Постанова

від 29.01.2024 по справі 340/3296/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 січня 2024 року м. Дніпросправа № 340/3296/21

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Коршуна А.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.08.2023 року в адміністративній справі №340/3296/21 за позовом Приватного підприємства "УКРКЛІНІНГ" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Укрклінінг", через адвоката Мосейчука А.М., звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.04.2022 року в адміністративній справі №340/3296/21 позов ПП "Укрклінінг" задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Кіровоградській області №2140352/43081753 від 16.11.2020 року. Зобов`язано Державну податкову службу України вирішити питання про прийняття та реєстрацію податкової накладної №15 від 31.07.2020 року, складеної приватним підприємством "Укрклінінг", в Єдиному реєстрі податкових накладних, з урахуванням висновків суду. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вказане рішення набрало законної сили 08.06.2023 року. Кіровоградський окружний адміністративний суд видав позивачу виконавчий лист №340/3296/21 щодо примусового виконання його зобов`язальної частини.

До суду 16.08.2023 року надійшла заява представника Державної податкової служби України про роз`яснення рішення суду в частині, що стосується зобов`язання Державної податкової служби України вирішити питання про прийняття та реєстрацію податкової накладної №15 від 31.07.2020 року, складеної приватним підприємством "Укрклінінг", в Єдиному реєстрі податкових накладних, з урахуванням висновків суду.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.08.2023 року відмовлено у задоволенні заяви представника Державної податкової служби про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі №340/3296/21.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про роз`яснення рішення суду першої інстанції.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до частини 4 статті 304 КАС України, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до ч.1 ст.312, п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для роз`яснення судового рішення.

Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з ч. 2, 3ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 254 КАС Україниза заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом, та зумовлено нечіткістю судового рішення за змістом, коли таке є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим вказана правова норма не містить.

Роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.

Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко спів відповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.

Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.

Крім того, роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішення, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.

Висновки суду щодо способу, строків, порядку виконання рішення є факультативними елементами резолютивної частини рішення. Тому вони можуть виступити предметом роз`яснення лише у тому разі, коли суд закріпив їх у рішенні. Якщо ж висновки суду щодо способу виконання у рішенні відсутні, то ухвала суду про їх роз`яснення фактично є додатковим рішенням і прямим порушеннямстатті 254 КАС України, що забороняє змінювати (в тому числі доповнювати) зміст такого рішення.

Щодо вказівки в апеляційній скарзі на те, що звернення до суду із заявою про роз`яснення обумовлено обставинами, що ускладнюють виконання винесеного рішення, то суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що в силу приписівстатті 378 КАС Україниза наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може встановити чи змінити спосіб або порядок виконання такого рішення.

Законодавцем розмежовано порядок "роз`яснення судового рішення якщо таке є незрозумілим" (ст. 254 КАС України) та "встановлення способу і порядку виконання судового рішення в разі наявності обставин, що ускладнюють його виконання" (ст. 378 КАС України).

Водночас, суд в порядкустатті 254 КАС Українине роз`яснює порядок виконання судового рішення.

Апеляційний суд вважає, що із змісту заяви про роз`яснення рішення вбачається, що відповідач по суті просить роз`яснити спосіб та порядок виконання судового рішення, тобто вирішити питання, які не стосуються роз`яснення судового рішення в розумінніст. 254 КАС України.

При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу, що поняття "спосіб" і "порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем та іншими суб`єктами владних повноважень.

З резолютивної частини судового рішення вбачається, що його текст труднощів для розуміння не викликає, суть рішення ясна та не двозначна, тому тлумачення, шляхом його роз`яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.

Судова колегія наголошує, що роз`яснюючи рішення, суд не вправі вносити в нього будь-які зміни щодо мотивів його прийняття. Процесуальна процедура роз`яснення судового акту виключає можливість будь-яким чином змінювати його зміст та суд не повинен давати відповідь на нові або невирішені вимоги. Надання правових порад щодо дій учасників справи після ухвалення судового рішення не відповідає меті роз`яснення та у межах процедури роз`яснення судового рішення є неможливим.

Проаналізувавши рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.04.2022 року в адміністративній справі №340/3296/21, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що таке рішення суду першої інстанції містить чіткий та обґрунтований висновок по суті заявлених вимог та не передбачає ніякого двозначного тлумачення.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правомірно було відмовлено задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Відповідно дост. 316 КАС Українисуд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.Враховуючи наведене вище, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України- залишити без задоволення, а ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.08.2023 року про відмову в роз`ясненні судового рішення у справі № 340/3296/21- без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддяС.В. Сафронова

суддяД.В. Чепурнов

суддяА.О. Коршун