Ухвала

від 31.01.2024 по справі 340/2594/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 січня 2024 року

м. Київ

справа №340/2594/23

адміністративне провадження № К/990/2327/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Уханенка С.А. перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградського окружного адміністративного суду про визнання протиправною бездіяльності та стягнення суддівської винагороди,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, у якому просив суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати йому суддівської винагороди за квітень 2023 року; стягнути з Кіровоградського окружного адміністративного суду на його користь суддівську винагороду за квітень 2023 року у сумі 129578,02 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Кіровоградського окружного адміністративного суду щодо ненарахування та невиплати судді Кіровоградського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 суддівської винагороди за квітень 2023 року. Зобов`язано Кіровоградський окружний адміністративний суд нарахувати та виплатити судді Кіровоградського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 суддівську винагороду за квітень 2023 року.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року скасовано рішення суду першої інстанції та відмовлено в позові.

17 січня 2024 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права. Заявник просить переглянути і скасувати оскаржене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Предметом спору у цій справі є правомірність припинення виплати суддівської винагороди судді, якого призвано на військову службу в порядку мобілізації, у зв`язку зі змінами у трудовому законодавстві.

Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Так, за умовами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У касаційній скарзі ОСОБА_1 послався на те, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування з питань застосування приписів частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у правовідносинах щодо виплати суддівської винагороди, особам призваним на військову службу в порядку мобілізації.

Вирішуючи питання відкриття касаційного оскарження з вказаної підстави, Суд виходить з наступного.

Так, за приписами частини четвертої статті 328 КАС України оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 цієї норми КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а й визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду та який вплив такий висновок буде мати для вирішення спору по суті.

Проаналізувавши доводи заявника, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки вирішуючи цей спір суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 було увільнено від роботи у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації на особливий період зі збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку на період проходження військової служби на підставі частини третьої статті 119 КЗпП України, відповідно до наказу від 30 березня 2022 року за №53/к.

Отже спір вирішено у межах оцінки змісту копії наказу від 30 березня 2022 року №53/к. Тому питання збереження за позивачем суддівської винагороди за місцем роботи відповідно до частини третьої статті 119 КЗпП України вирішувалося через призму оцінки наказу про увільнення позивача у взаємозв`язку зі змінами до статті 119 КЗпП України, після 19 липня 2022 року, який позивачем не оскаржувався.

Водночас, у касаційній скарзі відсутні вмотивовані аргументи на спростування такого висновку суду, а доводи ОСОБА_1 зводяться до безумовного права на отримання суддівської винагороди, незалежно від змін у законодавстві та змісту наказу №53/к.

Крім того, правову позицію у подібних правовідносинах щодо застосування положень статей 130 Конституції України, статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону №2352-ІХ, яким унесено зміни до частини третьої статті 119 КЗпП України, було висловлено у постановах Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі № 340/5033/22 та від 30 листопада 2023 року №340/5054/22, виходячи з обставин установлених судами у цих справах.

Отже, у скарзі відсутні обґрунтовані мотиви, за яких суд може відкрити касаційне провадження на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Частиною першою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Проста констатація самого факту наявності або відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у справі з подібними правовідносинами не є достатньою підставою для відкриття касаційного провадження, оскільки норми КАС України вимагають визначення такої норми, щодо якої наявний або відсутній висновок Верховного Суду та викладення обґрунтувань неправильного застосування/ не застосування цієї норми права.

Лише загальні посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, викладеного у постанові за відсутності вмотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження. Тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

Отже, мотиви, наведені в обґрунтування цієї касаційної скарги, не відповідають приписам пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, а тому відсутні підстави, за яких Суд може відкрити касаційне провадження у цій справі.

За таких обставин, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України.

Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України,

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградського окружного адміністративного суду про визнання протиправною бездіяльності та стягнення суддівської винагороди повернути особі, яка її подала.

2. Копію ухвали направити заявнику та іншим учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет" (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.

3. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С.А. Уханенко