Рішення

від 30.01.2024 по справі 910/4010/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.01.2024Справа № 910/4010/23Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перо"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буква.Унм"

про стягнення 57316,74 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Перо" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буква.Унм" про стягнення за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором поставки від 22.06.2015 № 62 інфляційних втрат у сумі 44488,99 грн. та трьох процентів річних у сумі 12827,75 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

У відзиві на позовну заяву відповідач наголосив, що обов`язок з виплати позивачу грошових коштів виник із 08.10.2020, тобто з моменту укладення договору переведення боргу, а не з визначеної позивачем дати 01.04.2020 року. До того ж, у справі № 911/3036/21 установлено, що позивач звертався 17.03.2021 до відповідача з вимогою про сплату боргу, з моменту отримання якого у відповідача маж розпочинатися відлік строку на виконання зобов`язання.

У відповіді на відзив позивач вказав, що підписавши договір про проведення боргу, відповідач прийняв на себе обов`язок з оплати боргу в установлених договором поставки від 22.06.2015 № 62 умовах. Оскільки в договорі поставки від 22.06.2015 № 62 строк оплати боргу не встановлений, останній відраховується з моменту прийняття товару згідно з частиною 1 статті 692 ЦК України. Також позивач зауважив, що допустив у тексті позовної заяви помилку та просить вважати правильним період нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних з 01.04.2020 до 01.03.2023 року.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначив, що в рішення суду у справі № 911/3036/21 не встановлено моменту, з якого настає строк оплати, відтак відповідне право в позивача може виникнути тільки з дати набрання законної сили рішенням суду.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22.06.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Перо» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Осма Логістік» (перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю «Буква Логістик») (покупець) укладено договір поставки № 62 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язався на умовах та в порядку, визначених цим договором, поставити покупцю (передавати у власність покупця) визначений цим договором товар, а покупець зобов`язався прийняти товар та оплачувати його на умовах та в порядку, визначених цим договором (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору предметом поставки за цим договором є наступний товар: друкована продукція, аудіо-, відео продукція, інформаційні носії різних видів, у тому числі диски, канцелярські і супутні товари (далі «товар»).

Згідно з п. 1.3 договору предметом даного договору також є рекламні, інформаційні, маркетингові послуги, послуги з організації збуту товару через кожну нову торгівельну точку покупця й інші послуги, перелік й умови надання яких сторони узгоджують шляхом підписання додаткової угоди.

Відповідно до п. 3.3 договору в редакції протоколу розбіжностей до договору розрахунки за товар здійснюється в безготівковому порядку не пізніше ніж через 40 (сорок) календарних днів після закінчення календарного місяця, в якому було здійснено продаж на користь третіх осіб (з правом повернення та обміну), за умови своєчасного надання постачальником всіх передбачених даним договором та чинним законодавством України документів на товар, що постачається. Покупець не здійснює оплату постачальнику за такий товар, який ще не є реалізованим покупцем на користь третіх осіб. Звіт за проданий товар та товар який залишився на залишках, що надсилається покупцем на користь постачальника електронною поштою є підставою для визначення моменту продажу товару покупцем на користь третіх осіб. У випадку несвоєчасного надання постачальником всіх передбачених даним договором та чинним законодавством України документів на товар, що постачається, термін розрахунків продовжується на відповідну кількість днів затримки.

Загальна сума договору складається з окремих сум операцій, проведених на виконання даного договору (п. 3.4 договору).

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до « 31» грудня 2016 року. Якщо жодна зі сторін за місяць до дати припинення дії договору не виявила бажання його розірвати, то договір вважається продовженим на кожний наступний рік на попередніх умовах праці (п. 9.1, 9.3 договору).

На виконання умов договору ТОВ «Перо» поставило ТОВ «Буква Логістик» товар на загальну суму 209937,74 грн., що підтверджується видатковими накладними та актом звірки взаємних розрахунків від 31.10.2020 року.

08.10.2020 між ТОВ «Перо» (кредитор), ТОВ «Буква Логістик» (первісний боржник) та ТОВ «Буква. УНМ» (новий боржник) укладено договір переведення боргу (далі - договір переведення боргу), відповідно до умов якого, первісний боржник переводить на нового боржника борг у розмірі 209937,74 грн., що винен за договором поставки від 22.06.2015 № 62 (далі - основний договір), який був укладеним між первісним боржником та ТОВ «Перо». Новий боржник зобов`язується виконати зобов`язання первісного боржника перед кредитором за основним договором (п. 1 договору переведення боргу).

Відповідно до п. 2 договору переведення боргу новий боржник визнає наявність боргу у сумі, зазначеній у п. 1 цього договору та не має жодних заперечень щодо його розміру та підстав виникнення.

Згідно з п. 3 договору переведення боргу кредитор підтверджує свою згоду на заміну первісного боржника шляхом підписання цього договору.

Пунктом 6 договору переведення боргу передбачено, що з моменту підписання цього договору сторонами правовідносин щодо сплати боргу за основним договором є кредитор та новий боржник.

Цей договір набуває чинності з дати підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 7 договору переведення боргу).

16.03.2021 ТОВ «Перо» направило на адресу ТОВ «Буква. УНМ» претензію № 1 вих. № 35 з вимогою протягом 7-ми календарних днів з моменту отримання претензії перерахувати кошти в сумі 209937,74 грн., яка залишена без реагування.

Наведені вище обставини встановлені рішенням Господарського суду Київської області від 20.01.2022 у справі № 911/3036/21, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Перо» задоволений повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Буква. УНМ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перо» 209937,74 грн. основного боргу, 3149,07 грн. витрат зі сплати судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2023 у справі № 911/3036/21 рішення Господарського суду Київської області від 20.01.2022 залишено без змін.

Дана сума боргу сплачена відповідачем 03.11.2021 у сумі 5000 грн., 04.11.2021 у сумі 5000 грн., 21.12.2021 у сумі 10000 грн., 21.12.2021 у сумі 10000 грн., 30.12.2021 у сумі 45000 грн., 06.01.2022 у сумі 45000 грн., 08.02.2022 у сумі 10000 грн., 09.02.2022 у сумі 10000 грн., 11.02.2022 у сумі 10000 грн., 16.02.2022 у сумі 10000 грн., у межах виконавчого провадження 07.03.2023 у сумі 49937,74 грн.

Звернувшись із даним позовом до суду, позивач просив стягнути (з урахуванням виправлення помилки у відповіді на відзив) інфляційні втрати в сумі 44488,99 грн. та три проценти річних у сумі 12827,75 грн., нараховані на суми боргу з урахуванням часткового погашення за загальний період з 01.04.2020 до 01.03.2023 року.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Так, на підставі статті 520 ЦК України боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Новий боржник у зобов`язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником (статті 522 ЦК України).

Відтак, наслідками переведення боргу - делегації, є: вибуття первинного боржника із зобов`язання, вступ у зобов`язання нового боржника, зміна суб`єктного складу зобов`язання при збереженні змісту останнього.

Отже, положення договору поставки від 22.06.2015 № 62 при заміні первинного боржника на відповідача залишилися незмінними.

Як зазначено в рішенні Господарського суду Київської області від 20.01.2022 у справі № 911/3036/21, відповідно до п. 3.3 договору поставки від 22.06.2015 № 62 у редакції протоколу розбіжностей до договору розрахунки за товар здійснюється в безготівковому порядку не пізніше ніж через 40 (сорок) календарних днів після закінчення календарного місяця, в якому було здійснено продаж на користь третіх осіб (з правом повернення та обміну), за умови своєчасного надання постачальником всіх передбачених даним договором та чинним законодавством України документів на товар, що постачається.

Відтак, доводи позивача щодо необхідності обрахування строку для оплати товару відповідно до частини 1 статті 692 ЦК України не відповідають умовам договору поставки від 22.06.2015 № 62, який є договором поставки із відстроченням платежу (відкладальна умова).

Отже, враховуючи предмет спору у цій справі та правило розподілу тягаря доказування між сторонами, відповідач, для звільнення себе від обов`язку оплати вартість продукції, має довести належними та допустимими доказами, що отримана ним продукція ще не реалізована. Аналогічна правова позиція викладена у поставі Верховного Суду від 16.04.2018 у справі №910/4846/17.

Натомість, відповідачем обставини щодо не реалізації товару, отриманого ним за договором поставки від 22.06.2015 № 62, не наводилися.

Також у рішенні суду у справі № 911/3036/21 установлено, що на виконання умов договору поставки від 22.06.2015 № 62 ТОВ «Перо» поставило ТОВ «Буква Логістик» товар на загальну суму 209937,74 грн., що підтверджується видатковими накладними та актом звірки взаємних розрахунків від 31.10.2020 року.

При цьому, позивач у даному позові пов`язує строк для нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат з датою останньої поставки товару, визначаючи таку дату 01.04.2020 (з урахуванням виправлення помилки у відповіді на відзив).

Разом із цим, сторонами до матеріалів справи даної справи не долучено видаткові накладні на поставку товару на суму 209937,74 грн., з яких би вбачалися дати поставки товару. Дані відомості також не відображені в судових рішеннях у справі № 911/3036/21.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом прийняті до уваги викладені у відзиві зауваження відповідача про те, що в рішенні Господарського суду Київської області від 20.01.2022 у справі № 911/3036/21 не встановлено факт отримання відповідачем претензії № 1 вих. № 35 від 16.03.2021 щодо сплати позивачу протягом 7-ми календарних днів з моменту її отримання боргу в розмірі 209937,74 грн.

Разом із цим, у матеріалах даної справи відсутня відповідна претензія № 1 вих. № 35 від 16.03.2021 та докази її направлення відповідачу, що позбавляє суд можливості встановити факт її направлення та отримання відповідачем.

Одночасно, суд відхиляє доводи відповідача з приводу того, що право позивача на стягнення основного боргу виникло лише з моменту набрання законної сили рішенням суду у справі № 911/3036/21.

Так, рішення суду не встановлює нові зобов`язання для сторін, та з фактом ухвалення рішення суду не може бути пов`язаний початок перебіг строку згідно зі статтею 253 ЦК України.

У той же час, матеріали даної справи містять докази погашення відповідачем суми боргу за договором поставки від 22.06.2015 № 62 у розмірі 209937,74 грн. у повному обсязі, починаючи з 03.11.2021 до 07.03.2023 року.

Відтак, суд дійшов висновку про підтвердження відповідачем своїми діями факту настання строку для оплати заборгованості за договором поставки від 22.06.2015 № 62.

Таким чином, здійснивши арифметичний перерахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних, нарахованих на суми боргу з урахуванням часткового погашення за загальний період з 04.11.2021 до 01.03.2023 (у межах визначеного позивачем періоду та сум), суд дійшов висновку про стягнення з відповідача 16950,92 грн. інфляційних втрат та 2815,47 грн. трьох процентів річних.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Перо" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Буква.Унм" (01135, м. Київ, вул. В`ячеслава Чорновола, 41; ідентифікаційний код 43457052) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перо" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 12-А; ідентифікаційний код 33886524) 16950 (шістнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) грн. 92 коп. інфляційних втрат, 2815 (дві тисячі вісімсот п`ятнадцять) грн. 47 коп. трьох процентів річних, а також 925 (дев`ятсот двадцять п`ять) грн. 61 коп. витрат зі сплати судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Полякова