Рішення

від 31.01.2024 по справі 910/14608/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.01.2024Справа № 910/14608/23Господарський суд міста Києва в складі: головуючого судді Г.П. Бондаренко-Легких, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін справу №910/14608/23.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВА-ХОЛДИНГ" (49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Старовокзальна, буд. 5)

До Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3)

про стягнення 223014, 23 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АКВА-ХОЛДИНГ" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (відповідач) з позовом про стягнення 223 014, 23 грн заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки № 53-122-01-23-12866 від 27.01.2023 в частині повної та своєчасної оплати поставки товару за видатковою накладною № 109 від 31.01.2023.

З метою захисту своїх порушених прав на повну та своєчасну оплату поставленого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 219 264, 00 грн та 3 % річних у розмірі 3750, 23 грн.

22.09.2023 Господарський суд міста Києва, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов до висновку про наявність підстав для залишення її без руху, про що постановив відповідну ухвалу та встановив позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали від 22.09.2023 для усунення недоліків позовної заяви.

04.10.2023 від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду, якою позивач усунув недоліки встановлені ухвалою від 22.09.2023.

02.11.2023 суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій вирішив розгляд справи № 910/14608/23 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

20.11.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, одночасно в якому відповідач заявив клопотання про зменшення розміру 3% річних.

26.12.2023 від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі, у зв`язку з частковим погашенням суми боргу.

10.01.2024 від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі, у зв`язку з частковим погашенням суми боргу.

29.01.2024 до суду від АТ «НАЕК «Енергоатом» надійшла заява про заміну відповідача - Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ: 24584661) (далі - ДП «НАЕК «Енергоатом») на правонаступника Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ: 24584661) (далі - АТ «НАЕК «Енергоатом»). В обґрунтування заяви, заявник посилався на постанову Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 № 1420 «Про утворення акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», що опублікована 10.01.2024 та відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо реєстрації АТ «НАЕК «Енергоатом» 11.01.2024.

Розглянувши подану заяву, Судом встановлено наступне:

- відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2023 №1420 (далі - Постанова) на підставі Закону України «Про акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» від 06.02.2023 № 2896-ІХ (далі - Закон) утворено акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», 100 % акцій якого належать державі, шляхом перетворення Підприємства;

- згідно із пунктом 3 Постанови, керуючись частиною четвертою статті 1 Закону, установлено, що Товариство є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов`язків Підприємства із дня державної реєстрації Товариства, а Відокремлені підрозділи Підприємства із дня державної реєстрації Товариства продовжують функціонувати як відокремлені підрозділи товариства (філії, представництва);

- датою державної реєстрації Товариства є 11.01.2024 відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. На підтвердження вказаного надано витяг з державного реєстру;

Таким чином, правонаступником майна, всіх прав та обов`язків ДП «НАЕК «Енергоатом» є АТ «НАЕК «Енергоатом», у зв`язку з чим, на стадії написання рішення виникла необхідність у процесуальному правонаступництві та заміні відповідача - ДП «НАЕК «Енергоатом» на його правонаступника - АТ «НАЕК «Енергоатом».

Приписами статті 52 ГПК України визначено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Відповідно до частини першої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Отже, враховуючи те, що викладені в заяві обставини є достатніми та документально підтвердженими, суд задовольняє заяву про заміну відповідача (ДП «НАЕК «Енергоатом») на його правонаступника Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (ідентифікаційний код 24584661).

Згідно з частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення на нього, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "АКВА-ХОЛДИНГ" (далі - постачальник, позивач) та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - покупець, відповідач) правонаступником якого стало АТ "НАЕК "Енергоатом", укладено Договір поставки № 53-122-01-23-12866 (далі - Договір) з урахуванням протоколу розбіжностей від 27.01.2023, згідно п. 1.1. якого "Постачальник" зобов`язується поставити і передати у власність "Замовника" продукцію, а "Замовник", в свою чергу, зобов`язується оплатити продукцію за кількістю та цінами, що передбачені у Специфікації у №1 (додаток № 1 до даного Договору".

Згідно п. 3.1. Договору - сторонами погоджено, що продукція поставляється в межах бюджетного року, який закінчується 22.12.2023. Строк поставки продукції по даному договору вказаний у специфікації №1 (додаток №1 до даного Договору) та визначається кількістю календарних днів з дати оприлюднення даного договору на веб-порталі Уповноваженого органу згідно Закону України "Про публічні закупівлі".

У Специфікації №1 до Договору сторони погодили постачання товару - Засіб дезінфекційний "Дезакват 9", у кількості 2316 упаковок на загальну суму 420122, 40 грн, строк поставки: 40 календарних днів.

Відповідно до п. 6.1. Договору в редакції протоколу розбіжностей від 27.01.2023 - оплата за поставлену продукцію здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно СОУ НАЕК 038:2021 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії". Початок перебігу строку оплати починається з дня, наступного за днем оформлення ярлика на придатну продукцію.

Позивач стверджує, що він поставив весь об`єм товару 31.01.2023 за видатковою накладною №109 на загальну суму 420122, 40 грн та 08.02.2023 відповідачем складено ярлик на придатну продукцію №1-3-2.

Проте за твердженнями позивача, всупереч п. 6.1. Договору, відповідач оплатив поставку товару частково на загальну суму 200 858, 40 грн, а товар на суму 219 264, 00 грн залишився неоплаченим.

03.08.2023 позивач звернувся до відповідача з претензією №03/08-Ю2, в якій вимагав в останнього сплатити заборгованість у розмірі 219264, 00 грн на рахунок позивача.

У відповідь, відповідач листом від 17.08.2023 №15666/001-юр повідомив, що вживає заходи спрямовані на погашення заборгованості.

Таким чином позивач звернувся до суду з метою стягнення з відповідача суми основного боргу, а також 3 % річних за прострочення оплати поставленого товару за видатковою накладною № 109 від 31.01.2023.

2. Предмет позову.

Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача про стягнення основної заборгованості у розмірі 219264, 00 грн, а також 3% річних у розмірі 3 750, 23 грн за період прострочення з 28.03.2023 по 06.09.2023.

3. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

(1) строк оплати вартості поставленого товару за видатковою накладною № 109 від 31.01.2023 настав 27.03.2023 (п. 6.1. Договору);

(2) відповідачем не було в повному обсязі оплачено товар за видатковою накладною № 109;

(3) відтак, відповідач зобов`язаний, окрім оплати основного боргу, в порядку статті 625 Цивільного кодексу України оплатити 3 % річних у розмірі 3 750, 23 грн за період прострочення з 28.03.2023 по 06.09.2023 на суму заборгованості у розмірі 219 264, 00 грн.

4. Заперечення відповідача щодо суті позовних вимог.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає наступне:

(1) станом на 14.11.2023 заборгованість за Договором поставки №53-122-01-23-12866 від 27.01.2023 становить 79 264, 00 грн, оскільки, відповідач частково погасив суму основного боргу на суму 140 000, 00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями: № 12861 від 24.10.2023 на суму 40 000, 00 грн, № 13148 від 30.10.2023 на суму 20 000, 00 грн, № 13535 від 07.11.2023 на суму 40 000, 00 грн, № 13806 від 14.11.2023 на суму 40 000, 00 грн.

(2) у зв`язку з надзвичайними обставинами, що перешкодили ДП "НАЕК "Енергоатом", правонаступником якого стало АТ "НАЕК "Енергоатом", своєчасно виконати свої зобов`язання (а саме військова агресія росії, введення воєнного стану, окупація м. Енергодар в якому знаходиться ВП "Запорізька АЕС"), відповідач просить суд зменшити 3 % річних на 90 % з урахуванням висновку ВП ВС у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18.

У заяві про закриття провадження, що надійшла до суду 26.12.2023, відповідач інформує суд про те, що ним було частково погашено суму основного боргу на суму 39 264, 00 грн, про що відповідач надав платіжні інструкції № 15107 від 12.12.2023 на суму 20 000, 00 грн, № 15 248 від 13.12.2023 на суму 19264, 00 грн.

Відтак, відповідач просить суд провадження у справі щодо стягнення основного боргу у сумі 39264, 00 закрити на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

У заяві про закриття провадження, що надійшла до суду 10.01.2024, відповідач інформує суд про те, що ним було повністю погашено суму основного боргу на залишкову суму 40 000, 00 грн, про що відповідач надав платіжні інструкції № 15454 від 19.12.2023 на суму 20 000, 00 грн, № 15783 від26.12.2023 на суму 20 000, 00 грн.

Відтак, відповідач просить суд провадження у справі щодо стягнення основного боргу закрити на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

5. Оцінка доказів судом та висновки суду.

З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- чи підтверджено факт поставки відповідачеві товару за спірною видатковою накладною, а відтак чи настав (коли настав) обов`язок відповідача оплатити вартість поставленого товару?

- чи підлягає провадження у справі закриттю, у зв`язку з відсутністю предмету спору та на яку суму?

- чи вірно визначені позивачем боргові періоди прострочення виконання грошового зобов`язання, на яке нараховано 3 % річних, а відтак чи підлягають позовні вимоги про стягнення 3% річних задоволенню та в якому розмірі?

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 159 264, 00 грн підлягає закриттю, а позовні вимоги в іншій частині підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

(1) Щодо суми основного боргу.

Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1,2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено Договір поставки № 53-122-01-23-12866 від 27.01.2023 та 31.01.2023 позивач здійснив поставку товару, що був обумовлений Специфікацією №1 до Договору, про що сторони підписали видаткову накладну №109 від 31.01.2023 на суму 420 122, 40 грн.

Як зазначалось судом вище, відповідно до п. 6.1. Договору в редакції протоколу розбіжностей від 27.01.2023 - оплата за поставлену продукцію здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно СОУ НАЕК 038:2021 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії". Початок перебігу строку оплати починається з дня, наступного за днем оформлення ярлика на придатну продукцію.

Відповідач склав ярлик на придатну продукцію № 1-3-2 від 08.02.2023.

Отже, останній день оплати вартості поставленого товару за видатковою накладною №109 від 31.01.2023 на суму 420 122, 40 грн настав 27.03.2023 (оскільки 25.03.2023 та 26.03.2023 вихідні дні - ч. 5 ст. 254 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач до звернення позивача з позовом здійснював оплату суми основного боргу частково згідно платіжних інструкцій на загальну суму 200 858, 40 грн:

- платіжна інструкція № 1233646712 від 04.04.2023 на суму 32 652, 00 грн

- платіжна інструкція № 1233646715 від 04.04.2023 на суму 1 814, 00 грн

- платіжна інструкція № 1233646714 від 04.04.2023 на суму 907, 00 грн

- платіжна інструкція № 1244100488 від 14.04.2023 на суму 9 977, 00 грн

- платіжна інструкція № 1260348091 від 02.05.2023 на суму 11 972, 40 грн

- платіжна інструкція № 1260348090 від 02.05.2023 на суму 18 140, 00 грн

- платіжна інструкція № 1266265331 від 09.05.2023 на суму 12 335, 20 грн

- платіжна інструкція № 1266265329 від 09.05.2023 на суму 50 000, 00 грн

- платіжна інструкція № 1266265331 від 09.05.2023 на суму 13 060, 80 грн

- платіжна інструкція № 11/07/2023 від 11.07.2023 на суму 50 000, 00 грн

Суд зазначає, що позивач у позовній заяві врахував часткову оплату відповідача на загальну суму 200 858, 40 грн, тому прострочена заборгованість відповідача на момент подання позову складала 219 264, 00 грн.

Разом з тим, згідно наданих відповідачем доказів, вбачається, що після подання позивачем позову та до відкриття провадження у справі відповідач також здійснював часткові оплати, якими погасив суму боргу на суму 60 000, 00 грн (таким чином залишок основного боргу становив 159 264, 00 грн), згідно таких платіжних інструкцій:

- платіжна інструкція № 12861 від 24.10.2023 на суму 40 000, 00 грн

- платіжна інструкція № 13148 від 30.10.2023 на суму 20 000, 00 грн

Згідно долучених відповідачем до заяв про закриття провадження у справі (надійшли до суду 26.12.2023 та 11.01.2024) платіжних доручень, вбачається, що після відкриття провадження у справі, відповідач повністю погасив залишок суми основного боргу у розмірі 159 264, 00 грн, згідно платіжних інструкцій:

- платіжна інструкція № 13535 від 07.11.2023 на суму 40 000, 00 грн

- платіжна інструкція № 13806 від 14.11.2023 на суму 40 000, 00 грн

- платіжна інструкція № 15107 від 12.12.2023 на суму 20 000, 00 грн

- платіжна інструкція № 15248 від 13.12.2023 на суму 19 264, 00 грн

- платіжна інструкція № 15454 від 19.12.2023 на суму 20 000, 00 грн

- платіжна інструкція № 15783 від 26.12.2023 на суму 20 000, 00 грн

В силу приписів пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо, відсутній предмет спору.

Суд наголошує, що господарський суд закриває провадження у справі, у зв`язку з відсутністю предмету спору, зокрема, у випадку припинення існування предмету спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося спірних питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

В даному випадку, предмет спору в частині стягнення суми основного боргу на суму 60 000, 00 грн перестав існувати до відкриття провадження у справі, адже провадження у даній справі, як зазначалося судом вище, було відкрите 02.11.2023, а поставлений товар в розмірі 60 000, 00 грн, відповідно до платіжних інструкцій № 12861 від 24.10.2023 та № 13148 від 30.10.2023 було сплачено відповідачем позивачу до відкриття провадження у справі. Відтак, вимоги щодо стягнення 60 000, 00 грн задоволенню не підлягають.

Враховуючи, що відповідач здійснив оплату за поставлений позивачем товар, в розмірі 159 264, 00 грн (219 264 - 60 000) після відкриття провадження, суд дійшов до висновку закрити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в цій частині, у зв`язку з відсутністю предмету спору на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

(2) Щодо стягнення 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за період з 28.03.2023 по 06.09.2023 за допомого ІПС "Прецедент" суд дійшов висновку, що він є арифметично правильним, та боргові періоди визначені позивачем вірно, а отже позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 3 750, 23 грн підлягають задоволенню.

Що стосується заявленого відповідачем у відзиві клопотання, в якому він просить зменшити розмір 3 % річних з посиланням на висновки ВП ВС, що викладені у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18, суд зазначає наступне.

Згідно частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові ВП ВС від 18.03.2020 у справі №902/417/18 дійшла висновку, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Водночас, вказуючи про можливість зменшення процентів річних ВП ВС у справі №902/417/18 виходила з критеріїв розумності, справедливості та пропорційності з огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум процентів річних, розмір яких встановлено в договорі на рівні 40 % та 96 %, що за висновками ВП ВС є явно невідповідним принципу справедливості. Тобто, у справі №902/417/18 ВП ВС дійшла висновку про можливість зменшення процентів річних, що були встановлені сторонами в договорі у значно більшому розмірі, а ніж передбачено статтею 625 ЦК України та фактично процент річних на рівні 96 % майже повністю покривав основний борг.

В даній справі (№910/14608/23), сторонами не було погоджено іншого розміру процентів річних, аніж той, що визначено в статті 625 ЦК України на рівні 3 % річних.

Отже, в справі №902/417/18 суди виходили з інших фактичних обставин при зменшенні розміру відсотків річних, аніж в справі, що розглядається (№910/14608/23).

Суд констатує, що вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18, від 20.02.2023 у справі №910/15411/21), а саме від знецінення грошових коштів.

Отже, визначене частиною другою статті 625 ЦК України право стягнення інфляційних втрат і 3% річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти повинні були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).

Отже, суд вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 3 750, 23 грн., і така сума заявлена до стягнення не підлягає зменшенню судом, оскільки відповідач не навів об`єктивних обставин, які дозволяли б суду зменшити розмір 3% річних, заявлених до стягнення.

6. Розподіл судових витрат.

Позивач в позовній заяві зазначив орієнтовний розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 3 345, 22 грн.

Відповідно до частини 9 статті 129 ГПК України внормовано, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, з огляду на те, що спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань оплаті поставленому йому товару, суд згідно ч. 9 ст. 129 ГПК України покладає на відповідача 3 345, 22 грн судового збору.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити заяву АТ «НАЕК «Енергоатом» про заміну відповідача його правонаступником.

2. Замінити відповідача у даній справі - Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (ідентифікаційний код: 24584661) на його правонаступника - Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (ідентифікаційний код: 24584661).

3. Закрити провадження у справі №910/14608/23 в частині стягнення з Акціонерного товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВА-ХОЛДИНГ" 159 264, 00 грн основного боргу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

4. У іншій частині позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВА-ХОЛДИНГ" - задовольнити частково.

5. Стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код: 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВА-ХОЛДИНГ" (49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Старовокзальна, буд. 5; ідентифікаційний код: 44092394) 3750 (три тисячі сімсот п`ятдесят) грн 23 коп. - 3 % річних, 3 345(три тисячі триста сорок п`ять) грн 22 коп. - судового збору.

6. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АКВА-ХОЛДИНГ" в частині стягнення 60 000, 00 грн основного боргу - відмовити.

7. Відмовити у задоволенні клопотання Акціонерного товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (ДП «НАЕК «Енергоатом») про зменшення 3 % річних.

8. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г. П. Бондаренко - Легких