Рішення

від 22.01.2024 по справі 136/2355/23

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/2355/23

провадження № 2/136/559/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2024 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,

за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у спрощеному позовному провадженні, цивільну справу

за позовом Вінницького обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення шкоди завданої неправомірним отриманням допомоги по безробіттю,

ВСТАНОВИВ:

Вінницький обласний центр зайнятості (далі позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач), в якому просив:

- стягнути з відповідача на розрахунковий рахунок позивача шкоду завдану неправомірним отриманням допомоги по безробіттю в сумі 7863,75 грн.

Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.

18.01.2022 до Липовецької районної філії Вінницького обласного центру зайнятості з метою пошуку роботи звернулась відповідач і подала заяву про надання статусу безробітної, в якій зазначила, що не відноситься до зайнятого населення та через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі й не забезпечує себе роботою самостійно. На підставі заяви від 18.01.2022 про призначення виплати допомоги по безробіттю відповідачу було призначено допомогу по безробіттю з указаної дати по 14.10.2020. Однак позивач стверджує, що ним отримано інформацію з ПФ України про отримання доходу від ТОВ «Аграна фрут лука» в період отримання допомоги по безробіттю з червня 2022 року, а ТОВ «Аграна фрут лука» надало довідку на запит де підтверджено факт оформлення цивільно-правових відносин з відповідачем шляхом укладення договорів підряду №28 від 10.06.2022 та №239 від 01.08.2022. Надалі 23.08.2022 складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» №16. На думку позивача, у зв`язку з тим, що відповідач будучи зареєстрованою в установленому порядку як безробітна і подала вчасно відомості про обставини, що впливають на умови виплати їй допомоги по безробіттю та надання соціальних послуг, а тому їй безпідставно було нараховано та виплачено допомогу по безробіттю в сумі 7863,75 грн. Наказом директора Липовецької районної філії ВОЦЗ від 06.09.2022 №14 прийнято рішення про повернення коштів відповідачем в сумі 7863,75 грн та надіслано їй повідомлення про повернення коштів, яке було отримано нею 09.09.2022. В добровільному порядку відповідач вищевказану суму коштів не повертає, що стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою суду від 19.12.2023 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, а відповідачу визначено строк для подання відзиву.

Сторони не заперечували проти розгляду справи в спрощеному провадженні.

Відповідач у визначений судом строк відзиву на позов не подала.

Суд, дослідивши зібрані докази, встановив наступні фактичні обставини.

Згідно заяви від 18.01.2022 відповідач звернулася до Липовецької районної філії Вінницького обласного центру зайнятості з метою надання їй статусу безробітної, в якій зазначила, що не відноситься до зайнятого населення та через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі й не забезпечує себе роботою самостійно. Відповідно до заяви від 18.01.2022 відповідач звернулася до Липовецької районної філії Вінницького обласного центру зайнятості з метою призначення виплати їй допомоги по безробіттю, а також була ознайомлена з правами та обов`язками зареєстрованих безробітнім. У матеріалах справи міститься довідка від ТОВ «Аграна фрут лука» вказано підтверджено факт оформлення цивільно-правових відносин з відповідачем шляхом укладення договорів підряду відносин з відповідачем шляхом укладення договорів підряду №28 від 10.06.2022 по 31.07.2022 та №239 від 01.08.2022 по 30.11.2022. Також у матеріалах справи наявні вказані цивільно-правові договори, які містять підписи під реквізитами відповідача та ТОВ «Аграна фрут лука». 23.08.2022 складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» №16. Наказом директора Липовецької районної філії ВОЦЗ від 06.09.2022 №14 прийнято рішення про повернення коштів відповідачем у сумі 7863,75 грн. Згідно наявної в матеріалах справи копії листа Липовецької районної філії ВОЦЗ від 07.09.2022 №12.01-19/156 відповідача було повідомлено про необхідність добровільно повернути кошти в сумі 7863,75 грн, а також наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу. Позивач стверджує, що в добровільному порядку відповідач коштів не повертає.

Суд дійшов вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про зайнятість населення» безробітною є особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала, а згідно ст. 1215 ЦК України передбачено загальне правило, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Так, відповідно до ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, але за умови відсутності: а) рахункової помилки зі сторони платника; б) недобросовісності набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено. Також, не підлягає поверненню заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Отже, законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати. Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02.07.2014 №6-91цс14, постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.02.2019 у справі №545/163/17 (провадження №61-33727сво18) та підтриманий постановою Верховного Суду від 04.11.2020 у справі № 382/1728/18).

При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 753/15556/15 вказала, що правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Суд зауважує, що зобов`язання у зв`язку з безпідставним набуттям майна виникають за наявності трьох умов: набуття або зберігання майна; набуття або зберігання майна за рахунок іншої особи; відсутність правових підстав для такого набуття чи зберігання або припинення таких підстав згодом. За наявності певних обставин законодавець вважає недоцільним повертати майно одній особі, навіть якщо інша особа набула таке майно за відсутності правових підстав.

Категорія добросовісності визначається через етичні та моральні категорії. Категорія «добросовісність» закріплена в документах міжнародної уніфікації права: добросовісність здійснення прав і виконання обов`язків проголошується принципом міжнародного договірного права. ЦК України закріплює презумпцію добросовісності і розумності дій особи, яка здійснює власне право (ч. 5 ст. 12 ЦК України). Ця презумпція діє, поки інше не буде встановлено рішенням суду. Добросовісне здійснення особою свого цивільного права передбачає реалізацію правомочностей відповідного права з урахуванням інтересів інших учасників відносин, публічних інтересів держави тощо. Добросовісність здійснення цивільного права завжди проявляється в такій поведінці особи-носія такого права, яка знаючи (повинна була знати), що здійснення нею прав або виконання обов`язків може призвести до негативних наслідків, не вжила доступних їй заходів для їх усунення. В іншому випадку така особа має вважатися недобросовісною з настанням для неї тих чи інших правових наслідків. З положень закону випливає, що обов`язок спростування презумпції добросовісності покладається на суб`єкта, який відповідні дії (правочин) ставить під сумнів. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 677/876/21.

Суд зауважує, що в силу вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (визначені в ст. 82 ЦПК України). Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України). Докази мають бути належними, допустимими та достовірними, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст.ст. 77-80 ЦПК України). Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).

Суд, оцінивши подані позивачем докази, а саме, вважає їх недостатніми і в сукупності на їх підставі не можна встановити дійсні обставини справи.

Судом було встановлено, що 18.01.2022 відповідач звернулася до філії відповідача з метою надання їй статусу безробітної та з метою призначення виплати їй допомоги по безробіттю, а також була ознайомлена з правами та обов`язками зареєстрованих безробітнім. На обґрунтування позовної вимоги позивач посилається лише на довідку від ТОВ «Аграна фрут лука» де вказано факт оформлення цивільно-правових відносин з відповідачем шляхом укладення договорів підряду відносин з відповідачем шляхом укладення договорів підряду №28 від 10.06.2022 по 31.07.2022 та №239 від 01.08.2022 по 30.11.2022. Також, позивачем надано суду копії вказаних цивільно-правових договорів, які містять підписи під реквізитами відповідача та ТОВ «Аграна фрут лука». Натомість попри проведення 23.08.2022 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» не було з`ясовано, чи дійсно після укладення з ТОВ «Аграна фрут лука» відповідачем було отримано платню за свою роботу, а доказів тому суду взагалі не надано.

Судом встановлено, що зі змісту договорів підряду №28 від 10.06.2022 та №239 від 01.08.2022 по 30.11.2022 вбачається, що замовник ТОВ «Аграна фрут лука» доручає, а виконавець - відповідач бере на себе зобов`язання виконати певні види сезонних робіт на обмежений строк. Замовник зобов`язаний своєчасно прийняти й оплатити виконану виконавцем роботу. Замовник має право не допустити до виконання робіт виконавця, якщо останній має ознаки алкогольного або наркотичного сп`яніння. За виконану роботу замовник проводить оплату виконавцеві згідно наказу розцінок по підприємству на виробничий сезон та акту виконаних робіт через банк або касу підприємства. Вказана сума зменшується на розмір податків та обов`язкових платежів, встановлених чинним Законодавством. В процесі роботи можливі зміни розцінок на в а види робіт, у випадку незгоди зі зміною розцінок, виконавець може припинити виконання робіт. Оформлення прийняття замовником виконаної виконавцем роботи здійснюється шляхом підписання акту виконаних робіт. Сторони погодились, що відомість обліку збору врожаю, складена замовником та підписана виконавцем, є підтвердженням обсягів виконаних робіт, їх виду та вартості, і є підставою для розрахунку належної до сплати виконавцю суми винагороди. Договір може бути розірвано за погодженням сторін, інша сторона має право розірвати договір у разі порушення однією із сторін зобов`язань за договором в односторонньому порядку.

Суд зауважує, що зі змісту вищевказаних договорів вбачається лише абстрактна імовірність отримання грошової винагороди у майбутньому після прийняття виконаної виконавцем роботи. При цьому, все залежало від обсягів виконаних робіт, їх виду та вартості. Натомість, слід зауважити, що роботи були сезонні зі збору врожаю плодово-ягідних, що не є сталими у строках, оскільки все може залежати від погодних умов. Насамкінець, договір взагалі міг бути розірваний за погодженням сторін, а інша сторона мала право розірвати договір у разі порушення однією із сторін зобов`язань за договором в односторонньому порядку.

Суд зауважує, позивачем не надано доказів отримання грошової винагороди відповідачем від ТОВ «Аграна фрут лука» на підставі дійсного виконання нею умов договорів підряду №28 від 10.06.2022 та №239 від 01.08.2022, а за відсутності актів прийому-виконання робіт зі збору врожаю на відкритій місцевості взагалі не можна стверджувати, що такі роботи дійсно були виконані, за що відповідач могла б отримати грошові кошти. Позивачем як платником відповідачу відповідних грошових сум по безробіттю, недобросовісність їх набувача доведено не було.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд вважає позовну вимогу: стягнути з відповідача на розрахунковий рахунок позивача шкоду завдану неправомірним отриманням допомоги по безробіттю в сумі 7863,75 грн, не є обґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Суд, вирішуючи питання судових витрат керується ч. 1 ст. 141 ЦПК України, згідно з якою судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на те, що у задоволенні позову відмовлено, суд відносить судові витрати судового збору понесені позивачем на його рахунок.

Керуючись ст.ст. 259, 264, 265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Вінницького обласного центру зайнятості (місцезнаходження: вул. Стрілецька, буд. 3-а, м. Вінниця, Вінницька обл., ЄДРПОУ - 05392714) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) про стягнення шкоди завданої неправомірним отриманням допомоги по безробіттю - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано учасниками справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду, а зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено в день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення повного рішення суду.

Суддя Дмитро КРИВЕНКО