаний документальний доказ під час розгляду апеляційної скарги, на дату прийняття оскаржуваного рішення такого доказу суд першої інстанції в своєму розпорядження не мав.

Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього ( ч. 3 ст. 269 ГПК України ).

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Колегія суддів зауважує учасникам судового процесу на тому, що підставою для прийняття апеляційною інстанцією додаткових доказів є докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від учасників судового процесу.

Основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України, є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.

Відповідно до ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. ст. 4-2, 4-3 ГПК України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження за відсутності визначених ст. 269 ГПК України підстав для їх прийняття, тобто без наявності належних доказів неможливості їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від заявника, фактично порушує принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, адже у такому випадку суд створює апелянтові більш сприятливі, аніж позивачу умови в розгляді конкретної справи.

Оскаржуване рішення у цій справі було проголошено 10.08.2022 р., а новий доказ, який надає Скаржник датований 13.12.2024 р., відтак колегія суддів зазначає про те, що вказаний документ фактично на дату винесення оскаржуваного рішення не існував, в той час як за приписами ГПК Україна надання учасником судового процесу нових доказів у справі, які станом на дату винесення судового рішення не існували, не віднесено до підстав для скасування такого судового рішення, а відтак такий документ не може бути прийнятий судом апеляційної інстанції як додатковий доказ.

За таких обставин, додана Апелянтом під час апеляційного перегляду копія наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях «Щодо прийняття рішення про дострокове припинення договору оренди» від 13.12.2024 р. як додатковий доказ колегією суддів не приймаються.

Правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим - регулює Закон України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до підпункту 13 пункту 1 ст. 1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" Перелік першого типу - Перелік об`єктів, щодо яких прийнято рішення про передачу в оренду на аукціоні.

Ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що етапність передачі в оренду державного та комунального майна передбачає: прийняття рішення щодо наміру передачі майна в оренду; внесення інформації про потенційний об`єкт оренди до ЕТС; прийняття рішення про включення потенційного об`єкта оренди до одного із Переліків; опублікування інформації про потенційний об`єкт оренди, щодо якого прийнято рішення про включення до одного з Переліків, в ЕТС; розміщення в ЕТС оголошення про передачу майна в оренду; - проведення аукціону на право оренди майна або передача об`єкта в оренду без проведення аукціону, укладення та публікація в ЕТС договору оренди. Порядок передачі в оренду державного та комунального майна, включаючи особливості передачі його в оренду (далі - Порядок передачі майна в оренду) визначається Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері реалізації майна (майнових прав, інших активів) або прав на нього на конкурентних засадах у формі аукціонів, у тому числі електронних аукціонів, та здійснює контроль за її реалізацією. Особливості передачі в оренду комунального майна, передбачені цим Законом, додатково можуть визначатися рішенням представницьких органів місцевого самоврядування з урахуванням вимог і обмежень, передбачених цим Законом і Порядком передачі майна в оренду.

Частиною 2 ст. 6 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що потенційний орендар, зацікавлений в одержанні в оренду нерухомого або індивідуально визначеного майна, звертається до орендодавця із заявою про включення цього майна до Переліку відповідного типу згідно з Порядком передачі майна в оренду.

Орендодавець протягом трьох робочих днів з дати отримання відповідної заяви передає її балансоутримувачу такого майна.

За результатами розгляду заяви ( крім випадків, передбачених абзацом п`ятим частини другої статті 6 цього Закону ) балансоутримувач протягом 10 робочих днів з дати отримання такої заяви приймає одне з таких рішень: - рішення про намір передачі майна в оренду; рішення про відмову у включенні об`єкта до відповідного Переліку в разі наявності однієї з підстав, передбачених статтею 7 цього Закону.

У разі якщо відповідно до законодавства, статуту або положення балансоутримувача уповноважений орган управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, має надавати згоду на розпорядження майном балансоутримувача, балансоутримувач протягом 40 робочих днів з дати отримання заяви потенційного орендаря приймає одне з таких рішень: рішення про намір передачі майна в оренду, погоджене уповноваженим органом управління; рішення про відмову у включенні об`єкта до відповідного Переліку в разі наявності однієї з підстав, передбачених статтею 7 цього Закону.

Відсутність погодження або відмови у погодженні уповноваженого органу управління протягом 40 робочих днів з дати отримання заяви потенційного орендаря вважається погодженням уповноваженого органу управління рішення балансоутримувача про намір передачі майна в оренду.

Про прийняте рішення балансоутримувач повідомляє заявника та орендодавця протягом трьох робочих днів з дати його прийняття.

У разі включення об`єкта до відповідного Переліку за заявою іншої особи, яка подана раніше, балансоутримувач інформує заявника та орендодавця про таке включення.

Відповідно до положень ст. 7 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" підставами для відмови у включенні майна до одного з Переліків або виключення майна із одного з Переліків є: неможливість передачі відповідного майна в оренду згідно із частиною другою статті 3 цього Закону; обґрунтовані власні потреби уповноваженого органу управління та/або балансоутримувача, або потреби іншої бюджетної установи, що розміщена в будівлі, споруді, їх окремій частині; неможливість використання об`єкта за цільовим призначенням, яке заявлено потенційним орендарем, у разі якщо орендар не має права використовувати майно за будь-яким цільовим призначенням згідно з випадками і з урахуванням обмежень, встановлених Порядком передачі майна в оренду; - встановлена рішенням орендодавця невідповідність заявника вимогам, передбаченим статтею 15 цього Закону, або подання недостовірної чи неповної інформації щодо діяльності заявника, який звернувся із заявою про оренду об`єкта без проведення аукціону, або недоцільність включення майна до Переліку другого типу, визначена орендодавцем згідно з Порядком передачі майна в оренду; скасування рішення про включення об`єкта до відповідного Переліку згідно з вимогами цього Закону; - встановлена рішенням уповноваженого органу управління недоцільність передачі в оренду єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства; - наявність об`єкта в переліку об`єктів, що підлягають приватизації; подання заяви лише щодо частини об`єкта, якщо відповідно до рішення балансоутримувача або орендодавця передача в оренду частини об`єкта видається недоцільною; - рішення щодо об`єкта про доцільність здійснення державно-приватного партнерства, у тому числі концесії.

У разі відмови у включенні майна до Переліку з причин, зазначених у пунктах 3 і 8 частини першої цієї статті, балансоутримувач повідомляє ініціатора оренди щодо підстав та причин такої відмови, та у випадку усунення ініціатором оренди таких підстав, подає клопотання про внесення об`єкта до Переліку відповідно до Порядку передачі майна в оренду.

Рішення про виключення майна з Переліків може бути прийнято не пізніше: дня, що передує дню проведення аукціону, якщо майно включено до Переліку першого типу; дня, що передує дню укладення договору оренди, якщо майно включено до Переліку другого типу.

Зазначені положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна" кореспондуються з положеннями Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 р. № 483 ( далі - Порядок № 483 ).

Пунктом 29 Порядку № 483 встановлено, що не можуть бути використані за будь-яким цільовим призначенням такі об`єкти оренди: майно закладів охорони здоров`я; майно закладів освіти; об`єкти соціально-культурного призначення (майно закладів культури, фізичної культури і спорту); нерухоме майно, в якому розміщені органи державної влади або органи місцевого самоврядування, Збройних Сил, Служби безпеки, Державної прикордонної служби, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, правоохоронних органів і органів доходів і зборів; майно, що було закріплене на праві господарського відання за Національним банком і передане до сфери управління інших державних органів або у комунальну власність або закріплене на праві господарського відання за Національним банком з цільовим функціональним призначенням для зберігання запасів готівки Національного банку та проведення технологічних процесів щодо забезпечення готівкового грошового обігу; майно, щодо якого відповідним представницьким органом місцевого самоврядування прийняте рішення про його використання за конкретним цільовим призначенням.

Такі об`єкти оренди можуть використовуватися лише для розміщення відповідних закладів або лише із збереженням профілю діяльності за конкретним цільовим призначенням, встановленим рішенням відповідного представницького органу місцевого самоврядування, крім випадків, що передбачають використання частини такого майна з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо такими закладами, пов`язаних із забезпеченням чи обслуговуванням діяльності таких закладів, їх працівників та відвідувачів. Зазначені об`єкти можуть також використовуватися для проведення науково-практичних, культурних, мистецьких, громадських, суспільних та політичних заходів.

Тому суд першої інстанції обгрунтовано відхилив доводи скаржників про правомірність включення ло Переліку першого типу об`єкту оренди державного нерухомого майна, нежитлове приміщення ( спортзал корпусу № 2 на другому поверсі будівлі ) загальною площею 765,7 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Гоголя, 29 до Переліку Першого типу.

При цьому, апеляційний суд враховує, що ст. 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Визнання недійсним рішень органу державної влади є ефективним способом захисту правомірного інтересу власника (управителя), оскільки усуває стан юридичної невизначеності щодо цільового призначення майна та дійсної волі власника (управителя) на передачу у користування майна.

З цього приводу Велика Палата Верховного Суду у справі № 469/1044/17, постанова від 15.09.2020 р., зауважила, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 р. у справі № 911/3681/17 (пункт 39), від 15.10.2019 р. у справі № 911/3749/17 (пункт 6.27), від 22.01.2020 р. у справі № 910/1809/18 (пункт 35), від 01.02.2020 р. у справі № 922/614/19 (пункт 52)). Тому оскарження такого рішення спрямоване не на втрату ним юридичної сили, а на захист інтересу у юридичній визначеності на майбутнє. Такий інтерес порушується, допоки існує незаконне рішення (триваюче порушення). Тому його можна оскаржити впродовж усього часу тривання порушення зазначеного інтересу.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, й ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав, і такі правовідносини мають майновий характер або пов`язані з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2018 року в справі № 361/2965/15-а (провадження № 11 -190апп 18), від 09 листопада 2021 у справі № 542/1403/17 (провадження № 14-106цс21).

У даному випадку віднесення спірного об`єкту оренди до Переліку першого типу має наслідком подальше передання його в оренду, що суперечить вищенаведеним нормам чинного законодавства.

Отже, колегія суддів апеляційного суду погоджується з місцевим господарським судом, що наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях від 10.08.2021 р. № 12/02-275-ВДПо "Про включення об`єкту оренди до Переліку відповідного типу" видано з порушенням процедури, встановленої ст. 6 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Порядком передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 р. № 483, що є підставою для визнання його незаконним та скасування.

Відхиляючи доводи Скаржника, що позовна вимога Прокурора про скасування вищевказаного наказу Відповідача -1 має розглядатись в порядку адміністративного судочинства, суд апеляційної інстанції також виходить з такого.

Держава в особі відповідних органів, які діють у межах їхньої компетенції встановленої законом, може брати участь у судових процесах, в тому числі як позивач, за правилами цивільного, господарського або адміністративного судочинства, виходячи, передусім, із суті правовідносин та з урахуванням, зокрема, суб`єктного складу сторін та інших чинників, які можуть впливати на визначення юрисдикції судів. У випадку, коли держава вступає у цивільні чи господарські правовідносини, вона має на меті задоволення приватного інтересу і цивільну правоздатність на рівні з іншими учасниками цих правовідносин.

Метою участі держави в особі відповідних органів в адміністративних правовідносинах є публічний інтерес, тобто, вступаючи у такі відносини, держава захищає інтереси невизначеного кола осіб і діє через органи як суб`єкт владних повноважень. Як у цивільних, так і в адміністративних відносинах органи, через які діє держава, не мають власних прав і обов`язків, але наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних відносинах Держава в особі відповідних органів, які діють у межах їхньої компетенції встановленої законом, може брати участь у судових процесах, в тому числі як позивач, за правилами цивільного, господарського або адміністративного судочинства, виходячи, передусім, із суті правовідносин та з урахуванням, зокрема, суб`єктного складу сторін та інших чинників, які можуть впливати на визначення юрисдикції судів. У випадку, коли держава вступає у цивільні чи господарські правовідносини, вона має на меті задоволення приватного інтересу і цивільну правоздатність на рівні з іншими учасниками цих правовідносин. Метою участі держави в особі відповідних органів в адміністративних правовідносинах є публічний інтерес, тобто, вступаючи у такі відносини, держава захищає інтереси невизначеного кола осіб і діє через органи як суб`єкт владних повноважень.

Як у цивільних, так і в адміністративних відносинах органи, через які діє держава, не мають власних прав і обов`язків, але наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних відносинах.

В даному випадку метою віднесення об`єкту оренди до Переліку відповідного типу є наступна передача його в оренду. Тобто виносячи оспорюваний наказ Відповідач -1 здійснював саме господарську компетенцію.

Таким чином, спір про оскарження наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях від 10.08.2021 р. № 12/02-273 ВДПо "Про включення об`єкту оренди до Переліку відповідного типу" має розглядатись саме за правилами господарського судочинства.

Щодо доводів скаржниників пов`язаних із визнанням недійсним договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 29.09.2021 р. № 12/7366-6230, колегія суддів зазначає наступне.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, необхідно встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин ( зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 р. по справі № 905/1227/17 ).

У частинах 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Ст. 207 ГК України встановлено, що господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до пункту 16 ст. 1 Закону України "Про освіту" освітній процес - система науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей.

Частиною 4 ст. 80 Закону України "Про освіту" передбачено, що об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню для провадження видів діяльності, не передбачених спеціальними законами, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення уповноваженим органом управління можливості користування державним або комунальним нерухомим майном відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 30 ст. 6 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань надають орендодавцям об`єктів державної власності згоду на оренду державного майна і пропозиції щодо умов договору оренди, які мають забезпечувати ефективне використання орендованого майна та здійснення на орендованих підприємствах технічної політики в контексті завдань галузі.

Судом враховано, що Міністерство освіти та науки не надавало згоди Орендодавцю ( Відповідачу -1 ) на передачу в оренду державного майна - приміщення спортивної зали корпусу № 2 площею 765,7 кв.м, яке знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Гоголя, 29.

Отже, виходячи з зазначеного приміщення спортивної зали корпусу № 2 площею 765,7 кв. м. за адресою м. Дніпро, вул. Гоголя, 29, що знаходиться на балансі Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та перебуває в його господарському віданні, що становить матеріально-технічну базу об`єктів освіти, не може використовуватися не за освітнім призначенням, а може бути передане в оренду виключно для діяльності, пов`язаної із навчально-виховним чи навчально-виробничим процесом.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що Договір від 29.09.2021 р. № 12/7366-6230 оренди нерухомого майна, яке належить до державної власності, підлягає визнанню недійсним у зв`язку з тим, що не відповідає вимогам закону.

Також, суд апеляційної інстанції вважає обгрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що у зв`язку з визнанням недійсним договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від від 29.09.2021 р. № 12/7366-6230 - приміщення спортивної зали корпусу № 2 загальною площею 765,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Гоголя, 29 підлягає поверненню в господарське відання балансоутримувачу - Національному технічному університету "Дніпровська політехніка", враховуючи наступне.

Якщо господарське зобов`язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін у разі виконання зобов`язання обома сторонами в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов`язанням, а у разі виконання зобов`язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного; у разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави; у разі визнання недійсним зобов`язання з інших підстав кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні все одержане за зобов`язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов`язання не передбачені законом ( ст. 208 ГК України ).

Частиною 1 ст. 216 ЦК України унормовано, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю; у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Тлумачення ст. 216 ЦК України свідчить, що слід відмежовувати правові наслідки недійсності правочину і правові наслідки виконання недійсного правочину; до правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Окрім цього, якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину іншій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною; правові наслідки виконання двостороннього недійсного правочину охоплюють собою двосторонню реституцію; законом можуть бути встановлені особливі умови застосування наслідків визначених в ст. 216 ЦК України або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Отже, наслідками недійсності правочину є поновлення сторін у початковому становищі (двостороння реституція), тобто взаємне повернення переданого за недійсним правочином, яке може застосовуватися лише тоді, коли майно, передане за правочином, залишається у його сторони.

Реституція як спосіб захисту цивільного права застосовується лише у разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним, який визнано недійсним.

Метою проведення реституції є відновлення між сторонами такого собі status quo у фактичному та правовому становищі, що існував до вчинення правочину, шляхом, так би мовити, абсолютного знищення юридичного значення будь-яких дій, що вчинялися суб`єктами учасниками недійсного правочину.

Реституція це спеціальний зобов`язальний спосіб захисту права власності, який може застосовуватися лише у випадку, коли предмет недійсного правочину станом на час вирішення відповідного питання перебуває в тієї сторони недійсного правочину, якій він і був переданий.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним із юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності не має. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права ( постанови від 07.04.2020 р. у справі № 916/2791/13 та від 23.06.2020 р. у справі № 680/214/16-ц).

Як вже зазначалося раніше - 26.01.2021 р. на виконання Указу Президента України від 05.11.2020 р. № 487/2020 "Про впорядкування використання об`єктів державної власності, що перебувають в управлінні Державного управління справами", цілісний майновий комплекс Дніпропетровського регіонального інституту державного управління при Президентові України передано з управління Державного управління справами до сфери управління Міністерства освіти і науки України за актом приймання передачі, затвердженим Міністром освіти і науки України. Разом з актом приймання передачі були передані технічна та бухгалтерська документація.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.02.2021 р. № 147-р "Деякі питання реорганізації закладів освіти" погоджено пропозицію Міністерства освіти і науки щодо реорганізації шляхом приєднання до Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.

25.06.2021 р. комісією з реорганізації складено Акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу ( включаючи з правами та обов`язками юридичної особи ) Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України до управління Національного технічного університету "Дніпровська політехніка", який затверджено Міністерством освіти і науки України.

Таким чином, право власності Міністерства освіти та науки України та право господарського відання Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» щодо спірного об`єкту нерухомості виникло на підставі Указу Президента України «Про впорядкування використання об`єктів державної власності, що перебувають в управлінні Державного управління справами» № 487/2020 від 05.11.2020 р., Розпорядження Кабінету Міністрів України «Деякі питання реорганізації закладів освіти» № 147-р від 24.02.2021 р., Наказу Міністерства освіти і науки України «Про реорганізацію закладів освіти» № 316 від 16.03.2021 р..

Згідно з інформацією, що міститься у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 11.10.2021 р. внесено запис про реєстрацію припинення юридичної особи Дніпропетровського регіонального інституту державного управління при Президентові України.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що балансоутримувачем спірного майна є Національний технічний університет "Дніпровська політехніка"; відсутність державної реєстрації права власності за Міністерством освіти та науки на майно не позбавляє особу права користування та володіння таким майном.

Щодо доводів Скаржника пов`язаних із надмірним втручанням держави у право користування спірним майном, як частини права власності у розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, апеляційний суд зазначає наступне.

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) ст. 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша - виражається в першому реченні першого абзацу цієї статті та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном; друга - міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями; третя - міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 23.01.2014 р. у справі/West Alliance Limited проти України (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), § 166-168).

Втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу у національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними.

Якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, Конвенція надає державам свободу розсуду щодо визначення легітимної мети такого втручання: або з метою контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів, або для забезпечення сплати податків, інших зборів або штрафів.

Втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними із цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення ( пропорційність ) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення.

Порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки: встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії.

В даному випадку, наслідки недійсного правочині визначені ст. 216 ЦК України і є чітким, а наслідки застосування передбачуваними для сторін договору, який визнано в судовому порядку недійсним. Що стосується справедливого балансу між інтересами суспільства, пов`язаними із втручанням у право, в даному випадку користування спірним майном, як складової права власності, то такий баланс зберігається за рахунок можливої участі Відповідача -2 у конкурсі на отримання такого майна в оренду. Більш того, не є правомірним володіння майном на підставі договору, який визнано недійсним.

Щодо представництва Прокурором інтересів держави у суді, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частиною 1 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 3 ст. 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках Прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

За приписами частини 4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. № 3-рн/99 під поняттям "орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Необхідність захисту інтересів держави полягає у забезпеченні відновлення економічних та майнових інтересів держави щодо спірної земельної ділянки у судовому порядку, забезпечення раціонального використання землі.

Судом враховано, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Проте, з метою захисту інтересів держави Прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежним чином.

Так, у постанові Верховного Суду від 16.04.2019 р. у справі № 910/3486/18 суд дійшов висновку, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому Прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких Позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.04.2019 р. у справі № 906/506/18, від 11.04.2019 р. у справі № 904/583/18, від 13.02.2019 р. у справі № 914/225/18, від 21.05.2019 р. у справі № 921/31/18.

Розглядаючи питання обґрунтування Прокурором підстав представництва інтересів держави у суді, Великою палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18 наголошено, що Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. При цьому, бездіяльність компетентного органу ( нездійснення захисту інтересів держави ) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", Прокурор фактично, надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо Прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але, якщо у відповіді зазначеного органу на звернення прокурора, такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи, Правобережною окружною прокуратурою міста Дніпра листом № 04/53-49вих-22 від 05.01.2022 р. повідомлено Міністерство освіти і науки України про виявленні порушення при укладенні Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 29.09.2021 р. № 12/7366-6230. У цьому листі Прокурор просив повідомити про вжитті Міністерством заходи на усунення порушень, у тому числі щодо припинення зобов`язальних відносин за вказаним Договором.

Водночас у листі від 03.02.2022 р. за № 1/1850-22 Міністерство освіти і науки України повідомило окружну прокуратуру про те, що Міністерство здійснює управління об`єктами державної власності, що належать до сфери його управління та контролює діяльність підприємств, установ та організацій, що належить до сфери його управління. Згоди на проведення аукціонів та укладання вищевказаного Договору Міністерство не надавало. Заходи щодо розірвання договорів оренди не вживались, враховуючи наведене просить виступити Правобережну окружну прокуратуру на захист державних інтересів в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Отже, у Міністерства як компетентного органу на управління державним майном, була можливість у розумні строки відреагувати на порушення інтересів держави, зокрема, шляхом вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову до суду про визнання недійсним Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 29.09.2021 р. № 12/7366-6230 та повернення майна, скасування незаконного наказу, проте останнє не здійснило заходів до захисту інтересів держави.

Таким чином, у Прокурора наявні підстави для здійснення представництва інтересів держави в суді від імені Міністерство освіти і науки України. Більш того, таке звернення Прокурора до суду спрямоване на забезпечення дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні питання про передачу в оренду державного майна.

Крім того, іншим суб`єктом, який не здійснює захист інтересів держави щодо управління об`єктами державної власності, і який визначений Прокурором в якості Позивача -2 - є Національний технічний університет "Дніпровська політехніка".

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Національний технічний університет "Дніпровська політехніка" зареєстрований 27.06.2002 р. як юридична особа з організаційно-правовою формую - державна установа.

Відповідно до Статуту Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" ( в новій редакції ), затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки № 1508 від 30.12.2021 р., університет є юридичною особою, діє в статусі неприбуткового закладу вищої освіти і здійснює цивільну правоздатність у повному обсязі для виконання завдань і функцій, передбачених цим Статутом; має майно, що закріплене на праві господарського відання; веде самостійний баланс, власні рахунки в банках України; може набувати майнових та особистих немайнових прав і мати обов`язки, бути позивачем і відповідачем у суді ( пункт 5.1. Статуту ).

Положеннями пункту 5.2. Статуту передбачено, що у своїй діяльності Університет керується Конституцією України, Законами України та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 5.8. Статуту визначено, що Університет має рівні права, що становлять зміст автономії та самоврядування, в тому числі має право проводити фінансово-господарську й іншу діяльність відповідно до законодавства України та цього Статуту.

Положеннями пункту 10.1 Статуту встановлено, що матеріально-технічна база Університету включає в себе будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби та інше майно. З метою забезпечення статутної діяльності Університету за ним закріплюються на основі права господарського відання будівлі, споруди, майнові комплекси, комунікації.

Повноваження Міністерства освіти і науки України щодо розпорядження державним майном здійснюються відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 10.2. Статуту майно закріплюється за Університетом на праві господарського відання і не може бути предметом застави, а також не підлягає вилученню, відчуженню, приватизації або використанню не за призначенням, передачі у власність юридичним, фізичним особам без згоди Міністерства освіти і науки України та Конференції трудового колективу, крім випадків, передбачених законодавством (т.1, а.с. 78-102).

Передача в оренду Університетом закріплених за ним на праві господарського відання об`єктів державної власності здійснюється без права їхнього викупу відповідно до законодавства.

Згідно зі ст. 134 ГК України суб`єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб`єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб`єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених цим Кодексом.

Правовий режим власності та правові форми реалізації права власності у сфері господарювання визначаються цим Кодексом і законом.

Відповідно до частини 5 ст. 22 ГК України держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб`єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління. Право господарського відання та право оперативного управління - це речові права осіб, які не є власниками, що захищаються відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.

Як зазначалось раніше спірне майно, розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Гоголя, 29, є державною власністю, знаходиться в управлінні Міністерства освіти і науки України, закріплено за Національним технічним університетом "Дніпровська політехніка" на праві господарського відання та перебуває на його балансі.

Відповідно до ст. 170 ЦК України держава у цивільних відносинах діє через органи державної влади, а не через державні підприємства.

При вирішенні цієї справи колегія суддів враховує наступні висновки Верховного Суду в застосуванні норм права при розгляді позову прокурора, який пред`явлений в інтересах держави в особі державного підприємства, які викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 р. у справі № 359/3373/16-ц.

У випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. Тому у тих відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах .

І в судовому процесі (в тому числі у цивільному) держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.

Виходячи з викладеного Велика Палата Верховного Суду підтверджує свій висновок про відсутність підстав для представництва Прокурором інтересів держави в особі державного підприємства ( пункт 8.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 р. у справі № 911/2169/20 ( провадження № 12-20гс21)).

У зв`язку з цим позовні вимоги Прокурора, спрямовані на захист прав або інтересів не держави, а державного підприємства, не підлягають розгляду по суті, оскільки позовну заяву за такими вимогами фактично подано не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах державного підприємства, а прокурор не має повноважень на ведення справ в частині таких вимог.

В даному випадку, Національний технічний університет "Дніпровська політехніка" є державним навчальним закладом, тому Прокурор не має повноважень на ведення справ в частині таких вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1. ст. 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати.

З огляду на викладене позов Прокурора в частині позовних вимог від імені Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" підлягає залишенню без розгляду.

Проте, Національний технічний університет "Дніпровська політехніка" є балансоутримувачем спірного об`єкту нерухомості, який за наслідками розгляду справи підлягає поверненню балансоутримувачу, а отже судом першої інстанції у даній справі прийнято рішення яке впливає на права та інтереси Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" щодо спірного майна.

Згідно з пунктом 4 частини 3 ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Відповідно до положень частин 1, 2 ст. 269, частини 1 ст. 270 ГПК України метою апеляційного перегляду справи є перевірка апеляційним судом правильності й законності рішення суду першої інстанції, а способом досягнення цієї мети - розгляд справи по суті повторно. При цьому в разі допущення процесуальних порушень, перелічених в частині 3 ст. 277 ГПК України, рішення суду першої інстанції є таким, що підлягає обов`язковому скасуванню, а тому у цьому випадку суд апеляційної інстанції після скасування такого рішення зобов`язаний здійснити повторний розгляд заявлених позовних вимог по суті в повному обсязі незалежно від доводів апеляційної скарги, що прямо випливає зі змісту зазначеної процесуальної норми та приписів частини 4 ст. 269 ГПК України.

Отже, незалучення Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" до участі у даній справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача є безумовною підставою для скасування оскаржуваного рішення господарського суду з ухваленням нового рішення про залишення без розгляду позову Прокурора в частині вимог в інтересах держави в особі Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" та задоволення решти позовних вимог.

Клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях про закриття провадження у справі № 904/856/22 з підстав передбачних п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє як безпідставне, оскільки зазначені Відповідачем обставини не свідчать про відсутність предмета спорву та не є підставою для закриття провадження у справі з підстав передбачних п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

12. Судові витрати.

Відповідно до п. б ч. 4 ст. 282 ГПК України, у зв`язку зі скасуванням судового акту попередньої інстанції і ухваленням нового рішення про задоволення позову, підлягають новому перерозподілу і судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України та виходячи з того, що дії Відповідача -2 не були причиною виникнення спору, судовий збір за подання позову слід відшкодувати Прокурору за рахунок лише Відповідача -1; виходячи з результатів розгляду апеляційної скарги, сплачений за її подання судовий збір слід покласти на апелянтів, оскільки підставами для скасування рішення слугували інші обставини, ніж вказані у скаргах.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях та Товариства з обмеженою відповідальністю "Добра Справа 2018" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2022 р. у справі № 904/856/22 - задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2022 р. у справі № 904/856/22 - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позов Прокурора в частині вимог в інтересах держави в особі Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" - залишити без розгляду.

Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Національний технічний університет "Дніпровська політехніка".

Позовні вимоги задовольнити.

Скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях від 10.08.2021 р. №12/02-275-ВДПо "Про включення об`єкта оренди до Переліку відповідного типу", яким приміщення спортивної зали корпусу № 2 площею 765,7 кв.м. за адресою м. Дніпро, вул. Гоголя, 29 включено до Переліку першого типу.

Визнати недійсним договір від 29.09.2021 р. № 12/7366-6230 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях ( ідентифікаційний код 42767945 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Добра Справа 2018" ( ідентифікаційний код 42319793 ).

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Добра Справа 2018" ( 49101, м. Дніпро, проспект О. Поля, буд. 1/9, кв. 903; ідентифікаційний код 42319793) повернути державне майно, що перебуває в управлінні Міністерства освіти та науки України, - приміщення спортивної зали корпусу №2 площею 765,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Гоголя, 29, в господарське відання балансоутримувачу - Національному технічному університету "Дніпровська політехніка" ( 49004, м. Дніпро, проспект Д. Яворницького, 19; ідентифікаційний код 02070743 ), про що видати наказ.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях ( 49000, м. Дніпро, вул. Центральна, 6; код ЄДРПОУ 42767945 ) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури ( 49044, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, буд. 38; код ЄДРПОУ 02909938 ) 7 443 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ.

Видачу відповідних наказів, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Судовий збір, сплачений за подання апеляційних скарг, покласти на Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях та Товариство з обмеженою відповідальністю "Добра Справа 2018".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 09.01.2025р.

ГоловуючийсуддяІ.М. Кощеєв

СуддяО.В. Чус

Суддя М.О. Дармін