Рішення

від 09.01.2024 по справі 334/7485/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 09.01.2024

Справа № 334/7485/23

Провадження № 2/334/225/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2024 року м.Запоріжжя

Ленінський районний суд міста Запоріжжя в складі

головуючої судді Коломаренко К.А.

при секретарі судового засідання Цілінко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Запоріжжя в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, треті особи: Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Морозова Вікторія Миколаївна, ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,

за участі: представника позивача - адвоката Янковського Я.О. (діє на підставі Ордеру серії АР №1123118 від 02.10.2023 р.), представника відповідача - Кіпи О.В. (в порядку самопредставництва),

В С Т А Н О В И В :

29 серпня 2023 року до Ленінського районного суду міста Запоріжжя надійшла вказана позовна заява ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, третя особа: Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Морозова Вікторія Миколаївна, про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, в якій позивач просить: визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на два місяці після набрання рішенням суду законної сили. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік ОСОБА_3 , не залишивши заповіту. Протягом спільного життя подружжя отримало від підприємства квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . 06.12.1995 року, в межах приватизації, вони отримали свідоцтво на право власності вказаної квартири, у якості спільної сумісної власності. Власниками квартири у рівних частинах стали чоловік позивача ОСОБА_3 , позивач та їх спільний син ОСОБА_2 . 25.08.2015 року позивач та син ОСОБА_2 подарували ОСОБА_3 свої частки, в результаті чого, ОСОБА_3 став одноосібним власником вказаної квартири. Це було пов`язано виключно з оформленням субсидії. В подальшому син мешкав окремо, а позивач мешкала зі своїм чоловіком у вказаній квартирі. Із засобів масової інформації позивачу стало відомо, що з 29 червня 2022 року діють нові зміни щодо строків оформлення спадщини під час воєнного стану. Ці зміни були запроваджені на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року № 719 «Про внесення змін до деяких постанов КМУ щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану». «установлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупинявся на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці». Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини. Таким чином, позивач розраховувала, що час прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 складав 10 місяців і спливав 17.09.2023 року. Позивач вирішила влітку звернутись з заявою про прийняття спадщини. Але, коли 08.08.2023 року вона звернулась з заявою для прийняття спадщини до приватного нотаріуса Морозової В.М., їй було відмовлено у прийнятті вказаної заяви, у зв?язку тим, що Постановою Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 року 469 Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату...» виключено п.З Постанови КМУ від 28.02.2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», за яким до 18.06.2023 року було установлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупинявся на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці.Таким чином Кабінет Міністрів України скасував термін прийняття спадщини до 10 місяців повернувшись до терміну у 6 місяців який обумовлено ст. 1268 Цивільного кодексу України. Позивач не згодна з вказаною відмовою та вважає строк пропущення для прийняття спадщини поважним (спадщина відкрилась під час дії інших законних актів). Таким чином вона вимушена звернутись до суду з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини.

Ухвалою суду від 01.09.2023 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження. Витребувано у Приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Морозової Вікторії Миколаївни належним чином завірену копію спадкової справи №43/2023 від 08.08.2023 року.

30.10.2023 року від Приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Морозової Вікторії Миколаївни на виконання ухвали суду від 01.09.2023 року надійшла копія спадкової справи №43/2023 від 08.08.2023 року.

31.10.2023 року на адресу суду від територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради надійшов відзив на позовну заяву, поданий за підписом представника Кіпи О.В., в якому представник відповідача вказує, що позивачкою не надано жодного документу або іншого доказу, який підтверджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини, просить прийняти рішення у справі на розсуд суду.

Ухвалою суду від 22.11.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Залучено до участі у справі ОСОБА_2 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Янковський Я.О. позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача Кіпа О.В. в судовому засіданні зазначила, що позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву, рішення просить прийняти на розсуд суду.

Третя особа Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Морозова Вікторія Миколаївна в судове засідання не з`явилася, будучи належним чином і завчасно повідомленою про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення 27.12.2023 року судової повістки, яке повернулося на адресу суду 29.12.2023 року. Причини неявки суду не відомі, заяв про відкладення судового засідання на адресу суду не надходило.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином та завчасно повідомленим про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить конверт, який повернувся на адресу суду 03.01.2024 року з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». 09.01.2024 року подав через канцелярію суду заяву про розгляд справи без його участі, з позовними вимогами згоден, просить їх задовольнити.

За положенням ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка належним чином повідомлених учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд, перевіривши викладені у позовній заяві обставини, вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача та представника відповідача, встановив наступні фактичні обставини та визначив зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 , виданим 17.11.2022 року Запорізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (а.с.8).

ОСОБА_3 є чоловіком позивача ОСОБА_1 , про що свідчить Свідоцтво про одруження серії НОМЕР_2 , видане повторно Маріупольським міським відділом реєстрації актів громадянського стану Донецької області 16 лютого 1998 року, актовий запис №4905 від 30.12.1970 року (а.с.7).

Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно у вигляді квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належала йому на підставі Договору дарування від 25 серпня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Чирвою Л.А., зареєстрованим в реєстрі за № 1257 (а.с.10-11).

08 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Морозової Вікторії Миколаївни з заявою про прийняття спадщини за законом, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловіка ОСОБА_3 .. Заяву зареєстровано за № 105 та на її підставі заведено спадкову справу №43 за 2023 рік, номер спадкової справи у спадковому реєстрі 71055137.

24 серпня 2023 року ОСОБА_4 звернулася до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Морозової Вікторії Миколаївни з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_3

24.08.2023 року приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Морозовою Вікторією Миколаївною винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, з якої вбачається, що позивач звернулася з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 однак їй було роз`яснено, що вказана нотаріальна дія не може бути вчинена у зв`язку із пропуском нею шестимісячного строку для прийняття спадщини (а.с.14-15).

Вирішуючи цей спір, суд застосовує норми спадкового права Цивільного кодексу України та враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Стаття 1223 ЦК України встановлює, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цьогоКодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третястатті 46 цього Кодексу).

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини 1 статті 1270 ЦК України для прийняттяспадщини встановлюєтьсястрок ушість місяців,який починаєтьсяз часувідкриття спадщини.

Відповідно до п. 24 Постанови Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Положення частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Суд також враховує рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979, статтю 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

При оцінці наявності поважних причин для визначення додаткового строку на прийняття спадщини, суди повинні розмежовувати два періоди та оцінювати наявність об`єктивних, непереборних перешкод для реалізацією особою права на прийняття спадщини. Перший період - період визначений законом для прийняття спадщини (6 місяців від дня відкриття спадщини), а другий період - від дня закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини до дня звернення до суду із позовом при визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000, при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини позивач посилається на те, що 24.02.2022 року почалася військова агресія росії проти України та був введений воєнний стан на території України. На час смерті чоловіка, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 , в Україні діяли інші терміни строку прийняття спадщини. Позивач вважала, що у зв`язку з введенням в Україні військового стану почали діяти нові зміни щодо строків оформлення спадщини, а саме: перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж 4 місяці. Таким чином позивач розраховувала, що строк для прийняття спадщини для неї закінчується лише 17.09.2023 року.

З огляду на дату смерті спадкодавця 17.11.2022 року, строк подання заяви про прийняття спадщини спадкоємцями померлого - до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач звернулася до нотаріуса з відповідною заявою про прийняття спадщини 08.08.2023 року із пропуском визначеного законом шестимісячного строку.

Аналізуючи доводи позивача щодо поважності пропущеного строку, суд враховує ту обставину, що позивач не звернувся до нотаріуса із заявою для прийняття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк, оскільки помилково вважала, що через збройну агресію російської федерації та введення в Україні воєнного стану строк на подання заяви про прийняття спадщини продовжений до 10 місяців згідно з постановою КМУ від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану».

Так, дійсно, з введенням 24 лютого 2022 року воєнного стану в Україні було прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 164 від 28 лютого 2022 року «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (далі - Постанова КМУ № 164 від 28.02.2022).

Відповідно до пункту 3 постанови КМУ № 164 від 28.02.2022, в редакції постанови КМУ № 209 від 06.03.2022, передбачалось, що на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється.

Згідно з пунктом 3 постанови КМУ № 164 від 28.02.2022, в редакції постанови КМУ № 480 від 19.04.2022, передбачалось, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Пунктом 3 постанови КМУ № 164 від 28.02.2022, в редакції постанови КМУ № 719 від 24.06.2022,передбачалось, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.05.2023 року № 469, пункт 3 постанови КабінетуМіністрів України№ 164від 28.02.2022року «Деякіпитання нотаріатув умовахвоєнного стану» виключено.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2023 в справі № 676/47/21 дійшов висновку, що як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, законодавець не передбачає допустимості існування такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини, а пункт 3 постанови КабінетуМіністрів Українивід 28.02.2022року №164«Деякі питаннянотаріату вумовах воєнногостану» суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.

Цей висновок відповідно до положень частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрійі статус суддів» та ч. 4 ст.263 ЦПК України підлягає врахуванню іншими судами при застосуванні таких норм права.

При цьому, Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на необхідності держав дотримуватися принципу «якості законів» при їх прийнятті або зміні. Зокрема, у своєму рішенні у справі «Сєрков проти України» ЄСПЛ зазначив, що якість законодавства передбачає доступне для зацікавлених осіб, чітке і передбачуване у застосуванні законодавство; відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з важливого питання, що призводить до його суперечливого тлумачення, в тому числі судом, має наслідком порушення вимог положень Конвенції щодо «якості закону».

Крім того, у справі «Новік проти України» ЄСПЛ зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.

Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду.

Верховний Суд у постанові від 18.01.2023 в справі №580/1300/22 сформулював правовий висновок стосовно застосування принципу «легітимних очікувань», що, головним чином, походить від англійського терміну «legitimate expectations» як розумні, небезпідставні або обґрунтовані очікування. Зокрема, Суд зазначив, що принцип легітимних очікувань широко застосовується у судовій практиці та ґрунтується на низці конституційних положень, які гарантують захист права власності (стаття 41 Конституції України) та передбачуваність (прогнозованість) законодавства, яким визначаються обмежувальні заходи (статті 22,57,58,94 та 152 Конституції України); реалізація принципу легітимних очікувань полягає у досягненні бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки; втілення легітимних очікувань унеможливлюється, зокрема, у випадку, коли особа не може досягнути прогнозованого результату внаслідок зміни правової основи у такі строки, що не є розумними та обґрунтованими; правовим підґрунтям (основою) для виникнення в особи легітимного очікування можуть бути: норма права (законодавство), судова практика, акт індивідуальної дії, конкретне судове рішення, що набуло законної сили, або умови договору; відсутність у законі безпосередніх приписів щодо певного права, яке, однак, слідує із загальних конституційних принципів або природного права, або відсутність закону, що визначає механізм реалізації такого права, самостійно не може свідчити про відсутність правового підґрунтя для виникнення в особи легітимного очікування щодо реалізації такого права.

Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави.

Зважаючи на наведене, враховуючи те, що позивач ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини із пропуском строку, - суд вважає поважними наведені нею у позові причини пропуску цього строку, а саме її помилкову поінформованість про збільшення відповідного строку до 10 місяців, що була зумовлена неякісними змінами законодавства.

З цього суд висновує, що позивачем доведено існування перешкод для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті її чоловіка - ОСОБА_3 протягом шестимісячного строку, визначеного ч.1 ст.1270 ЦК України, та наведені нею причини пропуску вказаного строку для прийняття спадщини, зокрема, перебування у стані правової невизначеності через правове регулювання питання строків прийняття спадщини, є такими, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, а відтак, розцінює їх як поважні.

Враховуючи наведене, на підставі наданих суду і досліджених у судовому засіданні доказів, виходячи з принципу розумності та справедливості, суд прийшов до переконання про наявність підстав для задоволення заявленого позивачем ОСОБА_1 позову.

Керуючись статями 1, 15, 19, 1216-1218, 1220, 1222, 1223, 1258-1265, 1268-1270, 1272 Цивільного кодексу України, статями 3, 4, 12, 13, 19 76-80, 81, 89, 95, 141, 206, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, треті особи: Приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Морозова Вікторія Миколаївна, ОСОБА_2 , провизначення додатковогостроку наприйняття спадщини - задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на два місяці після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання на нього апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення - зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Запорізька міська рада, код ЄДРПОУ: 04053915, місцезнаходження: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206;

Третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Морозова Вікторія Миколаївна, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, буд. 2;

Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя: Коломаренко К. А.