Постанова

від 31.01.2024 по справі 380/13765/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/13765/23 пров. № А/857/21623/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Мікули О.І., Пліша М.А.,

з участю секретаря Кардаш В.В.,

представника позивача Горбая Р.С.,

представника відповідача Єрмолової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

суддя в 1-й інстанції Мричко Н.І.,

час ухвалення рішення 11.10.2023 року, 14:03 год.,

місце ухвалення рішення м.Львів,

дата складання повного тексту рішення 16.10.2023 року,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 05.04.2023 № 437154-2416-1311.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що станом на момент винесення оскарженого податкового повідомлення-рішення у контролюючого органу була інформація про неможливість використання за цільовим призначенням земельної ділянки позивача, податкове повідомлення-рішення прийняте у відповідності до вимог Податкового кодексу України, а отже дії податкового органу щодо визначення позивачу податкового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб, є правомірними. Рішенням Дашавської селищної ради Стрийського району Львівської області від 25.11.2011 №275 затверджено містобудівне обґрунтування розміщення об`єкту торгівельно-побутового та спортивно-розважального призначення приватному підприємцю ОСОБА_1 . Отже, при прийнятті податкового повідомлення-рішення від 05.04.2023 ГУ ДПС у Львівській області використало визначені ПК України джерела податкової інформації про об`єкти оподаткування податком на майно, діяло в межах повноважень та спосіб, визначені ПК України, тому підстав для скасування даних податкових повідомлень-рішень немає.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

05.04.2023 ГУ ДПС у Львівській області прийняло податкове повідомлення-рішення № 437154-2416-1311, яким визначило позивачу податкове зобов`язання за 2023 рік у розмірі 44729,46 грн із земельного податку з фізичних осіб (земельна ділянка з кадастровим номером 4625355300:03:000:0115).

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернулася з цим позовом до суду.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюють Податковим кодексом України (далі ПК України).

Згідно з підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності;

Підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України вказано, що земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу);

За наданим у підпункту 14.1.73. пункту 14.1 статті 14 ПК України визначенням, землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності:

- на праві постійного користування;

- на умовах оренди.

Плату за землю статтею 265 ПК України віднесено до складу податку на майно.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками плати за землю є:

- платники земельного податку:

- власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

- землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування;

- платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

У пункті 270.1 статті 270 ПК України встановлено, що об`єктами оподаткування платою за землю є:

- об`єкти оподаткування земельним податком: земельні ділянки, які перебувають у власності; земельні частки (паї), які перебувають у власності; земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування;

- об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Згідно з абзацом першим пункту 287.1 статті 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Таким чином, обов`язок платника податку сплачувати плату за землю виникає у власників та землекористувачів з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.

Як видно з матеріалів справи, для нарахування позивачу податкового зобов`язання зі сплати земельного податку відповідач використав відомості з системи ІКС „Податковий блок про перебування у власності позивача земельної ділянки площею 3,0 га (кадастровий номер 4625355300:03:000:0115), цільове призначення якої 03.07 - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, для розміщення об`єкту торгівельно-побутового та спортивно-розважального призначення (реконструкція нежитлових приміщень).

На спростування наведених обставин позивач подала до суду лист-відповідь Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 05.06.2023 №29-13-0.2-2454/2-23, згідно з яким 07.12.2021 за позивачем зареєстровано речове право на земельну ділянку площею 0,0100 га для будівництва індивідуальних гаражів у с. Діброва Стрийського району Львівської області (кадастровий номер земельної ділянки 46253888000:02:000:0743). У цьому ж листі вказано про те, що відповідач не звертався до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області з метою визначення податкового зобов`язання позивачу щодо встановлення плати земельного податку.

Окрім цього, згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 10.05.2023 №НВ-9919925412023 земельна ділянка з кадастровим номером 4625355300:03:000:0115 (місце розташування: Львівська обл., Стрийський р-н, Дашавська селищна рада; категорія земель землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення) перебуває у державній формі власності.

Додатково позивач надала довідку Дашавського старостинського округу від 30.03.2023 №420, згідно з якою позивач не має у власності чи користуванні земельних ділянок по Дашавському старостинському окрузі.

На підставі наведених доказів, колегія суддів вважає аірними висновки суду першої інстанції про безпідставне визначення відповідача у справі - ОСОБА_1 як власника земельної ділянки площею 3,0 га з кадастровим номером 4625355300:03:000:0115, а відтак і наявності в останньої обов`язку зі сплати земельного податку, а тому позов підлягає до задоволення.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2023 року у справі № 380/13765/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді О. І. Мікула М. А. Пліш Повне судове рішення складено 31 січня 2024 року.