Постанова

від 31.01.2024 по справі 908/901/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2024 року м.Дніпро Справа № 908/901/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О.

суддів: Чус О.В., Кощеєва І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Гумерова Данила Олександровича на рішення Господарського суду Запорізької області від 01.08.2023 (повний текст складено та підписано 02.08.2023 суддя Дроздова С.С.) у справі №908/901/23

за позовом Фізичної особи-підприємця Шпаченко Віктора Вікторовича, АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

до відповідача Фізичної особи-підприємця Гумерова Данила Олександровича, АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2

про стягнення 178 100 грн 00 коп.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Фізична особа-підприємець Шпаченко Віктор Вікторович звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Гумерова Данила Олександровича 178 100 грн 00 коп. попередньої оплати за товар.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.08.2023 року у справі №908/901/23 позов Фізичної особи-підприємця Шпаченко Віктора Вікторовича до Фізичної особи-підприємця Гумерова Данила Олександровича задоволено, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Гумерова Данила Олександровича на користь Фізичної особи-підприємця Шпаченко Віктора Вікторовича грошові кошти в розмірі 178100 грн. 00 коп. та 2684 грн. 00 коп. судового збору.

Приймаючи оскаржуване рішення господарський суд виходив з того, що відповідач зобов`язання по поставці товару не виконав, суму попередньої оплати в розмірі 178100 грн. позивачу не повернув.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач Фізична особа-підприємець Гумеров Данило Олександрович, в якій просив рішення Запорізького господарського суду від 01.08.2023 року у цій справі скасувати та винести нове рішення, яким відмовити Фізичній особі-підприємцю Шпаченко Віктору Вікторовичу в задоволенні заявленого позову

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

1. Посилаючись на норми ЦК та ГК України позивач зазначає, що покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати лише у випадку, якщо продавець не здійснить поставку товару в узгоджений сторонами згідно укладеного правочину або за відсутності такого у визначений законодавством строк, оскільки, як зазначає позивач правовою природою сплаченої суми коштів в розмірі 178 100,00 грн. є передоплата.

2. В матеріалах справи не містяться жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як зобов`язана сторона укладеного у спрощений спосіб договору поставки, вчиняв необхідні дії для належного виконання досягнутих між сторонами домовленостей, зокрема, позивачем не надано належних та допустимих доказів ні звернення до відповідача у встановленому порядку з вимогами про отримання товару самовивозом, ні відмови відповідача в передачі товару.

На підставі вищевикладеного апелянт просить рішення Запорізького господарського суду від 01.08.2023 року у цій справі скасувати та винести нове рішення, яким відмовити Фізичній особі-підприємцю Шпаченко Віктору Вікторовичу в задоволенні заявленного позову

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

01.09.2023 позивачем по справі було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач, посилаючись на норми ЦК, ГК, ГПК України зазначає, що Позивач звертався до відповідача засобами електронного та поштового зв`язку з претензією (вимогою) про повернення грошових коштів у розмірі 178 100,00 грн., або здійснення поставки товару за конкретною адресою: м. Запоріжжя, вул. Новобудов, 3.

Відповідач претензію не отримав, поставка товару не відбулась, грошові кошти у сумі 178100,00 грн. повернуті не були.

Крім того, позивач зазначає, що сторони взагалі не узгоджували поставку товару шляхом його самовивозу.

На підставі вищевикладеного позивач просить апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Гумерова Данила Олександровича на рішення Господарського суду Запорізької області від 01.08.2023 у справі №908/901/23 - залишити без задоволення, рішення Господарського суду Запорізької області від 01.08.2023 у справі №908/901/23 залишити без змін.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2023 року у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді: Кощеєв І.М., Березкіна О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.08.2023 року відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи №908/901/23. Доручено Господарському суду Запорізької області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №908/901/23.

08.09.2023 року матеріали справи №908/901/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Березкіної О.В., на підставі розпорядження керівника апарату суду №2237/23 від 18.09.2023, для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі, тощо, проведено повторний автоматизований розподіл справи.

Ухвалою суду від 19.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Гумерова Данила Олександровича на рішення Господарського суду Запорізької області від 01.08.2023 у справі №908/901/23. Ухвалено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

Як вбачається з матеріалів справи та зазначає позивач, Фізичної особою-підприємцем Шпаченко Віктором Вікторовичем (Покупець) та Фізичною особою-підприємцем Гумеровим Данилом Олександровичем (Постачальник) було досягнуто домовленостей щодо укладення усного правочину - договору поставки товару, на підставі якого Постачальник - взяв на себе зобов`язання поставити на користь Покупця товар, а в свою чергу Покупець взяв на себе зобов`язання здійснити попередню оплатити за значений товар.

Фізична особа-підприємець Гумеров Данило Олександрович виставив Фізичній особі-підприємцю Шпаченко Віктору Вікторовичу рахунки на оплату № 2 від 13.01.2022 на суму 178100 грн.

Фізична особа-підприємць Шпаченко Віктор Вікторович на користь Фізичної особи-підприємця Гумерова Данила Олександровича здійснив попередню оплату за товар в сумі 178100 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 13.01.2022 № 57 на суму 178100 грн.

03.03.2023 електронною поштою та поштовим зв`язком позивач надіслав відповідачу претензію, відповідно до якої вимагав передати на користь Фізичної особи-підприємця Шпаченко Віктора Вікторовича товар або повернути суму попередньої оплати за товар у розмірі 178100 грн.

Відповідач не здійснив поставку товару та не повернув позивачу суму передоплати в розмірі 178100 грн., що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги колегією суддів в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині встановлення обставин того, що між Фізичною особою-підприємцем Шпаченко Віктором Вікторовичем (Покупець) та Фізичною особою-підприємцем Гумеровим Данилом Олександровичем (Постачальник) було досягнуто домовленостей щодо укладення усного правочину - договору поставки товару, на підставі якого Постачальник - взяв на себе зобов`язання поставити на користь Покупця товар, а в свою чергу Покупець взяв на себе зобов`язання здійснити попередню оплатити за значений товар, а також, обставини щодо того, що Фізична особа-підприємць Шпаченко Віктор Вікторович на користь Фізичної особи-підприємця Гумерова Данила Олександровича здійснив попередню оплату за товар в сумі 178100 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 13.01.2022 № 57 на суму 178100 грн., а також, що Відповідачем не було здійснено поставку товару та не повернуто позивачу суму передоплати в розмірі 178100 грн.

Колегія суддів констатує, що ухвалу місцевого господарського суду про відкриття провадження у справі було винесено 27.03.2023 р. (підписано 27.03.2023 р.) та було отримано представником відповідача 08.05.2023 р.

Відповідно до пунктів 5,6 частини 3, частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, відзив повинен, в тому числі, містити:

5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права;

6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання;

9. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частин 1, 3,4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України:

1. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

4. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищенаведені норми ГПК України, усі заперечення щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права повинні бути викладені в відзиві на позовну заяву.

Відповідні доводи апеляційної скарги в частині того, що Відповідачем не було здійснено поставку товару та не повернуто позивачу суму передоплати в розмірі 178100 грн., що позивачем визначену правову природу сплаченої суми коштів в розмірі 178 100,00 грн., як передоплата, тобто кошти, які попередньо оплачені стороною договору на користь іншої сторони з метою виконання нею свої зобов`язань, а також, що матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як зобов?язана сторона укладеного у спрощений спосіб договору поставки, вчиняв необхідні дії для належного виконання досягнутих між сторонами домовленостей, зокрема, позивачем не надано належних та допустимих доказів ні звернення до відповідача у встановленому порядку з вимогами про отримання товару самовивозом, ні відмови відповідача у передачі товару. відхиляються як такі, що знаходяться в межах обов`язку бути поданими в якості відзиву на позовну заяву.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з нормами ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено, що зобов`язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог зазначених Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, що позивачем була здійснена попередня оплата за товар в сумі 178 100,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №57 від 13.01.2022 (а.с. 11) в призначенні платежу зазначено, що оплата за товар згідно рахунку №2 від 13.01.2022 (а.с. 12)

Факт наявності зобов`язання з поставки товару скаржником не заперечується. (абз. 12, а.с. 52).

Відповідач зобов`язання з поставки товару не виконав, суму попередньої оплати в розмірі 178 100,00 грн. позивачу не повернув.

У зв`язку з цим доводи скаржника, про те, що ця сума є попередньою оплатою не спростовує факту наявності заборгованості у скаржника з поставки товару чи повернення попередньої оплати у сумі 178 100,00 грн. У зв`язку з цим доводи апеляційної скарги в цій частині видхіляються, як недоведені.

Щодо вимоги апеляційної скарги, що позивач, як зобов`язана сторона укладеного у спрощений спосіб договору поставки, вчиняв необхідні дії для належного виконання досягнутих між сторонами домовленостей, зокрема, позивачем не надано належних та допустимих доказів ні звернення до відповідача у встановленому порядку з вимогами про отримання товару самовивозом, ні відмови відповідача в передачі товару.

Так позивачем направлялась електронним листом (а.с. 15-16) та листом з описом вкладення (а.с. 17) претензія (а.с.13-14), в якій позивач просив у строк до 10.03.2023 виконати умови договору, а саме: поставити товар на адресу м. Запоріжжя, вул. Новубудов, 3, або у разі неможливості виконати зобов`язання повернути грошові кошти на рахунок позивача.

Враховуючи вищевикладене, аргументи скарника, що позивач, як зобов`язана сторона укладеного у спрощений спосіб договору поставки, вчиняв необхідні дії для належного виконання досягнутих між сторонами домовленостей відхиляються як такі, що є хибними.

Колегія суддів відхиляє помилкові доводи апеляційної скарги в частині того, що оскаржуване рішення суду першої інстанції у справі № 908/901/23 прийнята місцевим господарським судом без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №924/277/19 та від 01.07.2021 у справі №910/14882/20, оскільки у кожній із зазначених справ судами досліджувались різні за змістом докази, які подавались сторонами, та на підставі встановлених судами різних за змістом обставин приймалися відповідні судові рішення, що, у свою чергу, не може свідчити про подібність правовідносин, оскільки під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в ухвалі суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Запорізької області від 01.08.2023 у справі №908/901/23 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Гумерова Данила Олександровича на вищезазначене рішення, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 4026,00 грн. (а.с.68) покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Гумерова Данила Олександровича на рішення Господарського суду Запорізької області від 01.08.2023 у справі №908/901/23 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 01.08.2023 у справі №908/901/23 - залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору у сумі 4026,00 грн. покласти на Фізичну особу-підприємця Гумерова Данила Олександровича (юридична адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 31.01.2024.

Головуючий суддяМ.О. Дармін

СуддяО.В. Чус

СуддяІ.М. Кощеєв