Ухвала

від 30.01.2024 по справі 380/1935/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

30 січня 2024 рокусправа № 380/1935/24Суддя Львівського окружного адміністративного суду Мартинюк Віталій Ярославович розглянувши у м.Львові матеріали позову ТОВ "Еко Експорт" до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, про визнання протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ТОВ "Еко Експорт" (далі - позивач) звернулося в суд з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, Державної податкової служби України (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення від 14.02.2023 №8265584/41810931, від 14.02.2023 №8265583/41810931, від 14.02.2023 №8265585/41810931, від 14.02.2023 №8265586/41810931, від 14.02.2023 №8265587/41810931;

зобов`язати зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ПН№24 від 19.12.2022, №30 від 27.12.2022, №41 від 29.11.2022, №44 від 23.11.2022, №11 від 07.12.2022 датою їх подання.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Як вбачається з матеріалів позову, позивач, у порушення наведеної норми, не зазначено в позовній заяві свого повного найменування та відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету сторін.

Щодо доказів.

Згідно ч.4 ст.161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з п. 5 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.

При цьому, позивач в додатках до позовної заяви зазначає 13 пунктів доказів що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, проте працівниками канцелярії під час реєстрації позовної заяви, яка надійшла поштою, не виявилося до неї додатків, а саме додатків, які зазначені в пунктах 1, 12, 13, та в пункті 2, зокрема податкової накладної №24 від 19.12.202, що підтверджується актом суду про відсутність вкладень від 25.01.2024 року.

Щодо строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абз.1 ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до ч.4 ст.122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, в тому числі, оскаржує рішення відповідача від 14.02.2023 року, при цьому, ним не було застосовано процедуру досудового порядку вирішення спору, а відтак для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи в даному випадку встановлюється шестимісячний строк, проте до суду останній звернувся з позовом засобами поштового направлення 15.01.2024 року.

Беручи до уваги викладені норми, а також встановлені обставини, суддя вважає, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду.

Частиною 6 ст.161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відтак, позивачу необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів, що підтверджуються причини пропуску такого.

Щодо судового збору.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить, в тому числі визнати протиправним та скасувати п`ять рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 02.12.2021 року у справі №280/5145/19 зазначено, «що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо), як способу усунення наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності, є однією вимогою.».

З матеріалів позову вбачається, що позивачем, у порушення вимог ст. 161 КАС України, не додано до позовної заяви документу про сплату судового збору у розмірі, передбаченому законом для подання декількох вимог немайнового характеру.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру юридичною особою розмір судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з абз.4 ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 року №3460-IX, у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць, для працездатних осіб, станом на 01.01.2023 року встановлено у розмірі 3028,00 грн.

Таким чином, позивачу належить сплатити судовий збір у розмірі 15 140 грн. 00 коп. за п`ять вимог немайнового характеру (оскаржуються п`ять рішень відповідачів).

Крім того, слід зауважити, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Львівського окружного адміністративного суду є загальнодоступною та оприлюднена на офіційних веб-сайтах Львівського окружного адміністративного суду і «Судова влада України».

За таких обставин, позовну заяву належить залишити без руху у відповідності до ч.1 ст.169 КАС України, а позивачу надати строк для усунення недоліків останньої.

Керуючись ст.ст.161,169,248 КАС України, суддя, -

у х в а л и в :

Позовну заяву залишити без руху.

Позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки шляхом подання нової редакції позовної заяви із зазначенням свого повного найменування та відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету сторін; долучення до позовної заяви документу про сплату судового збору у розмірі 15 140 грн. 00 коп.; додатків, які зазначені в пунктах позовної заяви, а саме: в пунктах 1, 12, 13, та податкової накладної №24 від 19.12.202 (пункт 2) та заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджують причини пропуску такого.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя Мартинюк Віталій Ярославович