Постанова

від 25.01.2024 по справі 161/12972/21

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2024 року

м. Київ

справа №161/12972/21

провадження № 51-2726км22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:

головуюча ОСОБА_1 ,

судді: ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання ОСОБА_4 ,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_5 ,

захисники ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

ОСОБА_7 ,

засуджений ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Волинського апеляційного суду від 15 червня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021030580000382, стосовно

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився та проживає в АДРЕСА_1 ,

засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 , посилаючись на неповноту судового розгляду, істотне порушення кримінального процесуального законута неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що потягло суворість призначеного покарання, виклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд) про скасування вироку та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

На обґрунтування своєї вимоги захисник посилається на те, що вирок апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 420 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України); судом не доведено, що ОСОБА_8 придбав та зберігав психотропну речовину саме з метою збуту.

Стверджує, доказ, на якому ґрунтується вирок апеляційного суду, а саме протокол дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів, від 26 травня 2021 року є недопустимим, оскільки під час цієї слідчої дії досліджувалися нотатки з мобільного телефона ОСОБА_8 , які були підроблені працівниками поліції після вилучення пристрою.

Зазначає, що ОСОБА_8 є особою, не обізнаною у галузі юриспруденції, а захисник ОСОБА_9 , який представляв його інтереси, не повідомив своєму клієнту, що однієї лише усної заяви в залі суду замало, аби визнати доказ недопустимим. Захисник не подавав жодних заяв і клопотань для призначення експертизи і перевірки правдивості відомостей, отриманих із мобільного телефону. Вважає, що ОСОБА_8 був незаконно засуджений частково також і через неправильну позицію захисту.

Указує, що за заявою ОСОБА_8 товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Лабораторія комп`ютерної криміналістики» проведено комп`ютерно-технічне дослідження, висновком експерта від 13 липня 2023 року № 23/4 КТ-35 підтверджено втручання після 18 лютого 2021 року до мобільного телефону та редагування інформації, у тому числі нотаток.

Вважає, що наявність таких обставин, які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Зазначає, що у липні 2023 року батько засудженого подав заяву до Державного бюро розслідувань про вчинення неправомірних дій працівниками поліції під час розслідування провадження стосовно ОСОБА_8 , яке скеровано до Луцької окружної прокуратури, відповіді не надходило.

Зміст судових рішень і встановлені судами обставини

За вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 березня 2022 року ОСОБА_8 засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 12 липня 2022 року апеляційну скаргу захисника в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 залишено без задоволення, а апеляційну скаргу прокурора частково задоволено, виключено з мотивувальної частини вироку висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у перевезенні психотропних речовин. В іншій частині вирок залишено без зміни.

Постановою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16 березня 2023 рокукасаційну скаргу засудженого ОСОБА_8 залишено без задоволення, а касаційну скаргу прокурора частково задоволено. Ухвалу Волинського апеляційного суду від 12 липня 2022 року стосовно ОСОБА_8 скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Вироком Волинського апеляційного суду від 15 червня 2023 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 залишено без задоволення, апеляційну скаргу прокурора частково задоволено. Вирок суду першої інстанції скасовано в частині кваліфікації дій ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 309 КК України і призначеного покарання та ухвалено новий вирок, яким його засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 роківбез конфіскації майна. У строк відбування покарання ОСОБА_8 зараховано термін перебування під вартою з 25 серпня 2022 року по 10 травня 2023 року включно. В іншій частині вирок суду першої інстанції залишенобез зміни.

За вироком суду апеляційної інстанції ОСОБА_8 визнано винуватим у тому, що він, будучи особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України, за невстановлених обставин, усвідомлюючи протиправність та суспільну небезпеку своїх дій, через мережу «Інтернет», а саме мобільний додаток «Telegram» замовив з метою збуту психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін у великих розмірах.

18 лютого 2021 року близько 16:00 ОСОБА_8 , перебуваючи у відділенні № 1 ТОВ «Нова Пошта» на вул. Карбишева, 1 у м. Луцьку, отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи посилку, таким чином незаконно придбав з метою збуту психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, маса якої в перерахунку на амфетамін-основу становить 3,3399 г, що є великим розміром. Зазначену психотропну речовину ОСОБА_8 переніс на прилеглу до буд. АДРЕСА_2 територію, де зберігав при собі з метою збуту до моменту виявлення та вилучення працівниками поліції того ж дня о 17:09.

Позиції учасників судового провадження

Від прокурора надійшли заперечення на касаційну скаргу захисника.

У судовому засіданні засуджений та захисники підтримали касаційну скаргу, прокурор заперечила проти задоволення поданої касаційної скарги.

Мотиви Суду

Згідно з вимогами ст. 433 КПК України Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.Суд переглядає судові рішення в межах касаційної скарги

Отже, суд касаційної інстанції виходить з фактичних обставин кримінального провадження, встановлених судами, та не втручається у правильність проведеної оцінки доказів, зібраних у цьому провадженні.

З урахуванням меж перегляду Судом судових рішень та підстав для їх скасування або зміни, визначених у ч. 1 ст. 438 КПК України, касаційний перегляд здійснено в частині перевірки доводів, викладених у касаційній скарзі, щодо посилань на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 439 КПК України вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді.

Як убачається з матеріалів провадження, суд першої інстанції вважав, що органом досудового розслідування не доведено, що обвинувачений мав умисел на збут психотропних речовин іншим особам, адже фактів збуту психотропних речовин не надано, оперативні закупки не проводилися, а сам обвинувачений пояснював, що психотропні речовини він придбавав для особистого вживання Зазначене було підставою для перекваліфікації дій ОСОБА_8 з ч. 2 ст. 307 на ч. 2 ст. 309 КК України, з чим погодився й суд апеляційної інстанції.

Ухвалу апеляційного суду було скасовано постановою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16 березня 2023 року.

За змістом постанови Суду є обґрунтованими доводи прокурора про те, що суд апеляційної інстанції формально погодився з висновками про правильність кваліфікації дій ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 309 КК України, однак не врахував, що кількість вилученої у нього психотропної речовини (3,3399 г) значно перевищує його потреби, при цьому ОСОБА_8 є особою, яка на обліку у лікаря-нарколога не перебуває та ознак наркоманії не виявляє. Крім того, йому інкриміновано придбання та зберігання психотропного засобу - амфетаміну у великому розмірі з метою збуту, а не вчинення збуту, як помилково зазначив суд першої інстанції у вироку. Також у провадженні наявні докази спілкування ОСОБА_8 з невідомими особами щодо придбання у нього амфетаміну та інші докази, надані стороно обвинувачення, які не були предметом ретельного дослідження суду.

Як убачається з оскаржуваного вироку, суд апеляційної інстанції при новому апеляційному розгляді на виконання постанови Суду провів частково судове слідство та дослідив наявні у провадженні докази.

Висновок апеляційного суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, зроблено з дотриманням вимог ст. 23 КПК України на підставі з`ясування всіх обставин, що належать до предмета доказування, які підтверджено перевіреними під час апеляційного перегляду доказами, а їх оцінка не суперечить ст. 94 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції встановив, що наявність в обвинуваченого спеціальної мети - збуту психотропної речовини об`єктивнопідтверджується сукупністю наявних у матеріалах провадження доказів, зокрема даними, що містяться в протоколі огляду місця події від 18 лютого 2021 року, висновку експерта від 12 березня 2021 року № СЕ-19/103-21/1394-НЗПРАП, протоколі огляду предметів від 27 березня 2021 року, протоколі тимчасового доступу до речей та документів від 25 травня 2021 року, протоколі про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 12 травня 2021 року, протоколі дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів від 26 травня 2021 року, відповіді Волинського обласного наркологічного диспансеру та висновку судово-психіатричної експертизи від 29 червня 2021 року №164.

На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, перекваліфіковуючи дії обвинуваченого з ч. 2 ст. 307 на ч. 2 ст. 309 КК України, не врахував, що загальна маса вилучених у ОСОБА_8 психотропних речовин складає 3,3399 г., що є великим розміром. А тому, з огляду на те, що обвинувачений на обліку у лікаря нарколога не перебуває та не виявляє ознак наркоманії, така кількість наркотичного засобу є занадто надмірною для вживання однією особою.

Відповідно до протоколу про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем від 12 травня 2021 року та протоколу дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів від 26 травня 2021 року зафіксовано переписку із абонентами «ОСОБА_10» та «ОСОБА_11» з приводу зустрічей та передачі коштів, а також інформація про «амф». Крім того, у нотатнику наявні записи про розкидання «амф» та розрахунки боргів. Також ОСОБА_8 протягом часу до 18 лютого 2021 року спілкувався з невідомими особами, які домовлялися з ним про придбання у нього амфетаміну, його заробітна плата за продаж амфетаміну, фото з зображенням зважування психотропної речовини, квитанції про оплату за психотропну речовину (т. 1, а.п.77-97).

Таким чином, дії ОСОБА_8 правильно кваліфіковано судом апеляційної інстанції за ч. 2 ст. 307 КК України.

Стандарт доведення винуватості поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Зазначені вимоги судом апеляційної інстанції виконано в повному обсязі.

Отже, апеляційний суд відповідно до ч. 2 ст. 439 КПК України виконав вказівки, викладені в постанові Суду від 16 березня 2023 року.

Долучений захисником до касаційної скарги висновок експерта ТОВ «Лабораторія комп`ютерної криміналістики» від 13 липня 2023 року № 23/4 КТ-35 за результатами комп`ютерно-технічного дослідження, зроблений за зверненням сторони захисту після набрання вироком законної сили, Суд до уваги не бере, виходячи з меж касаційного перегляду та принципу правової визначеності.

Так, Європейський суд з прав людини у рішеннях від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» та від 29 жовтня 2015 року в справі «Устименко проти України» неодноразово наголошував, що одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу «res judicata», тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

При цьому Суд враховує, що винуватість ОСОБА_8 у придбанні та зберіганні психотропної речовини у великому розмірі саме з метою збуту підтверджується іншими наявними у провадженні доказами, у тому числі й іншими даними, отриманими з мобільного телефона, а не тільки нотатками.

Посилання у касаційній скарзі на неналежне виконання під час апеляційного розгляду своїх обов`язків захисником, який не роз`яснив обвинуваченому його право подати клопотання про визнання доказу недопустимим, що потягло незаконне засудження ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 307 КК України, Суд вважає необґрунтованими з огляду на те, що твердження обвинуваченого про фабрикацію поліцейськими записів у нотатках його мобільного телефону були предметом апеляційного перегляду і не знайшли свого підтвердження.

З матеріалів провадження вбачається, що апеляційний суд ужив усіх необхідних заходів для реалізації обвинуваченим і захисником своїх процесуальних прав.

Суд апеляційної інстанції ретельно проаналізував доводи апеляційних скарг та надав їм належну оцінку, навівши у вироку докладні мотиви прийнятого рішення.

Вирок апеляційного суду відповідає вимогам ст. 420 КПК України.

З огляду на вказане в касаційній скарзі захисника не наведено доводів, які спростовували б правильність висновків суду щодо доведеності його винуватості та правильності кваліфікації його дій.

Даних про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність або істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне, обґрунтоване рішення та були б безумовними підставами для його скасування, матеріали провадження не містять.

Таким чином, підстав для задоволення касаційної скарги не встановлено.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Вирок Волинського апеляційного суду від 15 червня 2023 року стосовно ОСОБА_8 залишити беззміни.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3