Рішення

від 31.01.2024 по справі 755/4308/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/4308/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Слободянюк А.В., розглянувши в приміщенні суду в м.Києві, в спрощеному позовному провадженні, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЦФЕР-Україна» про зобов`язання вчинити дії, стягнення компенсації за використання творів,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2023 року позивач ОСОБА_1 , через адвоката Пасенюка К.О. (а.с.10,11), звернулась до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «МЦФЕР-Україна», в якому просило зобов`язати ТОВ «МЦФЕР-Україна» здійснити на його офіційному сайті публікацію про порушення авторських прав ОСОБА_1 на твір під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_7»; зобов`язати ТОВ «МЦФЕР-Україна» здійснити на його офіційному сайті публікацію про порушення авторських прав ОСОБА_1 на твір під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_8»; зобов`язати ТОВ «МЦФЕР-Україна» опублікувати його офіційному сайті відомості про порушення авторських прав ОСОБА_1 на твір під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9»; стягнути з ТОВ «МЦФЕР-Україна» на користь ОСОБА_1 суму компенсації за використання трьох творів у загальному розмірі по 2 прожиткові мінімуми для працездатних осіб за кожен твір, що становить 16 104,00 грн. Стягнути з ТОВ «МЦФЕР-Україна» на користь ОСОБА_1 судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є автором творів під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_7», створений у вересні 2022 року; «ІНФОРМАЦІЯ_8» - у листопаді 2022 року та «ІНФОРМАЦІЯ_9» - у грудні 2022 року.

Вказується, що ОСОБА_1 укладала з ТОВ «ЕКСПЕРТУС ТЕК» (далі - Видавництво) договори про передачу невиключних майнових прав на твір та його використання.

Так, 02 вересня 2022 року укладено договір № ЕМЗ-220089, відповідно до якого ОСОБА_1 передала за плату невиключні майнові права на твір «ІНФОРМАЦІЯ_7».

22 листопада 2022 року укладено договір № ЕМЗ-220125, відповідно до якого ОСОБА_1 передала за плату невиключні майнові права на твір «ІНФОРМАЦІЯ_8».

05 січня 2023 року укладено договір № ЕМЗ-230017, відповідно до якого ОСОБА_1 передала за плату невиключні майнові права на твір «ІНФОРМАЦІЯ_9».

За умовами договорів сторони погодили, що невиключні майнові права на вказані твори та їх використання передаються від автора до Видавництва у спосіб (усі дії), що визначені як використання творів у чинному в Україні законодавстві, а саме: сповіщення творів у будь-якій формі або будь-яким способом необмеженому колу осіб; право на відтворення творів; право на поширення примірників; право на переклад творів за умови їх використання/оприлюднення виключно на веб-сторінках, виданих (електронних, друкованих), що належать Видавництву без права передачі невиключних майнових прав третім особам.

Розділом 4 договорів, сторони узгодили, що передача невиключних майнових прав на твори та їх використання оформлюється Актом приймання-передачі невиключних майнових прав.

02 вересня 2022 року між автором ОСОБА_1 та Видавництвом підписано Акт приймання-передачі невиключних майнових прав за договором № ЕМЗ-220089 від 02 вересня 2022 року; 22 листопада 2022 року - Акт приймання-передачі невиключних майнових прав за договором № ЕМЗ-220125 від 22 листопда 2022 року; 05 січня 2023 року - Акт приймання-передачі невиключних майнових прав за договором № ЕМЗ-230017 від 05 січня 2023 року. У позові вказується, що дані Акти приймання-передачі невиключних майнових прав не оспорювано та є дійсними.

У позові вказується, що 15 вересня 2022 року Видавництво розмістило твір під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_7» на своєму веб-сайті за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_10 . 30 листопада 2022 року Видавництво розмістило твір під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_8» на своєму веб-сайті за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_11 . 12 січня 2023 року Видавництво розмістило твір під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9» на своєму веб-сайті за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_12.

Позивач ОСОБА_1 вказує, що у січні 2023 року стало відомо, що в мережі Інтернет на веб-сайті відповідача ТОВ «МЦФЕР-Україна» розміщено публікації під назвами: «ІНФОРМАЦІЯ_14» (посилання ІНФОРМАЦІЯ_15.; «ІНФОРМАЦІЯ_16» (посилання ІНФОРМАЦІЯ_17; «ІНФОРМАЦІЯ_18» (посилання ІНФОРМАЦІЯ_13. Як вказано у позовній заяві, обставина відтворення вказаних творів у мережі Інтернет за відповідними посиланнями підтверджується скріншотами з веб-сайту відповідача, такими діями відповідачем порушуються авторські права позивача.

Вказується, що позивач, як автор творів, на підставі укладених договорів надала Видавництву дозвіл виключно на використання творів. Порушень з боку Видавництва в частині розпорядження майновими правами на твори не було.

Назва публікацій, розміщених відповідачем, є фактично однойменними назвам публікацій, автором яких є позивач, при цьому позивач не вказана як автор твору, згоду на їх публікацію відповідачем не надавала. Текст опублікованих відповідачем творів своїми словами із збереженням основною думки публікації під авторством позивача.

Позивач ОСОБА_1 вказує, що у творах відповідача здійснена заміна частина слів вихідного тексту; проведена заміна закінчень у словах; переставлено слова (речення) у тексті; доповнення/виключення слів; збільшено кількість речень, абзаців за рахунок виокремлення частини речень. При цьому збережено основні думки, викладені у творах позивача, які було опубліковано на веб-сайти ТОВ «ЕКСПЕРТУС ТЕК». Твори під авторством ОСОБА_1 та опубліковані твори відповідачем є тематично та змістовно ідентичними. Крім того, у творі під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_18» автором вказано ОСОБА_2 . Позивач ОСОБА_1 не надавала згоду відповідачу на оприлюднення оспорюваних нею творів та зазначення у творах іншого автора, навіть у разі переробки твору згода автора на його використання є обов`язковою.

Посилаючись на положення Закону України «Про авторське право і суміжні права», ЦК України, позивач просить позов задовольнити.

Ухвалю суду від 07 квітня 2023 року позовну заяву залишено без руху (а.с.124-125).

Ухвалю суду від 04 травня 2023 року відкрито у справі провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.139-140).

Судом відповідачу двічі направлялась ухвала про відкриття провадження у справі з додатками, поштове відправлення провернулось поштовим відділенням без вручення, з відміткою на конверті «на довідку за адресою немає (переїхали)».

Згідно вимог ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, однак, відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

Заяв, клопотань суду не подано.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 02 вересня 2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ЕКСПЕРТУС ТЕК» («Видавництво») укладено договір № ЕМЗ-220089 про передачу невиключних майнових прав на твір та його використання, відповідно до якого ОСОБА_1 передає за плату невиключні майнові права на використання твору під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_7», автором якого є ОСОБА_1 . Відповідно до п.3.3, 8.2 вказаного договору видавництво протягом 18 місяців з моменту підписання договору має право оприлюднювати (опубліковувати) твір на веб-сторінках, виданнях (електронних та друкованих), що належать видавництву. 02 вересня 2022 року між сторонами даного договору складено Акт приймання-передачі невиключних майнових прав на твір згідно з договором № ЕМЗ-220089 від 02 вересня 2022 року (а.с.17,18 зворот).

22 листопада 2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ЕКСПЕРТУС ТЕК» («Видавництво») укладено договір № ЕМЗ-220125 про передачу невиключних майнових прав на твір та його використання, відповідно до якого ОСОБА_1 , як автор, передає за плату невиключні майнові права на використання твору під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_8». Відповідно до п.3.3, 8.2 вказаного договору видавництво протягом 18 місяців з моменту підписання договору має право оприлюднювати (опубліковувати) твір на веб-сторінках, виданнях (електронних та друкованих), що належать видавництву. 22 листопада 2022 року між сторонами даного договору складено Акт приймання-передачі невиключних майнових прав на твір за договором № ЕМЗ-220125 від 22 листопада 2022 року (а.с.40,41).

05 січня 2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ЕКСПЕРТУС ТЕК» («Видавництво») укладено договір № ЕМЗ-230017 про передачу невиключних майнових прав на твір та його використання, відповідно до якого ОСОБА_1 , як автор, передає за плату невиключні майнові права на використання твору під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9». Відповідно до п.3.3, 8.2 вказаного договору видавництво протягом 18 місяців з моменту підписання договору має право оприлюднювати (опубліковувати) твір на веб-сторінках, виданнях (електронних та друкованих), що належать видавництву. 05 січня 2023 року між сторонами даного договору складено Акт приймання-передачі невиключних майнових прав на твір за договором № ЕМЗ-230017 від 05 січня 2023 року (а.с.112,113 зворот).

У пункті 1.2 вказаних договорів зазначено, що невиключні майнові права на використання твору, які вказано у договорах, передаються від автора до Видавництва, охоплюють усі дії (способи) , що визначені як використання твору у чинному в Україні законодавстві (право на оприлюднення твору, тобто сповіщення твору в буть-якій формі або будь-яким способом необмеженому колу осіб; право на відтворення твору; право на поширення примірників твору; право на переклад твору), але за умови їх використання/оприлюднення виключно на веб-сторінках, виданих (електронних, друкованих), що належать Видавництву та без права передачі Видавництвом отриманих невиключних майнових прав третім особам. Автор гарантує, що права, які передаються за умовами цих договорів, не передані жодній іншій особі, не перебувають від обмеженням, щодо них відсутній будь-який спір.

У позові вказується, що ТОВ «ЕКСПЕРТУС ТЕК» на своєму веб-сайті розмістило публікацію вищевказаних творів, автором яких є ОСОБА_1 . Стороною позивача надано скріншоти щодо публікації ТОВ «ЕКСПЕРТУС ТЕК» творів позивача.

Так, 15 вересня 2022 року на веб-сайті «Експертус медзаклад» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_10 було опубліковано твір під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_7» (а.с.19-29).

30 листопада 2022 року на веб-сайті «Експертус медзаклад» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_11 розміщено твір під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_8» (а.с.42-51).

Також 12 січня 2023 року на веб-сайті «Експертус медзаклад» за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_12 розміщено твір під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9» (а.с.114-116).

У позові вказується, що у січні 2023 року позивачу ОСОБА_1 стало відомо, що в мережі Інтернет на веб-сайті відповідача ТОВ «МЦФЕР-Україна» - https://1med-vip.expertus.ua розміщено твори, які є фактично однойменними назвам публікацій творів автором, яких є позивач. Текст творів опубліковано відповідачем своїми словами із збереженням основною думки публікації під авторством позивача. Разом з тим, опубліковані твори відповідача є ідентичні за тематикою та змістовністю творам позивача, відповідач відтворив їх на власному веб-сайті без зазначення позивача їх автором та виплати авторської винагороди, відповідач не отримав згоди на їх відтворення.

Водночас, стороною позивача надано публікацію спірних творів на веб-сайті відповідача ТОВ «МЦФЕР-Україна» шляхом надання скріншотів:

за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_15 розміщено публікацію «ІНФОРМАЦІЯ_14» (а.с.30-39);

за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_17 розміщено публікацію «ІНФОРМАЦІЯ_16» (а.с.52-111);

за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_19 «ІНФОРМАЦІЯ_18», автор - ОСОБА_3 , шеф-редактор MCFR Охорона здоров`я (а.с.117,118 зворот).

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частиною другою статті 54 Конституції України кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом.

У частинах першій, другій статті 418 ЦК України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.

Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.

За частиною першою статті 423 ЦК України особистими немайновими правами інтелектуальної власності є: 1) право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо) об`єкта права інтелектуальної власності; 2) право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об`єкта права інтелектуальної власності; 3) інші особисті немайнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Відповідно до статті 438 ЦК України автору твору належать особисті немайнові права, встановлені статтею 423 цього Кодексу, а також право: 1) вимагати зазначення свого імені у зв`язку з використанням твору, якщо це практично можливо; 2) забороняти зазначення свого імені у зв`язку з використанням твору; 3) обирати псевдонім у зв`язку з використанням твору; 4) на недоторканність твору.

Частиною третьою статті 426 ЦК України передбачено, що використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до статті 435 ЦК України, первинним суб`єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб`єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

Також відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про авторське право і суміжні права» первинним суб`єктом авторського права є автор твору. Суб`єктами майнових авторських прав можуть бути також інші фізичні або юридичні особи, до яких перейшли майнові права на твір на підставі правочину або закону.

В силу ч. 1, ч. 3 ст. 9 Закону України «Про авторське право і суміжні права», авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

Статтею 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права» визначено, що до особистих немайнових прав автора належить право вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином імені автора в оригіналі і копіях твору і за будь-якого використання твору, якщо це практично можливо; право вимагати збереження цілісності твору, протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору, у тому числі супроводження твору ілюстраціями, передмовами, післямовами, коментарями тощо без згоди автора . Особисті немайнові права належать лише автору та не можуть бути передані (відчужені) іншим особам і не переходять у спадщину.

Статтею 12 Закону України «Про авторське право і суміжні права» визначено, що до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать виключне право дозволяти або забороняти використання твору іншими особами, способами якого є, у тому числі, переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни твору. Майнові права на твір, передбачені частиною першою цієї статті, може бути передано (відчужено) іншій особі на підставі закону чи правочину повністю (на всі способи використання твору на території всіх держав світу) або частково (на окремі способи використання твору на території всіх держав світу або на окремі способи використання твору на території окремих держав світу, або на всі способи використання твору на території окремих держав світу). Особа, до якої перейшли майнові права на твір у повному складі або частково, є суб`єктом авторського права у межах набутих прав.

Захист особистих немайнових і майнових прав суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав здійснюється в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством (стаття 54 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).

Тлумачення вказаних положень законодавства дає підстави для висновку, що використання твору без дозволу суб`єкта авторського права і (або) суміжних прав є порушенням авторського права і (або) суміжних прав, за яке згідно з частини другої статті 55 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачена можливість стягнення з порушника авторських прав компенсації, опублікування за рахунок порушника в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права та/або суміжних прав та судові рішення щодо цих порушень, а також вжиття інших передбачених законодавством заходів, пов`язаних із захистом авторського права та/або суміжних прав.

Порушником авторських і (або) суміжних прав можуть бути будь-які учасники цивільних відносин, що визначені в статті 2 ЦК України, які своїми діями (бездіяльністю) порушують особисті немайнові і (або) майнові права суб`єктів авторських прав і (або) суміжних прав.

Вирішуючи справи щодо захисту авторських прав, суди повинні виходити з того, що за закріпленим у цивільному процесуальному законодавстві принципом доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, позивач повинен довести факт наявності в нього авторського права, факт його порушення відповідачем або загрозу такого порушення, розмір шкоди (за винятком вимоги щодо виплати компенсації), якщо вона завдана, та причинно-наслідковий зв`язок між завданою шкодою і діями відповідача; відповідач, який заперечує проти позову, зобов`язаний довести відсутність порушень авторський прав, дотримання ним вимог Закону України «Про авторське право і суміжні права» при використанні об`єкта авторського права, а також спростувати передбачену цивільним законодавством презумпцію винного завдання шкоди.

Як встановлено судом, позивачу ОСОБА_1 належать усі, визначені ст.ст. 11, 12 Закону України «Про авторське право і суміжні права», виключні майнові права на твори під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_7», «ІНФОРМАЦІЯ_8» та «ІНФОРМАЦІЯ_9».

Разом з тим, позивач не надавав відповідачу ТОВ «МЦФЕР-Україна» прав на використання творів, в тому числі не надав йому право на їх переробку та подальшу публікацію.

Позивач ОСОБА_1 вказує, що у творах відповідача здійснена заміна частина слів вихідного тексту; проведена заміна закінчень у словах; переставлено слова (речення) у тексті; доповнення/виключення слів; збільшено кількість речень, абзаців за рахунок виокремлення частини речень. При цьому збережено основні думки, викладені у творах позивача, які було опубліковано на веб-сайти ТОВ «ЕКСПЕРТУС ТЕК». Твори під авторством ОСОБА_1 та опубліковані твори відповідачем є тематично та змістовно ідентичними.

Відповідно до ч. 1 ст.13 Цивільного процесуального Кодексу (ЦПК) України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються письмовими, речовими та електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.

За обставинами даної справи, задля правильного вирішення спору, зокрема доведення позивачем факту наявності в нього авторського права на опубліковані відповідачем твори, які, як стверджує позивач, зазнали переробки, на думку суду, є необхідними спеціальні знання спеціалістів, які б дали висновки щодо тематичної та змістовної ідентичності вказаних опублікованих творів.

Разом з тим, позивачем в рамках розгляду даної справи не було заявлено у встановлені законом строки про призначення по справі судової експертизи творів, що позбавляє суд можливості встановити обставини належності перероблених творів авторству позивача.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання ТОВ «МЦФЕР-Україна» опублікувати на своєму офіційному сайті відомості про порушення авторських прав позивача на твори, стягнення компенсації за використання творів.

У порядку ч. 1ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що в межах даного спору судом ухвалено рішення про відмову в позові, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.7, 10, 12, 13, 18, 76-82, 259, 263-268 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЦФЕР-Україна» про зобов`язання вчинити дії, стягнення компенсації за використання творів залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «МЦФЕР-України», юридична адреса: 02002, м. Київ, вул.Сверстюка,11.

Повний текст рішення суду складено 31 січня 2024 року.

Суддя А.В.Слободянюк