Постанова

від 30.01.2024 по справі 460/10035/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/10035/23 пров. № А/857/19350/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-суддіКузьмича С. М.,

суддівЗапотічного І.І., Матковської З.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року (ухвалене головуючим суддею Гудима Н.С. у м. Рівне) у справі № 460/10035/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ля-Транс» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 1/17000701 від 02.01.2023.

В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що податковим органом проводилася документальна позапланова виїзна перевірка товариства щодо дотримання податкового законодавства про декларування за червень та липень 2022 року від`ємного значення з ПДВ. Повідомлено, що у зв`язку з висновками відповідача за результатами такої перевірки про те, що у червні і липні 2022 року товариством не декларовано суму від`ємного значення, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування та прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Вважає, що в ході проведення перевірки позивачем надано всі необхідні і підтверджуючі первинні документи, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим, безпідставним, а отже протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 28.09.2023 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області №1/17000701 від 02.01.2023, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Ля-Транс» відмовлено у наданні бюджетного відшкодування за червень 2022 року в сумі 76966 грн та за липень 2022 року в сумі 73413 грн.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем первинні документи у повній мірі розкривають зміст господарських операцій у спірний період та реальність здійснення господарської діяльності. Натомість, відповідачем не надано доказів та не наведено жодних обставин, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, про не вчинення операцій, про відсутність факту надання послуг.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Зокрема в апеляційній скарзі зазначає, що в зв`язку з ненаданням позивачем даних JPS трекерів по транспортних засобах та шляхових листів не можливо перевірити фактичний маршрут перевезення та відстань, яку подолав автомобіль, Крім того, не можливо встановити яка кількість пального та на який маршрут була списана платником при здійсненні господарської операції.

Позивач скористався своїм правом та подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що згідно з записами Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ТОВ «Ля-Транс» (код 43129276) з 24.07.2019 зареєстрований юридичною особою та є платником податків, в т.ч. ПДВ. Видами діяльності товариства є: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (Основний), 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами, 45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами, 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, 49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду), 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту, 52.24 Транспортне оброблення вантажів, 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

У період з 17.11.2022 по 25.11.2022 посадовими особами Головного управління ДПС у Рівненській області на підставі наказу №2393-п від 20.10.2022 та направлень від 17.11.2022 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ля-Транс» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2022 року та липень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у т.ч. заявленого до відшкодування з бюджету, яке визначене з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх періодах, за результатами якої складено акт від 02.12.2022 №8107/Ж5/17-00-07-03/43129276 (далі - акт перевірки).

У висновках акту перевірки констатовано, згідно з п.200.7, 200.9 ст.200. пп. «в» п. 200.14 Податкового кодексу України платнику податків ТОВ «Ля-Транс» відмовлено в наданні бюджетного відшкодування за червень 2022 року в сумі 76966 грн та за липень 2022 року в сумі 73413 грн.

15.12.2022 позивачем подавалися заперечення на акт перевірки, до яких долучено дані JPS треків автомобілів, однак за результатами їх розгляду висновки акту перевірки залишено без змін.

Так, на підставі висновків акта перевірки, 02.01.2023 ГУ ДПС у Рівненській області прийнято податкове повідомлення-рішення №1/17000701, згідно з яким ТОВ «Ля-Транс» відмовлено в наданні бюджетного відшкодування за червень 2022 року в сумі 76966 грн та за липень 2022 року в сумі 73413 грн.

Вважаючи висновки акта перевірки необґрунтованими, а зазначене податкове повідомленнями-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі ПК України) господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цього пункту.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість його дій, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають його право на отримання такої вигоди.

З наведеного слідує, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть враховуватися лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

З положень цієї норми вбачається те, що суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовленням товарів та послуг будуть відноситись до податкового кредиту саме в разі фактичного (реального) здійснення такої операції.

Як визначено у п. 198.2 цієї статті датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201 ст. 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Колегія суддів зазначає, що якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, позивач повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Податковий орган ставить під сумнів реальність здійснення господарських операцій позивача в результаті чого відмовлено в наданні бюджетного відшкодування за червень 2022 року в сумі 76966 грн та за липень 2022 року в сумі 73413 грн.

Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що згідно з поданою ТОВ «Ля-Транс» податковою декларацією з ПДВ за червень 2022 року від`ємне значення ризниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту, відображене у рядку 19 декларації становить 162739 грн, сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, відображена рядку 20.2.1 декларації за червень 2022 року становить 76966 грн та сформована за рахунок від`ємного значення за червень 2022 року.

Згідно з поданою ТОВ «Ля-Транс» податковою декларацією з ПДВ за липень 2022 року від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту, відображене у рядку 19 декларації становить 129515 грн, сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку, відображена у рядку 20.2.1 декларації за липень 2022 року становить 73413 грн та сформована за рахунок від`ємного значення за липень 2022 року.

В акті перевірки зазначено, що основним чинником виникнення від`ємного значення за червень та липень 2022 року є інші операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, а саме: міжнародні перевезення, перевищення обсягів придбання над обсягами реалізації.

Так, податковим органом зафіксовано, що аналізом наявної інформації щодо операцій, які підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою (міжнародні перевезення автомобільним транспортом), здійснених платником у періоді, що підлягає перевірці, за даними інформації про фактичне надання послуг міжнародних перевезень, ІС «Податковий блок», ЄРПН, податкових декларацій за червень 2022 року та липень 2022 року встановлено, що сума поставки за червень 2022 року (як за даними платника, так і за даними перевірки) складає 334844 грн та за липень 2022 року (як за даними платника, так і за даними перевірки) 500000 грн.

Констатовано, що перевіркою своєчасності, достовірності і повноти визначення суми податкових зобов`язань та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації (рядок 9 (колонка Б) Декларації) та показника рядка 19 Декларації суми податкового кредиту (рядок 17 (колонка Б) Декларації) не встановлено порушень ТОВ «Ля-Транс» податкового законодавства.

В ході перевірки податковим органом вручено позивачу запит від 17.11.2022 про необхідність подання (цитата): «у термін до 14 год 00 хв. ___. 11.2022» копій документів, засвідчених підписом посадової особи та скріплені печаткою за період з листопада 2021 року по червень 2022 року: оборотно-сальдовий баланс по всіх рахунках помісячно; оборотно-сальдові відомості 10, 15, 20 (по субконто) в розрізі номенклатури, кількості та вартості помісячно; оборотно-сальдові відомості в розрізі контрагентів по рахунках 36, 37,63, 68 помісячно; накази про затвердження норм витрат дизельного палива і мастильних матеріалів на транспортні засоби, які використовувалися у господарській діяльності; звіти про використання дизпалива за цей період; перелік основних засобів (виробничих потужностей), розподілених за окремими об`єктами (трупами), з визначенням первинної та залишкової вартості станом на дату балансу протягом цього періоду з урахуванням наведених вище періодів; виписки банку по всіх відкритих рахунках ТОВ «Ля-Транс» в банку; первинні документи що підтверджують придбання товарів (послуг) та надання послуг; МД та CMR; документи, що свідчать про місцезнаходження (податкова адреса, місце розташування офісів, складів, виробничих потужностей та ін.) відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію та даних балансу за вказаний період (договори оренди, акти на право власності, акти прийому передачі, інші документи); протоколи та накази про призначення директора та головного бухгалтера за період, що перевірявся, договори оренди юридичної та фактичної адреси; первинні та інші документи, які використовувались в бухгалтерському і податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податку на додану вартість (договори, рахунки-фактури, прибуткові та видаткові накладні, виписки банку, касові ордери, касові книги, журнали РРО, інші розрахункові документи, сертифікати (посвідчення якості), товарно-транспортні накладні, подорожні листи, дані складського обліку і проведення інвентаризацій та інші документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку) тощо; інші наявні документи, що стосуються предмета перевірки.

Як встановлено судом, на виконання вимог запиту представниками позивача надано для перевірки ряд первинних документів на підтвердження задекларованих сум, а саме: договори оренди транспортних засобів, нерухомого майна, акти приймання-передачі транспортних засобів, акти приймання-передачі товарів, послуг і робіт, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, специфікації, видаткові, товарно-транспортні накладні, акти наданих послуг, CMR, акти списання товарів, звіти про використання пального.

23.11.2022 посадовими особами ГУ ДПС у Рівненській області вручено позивачу запит № 2 про надання: даних JPS треків автомобілів для встановлення фактичного руху автомобіля; шляхові листи за період, що підлягав перевірці по вантажних автомобілях; звіти по витратах ПММ в розрізі автомобілів; фіскальні чеки РРО видані працівникам при заправці паливними картками; встановлені норми на списання ПІММ для вантажних автомобілів.

Згідно з актом від 25.11.2022 ТОВ «Ля-Транс» у відповідь на вказаний запит надало податковому органу звіти по витратах ПММ в розрізі автомобілів; фіскальні чеки РРО, видані працівникам при заправці паливними картками; встановлені норми на списання ПММ для вантажних автомобілів.

Водночас, матеріали справи містять пояснення ТОВ «Ля-Транс» від 23.11.2022, згідно з якими позивачем повідомлено контролюючий орган, що дані JPS трекерів надати немає можливості, так як система (програма) JPS трекерів працює некоректно у зв`язку із відсутністю стабільного електропостачання в Україні; договори на утилізацію шин, акумуляторів на сьогоднішній день відсутні, так як використані шини та акумулятори зберігаються на підприємстві, при цьому, частина шин після 24.02.2022 була передана на потреби тероборони (облаштування блокпостів), частина акумуляторів була передана на потреби Збройних Сил.

У зв`язку з ненаданням ТОВ «Ля-Транс» даних JPS трекерів по транспортних засобах та шляхових листів відповідачем зроблено висновок про неможливість перевірки фактичного маршруту перевезення та відстані, яку подолав автомобіль, неможливість встановити кількість пального та на який маршрут воно було списане платником при здійсненні господарської операції. Таким чином, в акті перевірки зафіксовано, що у зв`язку з неможливістю достовірно визначити маршрути, згідно з якими надавалися перевезення, та у зв`язку з ненаданням до перевірки документів в повному обсязі, перевіркою неможливо підтвердити правильність здійснення платником господарської операції з перевезення вантажу, та заявленої суми ПДВ до бюджетного відшкодування.

Однак вірно підмічено судом першої інстанції, що дані JPS треків автомобілів були надані позивачем до заперечень на акт перевірки, однак відповідач не взяв їх до уваги при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та не надав їм жодної оцінки.

При цьому, в силу вимог приписів абз. 2 п. 44.6 ст. 44 ПК України в разі якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Щодо тверджень податкового органу в акті перевірки про ненадання позивачем шляхових листів то суд першої інстанції вірно зазначив, що на момент виникнення спірних правовідносин законодавством не було передбачено вимог щодо необхідності оформлення подорожнього листа та будь-яких інших документів під час здійснення обліку кількості використаного автомобілем паливно-мастильних матеріалів та не встановлено вимог щодо форми подорожнього (шляхового) листа. В свою чергу, для списання палива суб`єкти господарювання можуть використовувати інші визначені ними документами, зокрема, звіти про використання пального та акти списання товарів (палива), що було зроблено позивачем.

Відтак враховуючи, що в ході розгляду даної справи позивач довів, що подані первинні бухгалтерські документи є достатніми для підтвердження господарських операцій то колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимоги.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року у справі № 460/10035/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді І. І. Запотічний З. М. Матковська