Ухвала

від 30.01.2024 по справі 202/20786/23

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи 202/20786/23

Провадження № 2-з/183/12/24

У Х В А Л А

30 січня 2024 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Майної Г. Є., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення його позову до Акціонерного Товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», третя особа, яка заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2023 року позивач ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська із позовом до АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», третя особа, яка заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О. В., у якому просить визнати виконавчий напис від 07.05.2021, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О. В., зареєстрованого в реєстрі за №5263 про стягнення грошових коштів у розмірі 32 452,37 грн. з ОСОБА_1 , таким що не підлягає виконанню, а також вирішити питання щодо стягнення з відповідача судових витрат.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 листопада 2023року матеріали позовної заяви було передано за підсудністю до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

18 січня 2024 року цивільна справа № 202/20786/23 надійшла з Індустріального районного суду м.Дніпропетровська до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 січня 2024 року головуючим суддею у справі визначена суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Майна Г. Є. та 22 січня 2024 року цивільну справу передано головуючому судді.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23січня 2024 року було прийнято позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін і відкрито провадження у справі, цією ж ухвалою сторонам було установлено строки для подання відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив на позовну заяву.

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 , одночасно із поданням вищевказаної позовної заяви, звернувся до суду із заявою про забезпечення позову.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 листопада 2023року матеріали цієї заяви про забезпечення позову було передано за підсудністю до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 січня 2024 року головуючим суддею у цій справі визначена суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Майна Г. Є.

Заява ОСОБА_1 про забезпечення його позову обґрунтована тим, що наразі він звернувся до суду із вищезазначеним позовом, предметом спору за яким є визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О. В. від 07 травня 2021 року за № 5263 таким, що не підлягає виконанню. Наразі зазначений виконавчий документ перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л. В. (ВП № 65774740), проводяться виконавчі дії.

У зв`язку з чим, заявник просив вжити заходів забезпечення позову, шляхом зупинення виконавчих дій з виконання виконавчого провадження № 65774740, яке перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л. В., на підставі виконавчого напису № 5263 від 07 травня 2021року, вчиненого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О. В., щодо стягнення з нього на користь АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» заборгованості у розмірі 32452,37 грн., до набрання законної сили рішенням суду у справі.

Заява розглядається в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1ст. 153 ЦПКУкраїни.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд вважає за необхідне відмовити в її задоволенні з таких підстав.

Згідно з ч.1ст.4ЦПКУкраїни кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.ч.3,5ст.12ЦПКУкраїни кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.

Вказана норма імперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами (п.3-4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9).

Статтею150ЦПКУкраїни визначено вичерпний перелік видів забезпечення позову, згідно з яким останній забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Як убачається зі змісту поданої до суду заяви, заявник ОСОБА_1 просить суд застосувати заходи забезпечення позову у вигляді зупинення виконавчий дій з виконання виконавчого провадження, яке здійснюється на підставі виконавчого документа, а саме, виконавчого напису №5263 від 07 травня 2021року вчиненого приватним нотаріусом Грисюк О. В.

Проте, суд зазначає, що наведений у заяві вид забезпечення позову не передбаченийст.150 ЦПК України.

Слід відзначити, що підстави зупинення вчинення виконавчих дій регламентовані ст.34ЗаконуУкраїни «Про виконавче провадження». Вказаною нормою визначений виключний перелік підстав зупинення вчинення виконавчих дії, які вчиняються виконавцем шляхом винесення відповідної постанови. Тобто, законодавством чітко визначені обставини, які можуть бути підставою для зупинення виконавчого провадження, та порядок вирішення питання про зупинення виконавчого провадження, а саме зупинення виконавчого провадження вирішується безпосередньо виконавцем, на примусовому виконанні якого знаходиться виконавче провадження.

Таким чином, Законом України«Про виконавчепровадження» прямо віднесено вирішення питання про зупинення виконавчого провадження до компетенції виконавця, а не суду. Не наділено суд правом зупинення виконавчого провадження і нормами ЦПКУкраїни.

З урахуванням наведеного, суд, надаючи оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, враховуючи співмірність заходів забезпечення позову змісту заявлених позовних вимог, приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження, яке здійснюється на підставі виконавчого документа, а саме, виконавчого напису нотаріуса, не співвідноситься з предметом позову, не відповідає його меті та завданням цивільного судочинства та не передбачено ЦПК України.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовних вимог, вважаючи недоведеними доводи позивача про необхідність вжиття заходів забезпечення у обраний позивачем спосіб, а саме шляхом зупинення виконавчого провадження, яке здійснюється на підставі виконавчого документа виконавчого напису нотаріуса, суд приходить до висновку, що підстав для задоволення заяви про забезпечення позову немає, а відтак, у задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149,150,153,260 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення його позову до Акціонерного Товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», третя особа, яка заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга подається протягом 15 днів, починаючи з наступного за днем складення ухвали суду.

Ухвала суду складена і підписана 30 січня 2024 року.

Суддя Г.Є. Майна