Рішення

від 31.01.2024 по справі 905/226/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31.01.2024 Справа №905/226/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАУНЧ УКРАЇНА» (ідентифікаційний код 39803574)

до відповідача Комунального підприємства «Маріупольводоканал» (ідентифікаційний код 03361508)

про стягнення заборгованості в сумі 71 165,04 грн

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст і підстави позовних вимог

01.03.2023 шляхом направлення органами поштового зв`язку Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАУНЧ УКРАЇНА» (далі - ТОВ «ЛАУНЧ УКРАЇНА») звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Комунального підприємства «Маріупольводоканал» (далі - КП «Маріупольводоканал») про стягнення заборгованості в сумі 71 165,04 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем обов`язків за договорами поставки №1246, №1247 від 16.12.2021 в частині оплати за поставлений на підставі видаткових накладних №ВЛА-1801129 від 18.01.2022, №ВЛА-0019013 від 19.01.2022 товар в сумі 71 165,04 грн. Відповідну суму позивач просить стягнути у судовому порядку та відшкодувати витрати з оплати судового збору за рахунок відповідача.

Процедура провадження у справі у господарському суді

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2023 для розгляду справи визначена суддя Устимова А.М.

Ухвалою від 13.03.2023 вирішено прийняти позовну заяву та відкрити провадження по справі № 905/226/23, справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно положень ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно до частин 5 та 7 ст. 6 ГПК України Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно п.17 гл.1 розд. ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Абзацом 5 п.37 гл.2 розд. ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих Електронних кабінетів, документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Норми права наведені у редакції, що діяла на момент направлення судом ухвали про відкриття провадження у справі сторонам.

Згідно з розпорядженням №1-р від 30.01.2023 «Про відправку вихідної кореспонденції» рекомендовано суддям та працівникам апарату суду здійснювати відправлення через поштового оператора «Укрпошта» за потребою після вичерпання використання альтернативних способів повідомлення сторін та учасників процесу (електронна пошта, телефонограма, факсограма, підсистема «Електронний суд», розміщення відповідних повідомлень на офіційній сторінці суду на веб-порталі «Судова влада України» тощо) та можливістю фактичної доставки поштового відправлення за місцем призначення.

Верховний Суд у постанові від 30.11.2022 у справі № 759/14068/19 сформулював правовий висновок, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, своєю чергою, покладає на учасника справи обов?язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

Позивач повідомлений про факт відкриття провадження у справі шляхом направлення копії ухвали суду від 13.03.2023 органами поштового зв`язку на адресу, яка в позовній заяві зазначена як поштова: 04074, м. Київ, вул. Сім`ї Кульженків, буд. 14 та на електронну адресу launch.ukraine@gmail.com, яка була зазначена останнім у вступній частині позовної заяви. Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення ухвала отримана позивачем 27.03.2023, за довідкою про доставку електронного листа, що сформована в програмі «Діловодство спеціалізованого суду» документ доставлено позивачу електронною поштою 15.03.2023.

За даними, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрована адреса місцезнаходження відповідача: 87555, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Соборна, буд.7.

Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, який затверджений Наказом № 309 від 22.12.2022 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, до території України, що тимчасово окупована Російською Федерацією, з 05.03.2022 відноситься вся територія Маріупольського району.

Факт тимчасової окупації м.Маріуполь визнається судом загальновідомим, тому згідно приписів ст. 75 ГПК України не потребує доведення.

Згідно даних офіційного сайту ДП «Укрпошта» поштові відділення, які знаходяться на території м.Маріуполь тимчасово не обслуговуються, як наслідок, направлення поштової кореспонденції є неможливим.

Відповідач повідомлений про факт відкриття провадження у справі шляхом направлення копії ухвали суду від 13.03.2023 на електронну адресу на mariupolvodokanal@ukr.net. Згідно з довідкою про доставку електронного листа, що сформована в програмі «Діловодство спеціалізованого суду» документ доставлено відповідачу 15.03.2023. Крім того, відповідач зареєстрований в підсистемі «Електронний суд» та отримав ухвалу у справі у особистий кабінет 15.03.2023, про що свідчить довідка про доставку електронного листа. Додатково КП «Маріупольводоканал» направлялась телефонограма від 16.03.2023, яку прийняв керівник підприємства.

Ухвалою від 24.04.2023 Господарський суд Донецької області задовольнив клопотання ТОВ «ЛАУНЧ УКРАЇНА» про витребування доказів від 03.04.2023, витребував у Головного управління Державної податкової служби України у Вінницькій області, на яке відповідно до наказу Державної податкової служби України від 28.03.2022 №173 «Про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС» на період дії правового режиму воєнного стану покладено виконання обов`язків Головного управління ДПС у Донецькій області:

- інформацію про включення КП «Маріупольводоканал» до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сформованих за податковими накладними №1649 від 18.01.2022, зареєстровано в ЄРПН 11.02.2022 за №9025737732 та №1667 від 19.01.2022, зареєстровано в ЄРПН 11.02.2022 за №9025752882;

- копію податкової декларації з податку на додану - вартість з Додатком 1, у якій відображено суми податкового кредиту з податку на додану вартість, сформованих за податковими накладними №1649 від 18.01.2022, зареєстровано в ЄРПН 11.02.2022 за №9025737732 та №1667 від 19.01.2022, зареєстровано в ЄРПН 11.02.2022 за №9025752882.

10.05.2023 шляхом поштового направлення від Головного управління Державної податкової служби України у Вінницькій області надійшов лист №6420/5/02-32-04-03-18 від 02.05.2023 з відповідною інформацією.

Листом від 12.05.2023 внаслідок того, що сторони позбавлені права на ознайомлення з матеріалами справи безпосередньо у приміщенні суду внаслідок того, що згідно наказу Господарського суду Донецької області «Про встановлення особливого режиму роботи Господарського суду Донецької області» №20 від 28.02.2022 встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану, тимчасово обмежено доступ до приміщення суду, суд направив на адреси електронної пошти сторін, які вказані вище, копію листа Головного управління Державної податкової служби України у Вінницькій області №6420/5/02-32-04-03-18 від 02.05.2023.

22.05.2023 від КП «Маріупольводоканал» електронною поштою надійшов лист, в якому останній просить лист від 12.05.2023 на іншу електронну адресу.

Листом від 23.05.2023 копія листа від 12.05.2023 та копія листа Головного управління Державної податкової служби України у Вінницькій області №6420/5/02-32-04-03-18 від 02.05.2023 направлені судом відповідачу на адресу електронної пошти yurist31@ukr.net.

За змістом ч. 1 ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 2 ст. 252 ГПК України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) від сторін до суду не надходило.

Щодо строку розгляду справи суд зазначає таке.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об?єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

У зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк воєнного стану неодноразово продовжувався. Востаннє Указом Президента України №734/2023 від 06.11.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №3429-IX від 08.11.2023, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.

Розпорядженням №9-р від 15.04.2022 року «Про організацію роботи та комунікацію між працівниками в Господарському суді Донецької області в умовах воєнного стану», наказом №23 від 15.04.2022 «Про впровадження дистанційної роботи працівникам апарату суду та оголошення простою» запроваджено роботу Господарського суду Донецької області у відділеному режимі, встановлено дистанційний режим роботи.

Рішенням зборів суддів Господарського суду №2 від 13.06.2022 року з метою оптимізації знаходження працівників та відвідувачів у приміщенні суду, в залежності від об?єктивних обставин, пов?язаних із збройною агресією, у тому числі інтенсивністю бойових дій у місті Харкові подовжено обмежений доступ учасників судового процесу до приміщення суду та запропоновано дистанційне спілкування шляхом електронного та поштового листування, телефонування, участі в судових засіданнях в режимі відеоконференцій, подання документів в електронному вигляді із застосуванням підсистеми «Електронний суд».

Розпорядженням суду №6-р від 25.05.2023 продовжено особливий режим роботи Господарського суду Донецької області в умовах воєнного стану з урахуванням Рішення зборів суддів від 13.06.2022р. №1, а саме: суддям та працівникам апарату суду виконання посадових обов?язків в змішаному режимі (дистанційно в доступному для них місці в межах Україні або в приміщенні суду (за необхідністю та в умовах безпеки), яке дає можливість упродовж робочого часу забезпечувати отримання, оброблення, реєстрацію, відправлення вхідної та вихідної кореспонденції та відправлення правосуддя; зазначено, що приймаючи до уваги наявність загрози життю, здоров?ю учасників судового провадження при перебуванні у приміщенні Господарського суду Донецької області в місті Харкові, учасникам судових засідань рекомендується утриматись від відвідування приміщення суду, свої процесуальні права та обов?язки реалізовувати з використанням альтернативних способів подачі документів та участі в судових засіданнях.

Приймаючи до уваги введення в Україні воєнного стану, наслідком чого стала дистанційна робота суду у віддаленому режимі, суд розглядає спір в межах розумних строків в контексті положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поза межами строків, що визначені процесуальним законом.

Згідно з ч.1,8 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Позиція учасників процесу

В обґрунтування своєї правової позиції ТОВ «ЛАУНЧ УКРАЇНА» посилалось на те, що 16.12.2021 між ним та КП «Маріупольводоканал» укладені договори поставки №1246 та №1247, за якими Постачальник зобов`язується передати, а Замовник прийняти та оплатити продукцію виробничо-технічного призначення - слюсарні інструменти.

На підставі заявки КП «Маріупольводоканал» від 17.01.2022 позивачем 19.01.2022 виконано поставку партії товару, яка відправлена відповідачу за допомогою компанії-Перевізника Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» (далі - ТОВ «Нова пошта»).

Зокрема, Замовнику поставлено товар за видатковими накладними: №ВЛА-1801129 від 18.01.2022 на суму 49 863,24 грн та №ВЛА-0019013 від 19.01.2022 на суму 21 301,80 грн, всього на загальну суму 71 165,04 грн. Разом з товаром Замовнику надано оригінали рахунків на оплату №ЛУА 17001153 від 17.01.2022, №ЛУА 18019241 від 18.01.2022, зазначені видаткові накладні у двох примірниках та інші передбачені умовами договору документи.

Згідно з даними ТОВ «Нова пошта» за експрес-накладною №20400270537063 Замовником товар отримано 20.01.2022, прийнято його без жодних зауважень. При цьому, відповідачем на адресу позивача не повернуті примірники видаткових накладних з підписом уповноваженої особи КП «Маріупольводоканал».

На виконання пункту 4.10. договорів позивачем складено податкові накладні, які зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На електронну адресу відповідача 01.08.2022 позивачем направлено претензію від 29.07.2022 за №2907/1, яка не була доставлена одержувачу. Повторно в електронній формі претензія направлена 20.02.2023. На дану претензію 01.03.2023 отримана відповідь КП «Маріупольводоканал», зі змісту якої вбачається, що вимоги позивача відхилені у повному обсязі.

Постачальник вважає, що Замовник повинен оплатити поставлений товар у строк до 24.03.2022. Проте, станом на дату звернення з позовом до суду оплата не здійснена.

Підставність заявлених вимог позивач нормативно обґрунтовує посиланням на статті 174, 175, 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 509, 525, 526, 610, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

КП «Маріупольводоканал» у відзиві на позовну заяву позов не визнало, просило відмовити у задоволенні позовних вимог, в обґрунтування своєї правової позиції зазначило, що в наданих позивачем документах відсутні докази відправки товару, який був замовлений згідно Специфікації до договорів. Зокрема, за договором №1246 від 16.12.2021 має місце невідповідність сумарної вартості поставленого товару загальній ціні договору, відсутні докази поставки товару, який був замовлений згідно специфікації; за договором №1247 від 16.12.2021 було замовлено великий асортимент штучного товару, але відсутні докази, що відправлений товар є товаром, який замовлявся за специфікацією до договору.

Відповідач наголошує, що додані позивачем документи не можуть вважатися достатніми доказами, які підтверджують обставини реальності здійснення наведених господарчих операцій та факт отримання КП «Маріупольводоканал» товару. Позивач не довів надання Замовнику разом з товаром документів, передбачених пунктом 4.9 Договору.

Складені Позивачем в односторонньому порядку податкові накладні, які зареєстровані ним в Єдиному реєстрі податкових накладних, самі по собі, за відсутності підтвердження первинними документами, не є безумовним доказом реальності факту здійснення господарських операцій щодо постачання товару замовнику. Натомість, первинна документація відносно наведених у позові господарських операцій на підприємстві відповідача відсутня та за вказаними видатковими накладними вони не відображені в бухгалтерському обліку.

За таких обставин, відповідач зазначає, що фактичне постачання товару Замовнику не відбулося, а отже, не виникло обов`язку щодо здійснення відповідних розрахунків з позивачем, тому у зв`язку з відсутністю порушення прав останнього, позовні вимоги ТОВ «ЛАУНЧ УКРАЇНА» у спірних правовідносинах не підлягають задоволенню.

Виклад обставин справи, встановлених судом

16.12.2021 між ТОВ «ЛАУНЧ УКРАЇНА» (Постачальник) та КП «Маріупольводоканал» (Замовник) укладено договір поставки №1246 (ідентифікатор закупівлі UA-2021-11-17-003263-c) та договір поставки №1247 (ідентифікатор закупівлі UA-2021-11-12-001728-b), відповідно до пункту 1.1. яких Постачальник зобов`язується передати, а Замовник - прийняти та оплатити продукцію виробничо-технічного призначення (далі - Товар) на умовах, що передбачені даним договором.

Договори підписані уповноваженими представниками сторін, скріплені відтисками печаток цих суб`єктів господарювання.

У відкритому доступі у мережі Інтернет на сайті Рrozorro наявна інформація щодо проведення спрощеної процедури закупівлі за ідентифікатором UA-2021-11-17-003263-c (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-11-17-003263-c), ідентифікатором UA-2021-11-12-001728-b (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-11-12-001728-b).

У пункті 3.1. договору № 1246 визначено, що ціна Договору становить відповідно: 34 917,36 грн, у тому числі ПДВ 5819,56 грн, договору №1247 - 107 969,40 грн, у тому числі ПДВ 17 994,90 грн.

Додатковою угодою № 1 до договору № 1247 від 16.12.2021 у зв`язку з корегуванням найменування предмета закупівлі та детального опису технічної документації частини предмету закупівлі внесені зміни до пункту 3.1: «Ціна цього Договору становить - 107 095,32 грн».

З огляду на ідентичність в іншій частині змісту договорів суд вважає за потрібне навести зміст їх відповідних пунктів один раз.

За змістом пункту 10.2. договір набирає чинності з дати його укладення (підписання) сторонами та скріплення печатками і діє до 31.12.2022 року. Закінчення строку дії цього договору не звільняє Сторони виконання прийнятих на себе зобов`язань (в тому числі гарантійних) за цим договором.

Найменування, асортимент, кількість, комплексність та ціна товару наведені в Специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору (пункт 1.2).

Код ДК 021:2015(CPV): 44510000-8 Знаряддя. (п.1.3 договору).

Згідно пункту 4.4. договору термін поставки товару до 31.12.2022 року.

Сторонами у пункті 4.1 узгоджено, що поставка товару здійснюється згідно заявок у строк, що не перевищує 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання заявки Постачальником, на умовах DDP, згідно правил ІНКОТЕРМС 2010 за адресою Замовника: м. Маріуполь, вул. Набережна, 18, або в інший структурний підрозділ підприємства у межах м. Маріуполя. Заявка вважається отриманою в день її надіслання на електрону пошту Постачальника, також заявка може надсилатися засобами факсимільного зв`язку, поштою. При направленні заявки поштою (рекомендованим листом), датою отримання вважається дата особистого вручення, або третій робочий день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач листа. Визначальною є дата надсилання заявки на електронну пошту.

При цьому визначено, що заявка, оформлюється на фірмовому бланку Замовника та направляється Постачальнику за допомогою будь-яких з нижче наведених способів: за допомогою електронної пошти; за допомогою факсимільного зв`язку; за допомогою пошти. (п.4.2 договору).

У разі порушення Постачальником умови про термін поставки більш ніж на 5 (п`ять) робочих днів, Замовник має право відмовитися від приймання і оплати простроченого постачанням Товару без пояснення будь-яких причин і відшкодування Постачальнику будь-яких витрат (збитків) і розірвати договір в односторонньому порядку(п.4.16).

Дострокове відвантаження Товару заборонене. Право дострокового відвантаження Товару може бути надано Постачальнику за умови попередньої письмової згоди Замовника. У разі поставки Товару Постачальником без повідомлення Замовника, або в разі дострокової поставки Товару без письмової згоди Замовника, Замовник має право відмовитися від приймання і оплати поставленого Товару без пояснення будь-яких причин і відшкодування Постачальнику будь-яких витрат (збитків). Всі витрати, пов`язані з поверненням даного Товару, в тому числі всі транспортні витрати і витрати на зберігання, оплачуються Постачальником(п.4.15).

Постачальник у відповідності до п.4.9 договору зобов`язаний надати Замовнику до початку приймання товару, без додаткової оплати наступні документи: а) рахунок на оплату товару; б) транспортні та супровідні документи (в тому числі товарно-транспортну накладну та видаткову накладну на поставлені товари при постачанні автомобільним транспортом; залізничну накладну при постачанні залізницею); в) видаткова накладна; г) сертифікат повної відповідності ДСТУ; г) паспорт якості виробника; д) паспорт товару; е) сертифікат санітарно-гігієнічного висновку та сертифікат радіологічної безпеки (в передбачених специфікацією та законодавством випадках): є) інструкції (правила) щодо зберігання, обслуговування, ремонту і експлуатації (застосування) товару.

Замовник має право відмовитися від приймання поставлених товарів до надання документів, зазначених в п.4.9. цього договору(п. 4.13 договору).

Замовник має право згідно п.5.3.2 договору повернути рахунок Постачальнику без здійснення оплати в разі неналежного оформлення документів, зазначених у п.4.9. цього Договору (відсутність печатки, підписів тощо).

У разі поставки товарів, шо не відповідають умовам договору (за якістю, номенклатурою, упаковкою) або супровідним документам, а також товарів, пошкоджених внаслідок невідповідної упаковки і / або маркування, порушень правил транспортування (при доставці транспортними засобами Постачальника або перевізника за договором Постачальником), товари приймаються Замовником на зберігання(п.4.14 договору).

Згідно п.6.7 договору у разі настання події передбаченої п. 4.14. цього договору, товар вважається поставленим з порушенням комплектності і не прийнятим Замовником. Замовник направляє лист на адресу Постачальника про взяття Товару Постачальника на зберігання. При цьому Постачальник сплачує Замовнику неустойку в розмірі 0.1% від ціни договору, за кожен день зберігання Замовником товару Постачальника.

Замовник зобов`язаний своєчасно повертати оформлені належним чином оформлені видаткові накладні (п.5.3.4).

У відповідності до п.3.5 договору розрахунки між Сторонами здійснюються у Національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, зазначений у реквізитах цього Договору, згідно рахунку на оплату та видаткової накладної Постачальника.

Пунктом 3.6 договору передбачено, що розрахунки проводяться з відстрочкою платежу 45 (сорок п`ять) робочих днів після поставки товару в склад Замовника з дати підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної та за умови отримання Замовником документів, зазначених в п. 4.9 цього договору. Зобов`язання Замовника з оплати вважається виконаним з моменту списання грошових коштів з розрахункового рахунку Замовника (п.3.7 договору).

Як визначено в п.п. 4.10.- 4.11 договору Постачальник, якщо він є платником ПДВ або протягом дії Договору отримає статус платника ПДВ, зобов`язаний зареєструвати податкові накладні та (або) розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на всю суму виниклих у Постачальника податкових зобов`язань в строки встановлені Податковим кодексом України. Постачальник зобов`язаний при оформленні первинних документів, пов`язаних з виконанням цього Договору, в податковій накладній відображати код товару згідно з УКТ ЗЕД стосовно кожної позиції Товару.

Сторонами у справі у якості додатку №1 підписано Специфікацію до Договору № 1246,в якій визначено визначено найменування та кількість товару: 1) Пневмогайковерт 2449Нм, 1 штука, вартість 17 220,70 грн; 2) Набір інструментів (14 од.) ТОРТІЛ.OCAD1402$, 1 штука, вартість 11 346,30 грн 3) Головка торцева ударна довга 38 мм ТОРТІЛ КАБЕ3238, 1 штука, вартість 530,80 грн. Всього вартість товару за Специфікацією 34917,36 грн з ПДВ.

Аналогічною Специфікацією до Договору № 1247 у редакції додаткової угоди №1 визначено найменування та кількість товару - інструмент (53 найменування) на загальну суму 107 095,32грн з ПДВ.

16.01.2022 КП «Маріупольводоканал» за №21 надіслало ТОВ «ЛАУНЧ УКРАЇНА» письмову заявку на поставку товарів/робіт/послуг за укладеним договором №1246, у змісті якої просило здійснити постачання матеріалів згідно Додатку №1 впродовж 5 календарних/робочих днів (згідно умов поставки договору), починаючи з 10.01.2022 р., на суму 34 917,36 грн з ПДВ, на адресу Замовника: м. Маріуполь, вул. Набережна,18.

17.01.2022 КП «Маріупольводоканал» за №22 надіслало ТОВ «ЛАУНЧ УКРАЇНА» письмову заявку на поставку товарів/робіт/послуг за укладеним договором №1247, у змісті якої просило здійснити постачання матеріалів згідно Додатку №1 впродовж 5 календарних/робочих днів (згідно умов поставки договору), починаючи з 10.01.2022 р., на суму 96 360,96 грн з ПДВ, на адресу Замовника: м. Маріуполь, вул. Набережна,18.

У Додатку №1 до кожної заявки конкретизовані предмети закупівлі, які належить поставити Постачальником Замовнику на підставі означених заявок.

ТОВ «ЛАУНЧ УКРАЇНА» за договорами поставки №1246 та №1247 від 16.12.2021 виставило рахунки: № ЛУА17010153 від 17.01. 2022 наступних Товарів: Пневмогайковерт і Головка торцева ударна вартістю 17 220,70 грн і 530,80 грн (сукупно 21301,80грн) та №ЛАУ18019241 від 18.01.2022 року - 33 найменування інструментів на загальну суму 49 863,24грн з ПДВ.

Позивачем на поставку вказаних товарів складені видаткові накладні: № ВЛА-0019013 від 19.01.2022 і № ВЛА-1801129 від 18.01. 2022. Накладні містять підпис уповноважено особи та відтиск печатки виключно з боку позивача.

Перелік товарів є ідентичним переліку товарів за вказаними рахунками.

Накладні та рахунки містять посилання на відповідні договіри як підставу для здійснення поставки.

Позивачем надано суду експрес-накладну №20400270537063 ТОВ «Нова Пошта», зі змісту якої встановлено: «Відправник ТОВ «ЛАУНЧ УКРАЇНА», Одержувач КП «Маріупольводоканал», адреса: м.Маріуполь, вул. Набережна, 18, кв. 0. Інформація про відправлення: кількість місць 7, фактична вага 138 кг, об`ємна вага 68 кг, оголошена вартість 69246грн».

У листі №01083 від 22.02.2023 ТОВ «Нова Пошта» зазначено, що за даними інформаційної системи Компанії по експрес-накладній №20400270537063 20.01.2022 року о 10:45 год зазначений в ній вантаж було доставлено та одержано отримувачем в повному обсязі без будь-яких зауважень щодо кількості чи якості відправлення. Вантаж видано особі за накладною, яка у встановленому порядку підтвердила свою особу. Вантаж видано по паспорту громадянина України.

ТОВ «ЛАУНЧ УКРАЇНА» складено податкові накладні: №1649 від 18.01.2022 (зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 11.02.2022 року за №9025737732) та №1667 від 19.01.2022 (зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 11.02.2022 року за №9025752882), одержувач товару - КП «Маріупольводоканал».

У вказаних податкових накладних опис товарів, поставка яких була предметом господарських операцій, що оподатковуються, відповідає товарам, що зазначені у видаткових накладних та рахунках.

Ухвалою від 24.04.2023 Господарський суд Донецької області витребував у Головного управління Державної податкової служби України у Вінницькій області, на яке відповідно до наказу Державної податкової служби України від 28.03.2022 №173 «Про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС» на період дії правового режиму воєнного стану покладено виконання обов`язків Головного управління ДПС у Донецькій області:

- інформацію про включення КП «Маріупольводоканал» до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сформованих за податковими накладними №1649 від 18.01.2022, зареєстровано в ЄРПН 11.02.2022 за №9025737732 та №1667 від 19.01.2022, зареєстровано в ЄРПН 11.02.2022 за №9025752882;

- копію податкової декларації з податку на додану - вартість з Додатком 1, у якій відображено суми податкового кредиту з податку на додану вартість, сформованих за податковими накладними №1649 від 18.01.2022, зареєстровано в ЄРПН 11.02.2022 за №9025737732 та №1667 від 19.01.2022, зареєстровано в ЄРПН 11.02.2022 за №9025752882.

У листі №6420/5/02-32-04-03-18 від 02.05.2023 Головне управління ДПС у Вінницькій області на виконання ухвали щодо надання інформації про включення КП "Маріупольводоканал" (код ЄДРПОУ 03361508) до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сформованих за податковими накладними №1649 від 18.01.2022, зареєстрованої в ЄРПН 11.02.2022 за № 9025737732 та № 1667 від 19.01.2022, зареєстрованої в ЄРПН 11.02.2022 за № 9025752882 не може бути реалізовано, оскільки в базах даних Інформаційних систем ДПС України інформація щодо формування податкового кредиту в Таблиці 2.1 Розділу II Додатку 1 заповнюється розрізі контрагентів по періоду складання податкових накладних, а не в розрізі податкових накладних.

Відповідно до Інформаційних систем ДПС, КП "Маріупольводоканал" (код ЄДРПОУ 03361508) в Додатку 1 до податкових декларацій з ПДВ за звітні (податкові) періоди січень - лютий 2022 року не задекларовано операції з придбання у постачальника ТОВ "Лаунч Україна" з індивідуальним податковим номером 398035720310 за період січень 2022 року.

Додатково повідомлено, що станом на 01.05.2023 відповідно до Інформаційних систем ДПС КП "Маріупольводоканал" (код ЄДРПОУ 03361508) податкову звітність з податку на додану вартість за звітні (податкові) періоди березень - грудень 2022 року, січень - березень 2023 року не подано.

29.07.2022 за №2907/1 та 20.02.2023 за №2002/1 ТОВ «ЛАУНЧ УКРАЇНА» направило електронною поштою КП "Маріупольводоканал" претензії про сплату вартості поставленого товару згідно договорів поставки №№ 1246, 1247 від 16.12.2021 в загальній сумі 71 165,04 грн.

У відповіді на претензію за №11 від 23.02.2023 КП «Маріупольводоканал» із заявленими вимогами не погодився, пославшись на відсутність первинної документації на підтвердження цих господарських операцій. Також вказує, що відсутні докази того, що поставлений товар є товаром, який замовлявся згідно Специфікаціям до договорів. Відповідач наголошує, що вказані господарські операції не відображені в бухгалтерському обліку підприємства.

Внаслідок наведеного позивач звернувся до суду за захистом порушеного права з позовом про стягнення заборгованості в сумі 71 165,04 грн та відшкодування судових витрат.

Правова оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду

Перевіривши доводи, викладені у позовній заяві, поданих запереченнях і поясненнях сторін, дослідивши надані в порядку статті 74 ГПК України письмові докази в їх сукупності та взаємозв`язку, господарський суд, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам у справі, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, зважаючи на таке.

За своєю правовою природою судове рішення є засобом захисту прав або інтересів фізичних та юридичних осіб.

Приписами статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Реалізуючи встановлене статтею 55 Конституції України та статтею 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи законний інтерес. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

У абзаці 2 частини першої статті 175 ГК України визначено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків у відповідності до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 202 Цивільного кодексу України).

Згідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Частинами першою, третьою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (частина перша стаття 173 ГК України).

За змістом частини першої статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина перша статті 180 ГК України визначає, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд визнає, що укладені між сторонами Договори №1246 та №1247 від 16.12.2021 за своїм змістом та правовою природою є договорами поставки.

Укладення між позивачем та відповідачем даних договорів поставки не заперечується сторонами.

Аналізуючи спірні правовідносини, що склалися між сторонами щодо наявності чи відсутності заборгованості за договорами поставки, надаючи юридичну кваліфікацію встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами першою, другою статті 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Юридичний аналіз зазначених правових положень дозволяє зробити висновок про те, що договір поставки має двосторонній характер, тобто певні обов`язки покладаються як на одну, так і на іншу сторону. У такому зобов`язанні кожна із сторін одночасно є кредитором і боржником. З точки зору виконання такі зобов`язання є зустрічними, оскільки виконання свого обов`язку однією із сторін обумовлюється виконанням другою стороною свого обов`язку. Виконання зустрічних зобов`язань передбачає виконання кожною із сторін свого обов`язку у порядку, встановленому в даному випадку договором поставки.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга статті 712 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 665 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Господарський суд зауважує, що причиною виникнення спору між сторонами у цій справі є питання наявності або відсутності факту здійснення господарських операцій.

Згідно ч. 1 ст. 173 ГПК України у одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Суд вважає за доцільне розглядати позовні вимоги в межах однієї справи, оскільки вони об`єднані поданими доказами, договори, на захист майнових прав щодо порушення яких заявлені позовні вимоги є фактично тотожними, позовні вимоги за кожним з них ґрунтуються на одних й тих самих фактичних обставинах, тому їх сумісний розгляд є доцільним, та свідчить про правомірне застосування позивачем комплексних заходів судового захисту.

За змістом принципу диспозитивності господарського судочинства, визначеного у статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17).

Враховуючи закріплені Господарським процесуальним кодексом України принципи рівності, змагальності та обов`язковості встановлення судами обставин, що входять до предмета доказування, у відповідності до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 73 ГПК України).

Частинами першою, другою статті 334 Цивільного кодексу України унормовано, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

Приписами статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві ( ст.664 ЦК України).

Сторонами у п.4.1 договорів узгоджено, що поставка товару здійснюється на умовах DDP, згідно правил ІНКОТЕРМС 2010 за адресою Замовника: м. Маріуполь, вул. Набережна, 18, або в інший структурний підрозділ підприємства у межах м. Маріуполя.

Правила Інкотермс 2010 - це умови поставки в договорі, що визначають перехід ризиків втрати чи пошкодження товару, а також витрат сторін контракту, пов`язаних із поставкою товару. Правила Інкотермс не регулюють перехід права власності на товар.

Так, у правилах Інкотермс 2010 термін DDP (Delivered Duty Paid / поставка з оплатою мита) передбачає максимальний обсяг обов`язків продавця. Зокрема, застосування такого порядку означає, що продавець повинен організувати перевезення товару та несе всі витрати та ризики, пов`язані з доставкою товару до місця призначення.

Умовами договорів поставки (пункт 4.1.) визначено, що поставка товару здійснюється згідно заявок Замовника у строк, що не перевищує 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання заявки Постачальником.

Такі письмові заявки КП «Маріупольводоканал» від 16 та 17 січня 2022 року отримані ТОВ «ЛАУНЧ УКРАЇНА», їх копії додані до позовної заяви. Зі змісту заявок вбачається, що Замовник просить здійснити постачання знаряддя та інструментів згідно Додатку №1 на адресу: м. Маріуполь, вул. Набережна,18.

Аналізуючи зміст наведених договірних положень, суд акцентує, що сторонами цих правочинів не було встановлено імперативних вимог щодо способу поставки товару, не конкретизовано момент виконання Постачальником обов`язку передати товар Замовнику, а також не встановлений обов`язок Продавця доставити товар за місцезнаходженням Замовника.

Відтак, умовами договорів не виключалась поставка товару Замовнику шляхом організації перевезення вантажу ТОВ «Нова Пошта», у відділенні якого Покупець отримує доступ до вантажу та він видається у його розпорядження.

Позивач на підтвердження передачі товару перевізнику надав суду експрес-накладну №20400270537063 ТОВ «Нова Пошта», зі змісту якої встановлено: «Відправник ТОВ «ЛАУНЧ УКРАЇНА», Одержувач КП «Маріупольводоканал», адреса: м. Маріуполь, вул. Набережна, 18, кв. 0. Інформація про відправлення: кількість місць 7, фактична вага 138 кг, об`ємна вага 68 кг, оголошена вартість 69246грн», що відповідає положенням пункту 3.3. Публічного договору про надання послуг з організації перевезень, відправлень.

Наявність експрес-накладної свідчить про укладення сторонами договору про перевезення вантажу автомобільним транспортом у спрощеній формі та підтверджує прийняття перевізником вантажу до перевезення.

ТОВ «Нова Пошта» у листі №01083 від 22.02.2023 підтверджено, що за даними інформаційної системи Компанії по експрес-накладній №20400270537063 20 січня 2022 року о 10:45 год зазначений в ній вантаж було доставлено та одержано отримувачем в повному обсязі без будь-яких зауважень щодо кількості чи якості відправлення. Вантаж видано особі за накладною, яка у встановленому порядку підтвердила свою особу. Вантаж видано по паспорту громадянина України.

Пунктом 12 «Умов надання послуг» ТОВ «Нова Пошта» передбачені умови одержання відправлення у відділенні. Для отримання відправлення з оголошеною вартістю 30000 (тридцять тисяч) гривень і більше, Одержувач повинен надати будь-який документ відповідно до такого переліку: - документ, що посвідчує особу, відповідно до переліку, зазначеного в пунктах 12.2.1 - 12.2.11 (зокрема, паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, паспорт громадянина України у вигляді електронної версії з мобільного додатку «ДІЯ»). Одержувач в особі представника юридичної особи надає представнику ТОВ «Нова Пошта» картку ідентифікації бізнес клієнта (номер телефону та ПІП Одержувача в експрес-накладній повинні збігатися з даними картки ідентифікації) або документ і оригінал довіреності, що містить обов`язкові реквізити відповідно до вимог ТОВ «Нова Пошта».

У суду відсутні підстави ставити під сумнів добросовісність дій представника ТОВ «Нова Пошта» при видачі даного відправлення щодо проведення ідентифікації особи та її повноважень на отримання вказаного в експрес-накладній товару. Відповідачем не представлено доказів оспорювання дій ТОВ «Нова Пошта» по видачі цього вантажу шляхом направлення відповідних претензій з цього приводу.

Відповідачем у відзиві не зазначено, що відправлення було отримано від його імені особою, яка не мала повноважень на це, та не наведено, які дії здійснені ним після отримання інформації про цей факт, зокрема, службове розслідування, звернення з цього приводу до позивача, ТОВ «Нова Пошта», правоохоронних органів тощо.

Згідно зі статтею 689 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Господарський суд зауважує, що відповідачем не спростовано будь-якими належними і допустимими доказами отримання 20.01.2022 уповноваженою особою КП «Маріупольводоканал» у відділенні ТОВ «Нова Пошта» за експрес-накладною №20400270537063 товару, надісланого ТОВ «ЛАУНЧ УКРАЇНА».

У відзиві відповідачем ніяких застережень з приводу факту наявності прийнятого відправлення у ТОВ «Нова Пошта» не наведено. Також відсутня інформація щодо укладання між сторонами будь-яких інших договорів, на виконання яких могло б бути здійснене та прийняте відправлення.

Відповідач вказує, що на підтвердження факту поставки товару позивачем не надано належним чином оформлену товарно-транспортну накладну, що свідчить про недоведеність факту поставки.

Одночасно, п.4.9 договорів передбачає в якості обов`язкових документів, що надаються Замовнику транспортні та супровідні документи, в тому числі, товарно-транспортну накладну та видаткову накладну на поставлені товари при постачанні автомобільним транспортом; залізничну накладну при постачанні залізницею.

У даному випадку окремий договір з перевізником автомобільним транспортом Постачальником не укладався, мало місце відправлення товару за допомогою ТОВ «Нова Пошта» й на підтвердження факту перевезення складалась відповідна експрес-накладна №20400270537063, що відповідає правилам роботи цього перевізника.

Щодо відсутності акту на підтвердження прийняття товару, який повинен бути складений у порядку передбаченому Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю П-6, застосування якої узгоджено сторонами у п. 4.5 договорів, суд вказує наступне.

Пункти 4,5 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю П-6,що затверджена постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 N П-6 передбачають, що при прийманні вантажу від органів транспорту підприємство-одержувач відповідно до діючих на транспорті правил перевезень вантажів зобов`язане перевірити, чи забезпечено збереження вантажу при перевезенні, зокрема:

а) перевірити в належних випадках наявність на транспортних засобах (вагоні, цистерні, баржі, трюмі судна, автофургоні тощо) або на контейнерах пломб відправника або пункту відправлення (станції, пристані, порту), справність пломб, відбитки на них, стан вагона, інших транспортних засобів або контейнера, наявність захисного маркування вантажу, а також справність тари;

б) перевірити відповідність найменування вантажу і транспортного маркування на ньому даним, зазначеним у транспортному документі, і вимагати від органів транспорту видачі вантажу за кількістю місць або вагою у всіх випадках, коли такий обов`язок покладений на них правилами, що діють на транспорті, та іншими нормативними актами .

У разі видачі вантажу без перевірки кількості місць або ваги одержувач у порядку, встановленому правилами оформлення видачі вантажів, зобов`язаний вимагати від органів транспорту, щоб на транспортному документі була зроблена відповідна відмітка.

У всіх випадках, коли при прийманні вантажу від органів транспорту встановлюються пошкодження або псування вантажу, невідповідність найменування і ваги вантажу або кількості місць даних, зазначених у транспортному документі, а також у всіх інших випадках, коли це передбачено правилами, що діють на транспорті, одержувач зобов`язаний вимагати від органу транспорту складання комерційного акту (відмітки на товарно-транспортній накладній або складання акту - при доставці вантажу автомобільним транспортом).

При неправильній відмові органу транспорту від складання комерційного акта одержувач зобов`язаний відповідно до діючих на транспорті правил оскаржити цю відмову і здійснити прийняття продукції в порядку, передбаченому цією Інструкцією.

Тобто, за вимогами вказаної Інструкції комерційний акт повинен складатись за ініціативою отримувача вантажу, у даному випадку відповідача, у разі коли при прийманні вантажу від органів транспорту встановлені невідповідності найменування і ваги вантажу даним зазначеним у транспортному документі або має місце пошкодження або псування вантажу при перевезенні.

Відсутність такого комерційного акту або доказів оскарження неправомірної відмови перевізника у його складанні опосередковано підтверджує факт його отримання одержувачем вантажу без встановлення вказаних невідповідностей.

Факт відмови КП «Маріупольводоканал» від отримання поставленого товару під час отримання від ТОВ «Нова Пошта» або у подальшому матеріалами справи не підтверджено. Також відсутні докази приймання товару Замовником на зберігання внаслідок його невідповідності умовам договору або супровідним документам з письмовим повідомленням Постачальника про цей факт згідно умов п.п. 4.14, 6.7 договорів.

Позиція відповідача у справі базується виключно на ствердженні, що додані до позовної заяви документи, не можуть вважатися достатніми доказами, які підтверджують факт отримання товару та проведення господарської операції.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" від 16.07.1999 N 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.(ч.2 ст.9 вказаного Закону).

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 29.01.2020 у справі № 916/922/19 висловив правовий висновок про те, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справи належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (як-то: обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця).

ТОВ «ЛАУНЧ УКРАЇНА» на підставі наданих відповідачем заявок виставлено рахунки на оплату № ЛУА17010153 від 17.01.2022, № ЛАУ18019241 від 18.01.2022 та складено видаткові накладні № ВЛА-0019013 від 19.01.2022 на підставі договору №1246 та № ВЛА-1801129 від 18.01.2022 на підставі договору №1247 відповідно.

Господарський суд звертає увагу на те, що за наслідками порівняння найменування товару, що вказаний у видаткових накладних, він відповідає Специфікаціям до договорів та переліку, що викладений у Додатку 1 до заявок КП «Маріупольводоканал». Одночасно обсяг товару, що зазначений у накладних, є меншим обсягу, що зазначений у заявках.

В цьому сенсі, вбачаючи вказані відповідності та виходячи з того, що обсяг товару є меншим аніж вказано в заявках, однак їм відповідає за найменуванням, суд не приймає до уваги заперечення відповідача що відсутність повної тотожності обсягу товару, що вказаний в накладних, переліку, що визначений заявками та Специфікаціями, свідчить про те, що відсутні докази відправки товару, який був замовлений саме згідно Специфікації до договорів. Відповідач не навів конкретного переліку товарів, які вказані в накладних, та не зазначені у Специфікаціях до договорів та заявках.

Видаткові накладні № ВЛА-0019013 від 19.01.2022 та № ВЛА-1801129 від 18.01.2022, копії яких містяться в матеріалах справи, не містять підпису уповноваженої особи Замовника.

ТОВ «ЛАУНЧ УКРАЇНА» стверджує, що Замовнику разом з направленим вантажем направлені оригінали рахунків та зазначені видаткові накладні у 2-х примірниках підписані керівником позивачем і скріплені відтиском печатки підприємства, а також інші документи, що передбачені умовами п.4.9 договорів.

Між тим, після отримання товару КП «Маріупольводоканал» примірники видаткових накладних з підписом керівника цього підприємства та скріплені відтиском печатки відповідача позивачу не повернуло, чим порушило пункт 5.4.2. договорів, за якими Замовник взяв на себе обов`язок своєчасно повертати належним чином оформлені видаткові накладні.

Доказів протилежного суду не надано.

Доводи відповідача щодо недоведеності факту здійснення господарських операцій у зв`язку з неотриманням від позивача документів, передбачених в пунктах 4.9. договорів, суд відхиляє. У такому випадку у відповідності до пункту 4.13. договорів відповідач мав право відмовитися від приймання поставленого товару до надання цих документів або повернути рахунок Постачальнику без здійснення оплати в разі неналежного оформлення зазначених документів (пункт 5.3.2. договорів).

Відповідач у відзиві стверджує, що спірні господарські операції не зареєстровані ним у бухгалтерському обліку підприємства.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Керівник підприємства зобов`язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів (частина третя, шоста статті 8 Закону).

З огляду на викладене, господарський суд наголошує, що питання щодо прийняття Замовником на облік отриманих від Постачальника за договорами матеріальних цінностей, дотримання правил відображення результатів господарських операцій у бухгалтерському обліку та податковій звітності перебуває за межами контролю позивача та відноситься до компетенції керівника і посадових осіб комунального підприємства.

Згідно ч.3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.

За приписами абзацу 1 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Аналогічне положення зафіксовано в пункті 4.10. договорів: «Постачальник, якщо він є платником ПДВ або протягом дії Договору отримає статус платника ПДВ, зобов`язаний зареєструвати податкові накладені та (або) розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладених на всю суму виниклих у Постачальника податкових накладних зобов`язань в строки встановлені Податковим кодексом України».

На виконання умов договорів Постачальником складено податкові накладні: №1649 від 18.01.2022 (зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 11.02.2022 року за №9025737732) та №1667 від 19.01.2022 (зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 11.02.2022 року за №9025752882), одержувач товару - КП «Маріупольводоканал».

Приписами абзацу 2 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Абзац 3 статті 198.6 Податкового кодексу України передбачає, що податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

На період дії правового режиму воєнного стану виконання повноважень, передбачених Положенням про Головне управління ДПС у Донецькій області, покладено на Головне управління ДПС у Вінницькій області (наказ від 28.03.2022 №173 «Про забезпечення безперебійної роботи територіальних органів ДПС»).

За інформацією Головного управління ДПС у Вінницькій області Державної податкової служби України від 02.05.2023 № 6420/02-32-04-03-18 відповідно до Інформаційних систем ДПС Комунальне підприємство «Маріупольводоканал» за звітні (податкові) періоди січня - лютого 2022 року не задекларовано операції з придбання у постачальника ТОВ» Лаунч Україна» з індивідуальним податковим номером 398035720310.

Станом на 01.05.2023 КП «Маріупольводоканал» звітність з податку на додану вартість за звітні (податкові) періоди березень-грудень 2022 року, січень - березень 2023 року не подано.

Таким чином, встановлено, що на час розгляду справи господарські операції зі спірної поставки товару на підставі видаткових накладних №1649 від 18.01.2022 та №1667 від 19.01.2022 в податковій звітності відповідача не відображені.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування (Абзац 3 статті 198.6 Податкового кодексу України).

Виходячи з викладеного, оскільки відповідач не включив у січні 2022 до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі податкових накладних №1649 від 18.01.2022, №1667 від 19.01.2022, він мав право здійснити ці дії в строк 365 календарних днів з дати складення кожної податкової накладної. Отже, відсутність у січні 2022 включення податкових накладних до податкового кредиту підприємства не виключало можливість такої реєстрації у подальшому. Однак за період березень-грудень 2022 року, січень - березень 2023 року звітність з податку на додану вартість відповідачем не подавалось, відповідно інформація з цього приводу відсутня.

У частині третій статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи, оскільки сторони у процесі зобов`язані в процесуальній формі довести свою правоту, за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Господарський суд наголошує, що відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Наведеною нормою Закону на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Одночасно статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надавши оцінку встановленим обставинам та враховуючи положення наведених нормативно-правових актів, суд визнає, що позивачем в повному обсязі здійснені передбачені положеннями закону та умовами договорів №1246 та №1247 від 16.12.2021 юридично значимі для даних господарських операцій дії: здійснено відправлення товару за заявками відповідача через ТОВ «Нова Пошта» по експрес-накладній на адресу КП «Маріупольводоканал», отримані відомості про його отримання Замовником, оформлені первинні документи: виставлені рахунки на оплату, складені видаткові накладні, а також податкові накладні, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проаналізувавши обставини справи, зважаючи на специфіку спірних господарських операцій, оформлення їх позивачем належним чином складеними первинними документами, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням долучені сторонами докази в їх сукупності та взаємозв`язку, господарський суд, враховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства та визначені процесуальним законом стандарти доказування, дійшов висновку про те, що вони переконливо свідчать про факт реального (фактичного) здійснення спірних господарських операцій щодо постачання товару за договорами.

Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина друга статті 193 Господарського кодексу України).

Нормами статті 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (частина друга статті 692 Цивільного кодексу України).

Згідно пунктам 5.4.1. договорів Замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість товару відповідно до умов договору. При цьому за умовами договорів Постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати оплату за поставлений якісний товар (пункти 5.1.1).

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Дотримання вимоги щодо строку (терміну) має важливе значення для належного виконання зобов`язання. Оскільки правовим наслідком невиконання зобов`язання у визначений строк (термін) може бути прострочення як кредитора, так і боржника.

Відповідно з частиною першою статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Розрахунки за поставлений товар у відповідності до пунктів 3.6. договорів проводяться з відстрочкою платежу 45 (сорок п`ять) робочих днів після поставки Товару на склад Замовника з дати підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної та за умови отримання Замовником документів, зазначених в пункті 4.9. цього Договору.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 Цивільного кодексу України).

Надавши оцінку встановленим обставинам, враховуючи положення наведених правових норм та умов договорів, суд визнає, що строк оплати за видатковими накладними № ВЛА-1801129 від 18.01.2022 року і № ВЛА-0019013 від 19.01.2022 року є таким, що настав 24.03.2022.

Під час розгляду справи відповідачем не було надано доказів на підтвердження оплати.

Відтак, зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач свої зобов`язання за договорами №1246 та №1247 від 16.12.2021 в частині повної і своєчасної оплати вартості поставленого товару не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у загальному розмірі 71 165,04 грн.

Тим самим, у розумінні частини першої статті 612 Цивільного кодексу України КП «Маріупольводоканал» є боржником, який прострочив виконання договірного зобов`язання.

З огляду на встановлені у справі обставини, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням долучені сторонами докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими, тому наявні правові підстави для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАУНЧ УКРАЇНА» про стягнення з Комунального підприємства «Маріупольводоканал» основної заборгованості за поставлений товар у сумі 71 165,04 грн.

Розподіл судових витрат

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов?язаних з розглядом справи.

Судовий збір, відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги суд задовольняє повністю, на відповідача покладається судовий збір в сумі 2684,00грн.

Керуючись статтями 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАУНЧ УКРАЇНА» до відповідача Комунального підприємства «Маріупольводоканал» про стягнення заборгованості в сумі 71 165,04 грн задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Маріупольводоканал» (адреса місцезнаходження: 87555, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Соборна, буд.7, ідентифікаційний код 03361508) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАУНЧ УКРАЇНА» (адреса місцезнаходження: 61058, м. Харків, вул. Клочківська, 99-А, ідентифікаційний код 39803574 ) заборгованість у розмірі 71 165,04 грн, судовий збір у розмірі 2684,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 31.01.2024.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.М. Устимова