Ухвала

від 31.01.2024 по справі 240/9355/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 січня 2024 року

м. Київ

справа №240/9355/23

адміністративне провадження № К/990/2922/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Блажівської Н.Є.,

суддів: Білоуса О.В., Дашутіна І.В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 8 січня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігнум Газ Груп» до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Рішенням рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 року позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції Головне управління ДПС у Житомирській області 2 серпня 2023 року подало апеляційну скаргу, яку ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 7 серпня 2023 року залишено без руху з наданням апелянту строку для усунення недоліків шляхом надання оригіналу документу про сплату судового збору.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року відмовлено Головному управлінню ДПС у Житомирській області у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та повернуто апеляційну скаргу апелянту.

27 вересня 2023 року Головне управління ДПС у Житомирській області вдруге звернулось до суду з апеляційною скаргою на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 року.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 2 жовтня 2023 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишено без руху з наданням апелянту строку для усунення недоліків шляхом надання оригіналу документу про сплату судового збору.

25 жовтня 2023 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання апелянта про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги у зв`язку з відсутністю на даний час коштів для сплати судового збору.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року відмовлено Головному управлінню ДПС у Житомирській області у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та повернуто апеляційну скаргу апелянту.

31 жовтня 2023 року Головне управління ДПС у Житомирській області втретє звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 року, додавши клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 8 листопада 2023 року відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Житомирській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 року й визнано неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у Житомирській області строку на апеляційне оскарження, залишено апеляційну скаргу без руху з наданням строку для усунення недоліків шляхом звернення до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказання інших підстав для поновлення строку.

Визнаючи неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції виходив з того, що апелянт є суб`єктом владних повноважень і неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з його боку, виникнення організаційних складнощів для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків. В даному випадку, стихійне подання апеляційних скарг до суду, які не відповідають вимогам статті 296 КАС України, не є свідченням недопущення апелянтом невиправданого зволікання з вчиненням дій на усунення недоліків апеляційної скарги. Апеляційний суд врахував, що втретє апеляційна скарга була подана до суду в найкоротші строки після повернення вдруге поданої апеляційної скарги, однак зауважив на тому, що вдруге апелянт звернувся до суду по закінченню понад місячного строку з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги. І саме ця обставина, на переконання суду, свідчить про невиправдане зволікання податкового органу з вчиненням відповідних дій.

При цьому суд відхилив доводи апелянта про те, що подаючи до суду клопотання про продовження строку на усунення недоліків вдруге поданої апеляційної скарги, суду також надавались докази сплати судового збору, оскільки до вказаного клопотання, яке було подано суду 23 жовтня 2023 року, не додано жодних додатків.

20 листопада 2023 року на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, яке обґрунтовано тим, що первинна апеляційна скарга була подана у передбачений процесуальним законодавством строк, однак через відсутність коштів на рахунку податкового органу у апелянта була відсутня можливість вчасно сплатити судовий збір. При цьому, скаржником наголошено на нестабільному фінансуванні відповідних статей видатків податкового органу та активній поведінці апелянта, яким було вживались всі необхідні заходи для сплати судового збору за подання апеляційної скарги у повному обсязі.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 8 січня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігнум Газ Груп» до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив із того, що доводи апелянта фактично дублюють доводи, наведені у попередньому клопотанні про поновлення процесуального строку, яке за наслідками його розгляду судом залишено без задоволення. Посилання скаржника на відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору апеляційний суд визнав такими, що не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Суд також зауважив на тому, що факт сплати судового збору повинен був мати місце ще під час подання первинної апеляційної скарги й апелянту під час його спроб подання апеляційної скарги надавався достатній строк для подання доказів сплати судового збору.

22 січня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Житомирській області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 8 січня 2024 року, у якій скаржник просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до апеляційного суду.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

При цьому скаржник зазначає, що первісну апеляційну скаргу подано в межах строку, визначеному статтею 295 КАС України, однак, через відсутність бюджетних асигнувань на оплату судового збору, апеляційна скарга була повернута. Скаржник звертає увагу на те, що апеляційним судом не було перевірено фактичного зарахування судового збору на казначейський рахунок ще 26 вересня 2023 року, тобто ще до винесення ухвали від 26 жовтня 2023 року про повернення апеляційної скарги. Разом з тим, апелянт зазначає, що подав повторну апеляційну скаргу у максимально короткий строк після повернення первісної апеляційної скарги, що, на думку скаржника, є свідченням того, що відповідач намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження.

Перевіряючи доводи касаційної скарги, суд виходить з такого.

Відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п`ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.

За правилами частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Крім того, згідно з частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Крім того, Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19, висловлено правову позицію, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Крім того, відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право у будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення. Оскаржене відповідачем судове рішення від 13 липня 2023 року набрало законної сили після повернення апеляційної скарги за ухвалою суду від 21 серпня 2023 року, а дана апеляційна скарга подана до суду 31 жовтня 2023 року, тобто з моменту набрання законної сили судовим рішенням і до моменту його оскарження минув понад двомісячний період часу. Апелянтом не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України та становили об`єктивно непереборні перешкоди, які пов`язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, причини пропуску строку апеляційного оскарження зазначені у поданому клопотанні не є поважними, а тому суд не знайшов підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 липня 2023 року.

Щодо доводів скаржника про те, що ним одночасно із заявою про усунення недоліків електронними каналами зв`язку було подано платіжну інструкцію від 26 вересня 2023 року № 1704 про сплату судового збору у сумі 22500 грн, що свідчить, як стверджує скаржник, що суд апеляційної інстанції ще до постановлення ухвали від 26 жовтня 2023 року не пересвідчився у зарахуванні судового збору, колегія суддів зауважує на тому, що скаржником наразі оскаржується у касаційному порядку ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 8 січня 2024 року про відмову у відкритті апеляційного провадження, а не ухвала від 26 жовтня 2023 року про повернення касаційної скарги.

Таким чином, подана касаційна скарга є необґрунтованою. Правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Житомирській області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 8 січня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігнум Газ Груп» до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя доповідач Н.Є. Блажівська

Судді О.В. Білоус

І.В. Дашутін