Рішення

від 30.01.2024 по справі 521/18290/23

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/18290/23

Номер провадження № 2-др/521/702/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2024 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Громіка Д.Д.,

при секретарі Котигорох Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 204 в м. Одеса заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення суми витрат на правничу допомогу у цивільній справі №521/18290/23 за позовом Одеського національного морського університету до ОСОБА_1 про стягнення плати за спожиті комунальні послуги, -

встановив:

В провадженні Малиновського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа справі № 521/18290/23 за позовом Одеського національного морського університету до ОСОБА_1 про стягнення плати за спожиті комунальні послуги.

17.01.2024р. відповідач ОСОБА_1 , подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовною заявою Одеського національного морського університету до ОСОБА_1 про стягнення плати за спожиті комунальні послуги.В обґрунтуваннязаяви заявницяпосилалась нате,що рішеннямвід 09.01.2024р.вказаний позовбуло задоволеночастково,а самена загальнусуму 36289,35грн.з заявленоїсуми 334529,41грн.Таким чиномпозов задоволенона 10,85%від сумипозову,відповідно відмовленоу задоволеніпозову на89,15%від сумипозову.Зазначає,що підчас розглядувказаної цивільноїсправи їйнадавалась правовадопомога збоку адвокатськогооб`єднання «Грань»,про щобуло зазначеноу відзивіна позовіз зазначеннямпопереднього (орієнтовного)розрахунку судовихвитрат.При цьомудо відзивуна позовбуло долученокопію договоруз АО«Грань» №1-25від 22.09.2023р.та актуприйому-передачнаданих послуг№1від 08.11.2023р.,в актівідображено якісаме послугинадані,скільки годинадвокат витративна їхнадання,а такожяку самесуму коштіввона повиннасплатити адвокатськомуоб`єднанню занадання цихпослуг,а саме16100грн.00коп.У прохальнійчастини відзивувона зробилавідповідну заявуз проханнямстягнути відповіднівитрати наїї користьз позивача.Відзив здолученими донього доказамивитрат направничу допомогу(договірта акт)було направленопозивачу тапередано досуду щеу листопаді2023року,тобто допроведення засіданьу справіі закінченнясудових дебатів.Крім того,з урахуваннямтого,що майжебезпосередньо передсудовим засіданнямпозивач подаввідповідь навідзив,їй знадобиласьдодаткова правничадопомога зметою наданняконсультацій щодоцієї відповідіта підготовкипроєкту поясненьна неї.АО «Грань»надало їйвідповідні послуги,про щоскладено актприйому-передачнаданих послуг№2від 15.01.2024р.Поряд зцим,відповідно додоговору зАО «Грань»вона зобов`язаласьсплатити гонораруспіху увигляді 10%від суми,на якусудом будевідмовлено узадоволенні позову,що такожзазначено уакті №2.Таким чином,на моментприйняття рішеннясуду урозпорядженні судубули наявнідокази щодопонесених неювитрат направничу допомогуу сумі10000грн,і приухваленні рішенняз урахуваннямтого,що узадоволенні позовубуло відмовленона 33%від сумипозову,суд мавби стягнутина користь ОСОБА_1 33%від сумивитрат,а саме3300грн.Разом зтим,під часвинесення рішеннясуду уцій справівід 05.10.2023р.рішення щодорозподілу судовихвитрат прийнятоне було. Вважає, що з позивача слід стягнути витрати відповідача на правову допомогу у розмірі 89,15%, понесених нею під час розгляду справи на правничу допомогу, а саме (16 100 + 31 224) / 100 * 89,15 = 42 189,35 грн.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, надала заяву про розгляд вказаної заяви за її відсутності.

Представник позивача до судового засідання не з`явилась, надійшло клопотання, відповідно до якого вона просила відмовити ОСОБА_1 у стягнення витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі, про що надала письмові пояснення та просила розглядати справу у її відсутність.

Згідно ч. 4 ст. 270 ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Додаткове рішення ухвалено за відсутності учасників справи на підставі ч. 4 ст. 270 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про часткове задоволення заяви з огляду на наступне.

Так, встановлено, що 09.01.2024 року рішенням Малиновського районного суду м. Одеси за результатами розгляду даної справи позовну заяву Одеського національного морського університету до ОСОБА_1 про стягнення плати за спожиті комунальні послуги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Одеського національного морського університету заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги в сумі 36 289 грн. 35 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684 грн. 00 коп.

Між ОСОБА_1 та АО «Грань» в особі керівника Власенка В.І. 22.09.2023р. укладений Договір № 1-25 про надання правничої допомоги.

Згідно п. 4.1. Договору оплата за договором складає 700 грн. за годину, кількість витраченого часу зазначається у акті (актах) прийому-передач наданих послуг. Оплата здійснюється протягом 3 місяців з момент підписання акту прийому-передач наданих послуг. Додатково у разі відмови/часткової відмови у задоволенні позову до клієнта виплачується гонорар успіху, який складається з 10 % від суми коштів, на яку було відмовлено у задоволенні позову.

Відповідно до п. 4.2.Договору оплата за даним договором здійснюється протягом 3 місяців з моменту підписання відповідного акту прийому-передач наданих послуг. Оплата гонорару успіху здійснюється окремо щодо рішення першої, апеляційної та касаційної інстанції протягом-2 .місяців з дня прийняття відповідного рішення суду.

Згідно до п. 4.5. Договору за результатами додатково наданої правничої допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським Об`єднанням правничої допомоги і її вартість.

За умовами Акту №1 прийому-передачі наданих послуг від 08 листопада 2023 року за договором про надання правничої допомоги № 1-25 від 22 вересня 2023 року, сторони погодили, що всього адвокатом витрачено 23 години. Вартість фактично виконаних робіт в рамках договору про надання правової допомоги складає 23 год. х 700 грн. = 16100, 00 грн.

За умовами Акту №2 прийому-передачі наданих послуг від 15 січня 2024 року за договором про надання правничої допомоги № 1-25 від 22 вересня 2023 року, сторони погодили, що Адвокатське об`єднання «Грань» виконало наступну роботу щодо надання правничої допомоги, захисту прав та законних інтересів ОСОБА_2 у цивільній справі № 521/18290-23:

- опрацювання відповіді на відзив ОНМУ від 05.01.2024р.;

- проведення консультацій з клієнтом щодо необхідності реагування на відповідь на відзив;

- підготовка проекту пояснень до відповіді на відзив ОНМУ від 09.01.2024р.

Всього адвокатом витрачено 2 години. Вартість фактично виконаних послуг в рамках договору про надання правової допомоги складає 2 години х 700,00 грн. = 1 400 грн. 00 коп.

Рішенням Малиновської о районного суду м. Одеси від 09.01.2024р. (яке надійшло до електронного кабінету клієнта в системі ССІТС 12.01.2024) позов задоволено частково на суму 36289,35грн. з 334 529,41грн., тобто частково відмовлено у задоволенні позову на суму 334 529,41 грн. - 36 289,35 грн. = 298240,06 грн., що складає 89,15%.

Відповідно доп.4.1.Договору пронадання правничоїдопомоги №1-25,укладеного зклієнтом,додатково уразі відмови/частковоївідмови узадоволенні позовудо клієнтавиплачується гонораруспіху,який складає10%від сумикоштів,на якубуло відмовленоу задоволенніпозову.

Всього за цим актом клієнт має сплатити 31 224 грн. 00 коп.

Відповідно до ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

За змістом ч.ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Враховуючи те, що законодавством України щодо діяльності адвоката не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа, який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа, адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, згідно із договором про надання правової допомоги від 22.09.2023р. та ордеру адвокатом було надано правову допомогу відповідачу у даній справі, що сторонами не заперечувалось.

Розгляд даної справи тривав з 14.07.2023р. Характер справи передбачав вивчення матеріалів справи, правовий аналіз первинних документів, узгодження правової позиції, обрання належного способу захисту прав та підготовки процесуальних документів для представництва інтересів відповідача. Тому суд вважає підтвердженими витрати відповідача на правничу допомогу, яка здійснена адвокатом за договором про надання правничої допомоги.

Таким чином, вирішуючи питання по суті, суд приходить до висновку, що вимоги щодо відшкодування правничої допомоги у сумі 16 100,00 гривень та 1 400,00 гривень відповідають вимогам ст. 137 ЦПК України, що в загальному розмірі становить 17 500,00 грн., а відтак підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 відсотків від суми, на яку було відмовлено у задоволенні позову, суд зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 дійшла висновку про можливість існування «гонорару успіху» як форми оплати винагороди адвокату; визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як «гонорар успіху», що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат (відшкодування їх за рахунок іншої сторони) у формі «гонорару успіху», суд повинен виходити не з договору між адвокатом та клієнтом, який створює саме для них права та обов`язки, та погодженого ними розміру гонорару (в даному випадку вирахуваного ними у відсотковому співвідношенні від суми незадоволених позовних вимог), а й з пропорційності цих витрат фактично понесеним судовим витратам, безпосередньо пов`язаним з розглядом справи, які визначені адвокатським бюро та оцінені судом, зокрема з точки зору складності цієї справи та розумної необхідності цих судових витрат для даної справи. Адже саме розмір витрат, понесених відповідачем на фактично надані реальні та неминучі послуги на правничу допомогу, і саме з метою досягнення певного правового результату вирішення конфлікту сторін - відмови позивачеві у позові, кореспондується з витратами, які має право відшкодувати на свою користь відповідач як судові витрати, понесені ним на сплату гонорару успіху, за рахунок позивача.

Отже, за результатами розподілу судових витрат витрати в формі «гонорару успіху» не можуть бути стягнуті в розмірі, який в рази перевищує вартість фактично понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки це не відповідає критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи, а також принципам справедливості, пропорційності та верховенства права.

Судові витрати, які за своєю суттю є додатковою оплатою за успішне завершення справи в суді («гонорар успіху») до оплати за фактично надані послуги, про яку сторони договору про надання правової допомоги також домовились у договорі про надання правової допомоги, не можуть покладатись на сторону, на яку судові витрати іншої сторони мають бути віднесені відповідно до процесуальних норм про розподіл судових витрат, виходячи лише зі зменшення судом гонорару, який визначено сторонами цього договору на власний розсуд, без одночасної оцінки його розміру всім критеріям судових витрат на правничу допомогу, які унормовані у главі 8 «Судові витрати» ГПК України, у їх сукупності. Тобто не буде правомірним просте зменшення судом таких судових витрат у спосіб встановлення іншого (меншого) відсотку від того відсотку, який обумовлено в договорі про надання правничої допомоги щодо бази його (відсотку) нарахування.

Таким чином на думку суду з позивача на користь відповідача підлягають стягненню судові витрати на правничу допомогу в загальній сумі 20 482,40 грн., з яких 17 500,00 грн. витрати на професійну правничу допомогу, безпосередньо пов`язані з розглядом справи, та 2982,40 грн. витрати у формі «гонорару успіху», опосередковано пов`язані з розглядом справи, втім які за оцінкою суду саме в такій сумі знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку (у пов`язаності) з розглядом справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 137, 141, 270 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Одеського національного морського університету (65029, м. Одеса, вул. Мечникова, буд. 34, ЄДРПОУ 01127777) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Малиновським РВ у м. Одесі ГУДМС України в Одеській області 1604.2016р.) в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 20 482 (двадцять тисяч чотириста вісімдесят дві) гривні 40 коп.

Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення рішення.

Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на додаткове рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повне судове рішення складено 01 лютого 2024 року.

Суддя: Д.Д. Громік