Ухвала

від 14.12.2023 по справі 752/18677/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

справа № 752/18677/23

провадження №: 1-кс/752/8624/23

У Х В А Л А

14.12.2023 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання власника майна ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12023100010002401, відомості щодо якого внесені 10.08.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, про скасування арешту майна, -

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло вказане клопотання, в якому заявник просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20.09.2023 у справі №752/18677/23 (провадження №: 1-кс/752/7607/23), а саме з майна, яке вилучене під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування поданого клопотання зазначив, що необхідність скасування арешту обґрунтовує тим, що при накладені арешту слідчим суддею неповно з`ясовано обставини у кримінальному провадженні, правового режиму майна, а також було допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки в силу ст. 98 КПК України вказане майно не відповідає речовим доказом у кримінальному провадженні.

В судове засідання адвокат ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 та прокурор не з`явились, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Слідчий суддя, дослідивши вказане клопотання та матеріали кримінального провадження, вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання, виходячи з наступного.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч. 2 ст. 1 КПК України).

Зокрема, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України), який застосовуються на підставі ухвали слідчого судді місцевого суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ст. 132 КПК України).

Зі змісту положень п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема: збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Голосіївського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023100010002401, відомості щодо якого внесені 10.08.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 12.09.2023 надано дозвіл на проведення обушку в приміщенні бізнес центру «Олімпійський», за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 72, 9 поверх, офіс 2, з метою виявлення та фіксація відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуто в результаті його вчинення.

Одночасно з цим, слід зазначити, що під час внесення клопотання про проведення обшуку та надання дозволу на проведення обшуку, як слідчим так і слідчим суддею заздалегідь не може бути встановлено які саме речі та документи необхідно вилучити з метою встановлення обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 20.09.2023 у справі №752/18677/23 (провадження №:1-кс/752/7607/23), накладено арешт на майно, яке вилучене під час проведення обшуку за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 72, 9 поверх, офіс 2, з метою збереження речових доказів.

Разом з цим, постановою слідчого СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 від 15.09.2023 вищевказане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №№12023100010002401, відомості щодо якого внесені 10.08.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Таким чином, особа, що заявила клопотання про скасування арешту, повинна довести, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчим суддею встановлено, що досудове розслідування триває, а тому висновки заявника щодо необґрунтованості накладення арешту майна, є безпідставними з огляду вище зазначене.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту.

Керуючись ст.ст. 170, 174, 372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ

У задоволенні клопотання власника майна ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12023100010002401, відомості щодо якого внесені 10.08.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, про скасування арешту майна - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1