Постанова

від 07.11.2007 по справі 7/37-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

7/37-Б

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 07 листопада 2007 р.                                                                                    № 7/37-Б  

Судова колегія Вищого господарського суду України у складі :

Полякова Б.М., –головуючого (доповідач у справі),

Катеринчук Л.Й.

Ткаченко Н.Г.

розглянувши касаційну скаргуВАТ "Луцький шовковий комбінат "Волтекс",                    м. Луцьк

на постанову

та ухвалувід 14.05.2007р. Львівського апеляційного  господарського судувід 15.03.2007р. господарського суду Волинської області

у справі№ 7/37-Б господарського суду Волинської області

за заявою ДПІ у м. Луцьку

доВАТ "Луцький шовковий комбінат "Волтекс",                    м. Луцьк

пробанкрутство

арбітражний керуючийАндрієвський С.О.

в судовому засіданні взяли участь представники:

Луцької ОДПІВаршава М.М., довір., Гринь О.М., довір.

боржникаЮдін С.В., довір.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду Волинської області знаходиться справа № 7/37-Б про банкрутство ВАТ “Луцький шовковий комбінат “Волтекс”.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 25.10.2004 р. затверджено мирову угоду від 20.10.2004 р., укладену між ВАТ “Луцький шовковий комбінат “Волтекс” і його кредиторами, та припинено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 12.12.2005 р. (суддя Шум М.С.) розірвано мирову угоду від 20.10.2004 р., укладену між ВАТ “Луцький шовковий комбінат “Волтекс” і його кредиторами, та поновлено провадження у справі.

Також, зобов'язано заявника - Луцьку ОДПІ в 10-ти денний термін подати до офіційного друкованого органу оголошення про поновлення провадження у справі.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.11.2006 р. касаційну скаргу ВАТ “Луцький шовковий комбінат “Волтекс” задоволено, ухвалу господарського суду Волинської області від 12.12.2005 р. скасовано та заяву про розірвання мирової угоди у справі передано до розгляду до господарського суду Волинської області.      

 При новому розгляді заяви про розірвання мирової угоди від імені Управління Пенсійного фонду України у м. Луцьку, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Луцького міського центру зайнятості, Луцької міської дезінфекційної станції, ТОВ "Фотаком", Луцької ОДПІ подано доповнення до заяви про розірвання мирової угоди, в якому заявники просили розірвати мирову угоду.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 15.03.2007 р. (суддя Гончар М.М.) повторно розірвано мирову угоду від 20.10.2004 р., укладену між ВАТ “Луцький шовковий комбінат “Волтекс” і його кредиторами.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.05.2007 р. (судді: Михалюк О.В. –головуючий, Новосад Д.Ф., Мельник Г.І.) апеляційну скаргу ВАТ “Луцький шовковий комбінат “Волтекс” залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Волинської області від 15.03.2007 р. –без змін.

 Не погоджуючись з винесеними судовими рішеннями, ВАТ “Луцький шовковий комбінат “Волтекс” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Волинської області від 15.03.2007 р. і постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.05.2007 р. та у задоволенні заяви про розірвання мирової угоди відмовити.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 39, п. 3 ч. 1 ст. 40 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі - Закон) та ст. ст. 4, 42, 43, 11112 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Скасовуючи ухвалу про розірвання мирової угоди і поновлення провадження у справі та направляючи заяву про розірвання мирової угоди на новий розгляд, суд касаційної інстанції виходив з того, що вимоги кредитора - Луцької ОДПІ до боржника становлять менше третини від загального розміру всіх вимог кредиторів, а інші кредитори не об'єднали свої вимоги і не подали спільну заяву про розірвання мирової угоди.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми судовими інстанціями, під час нового розгляду заяви Луцької ОДПІ про розірвання мирової угоди судом Луцькою ОДПІ спільно з іншими кредиторами боржника подано доповнення до заяви про розірвання мирової угоди від 12.03.2007 р. № 807/10/10-004, згідно якого заявники просили розірвати мирову угоду.

Отже, об'єднавши свої грошові вимоги, що не були задоволені боржником за мировою угодою, інші кредитори боржника фактично приєдналися до заяви Луцької ОДПІ про розірвання мирової угоди.

За наслідками розгляду такої спільної заяви кредиторів судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, розірвано мирову угоду, укладену між сторонами у справі.

Втім, з матеріалів справи вбачається, що станом на час нового розгляду заяви про розірвання мирової угоди судом у провадженні суду першої інстанції перебувала нова справа № 7/91-Б про банкрутство боржника - ВАТ “Луцький шовковий комбінат “Волтекс”, яка була порушена ухвалою цього суду від 22.05.2006 р. за заявою Луцької ОДПІ.

Згідно зі ст. 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

У силу особливостей провадження у справі про банкрутство відносно боржника може бути порушена лише одна справа про банкрутство.

Вказане підтверджується положеннями ч. 2 ст. 8, п. 3 ч. 1 ст. 40 Закону.

Виходячи зі змісту ст. 39 Закону, розірвання мирової угоди в цілому тягне за собою поновлення провадження у справі про банкрутство.

За таких обставин справи у суду першої інстанції не було правових підстав розглядати заяву про розірвання мирової угоди, наслідком якого є поновлення провадження у справі про банкрутство.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону з моменту порушення провадження у справі про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів боржник позбавлений права задовольняти вимоги кредиторів, що виникли до порушення справи про банкрутство.

Таким чином, тривалий час до подання спільної заяви кредиторів про розірвання мирової угоди діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів, який не давав боржнику можливості виконувати свої зобов'язання за мировою угодою.

Відтак, невиконання мирової угоди боржником щодо кредиторів, які приєдналися до заяви Луцької ОДПІ, було обумовлене дією мораторію на задоволення вимог кредиторів.

У зв'язку з чим, таке невиконання не може вважатися підставою для розірвання мирової угоди за ст. 39 Закону.

При цьому, до грошових вимог ініціюючого кредитора - Луцької ОДПІ, які стали підставою для порушення нової справи про банкрутство боржника, увійшла сума грошових вимог, яка була предметом мирової угоди.

Отже, Луцькою ОДПІ обрано спосіб захисту порушеного права, а саме невиконання боржником умов мирової угоди (непогашення заборгованості), шляхом порушення нової справи про банкрутство боржника.

У зв'язку з чим, Луцька ОДПІ втратила право вимагати розірвання мирової угоди у зв'язку з невиконанням боржником її умов.

Таким чином, судом першої інстанції було задоволено спільну заяву кредиторів боржника, в т. ч. Луцької ОДПІ, без належних підстав.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи касаційної скарги боржника у цій частині.

Між тим, посилання боржника на неможливість розірвання мирової угоди, строк дії якої закінчився, у справі про банкрутство визнаються судом безпідставними, оскільки закінчення дії мирової угоди може співпадати з часом невиконання боржником умов мирової угоди, що є підставою для її розірвання в порядку ст. 39 Закону.

На підставі вказаного колегія суддів вважає за необхідне оскаржувані судові рішення скасувати, як такі, що не відповідають нормам чинного законодавства, а провадження про розірвання мирової угоди - припинити.

З урахуванням викладеного та керуючись ст. 39 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. ст. 1115, 1117, 1119 –11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу ВАТ "Луцький шовковий комбінат "Волтекс" задовольнити.

2.          Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.05.2007 р. та ухвалу господарського суду Волинської області від 15.03.2007 р. у справі № 7/37-Б скасувати.

3.          Прийняти нове рішення, яким провадження про розірвання мирової угоди припинити.

Головуючий                                                                                Б.М. Поляков

          Судді                                                                                       Л.Й. Катеринчук

                                                                                                                 Н.Г. Ткаченко