Ухвала

від 17.07.2020 по справі 752/20657/19

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/20657/19

Провадження № 1-кс/752/316/20

У Х В А Л А

17 липня 2020 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 прокурора Київської місцевої прокуратури №1 м. Києва ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна в межах кримінального провадження №1201910001000713 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.09.2019 року, подане в порядку глави 17 Кримінального процесуального кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

адвокат ОСОБА_3 - представник ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту майна в межах кримінального провадження №12019100010007713 від 12.09.2019 року, накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 24.10.2019 року на групу нежитлових пиміщень № 1-5 в літ. «А», загальною площею 349,9 м. кв., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які на праві власності належать ОСОБА_6 ( частки) та ОСОБА_5 ( частки), із забороною відчуження.

В обґрунтування поданого клопотання адвокат ОСОБА_3 зазначає про те, що 24.10.2019 року слідчим суддею Голосіївського районного суду м. Києва накладено арешт на майно, а саме на групу нежитлових пиміщень № 1-5 в літ. «А», загальною площею 349,9 м. кв., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які на праві власності належать ОСОБА_6 ( частки) та ОСОБА_5 ( частки), із забороною розпорядження( відчуження) об`єктом.

Зазначену ухвалу просив скасувати з тих підстав, що слідчим під час звернення з клопотанням про арешт не доведено, що майно на яке накладено арешт не підпадає під жодні критерії ст. 98 КПК України, а також зауваєи, що ОСОБА_5 є добросовісним набувачем арештованого майна.

У судовому засіданні представник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 просив клопотання задовольнити, з зазначених у ньому підстав.

Будучи присутньою у судовому засіданні прокурор Київської місцевої прокуратури №1 м. Києва ОСОБА_4 зазначила, що відносно нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 здійснюються слідчі дії. Просила відмовити у задоволенні заявлених у клопотанні вимог.

Заслухавши адвоката ОСОБА_3 , прокурора, дослідивши додані до клопотання додатки, матеріали кримінального провадження № 12019100010007713 від 12.09.2019 року, які були надані слідчому судді для дослідження, приходжу до висновку, що заявлені вимоги про скасування арешту не підлягають задоволенню за наступних підстав.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділу Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, за процесуальним керівництвом Київської місцевої прокуратури №1, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016101020000098 від 10.05.2016 року.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2019 року клопотання слідчого за погодженням прокурора про накладення арешту у кримінальному провадженні № 42016101020000098 - задоволено та накладено арешт на групу нежитлових пиміщень № 1-5 в літ. «А», загальною площею 349,9 м. кв., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які на праві власності належать ОСОБА_6 ( частки) та ОСОБА_5 ( частки), із забороною розпорядження( відчуження) об`єктом.

Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключно прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Згідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

При цьому, у відповідності до ч.2, ч.3 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Так, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

З мотивувальної частини ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 24.10.2019 вбачається, що при арешті майна слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання у органу досудового розслідування були достатні підстави для висновку, що вказане нерухоме майно є речовим доказом у кримінальному провадженні № 42016101020000098 в розумінні ст.98 КПК України, тобто існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що таке майно є доказом злочину, а арешт майна необхідний з метою забезпечення збереження такого майна як речового доказу.

Крім того, зі змісту ухвали вбачається, що слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання про арешт майна потреби органу досудового розслідування виправдовували таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а сукупність отриманих судом даних, відповідно до ст.170 КПК України, була достатньою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на майно.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що при постановленні ухвали слідчим суддею Голосіївського районного суду м. Києва були належним чином враховані як фактичні обставини кримінального провадження, так і вимоги КПК України, у зв`язку з чим слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку, що вказане нерухоме майно, відповідаєь критеріям, визначеним ст.98 КПК України та наклав арешт на таке майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

При цьому, як вбачається з матеріалів клопотання та долучених до нього документів, вони не містять належного обґрунтування та доказів того, що на даній стадії розслідування вищезазначений захід забезпечення втратив свою актуальність та які б спростували висновки, викладені в ухвалі слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2019 року, якою накладено арешт, що дає слідчому судді підстави дійти висновку що необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно на теперішній час не відпала.

При цьому варто нагадати, що відповідно до вимог абзацу 2 частини 1 статті 174 КПК України обов`язок доведення, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, законодавець покладає безпосередньо на особу, яка звернулась із клопотанням про скасування арешту майна.

Що ж стосується твердження адвоката, що арешт накладено незаконно, з тих підстав, що ОСОБА_5 є добросовісним набувачем нерухомого майна - групи нежитлових пиміщень № 1-5 в літ. «А», загальною площею 349,9 м. кв., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , то зазначене спростостовується правилами частини 10 статті 170 КПК України , відповідно до яких арешт може бути накладено на майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, у випадку арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Таким чином, слідчий суддя, розглянувши клопотання в межах питань, які були винесені на його розгляд, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, з урахуванням вищенаведеного, прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 12.09.2019 року в межах кримінального провадження №1201910001000713

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170, 174 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

у задоволенні клопотання представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна в межах кримінального провадження № 1201910001000713 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.09.2019 року, накладеного ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 24.10.2019 року (справа 752/20657/19) , відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1