Рішення

від 29.01.2024 по справі 380/24496/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2024 рокусправа № 380/24496/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Крутько О.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою АЛ-ТРАНС ТУР до Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю АЛ-ТРАНС ТУР звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ016716 від 20.09.2023 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08 серпня 2023 року на 210 км +450 м автодороги М05 Київ-Одеса, державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області проведено перевірку транспортного засобу марки «Van НооІ», номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 . Під час проведення перевірки, інспектори Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті просили у водія надати квитково-касовий лист, в тому числі список пасажирів. На виконання вимог інспектора, водій ОСОБА_1 пред`явив книгу обліку розрахункових операцій №7000724011г. З вищенаведеної книги обліку розрахункових операцій №7000724011г вбачається, що сума отриманої готівки за перевезення пасажирів 06 серпня 2023 року маршрутом «Лечче (Італійська Республіка) - Херсон (Україна) складає 66 150 грн.

Позивач наголошує, що інспектори не повідомили у якій формі водієм повинен надаватися для перевірки квитково-касовий лист та не повідомили причини невідповідності книги обліку розрахункових операцій №7000724011г вимогам Закону України «Про автомобільний транспорт».

Позивач стверджує, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу ПШ 016716 від 20.09.2023 року складена необґрунтовано, шляхом поверхневого аналізу інспектором документів, що надані водієм в процесі перевірки, без врахування норм законодавства; просить позов задовольнити

Ухвалою від 06.11.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач проти позову заперечив, подав відзив на позовному заяву, у якому зазначив, що 08.08.2023 посадовими особами Укртрансбезпеки, на підставі графіку проведення рейдових перевірок, а також відповідно до направлення на перевірку №012962 від 03.08.2023 проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів. Водій транспортного засобу марки VAN HOOL, номерний знак НОМЕР_1 , надав для перевірки посадовим особам Укртрансбезпеки посвідчення водія серії НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки VAN HOOL, номерний знак НОМЕР_1 , серія НОМЕР_3 , дозвіл іноземної країни, дозвіл України серія ФН №006118, схему маршруту.

Відповідач стверджує, що під час перевірки виявлено порушення статті 53 Закону України Про автомобільний транспорт, автомобільний перевізник не забезпечив водія транспортного засобу документами, що визначені законодавством, а саме у водія була відсутня білетно-облікова документація на маршрут Лечче (Італія) Херсон (України).

Відповідач наголошує, що позивачем подано до суду документи, які не було пред`явлено під час перевірки. Подання їх до суду не спростовує факт відсутності встановлених порушень, оскільки обов`язок пред`являти такі документи чітко встановлений Законом України Про автомобільний транспорт.

Виходячи із вищезазначеного, відповідач вважає, що доводи позовної заяви не підтверджують порушення в діях контролюючого органу під час проведення рейдової перевірки, а оскаржений акт індивідуальної дії є таким, що прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

08.08.2023 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті проведена рейдова перевірка транспортного засобу марки VAN HOOL, номерний знак НОМЕР_1 , що належить ТОВ «АЛ-ТРАНС ТУР», водій ОСОБА_1 .

Під час перевірки виявлено порушення ст.53 ЗУ Про автомобільний транспорт, а саме автомобільний перевізник не забезпечив водія транспортного засобу білетно-обліковою документацією на марштрут Лечче (Італійська республіка) Херсон (України).

За результатами перевірки складено акт АР030581 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 08.08.2023.

На підставі акту перевірки в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу ПШ 016716 від 20.09.2023, згідно якої за порушення ч.1 абз.6 Закону України «Про автомобільний транспорт» вирішено стягнути з ТОВ «АЛ-Транс Тур» адміністративно-господарський штраф у сумі 34000,00грн.

Не погодившись з цією постановою позивач звернувся до суду.

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" №2344-ІІІ від 05.04.2001 (далі - Закон №2344-ІІІ).

Згідно із статтею 1 Закону №2344-ІІІ у цьому Законі наведені терміни вживаються в такому значенні:

автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;

міжнародні перевезення пасажирів і вантажів - перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом з перетином державного кордону;

рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

За приписами частин сімнадцятої, вісімнадцятої, двадцять першої статті 6 Закону №2344-ІІІ рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується. Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) та порядок здійснення габаритно-вагового контролю визначаються Кабінетом Міністрів України.

За змістом частини четвертої статті 53 Закону №2344-ІІІ при виконанні міжнародних перевезень пасажирів резиденти України повинні мати:

дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення;

свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;

список пасажирів (при нерегулярних та маятникових перевезеннях);

білетно-облікову документацію;

схему маршруту.

Згідно із абзацом шостим частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі матеріалів справи суд встановив, що згідно постанови ПШ 016716 від 20.09.2023 щодо ТзОВ «АЛ-Транс Тур» застосовано адміністративно-господарський штраф в сумі 34000,00 грн за виконання перевізником міжнародних перевезень пасажирів резидентом України без документів, визначених статтею 53 Закону №2344-ІІІ, а саме відсутня білетно-облікова документація.

Відповідальність за вказане порушення передбачена абзацом шостим частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ.

Як зазначено вище, відповідно до частини четвертої статті 53 Закону №2344-ІІІ при виконанні міжнародних перевезень пасажирів резиденти України повинні мати, зокрема, білетно-облікову документацію, а абзацом шостим частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ передбачено застосування до автомобільних перевізників адміністративно-господарського штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону.

Разом з тим, у Законі №2344-ІІІ не розкрито зміст поняття «білетно-облікова документація».

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 01.12.2006 №1133 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.12.2006 за №1333/13207) були затверджені типові форми документів для регулярних пасажирських перевезень у міжнародному сполученні дорожній лист автобуса в міжнародному сполученні, квитково-касовий лист (для міжнародного сполучення), та Інструкція про порядок їх використання. Проте, наказом Міністерства інфраструктури України від 12.06.2014 №249 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24.06.2014 за №685/25462) наказ Міністерства транспорту та зв`язку України від 01.12.2006 №1133 визнано таким, що втратив чинність.

Тобто, як станом на день проведення перевірки, так і на час судового розгляду справи відсутня законодавчо затверджена форма білетно-облікової документації, а також порядок її використання.

Разом з тим до матеріалів справи позивач долучив копію Витягу з Книги обліку розрахункових операцій № 7000724011Г на господарську одиницю автобус VAN HOOL ASTROMEGA (BC4204OT) та докази її реєстрації у ГУ ДПС у Львівській області, Пустомитівська ДПІ (Пустомитівський р-н) (а.с. 20-23).

За твердженням позивача, не спростованого відповідачем, водій товариства ОСОБА_1 під час проведення перевірки надав перевіряючим книгу обліку розрахункових операцій на підтвердження здійснення розрахункових операцій за перевезення пасажирів 06 серпня 2023 року за маршрутом Лечче (Італійська республіка) Херсон (України), проте, інспектори повідомили водію, що книга обліку розрахункових операцій №7000724011г не є квитково-касовим листом. Водій погодився з інспекторами, оскільки не був обізнаний з передбаченою законодавством формою білетно-облікової документації.

Позивач наполягає, що Книга обліку розрахункових операцій №7000724011г була в наявності у водія і пред`являлась інспекторам, які проводили перевірку.

Суд враховує, що у матеріалах перевірки не зазначено і не описано які саме документи були надані водієм позивача при проведенні перевірки, тому відповідач не підтвердив свої доводи про відсутність зазначеного документа при проведенні перевірки.

Суд вважає, що наявність Книги обліку розрахункових операцій № 7000724011Г на господарську одиницю автобус VAN HOOL ASTROMEGA (BC4204OT) під час виконання міжнародних перевезень пасажирів є належним виконанням позивачем обов`язку мати білетно-облікову документацію при виконанні міжнародних перевезень пасажирів.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу ПШ 016716 від 20.09.2023 прийнята протиправно.

Відповідач належними та допустимими доказами не довів наявність у діях позивача як перевізника порушення статті 53 Закону №2344-ІІІ, тому позовні вимоги про визнання протиправною та скасування зазначеної постанови підлягають до задоволення.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Приписами частини 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем сплачено за подання цього позову судовий збір у розмірі 2684 грн, який належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (ч.3 ст.132 КАС України).

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката закріплено у частині 5 статті 134 КАС України, відповідно до якої розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач подав копію договору про надання правової допомоги № 111/2023 від 13.10.2023 з додатком, копію платіжної інструкції № 1146 від 13.10.2023.

Суд вважає, що визначена позивачем сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не є належним чином обґрунтованою та завищеною у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг і витраченого часу на надання правової допомоги із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами, які заявлені у позовній заяві, суд вважає, що розмір вказаних витрат має бути зменшений до 3000,00 гривень.

Отже, до стягнення підлягають витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 242-246, 255 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ016716 від 20 вересня 2023 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АЛ-ТРАНС ТУР (адреса: вул. Стуса, 15, с. Солонка, Львівська обл., Львівський р-н, 81131, код ЄДРПОУ: 43720452) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (Відділ державного нагляду (контролю) у Львівській області) (код ЄДРПОУ: 39816845).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АЛ-ТРАНС ТУР (адреса: вул. Стуса, 15, с. Солонка, Львівська обл., Львівський р-н, 81131, код ЄДРПОУ: 43720452) судові витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (Відділ державного нагляду (контролю) у Львівській області) (код ЄДРПОУ: 39816845).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Крутько О.В.