Ухвала

від 31.01.2024 по справі 812/1968/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 січня 2024 року

м. Київ

справа № 812/1968/17

адміністративне провадження № К/990/2208/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білоуса О.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі за позовом Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» до Головного управління ДПС у Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області про зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Український державний центр радіочастот» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Луганській області, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог просило зобов`язати відповідача підготувати висновок про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань по сплаті податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності за 2013 - 2014 роки у сумі 875377 грн з Державного бюджету України та направити такий висновок для виконання відповідному органу державного казначейства України.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2018 року, адміністративний позов задоволено.

Постановою Верховного Суду від 07 грудня 2021 року рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2018 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року, з урахуванням ухвали суду про виправлення описки в судовому рішенні від 14 вересня 2023 року адміністративний позов задоволено частково. Зобов`язано Головне управління ДПС у Луганській області підготувати висновок із зазначенням суми надміру сплачених грошових зобов`язань по сплаті податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності за 2014 рік у сумі 875377 грн, які підлягають поверненню Державному підприємству «Український державний центр радіочастот» і передати їх згідно з реєстром висновків за відповідними платежами для виконання Головному управлінню Державної казначейської служби України у Луганській області. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, Головне управління ДПС у Луганській області вже зверталося до Верховного Суду з касаційною скаргою, яка ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2024 року була повернута скаржнику, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

16 січня 2024 року ГУ ДПС у Луганській області вдруге звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Так у поданій касаційній скарзі, як на підставу касаційного оскарження, скаржник посилається на пункти 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України.

При цьому, Верховний Суд звертає увагу скаржника, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі, зокрема, пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права; безпосередній висновок судів попередніх інстанцій, який такому суперечить; обґрунтування подібності правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).

Крім того, необхідно зазначити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Суд звертає увагу скаржника, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.

Водночас у поданій касаційній скарзі скаржником зроблено вказівку на постанови Верховного Суду від 28 листопада 2023 року у справі № 805/3199/17-а та від 15 серпня 2023 року у справі №822/2086/17 без належного обґрунтування подібності правовідносин із загальним посиланням на ухвалення судами рішень з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

Крім того, відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

Виходячи зі змісту пункту 1 частини другої статті 353 КАС України, прийнятність доводів про ненадання оцінки усім доказам у справі можливе виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу, яких у касаційній скарзі не викладено.

Відсутність у касаційній скарзі належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, які передбачені пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, унеможливлюють перевірку такої умови.

Отже, касаційна скарга не містить належного обґрунтування зазначених підстав для касаційного оскарження.

Доводи касаційної скарги зводяться до опису встановлених судами у цій справі обставин та їх переоцінки, що виходить за межі повноважень касаційного суду.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Крім того, у касаційній скарзі відповідач як на підставу відкриття касаційного провадження посилається на пункт 1 частини першої статті 328 КАС України в частині застосування судами попередніх інстанцій статей 4, 7 Закону України «Про судовий збір», статей 132, 139 КАС України в частині визначення розміру судового збору та його розподілу за результатами розгляду справи, та зазначає, що судами попередніх інстанцій ухвалено рішення без урахування висновку щодо застосування вище вказаних норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 04 травня 2023 року у справі № 804/2339/17.

Доводи Головного управління ДПС у Луганській області в частині незгоди із здійсненим розподілом судових витрат зводяться до цитування норм КАС України, та не обумовлені взаємозв`язком із висновками суду апеляційної інстанції.

Водночас як вбачається зі змісту постанови суду апеляційної інстанції, останнім наведені вище норми Закону України «Про судовий збір» та КАС України не застосовувалися, розподіл судових витрат за результатами розгляду справи Першим апеляційним адміністративним судом не здійснювався.

Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ДПС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя О.В.Білоус