Постанова

від 20.06.2024 по справі 380/24496/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/24496/23 пров. № А/857/4049/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОнишкевича Т.В.,

суддівСеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АЛ-Транс Тур до Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

суддя у І інстанціїКрутько О.В.,

час ухвалення рішенняне зазначено,

місце ухвалення рішенням. Львів,

дата складення повного тексту рішення 29 січня 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю АЛ-Транс Тур (далі ТОВ АЛ-Транс Тур) звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі Відділ) про застосування адміністративно-господарського штрафу ПШ 016716 від 20 вересня 2023 року, згідно з якою за порушення абзацу 6 частини 1 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт (далі Закон №2344-ІІІ) вирішено стягнути з товариства адміністративно-господарський штраф у сумі 34000,00 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року у справі №380/24496/23, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, вказаний позов було задоволено.

При цьому суд першої інстанції виходив із того, що у матеріалах перевірки не зазначено і не описано які саме документи були надані водієм позивача при проведенні перевірки. Тому відповідач не підтвердив своїх доводів про відсутність Книги обліку розрахункових операцій (далі КОРО) №7000724011г при проведенні перевірки. Наявність КОРО № 7000724011Г на господарську одиницю автобус VAN HOOL ASTROMEGA (BC4204OT) під час виконання міжнародних перевезень пасажирів є належним доказом виконання позивачем обов`язку наявності білетно-облікової документації при виконанні міжнародних перевезень пасажирів. З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що оспорювана постанова прийнята протиправно.

У апеляційній скарзі Державна служба України з безпеки на транспорті (далі Укртрансбезпека) просила скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову ТОВ АЛ-Транс Тур.

На обґрунтування своїх апеляційних вимог зазначає, що під час проведення працівникам Відділу перевірки 08 серпня 2023 року було встановлено, що у водія позивача, який здійснював міжнародне перевезення пасажирів за маршрутом Лечче (Італія) - Херсон (Україна) була відсутня білетно-облікова документація на маршрут, що свідчить про порушення абзацу 6 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ. Водій ОСОБА_1 про причини виявленого порушення пояснив, що «випадково забув в папці з документ.» та підписав акт перевірки без зауважень, чим визнав наявність вказаного порушення.

Виходячи із диспозиції правопорушення, передбаченого абзацом 6 частини 1 статті 60 Закону №2344, визначальним є факт надання або ненадання водієм посадовій особі відповідача визначених законодавством документів, передбачених статтею 53 вказаного Закону, зокрема, білетно-облікової документації. На момент перевірки білетно-облікова документація у водія під час виконання міжнародних перевезень пасажирів була відсутня. Додана позивачем до позовної заяви КОРО №7000724011Г не є належним доказом виконанням позивачем обов`язку мати білетно-облікову документацію при виконанні міжнародних перевезень пасажирів.

Безпідставними є обґрунтування суду першої інстанції про те, що у акті перевірки не зафіксовано відсутність КОРО, яка не належить до білетно-облікової документації і її наявність чи відсутність Укртрансбезпекою не перевіряється.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи із такого.

Відповідно до частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регламентовано приписами Закону №2344-ІІІ.

Як передбачено приписами статті 53 вказаного Закону, при виконанні міжнародних перевезень пасажирів резиденти України повинні мати:

дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення;

свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;

список пасажирів (при нерегулярних та маятникових перевезеннях);

білетно-облікову документацію;

схему маршруту.

Відповідно до абзацу 6 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, передбачено штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі аналізу матеріалів справи та позицій сторін, викладених у заявах по суті справи, апеляційний суд дійшов переконання, що на стадії апеляційного перегляду суть публічно-правового спору, що розглядається, зводиться до перевірки висновку суду першої інстанції про недоведення відповідачем факту відсутності у водія позивача при виконанні міжнародних перевезень пасажирів білетно-облікової документації, обов`язкова наявність якої передбачена приписами статті 53 Закону №2344-ІІІ.

При цьому ТОВ АЛ-Транс Тур не оспорюється наявність у Укртрансбезпеки повноважень на проведення перевірки дотримання вимог Закону №2344-ІІІ та накладення за виявлені порушення адміністративно-господарських штрафів.

Суд апеляційної інстанції погоджується із апелянтом у тому, що диспозиція правопорушення, передбаченого абзацом 6 частини 1 статті 60 Закону №2344, свідчить про необхідність встановлення факту ненадання водієм посадовій особі Укртрансбезпеки визначених статтею 53 вказаного Закону документів, а щодо спірних правовідносин білетно-облікової документації.

У відповідності до наявної у матеріалах справи копії акту № АР 030587 (а.с.55) під час проведення працівникам Відділу перевірки міжнародного перевезення пасажирів за маршрутом Лечче (Італія) - Херсон (Україна) автобусом VAN HOOL ASTROMEGA (BC4204OT) під керуванням водія позивач ОСОБА_1 той у письмових поясненнях визнав, що білетно-облікову документацію «випадково забув в папці з документ.».

Акт перевірки підписаний водієм без зауважень та доповнень.

Відтак, апеляційний суд погоджується із твердженням апелянта про те, що у ході перевірки було встановлено факт відсутності у водія ТОВ АЛ-Транс Тур під час виконання міжнародного перевезення пасажирів білетно-облікової документації та визнання ним наявності вказаного порушення.

Водночас доречними є доводи апелянта про те, що додана позивачем лише до позовної заяви КОРО № 7000724011Г не є належним доказом виконанням позивачем обов`язку наявності білетно-облікової документацію при виконанні міжнародних перевезень пасажирів, оскільки є документом для податкового контролю, а у водія мав бути у наявності квитково-обліковий лист (пункту 13 Конвенції про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і багажу, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і багажу» від 08 квітня 1999 року № 581-XIV).

Відтак, з огляду на наведене правове регулювання спірних правовідносин та встановлені фактичні обставини справи апеляційний суд не погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправною та скасування постанови Відділу про застосування до ТОВ АЛ-Транс Тур адміністративно-господарського штрафу ПШ 016716 від 20 вересня 2023 року у сумі 34000,00 грн.

Приписами частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, при вирішенні публічно-правового спору, що розглядається, суд першої інстанції допустив невідповідність висновків, викладених у своєму рішенні, обставинам справи, що призвело до помилкового задоволення позову. Відтак, рішення суду першої інстанції слід скасувати та у задоволенні позову ТОВ АЛ-Транс Тур відмовити.

Окрім того, оскільки у задоволенні вимог позивача відмовлено, апеляційний суд не вбачає підстав для стягнення на його користь понесених судових витрат.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 317, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті задовольнити.

Скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 січня 2024 року у справі №380/24496/23 та у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю АЛ-Транс Тур відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Р. П. Сеник Н. М. Судова-Хомюк