Ухвала
від 25.01.2024 по справі 908/504/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 14/6/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

25.01.2024 Справа № 908/504/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Сушко Л.М., за участю секретаря судового засідання Даниленко В.С., розглянувши матеріали справи №908/504/23

Кредитори 1. Товариство з обмеженою відповідальністю Альянс Еволюшн, 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 38

2. Товариство з обмеженою відповідальністю Полюс Трейд, 67801, смт. Овідіополь Одеської області, вул. Євгена Колісниченка (Дзержинського), 9

3. Товариство з обмеженою відповідальністю КНП-Плюс, 22400, м. Вінниця, вул. Привокзальна, 3-Б

4. Товариство з обмеженою відповідальністю Ортіс-Юг, 73000, м.Херсон, вул. Університетська (40 років Жовтня), 138

5. Головне управління ДПС у Запорізькій області, 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166

6. Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», 1001, м.Київ, вул.М.Грушевського, буд. 1Д,

Боржник Товариство з обмеженою відповідальністю Барсервіс, 69114, м. Запоріжжя, вул. Героїв 93-ї бригади, 10А, код ЄДРПОУ 39608228

Розпорядник майна Забродін Олексій Михайлович, 69019, м. Запоріжжя, а/с 76

За участю представників сторін :

від боржника Маміч Я.С.

від АТ КБ «ПриватБанк» - не з`явився

розпорядник майна не з`явився

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.03.2023 відкрито провадження у справі №908/504/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Барсервіс, 69114, м. Запоріжжя, вул. Героїв 93-ї бригади, 10А, код ЄДРПОУ 39608228. Визнані грошові вимоги кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс Еволюшн, 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 38 до боржника на суму 87 140,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 1 284102,26 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Забродіна Олексія Михайловича. Зобов`язано розпорядника майна у строк до 27.04.2023 надати господарському суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів, письмовий звіт про надіслання всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами в порядку ч. 5 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, скласти реєстр вимог кредиторів та подати господарському суду реєстр вимог кредиторів до 27.04.2023. Попереднє засідання суду призначено на 27.04.2023. о/об 11-00.

07.03.2023 за №70187 у встановленому законодавством порядку оприлюднено повідомлення про відкриття справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Барсервіс, 69114, м. Запоріжжя, вул. Героїв 93-ї бригади, 10А, код ЄДРПОУ 39608228.

До господарського суду в порядку ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства надійшли наступні заяви з грошовими вимогами до боржника:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю КНП-Плюс на суму 2 176 788,38 грн.

2. Товариства з обмеженою відповідальністю Полюс Трейд на суму 1 835 800,00 грн.

3. Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс Еволюшн на суму 63468408,51 грн.

4. Акціонерного товариства Комерційного Банку ПриватБанк на суму 242893 250,39 грн.

5. Товариства з обмеженою відповідальністю Ортіс-Юг на суму 2 875 093,69 грн.

6. Головного управління ДПС у Запорізькій області на суму 51 825,78 грн.

Ухвалою суду від 27.04.2023. визнані грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Полюс Трейд, 67801, смт. Овідіополь Одеської області, вул. Євгена Колісниченка (Дзержинського), 9 на суму 5 368,00 грн. 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 1 835 800,00 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів; визнані грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю КНП-Плюс, 22400, м. Вінниця, вул. Привокзальна, 3-Б на суму 5368,00 грн. 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 2 176 788,38 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів; визнані грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс Еволюшн, 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 38 на суму 5368,00 грн. 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 63 468 408,51 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів; визнані грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Ортіс-Юг, 73000, вул. Університетська (40 років Жовтня), 138 на суму 5 368,00 грн. 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 2875 093,69 грн. - 4 черга задоволення вимог кредиторів. Відкладено попереднє засідання суду на 09.05.2023. о/об 11-40. Зобов`язано розпорядника майна надати відомості про результати розгляду грошових вимог Акціонерного товариства Комерційного Банку ПриватБанк на суму 242 893 250,39 грн, відомості про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника (витяги з Державних реєстрів обтяжень рухомого та нерухомого майна), інформація про заборгованість по заробітній платі перед працівниками підприємства-боржника.

03.05.2023 від розпорядника майна надійшов звіт про свою діяльність.

08.05.2023 від розпорядника майна надійшли відомості про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника (витяги з Державних реєстрів обтяжень рухомого та нерухомого майна), інформація про заборгованість по заробітній платі перед працівниками підприємства-боржника.

09.05.2023 від арбітражного керуючого ОСОБА_1 надійшло повідомлення про результати розгляду грошових вимог Акціонерного товариства Комерційного Банку ПриватБанк відповідно до якого, вони розпорядником майна визнаються частково у сумі 147 942 910,30 грн.

Ухвалою суду від 09.05.2023 відкладено попереднє засідання суду на 18.05.2023 о/об 11-30, Акціонерному товариству КБ ПриватБанк запропоновано надати відзив на повідомлення розпорядника майна про результати розгляду їх грошових вимог.

18.05.2023 до Господарського суду Запорізької області від Акціонерного товариства Комерційного Банку ПриватБанк надійшли додаткові пояснення у справі, у яких заявник просить суд визнати заявлені Акціонерним товариством Комерційним Банком ПриватБанк грошові вимоги у повному обсязі.

22.05.2023 до господарського суду в порядку ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства надійшла заява Головного управління ДПС у Запорізькій області з грошовими вимогами до боржника на суму 51 825,78 грн.

Ухвалою суду від 18.05.2023, у зв`язку з необхідністю витребування додаткових доказів розгляд попереднього засідання у справі №908/504/23 відкладено на 01.06.2023. Розпоряднику майна, боржнику запропоновано надати заперечення (за наявності) на додаткові пояснення Акціонерного товариства Комерційного Банку ПриватБанк.

30.05.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю Барсервіс надійшов відзив на додаткові пояснення Акціонерного товариства Комерційного Банку ПриватБанк.

Ухвалою суду від 01.06.2023 визнані грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області, 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166 до боржника на суму 51 825,78 грн. - 2 черга задоволення вимог кредиторів (без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів). Відкладено попереднє засідання суду на 18.07.2023 о/об 11-40. Зобов`язано боржника надати докази лізингових платежів в рахунок сплати вартості об`єкту лізингу на суму 2 268 410,64 грн. (за договором від 01.07.2016.) та на суму 11 760 130,71 грн. (за договором від 15.08.2016). Акціонерному товариству КБ ПриватБанк надати нормативно-обгрунтовані заперечення на відзив на додаткові пояснення (за наявності).

Представником боржника суду надані докази лізингових платежів в рахунок сплати вартості об`єкту лізингу на суму 2 268 410,64 грн. (за договором від 01.07.2016.) та на суму 11 760 130,71 грн. (за договором від 15.08.2016).

Ухвалою суду від 18.07.2023. попереднє засідання суду відкладено на 31.08.2023 о/об 10-00. Зобов`язано боржника надати детальних розрахунок визнаних грошових вимог Акціонерного товариства Комерційного Банку ПриватБанк у т.ч. щодо пені, який направити на адресу заявника; Акціонерному товариству КБ ПриватБанк надати нормативно-обгрунтовані заперечення на відзив на додаткові пояснення (за наявності).

30.08.2023 та 31.08.2023 від Акціонерного товариства КБ ПриватБанк надійшли додаткові пояснення у справі.

Представники сторін у судове засідання 31.08.2023 не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.

Відповідно до ухвали суду від 31.08.2023 попереднє засідання було відкладено до 12.10.2023, 10-10.

У зв`язку з неявкою у судове засідання 12.10.2023 представників сторін, оскільки грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційного Банку ПриватБанк на суму 242893250,39 грн. не були розглянуті, суд відклав розгляд попереднього засідання у справі №908/504/23 до 31.10.2023, 12-30, заявнику АТ КБ ПриватБанк запропоновано надати суду детальний розрахунок заявленої суми кредиторських вимог з урахування заборгованостей стягнутих в судовому порядку, ТОВ Барсервіс - контррозрахунок заборгованості перед АТ КБ ПриватБанк, розпоряднику майна - в повному обсязі виконати вимоги ухвали суду від 07.03.2023.

25.10.2023 від ТОВ «Барсервіс» до суду надійшли контррозрахунки відсоткової винагороди за договорами фінансового лізингу №4Б16059ЛИ та 4Б16061ЛИ та пені на відсоткову винагороду за договорами.

В судовому засіданні 31.10.2023 сторони надали усні пояснення по суті вимог та заперечень.

Відповідно до ухвали суду від 31.10.2023 судове засідання було відкладено до 16.11.2023, 11-30, АТ КБ ПриватБанк запропоновано надати заперечення та детальний розрахунок заявленої суми кредиторських вимог з урахування представленого боржником контр-розрахунку.

16.11.2023 в засідання суду оголошено перерву до 30.11.2023,12-30.

28.11.2023 від боржника надійшли додаткові пояснення у справі, якими останній додатково обґрунтовує свої заперечення щодо заявленої Банком суми вимог з посиланням на позицію, викладену у постанові Північного апеляційного господарського суду від 23.08.2023.

Від АТ КБ ПриватБанк 30.11.2023 надійшло до суду клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості підготувати обґрунтовану позицію на пояснення та контр розрахунок боржника.

Присутні представники не заперечили проти відкладення розгляду справи.

Відповідно до ухвали суду від 30.11.2023 судове засідання відкладено до 11.12.2023, 11-00.

Від боржника 11.12.2023 надійшли додаткові пояснення, якими просить звернути увагу суду на висновки Центрального апеляційного господарського суду викладені у постановах від 24.07.2023 у справі № 904/5492/18 та від 23.11.2023 у справі № 904/5352/18.

Представник АТ КБ ПриватБанк у судове засідання 11.12.2023 не з`явився, в режимі відеоконференції також не приєднався до засідання.

Від представника боржника надійшло усне клопотання про відкладення судового засідання для надання Банку можливості представити свої заперечення на контррозрахунок, наданий боржником.

Враховуючи неявку представника заявника, суд ухвалою від 11.12.2023, відклав розгляд справи до 25.01.2024, 11-40.

В судове засідання 25.01.2024 прибув представник боржника, розпорядник майна, кредитори 1- 5 в судове засідання не з`явились.

Від ТОВ «КНП-Плюс» 16.01.2024 надійшла заява про розгляд справи 25.01.2024 без участі представника кредитора.

АТ КБ «ПриватБанк» не забезпечив явку представника в судове засідання 25.01.2024, вимоги ухвал суду від 30.11.2023, 11.12.2023 не виконав, обґрунтовані заперечення та пояснення на контррозрахунок боржника не надав.

25.01.2024 до суду від АТ КБ «ПриватБанк» за підписом представника Бондаренка В.О. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку з зайнятістю в іншому судовому процесі.

Суд залишає клопотання без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч.3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно з приписами ч.1, 3 ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 58 ГПК України).

Відповідно до ч 4 ст. 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:

1) довіреністю;

2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Представництво інтересів АТ КБ «ПриватБанк» не обмежено участю лише одного представника Бондаренка В.О.

АТ КБ «ПриватБанк» мало достатньо часу для вжиття заходів по направленню в судове засідання 25.01.2024 іншого повноважного представника в разі зайнятості представника Бондаренка В.О.

Доказів на підтвердження відсутності можливості уповноважити іншу особу на представництво Банку суду до клопотання не надано.

Таким чином, суд вважає, що представник АТ КБ «ПриватБанк» відсутній в судовому засіданні без поважних причин .

Заява АТ КБ «ПриватБанк» з кредиторськими вимоги до боржника обґрунтована наступним.

01.07.2016 між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», та ТОВ «Барсервіс» укладено договір фінансового лізингу №4Б16059ЛИ, відповідно до умов п.1.1 якого банк передає лізингоодержувачу майно, а лізингоодержувач приймає майно від банку в платне користування, а після виплати всієї суми лізингових платежів у власність, у визначені даним договором строки, на умовах фінансового лізингу. У п.1.2 Договору сторони узгодили, що вартість майна становить 56 793 020,00 грн. Банк свої зобов`язання перед боржником виконав в повному обсязі, майно передав, що підтверджено актом приймання-передачі від 01.07.2016.

Відповідно до пункту 6.2.11 Договору, в редакції додаткової угоди від 22.08.2016 лізингоодержувач зобов`язався сплачувати банку: винагороду за відкриття рахунку «фінансовий лізинг»; лізинговий платіж (суму, що відшкодовує при кожному платежі частину вартості майна); відсоткову винагороду за користування майном; інші витрати банку, безпосередньо пов`язані з цим договором.

У зв`язку з неналежним виконанням боржником зобов`язань за договором, на підставі рішення Господарського суду Рівненської області від 25.02.2019 у справі № 918/739/18 з ТОВ «Барсервіс» на користь АТ КБ «ПриватБанк» стягнуто заборгованість за договором фінансового лізингу №4Б16059ЛИ від 01.07.2016 станом на 06.12.2018 в розмірі : 7 161853,20 грн - заборгованість по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна, 7644 704,23 грн - заборгованість з винагороди за користування майном, 3 044 845,55 грн - пені, а також 267 771,05 грн судового збору. Оскільки ТОВ «Барсервіс» продовжував порушувати умови договору після ухвалення судового рішення, банком продовжено нарахування складових боргу до 23.09.2020- до розірвання договору фінансового лізингу № 4Б16059ЛИ від 01.07.2016. Заборгованість ТОВ «Барсервіс» перед банком за договором фінансового лізингу № 4Б16059ЛИ від 01.07.2016 складає 35 515 291,19грн, з яких 20598368,65 грн. заборгованість з винагороди за користування предметом лізингу, 14 916 922,54 грн - пеня.

Також, 16.08.2016 між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», та ТОВ «Барсервіс» укладено договір фінансового лізингу №4Б16061ЛИ, відповідно до умов п.1.1 якого банк передає лізингоодержувачу майно, а лізингоодержувач приймає майно від банку в платне користування, а після виплати всієї суми лізингових платежів у власність, у визначені даним договором строки, на умовах фінансового лізингу. У п.1.2 Договору сторони узгодили, що вартість майна становить 334 634 749,00 грн. Банк свої зобов`язання перед боржником виконав в повному обсязі, майно передав, що підтверджено актом приймання-передачі від 16.08.2016.

У зв`язку з неналежним виконанням боржником зобов`язань за договором, на підставі рішення Господарського суду Рівненської області від 25.02.2019 у справі № 918/740/18 з ТОВ «Барсервіс» на користь АТ КБ «ПриватБанк» стягнуто заборгованість за договором фінансового лізингу №4Б16061ЛИ від 16.08.2016 станом на 06.12.2018 в розмірі : 43710653,54 грн - прострочена заборгованість по сплаті лізингових платежів, 45 510 512,84 грн - прострочена заборгованість з винагороди за користування майном, 18 413 303,32 грн - пені, а також 616 700 грн судового збору. Оскільки ТОВ «Барсервіс» продовжувало порушувати умови договору після ухвалення судового рішення, банком продовжено нарахування складових боргу до 23.09.2020 - до розірвання договору фінансового лізингу № 4Б16061ЛИ від 16.08.2016. Заборгованість ТОВ «Барсервіс» перед банком за договором фінансового лізингу № 4Б16061ЛИ від 16.08.2016 складає 206 493 488,15 грн, з яких 119033463,08 грн заборгованість з винагороди за користування предметом лізингу, 87 460 025,07 грн.- пеня.

АТ КБ «ПриватБанк» у даній справі заявлено такі кредиторські вимоги до ТОВ «Барсервіс» з визначеною заявником черговістю :

- 5 368,00 грн судовий збір сплачений за подання заяви з кредиторськими вимогами, перша черга задоволення;

- 20 598 368,65 грн заборгованість з винагороди за користування предметом лізингу за договором № 4Б16059ЛИ, четверта черга;

- 267 771,05 грн - судовий збір за рішенням суду у справі № 918/739/18, четверта черга;

- 119 033 463,08 грн заборгованість з винагороди за користування предметом лізингу за договором № 4Б16061ЛИ, четверта черга;

- 616 700, 00грн- судовий збір за рішенням суду у справі № 918/740/18, четверта черга;

- 14 916 922,54 грн пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань з договором №4Б16059ЛИ, шоста черга;

- 87 460 025,07 грн пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором № 4Б16061, шоста черга.

ТОВ «Барсервіс» проти вимог АТ КБ «ПриватБанк» заперечує в такому розмірі:

2 268 410,64 грн по заборгованості з відсоткової винагороди за користування майном за договором фінансового лізингу № 4Б16059ЛИ;

11 760 130,71 грн по заборгованості з відсоткової винагороди за користування майном за договором фінансового лізингу № 4Б16061ЛИ;

129 518,18 грн заборгованості з судового збору по справі № 918/739/18;

302 127,50 грн заборгованості з судового збору по справі № 918/740/18;

1 472 761,37 грн заборгованості зі сплати пені, що припадає на суму лізингових платежів в рахунок вартості майна у справі №918/739/18:

9 020 861,43 грн. заборгованості зі сплати пені, що припадає на суму лізингових платежів в рахунок вартості майна у справі №918/740/18.

Свої заперечення боржник обґрунтовує наступним.

За час дії договорів фінансового лізингу №4Б16059ЛИ та №4Б16061ЛИ до їх розірвання - 23.09.2020 ТОВ «Барсервіс» сплатило АТ КБ «ПриватБанк» лізингові платежі, як сплату частини вартості об`єкту лізингу на суму 2 268 410,64 грн за договором №4Б16059ЛИ та на суму 11 760 130,71 грн - за договором №4Б16061ЛИ.

Враховуючи, що договори було розірвано, а майно (об`єкт лізингу) повернуто АТ КБ «ПриватБанк», боржник має право, на підставі ст. 693 Цивільного кодексу України, на повернення сплачених ним лізингових платежів у рахунок сплати вартості об`єкту лізингу, як попередньої оплати. В обґрунтування позиції ТОВ «Барсервіс» посилається також на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 15.01.2021 у справі № 904/2357/20.

Керуючись ч.2 ст. 693 ЦК України боржник 14.02.2023 Укрпоштою надіслав АТ КБ «ПриватБанк» вимоги № 16059 та №16061, яким просило в семиденний строк з моменту отримання повернути шляхом перерахування на поточний рахунок сплачені ним банку лізингові платежі. АТ КБ «ПриватБанк» вимоги отримало 20.02.2023, 7-ми денний строк сплинув 27.02.2023. Враховуючи, що Банк вимоги не задовольнив, 28.02.2023 ТОВ «Барсервіс» за односторонньої заявою про залік зустрічних однорідних вимог №16059 та №16061 від 28.02.2023 частково зменшив зобов`язання перед Банком по простроченій заборгованості за відсотковою винагородою за користування майном, за договором №4Б16059ЛИ на 2 268 410,64 грн, за договором № 4Б16061 на 11 760 130,71 грн. Керуючись приписами ст.601 ЦК України боржник вважає, що відбулось припинення зобов`язання в зазначених вище розмірах зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Щодо заявлених Банком вимог зі сплати судового збору, стягнутого за рішеннями суду у справах № 918/739/18 та № 918/740/18 в розмірі 129 518,18 грн та 302 127,50 грн відповідно, боржник вважає, що такі вимоги не можуть бути визнані та внесені до реєстру вимог кредиторів, оскільки ця частина судового збору за рішеннями припадає на вимоги, що не були заявлені АТ КБ «ПриватБанк» у даній справі про банкрутство.

Вимога зі стягнення судового збору, як виду судових витрат, є похідною вимогою від задоволеної суми позовних вимог позивача. Судовий збір не є самосійною вимогою, а є вимогою, що пов`язана з сумою задоволених судом позовних вимог, яка була сплачена позивачем для забезпечення судового процесу по її стягненню. Стягнення судового збору виникає лише у разі стягнення судом суми позовних вимог і є пропорційною сумі задоволених позовних вимог. За рішеннями Господарського суду Рівненської області від 25.02.2023 по справі №918/739/18 та від 25.03.2019 по справі №918/740/18 з ТОВ «Барсервіс» на користь АТ КБ «ПриватБанк» було стягнуто заборгованість по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна, заборгованості по відсотковій винагороді з користування майном та пеня за порушення грошових зобов`язань. Натомість, АТ КБ «ПриватБанк» у справі про банкрутство просить суд визнати за цим рішенням тільки заборгованість по відсотковій винагороді за користування майном та по пені за порушення цього грошового зобов`язання. АТ КБ «ПриватБанк» не просить визнати заборгованість з лізингових платежів в рахунок вартості майна та пені за порушення цього грошового зобов`язання, а тому, на думку боржника, не може виникати похідна від цих незаявлених вимог вимога з оплати судового збору, що пропорційно припадає на ці вимоги.

Також ТОВ «Барсервіс» вважає, що вимоги Банку по заборгованості з пені за договорами фінансового лізингу № 4Б16059ЛИ та №4Б16061ЛИ не можуть бути визнані грошовими вимогами Банку та внесені до реєстру вимог кредиторів за сумами наведеними в заяві на суму 14 916 922,54 грн та 87 460 025,07 грн відповідно, оскільки до складу цих вимог входить частка пені, що припадає на вимоги, які не були заявлені АТ КБ «ПриватБанк» у справі про банкрутство.

ТОВ «Барсервіс» наголошує, що Банк за договорами фінансового лізингу № 4Б16059ЛИ та №4Б16061ЛИ у своїй заяві заявив вимоги до боржника тільки по одному виду основної заборгованості за договорами, а саме по заборгованості по відсотковій винагороді за користування майном.

Пунктом 7.1 Договорів сторони узгодили, що у випадку порушення лізингоодержувачем зобов`язань 1) по сплаті лізингових платежів, 2) по сплаті винагород, лізингоодержувач сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, яка розраховується у відсотках річних від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Таким чином, пеня за кожний вид зобов`язань за договорами лізингу є однакова і становить подвійну облікову ставку НБУ. З розрахунків Банку вбачається, що базою для нарахування пені є «Залишок поточної заборгованості за платежами в рахунок відшкодування вартості предмета лізингу та «винагорода за користування предметом лізингу». Виведена пеня за цими розрахунками має назву «пеня за порушення строків розрахунку». Таким чином, ТОВ «Барсервіс» доходить висновку, що пеня за цими розрахунками не виведена за кожним із видів платежів за цими договорами.

Враховуючи те, що Банк не заявляє свої вимоги щодо лізингових платежів в рахунок вартості майна, тому не може бути визнана у справі про банкрутство як похідна від цього вимога у вигляді пені, яка припадає на цю вимогу.

АТ КБ «ПриватБанк» у своїх додаткових поясненнях (від 18.05.2023, 30.08.2023, 31.08.2023) не погоджується з позицією боржника про зарахування зустрічних однорідних вимог, посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 22.01.2021 у справі № 910/11116/19) з огляду на таке.

Вимоги, які підлягають зарахуванню, мають відповідати таким умовам (стаття 601 ЦК України): бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад грошей). При цьому правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо), строк виконання таких вимог має бути таким, що настав, невстановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Також Банк обґрунтовує свої вимоги п. 7.1 Договорів та приписами 526,530,549-551,611 ЦК України, ст.ст.173-175, 216-218 ГК України та зазначає, що обов`язок ТОВ "БАРСЕРВІС" по сплаті пені за обома договорами фінансового лізингу ґрунтується на вимогах закону, умовах відповідних договорів та судових рішеннях, які набрали законної сили. Чинним законодавством не передбачена така підстава припинення зобов`язання ТОВ "БАРСЕРВІС" зі сплати пені за порушення грошового зобов`язання як непред`явлення кредитором грошових вимог щодо якоїсь іншої частини заборгованості. Банк має право самостійно визначати, який розмір грошових вимог пред`явити у межах справи про банкрутство ТОВ "БАРСЕРВІС". При цьому, часткове пред`явлення вимог кредитором жодним чином не припиняє або скасовує обов`язку ТОВ "БАРСЕРВІС" по сплаті інших складових боргу. Непред`явлення Банком частини вимог, які визначені судовими рішеннями у справах №918/739/18 та №918/740/18, не скасовує розміру пені, яка ними визнана.

Додатковими поясненнями та розрахунками ТОВ «Барсерівс» наводить такі аргументи в обґрунтування заперечень.

Вимоги заявлені АТ КБ «ПриватБанк» боржник визнає часткового, а саме в таких розмірах:

5 368,00 грн - судовий збір за подання заяви кредитора у справі № 908/504/23 - 1-а черга задоволення;

- 18 329 958,01 грн - заборгованість з винагороди за користування предметом лізингу за договором фінансового лізингу № 4Б16059ЛИ - 4-а черга задоволення;

- 138 252,87 грн - судовий збір у справі № 918/739/18 - 4-а черга задоволення;

- 107 273 332,37 грн - заборгованість з винагороди за користування предметом лізингу за договором фінансового лізингу № 4Б16061ЛИ - 4-а черга задоволення;

- 314 572,50 грн - судовий збір у справі № 918/740/18 - 4-а черга задоволення;

- 13 444 161,20 грн - пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором фінансового лізингу № 4Б16059ЛИ - 4-а черга задоволення;

- 78 439 163,64 грн - пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором фінансового лізингу № 4Б16061ЛИ - 4-а черга задоволення.

Свої розрахунки боржник здійснив за допомогою математичних підрахунків, які ґрунтуються на положеннях наведених договорів та показників, зазначених у розрахунках АТ КБ «ПриватБанк», а саме:

Розрахунок загального залишку заборгованості з відсоткової винагороди.

ТОВ «Барсервіс» самостійно обчислено загальний залишок заборгованості з відсоткової винагороди за користування майном за допомогою математичних розрахунків.

Для розрахунку такої заборгованості ТОВ «Барсервіс» обчислено наступні показники:

1) Відсоткову винагороду за користування майном (поточної відсоткової винагороди).

Для підрахунку враховувалась відсоткова ставка відсоткової винагороди за користування майном (12,0 % або 10,5 %) за наведеними даними АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у таблиці розрахунку заборгованості (далі - таблиця АТ КБ «ПРИВАТБАНК») із стовпчика "Процента ставка (поточна)"; залишок поточної заборгованості за лізинговими платежами за даними таблиці АТ КБ «ПРИВАТБАНК» із стовпчика "Залишок поточної заборгованості за лізинговими платежами"; кількість днів за даними таблиці АТ КБ «ПРИВАТБАНК» із стовпчика "Кількість днів, за які нарахована заборгованість".

При обчисленні відсоткової винагороди за користування майном (поточної відсоткової винагороди) застосовувалась формула:

залишок поточної заборгованості за лізинговими платежами «х» на відсоткову ставку відсоткової винагороди за користування майном « 100: 360» днів (як за умовами п. 2.3.2. Договорів лізингу) «х» на кількість днів, за які нарахована заборгованість.

2) Відсоткову винагороду при порушенні зобов`язання (відсоткова винагорода при простроченні).

Для обчислень використовувались показники відсоткової ставки (при порушені зобов`язання) (21 %) за даними таблиці АТ КБ «ПРИВАТБАНК» із стовпчика "Процента ставка (прострочена)"; залишок простроченої заборгованості за даними таблиці АТ КБ «ПРИВАТБАНК» із стовпчика "Залишок простроченої заборгованості за лізинговими платежами"; кількість днів за даними таблиці АТ КБ «ПРИВАТБАНК» із стовпчика "Кількість днів, за які нарахована заборгованість".

При обчисленні відсоткової винагороди при порушенні зобов`язання (відсоткова винагорода при прострочені) використано наступну формулу:

залишок простроченої заборгованості за лізинговими платежами «х» відсоткову ставку (при порушені зобов`язання) «: 100 : 365» днів (у році) «х» на кількість днів, за які нарахована заборгованість.

З урахуванням отриманих показників, ТОВ «Барсервіс» здійснено Розрахунок загальної відсоткової заборгованості з винагороди за користування майном станом на 23.01.2023 за договором №4Б16059ЛИ від 01.07.2016 та договором №4Б16061ЛИ від 16.08.2016, де використано значення самостійно виведених сум відсоткової винагороди за користуванням майном (поточної відсоткової винагороди) та відсоткової винагороди при порушенні зобов`язання (відсоткова винагорода при прострочені), а також показники сплаченої відсоткової винагороди за користування майном за даними таблиці АТ КБ «ПРИВАТБАНК» із стовпчика «Сплачено винагороди».

При обчисленні загальної відсоткової заборгованості з винагороди за користування майном застосовувалась формула:

сума попереднього показника відсоткової заборгованості з винагороди за користування майном «+» сума поточної відсоткової винагороди за користування майном «-» сума сплаченої відсоткової винагороди за користування майном на поточну дату «+» сума поточної відсоткової винагороди при порушенні зобов`язання (відсоткова винагорода при прострочені).

Отже, за проведеними підрахунками ТОВ «Барсервіс», загальна відсоткова заборгованість з винагороди за користування майном станом на 23.01.2023 становить:

1. За договором № 4Б16059ЛИ від 01.07.2016 20 352 000,30 грн, що є на 246 368,35 грн меншою за нараховану суму відсоткової заборгованості з винагороди за користування майном станом на 23.01.2023 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (Розрахунок (контррозрахунок) ТОВ "Барсервіс" відсоткової винагороди за Договором фінансового лізингу №4Б16059ЛИ від 01.07.2016р. (Таблиця розрахунків №1), яка була надана до суду 25.10.2023).

2. За договором №4Б16061ЛИ від 16.08.2016 - 115 221 295,90 грн, що є на 3 812 167,18 грн меншою за нараховану суму відсоткової заборгованості з винагороди за користування майном станом на 23.01.2023 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (Розрахунок (контррозрахунок) ТОВ "Барсервіс" відсоткової винагороди за Договором фінансового лізингу №4Б16061ЛИ від 16.08.2016р. (Таблиця розрахунків №1), яка була надана до суду 25.10.2023).

Розрахунок загального залишку пені на відсоткову винагороду за порушення строків розрахунків.

ТОВ «Барсервіс» на підставі здійснених розрахунків у Таблицях розрахунків №1 до Договору № 4Б16059ЛИ від 01.07.2016, №4Б16061ЛИ від 16.08.2016 та наведених даних у таблиці АТ КБ «ПРИВАТБАНК» самостійно здійснено розрахунок загального залишку пені на відсоткову винагороду за порушення строків розрахунків.

Для обчислення пені, ТОВ «Барсервіс» самостійно та з урахуванням даних таблиці АТ КБ «ПРИВАТБАНК» здійснило розрахунок наступних показників:

1) Ставки пені за порушення строків розрахунків.

ТОВ «Барсервіс» зафіксовано ставку НБУ (ставка НБУ бралася з відкритих джерел Інтернету) за поточні періоди, які визначені у таблиці АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Ставку пені за порушення строків розрахунків обчислено за Формулою:

(ставка НБУ х 2) : 365 днів (у році).

2) Суми пені за порушення строків розрахунків (в валюті кредиту).

Для обчислень використовувались показники самостійно виведеної ТОВ «Барсервіс» суми відсоткової заборгованості за користування майном на поточний період та ставки пені за порушення строків розрахунків на поточний період; кількість днів за даними таблиці АТ КБ «ПРИВАТБАНК» із стовпчика "Кількість днів, за які нарахована заборгованість".

При обчисленні суми пені за порушення строків розрахунків (в валюті кредиту) застосовувалась формула:

сума залишку заборгованості за відсотковою винагородою за користування майном на поточний період «х» ставку пені за порушення строків розрахунків : 100 «х» на кількість днів, за які нарахована заборгованість.

З урахуванням отриманих показників, ТОБ «Барсервіс» здійснено розрахунок загального залишку пені на відсоткову винагороду за порушення строків розрахунків станом на 23.01.2023 р.

Для розрахунку використано значення самостійно виведеної суми пені за порушення строків розрахунків (в валюті кредиту), а також показники суми погашеної пені за даними таблиці АТ КБ «ПРИВАТБАНК» із стовпчика «Сума погашеної пені» на поточний період.

Застосовано наступну формулу:

сума попереднього залишку пені за порушення строків розрахунків «+» сума пені за порушення строків розрахунків (в валюті кредиту) на поточну дату «-» сума погашеної пені на поточну дату.

Отже, за проведеними підрахунками ТОВ «Барсервіс» загальна сума нарахованої пені на відсоткову винагороду за порушення строків розрахунків станом на 23.01.2023 становить: за договором № 4Б16059ЛИ від 01.07.2016 - 7 945 853,88грн, за договором №4Б16061ЛИ від 16.08.2016 - 46 214 949.53грн.

Відповідно до ч.1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі-КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

У статті 1 КУзПБ визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви (стаття 1 КУзПБ).

Відповідно до приписів статті 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов`язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

Відповідно до ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.

Частиною 5 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.

У частині 2 статті 47 КУзПБ зазначено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

У разі необхідності господарський суд може оголосити перерву в попередньому засіданні.

За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються:

- розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів;

- розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів;

- дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів;

- дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу.

Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов`язань у шосту чергу.

Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі. Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

Ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів (ч. 3 ст. 47 КУПБ).

У статті 64 КУзПБ визначена черговість задоволення вимог кредиторів.

Так, згідно із п. 4 ч. 1 статті 64 КУзПБ кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому: у першу чергу задовольняються витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Після опублікування оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ Барсервіс звернулось АТ КБ «ПриватБанк» з заявою.

Розглянувши заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (вх. № 7474/08-08/23 від 10.04.2023), дослідивши матеріали та обставини справи, заслухавши представників заявника, боржника та розпорядника майна, суд установив.

1 липня 2016 року між Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" (правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк") в особі голови правління ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Барсервіс", в особі директора ОСОБА_3 , що діє на підставі Статуту (далі - Лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 4Б16059ЛИ (далі - договір), у відповідності до якого банк передає лізингоодержувачу майно, а лізингоодержувач приймає майно від банка в платне користування, а після виплат всієї суми лізингових платежів у власність, у визначені даним договором строки, на умовах фінансового лізингу (п. 1.1. договору).

Згідно до п. 1.2. договору сторони погодили, що вартість майна становить 56 793 020,00 грн.

Відповідно до п. 6.2.11 договору, в редакції додаткової угоди від 29 липня 2016 року лізингоодержувач зобов`язався сплачувати банку: винагороду за відкриття рахунку "Фінансовий лізинг (оренда); лізинговий платіж (суму, що відшкодовує при кожному платежі частину вартості майна); відсоткову винагороду за користуванням майном; інші витрати банка, безпосередньо пов`язані з цим договором.

Пунктом 6.2.8. договору на лізингоодержувача покладено обов`язок не зменшувати суму лізингових платежів, а також не затримувати виплату чергового лізингового платежу, якщо дані зміни не погоджені сторонами та не передбачені договорами про внесення змін до цього договору.

Розмір, структура, строки сплати лізингових платежів встановлюється додатком № 2 (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 2.3.2 договору лізингоодержувач сплачує банку винагороди на рахунок зазначений у п. 1.4. договору, зокрема, відсоткову винагороду за користування майном у розмірі 12 % річних від суми залишку несплаченої вартості майна, виходячи з фактичної кількості днів користування майном, та 360 днів у році, щомісяця в період з 25 числа місяця по останній день місяця, а так само в термін сплати останньої суми лізингового платежу, який зазначений у додатку № 2.

Згідно додатковій угоді від 03 листопада 2016 року починаючи з 07 листопада 2016 року відсоткова винагорода за користування майном становить 10,5 % річних від суми залишку несплаченої вартості майна, виходячи з фактичної кількості днів користування майном, та 360 днів у році, щомісяця в період з 25 числа місяця по останній день місяця, а так само в термін сплати останньої суми лізингового платежу, який зазначений у додатку № 2, та фіксований розмір винагороди за користування майном, що складає 11 281980 грн в термін сплати останньої суми лізингового платежу зазначений у додатку №2( п.2.3.2 Договору)

Згідно з п. 2.3.3 Договору (в редакції додаткової угоди від 03.11.2016) з 07.11.2016 у випадку порушення лізингоодержувачем зобов`язань по сплаті лізингових платежів, передбачених цим Договором, відсоткова винагорода за користування майном складає 21% річних від суми залишку несплаченої вчасно вартості мана, згідно додатку № 2.

У пункті 7.1. Договору сторони узгодили, що у випадку порушення лізингоодержувачем зобов`язань по сплаті лізингових платежів, по сплаті винагород, лізингоодержувач сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, яка розраховується у відсотках річних від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до акту приймання-передачі майна №1 від 01 липня 2016 року позивач свої договірні зобов`язання по договору виконав належним чином, передав у платне користування відповідачу майно.

Рішення Господарського суду Рівненської області від 25.02.2019 у справі № 918/739/18 з ТОВ «Барсервіс» на користь АТ КБ «ПриватБанк» стягнуто заборгованість за договором фінансового лізингу №4Б16059ЛИ від 01.07.2016 станом на 06.12.2018 в розмірі : 7 161 853,20 грн - заборгованість по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна, 7644 704,23 грн - заборгованість з винагороди за користування майном, 3 044 845,55 грн - пені, а також 267 771,05 грн судового збору.

Відповідно до повідомлення АК КБ «ПриватБанк» від 07.09.2023 банк в односторонньому порядку розірвав з боржником договір фінансового лізингу № 4Б16059ЛИ від 01.07.2016 з 23.09.2020. Предмет лізингу повернуто Банку за актом опису і передачі майна від 21.12.2020.

Оскільки ТОВ «Барсервіс» не погашено заборгованість перед Банком останній продовжував нарахування складових боргу до 23.09.2020.

14.02.2023 ТОВ «Барсервіс», з посиланням на ч. 2 ст. 693 ЦК України, направлено на адресу АТ КБ «ПриватБанк» вимогу про повернення сплачених лізингових платежів в розмірі 2 268 140,94 грн як попередньої оплати за неотримане ним у майбутньому майно (об`єкт лізингу). Вимога Банком отримана 20.02.2023, вказаний факт не заперечується АТ КБ "ПриватБанк".

Враховуючи, що вимога про повернення коштів АТ КБ «ПриватБанк» виконана не була, 28.02.2023 ТОВ «Барсервіс» направило на адресу Банку заяву вих. № 16059 від 28.02.2023 про залік зустрічних однорідних вимог на суму 2 268 410, 64 грн. Факт отримання також не заперечується заявником.

Також, 16.08.2016 між Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" (правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк") в особі голови правління ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Барсервіс", в особі директора ОСОБА_3 , що діє на підставі Статуту (далі - Лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 4Б16061ЛИ (далі - договір), у відповідності до якого банк передає лізингоодержувачу майно, а лізингоодержувач приймає майно від банка в платне користування, а після виплат всієї суми лізингових платежів у власність, у визначені даним договором строки, на умовах фінансового лізингу (п. 1.1. договору).

Згідно до п. 1.2. договору сторони погодили, що вартість майна становить 334 634749,00 грн.

Відповідно до п. 6.2.11. в редакції додаткової угоди від 22.08.2016р. Лізингоодержувач зобов`язався сплачувати банку: винагороду за відкриття рахунку «Фінансовий лізинг (оренда)»; лізинговий платіж (суму, що відшкодовує при кожному платежі частину вартості майна); відсоткову винагороду за користування майном; інші витрати банка, безпосередньо пов`язані з цим договором.

Пунктом 6.2.8. на Лізингоотримувача було покладено обов`язок не зменшувати суму лізингових платежів, а також не затримувати виплату чергового лізингового платежу, якщо дані зміни не погоджені сторонами та не передбачені договорами про внесення змін до цього договору.

Розмір, структура, строки сплати лізингових платежів встановлюються Додатком №2.

За змістом п. 2.3.2. Договору Лізингоодержувач сплачує банку винагороди на рахунок зазначений у п. 1.4. зокрема, відсоткову винагороду за користування майном у розмірі 12% річних від суми залишку несплаченої вартості майна, виходячи з фактичної кількості днів користування майном, та 360 днів у році, щомісяця в період з 25-го числа місяця по останній день місяця, а так само в термін сплати останньої суми лізингового платежу, який зазначений у Додатку №2.

Згідно до додаткової угоди від 03 листопада 2016 року починаючи з 07 листопада 2016 року відсоткова винагорода за користування майном становить 10,5 % річних від суми залишку несплаченої вартості майна, виходячи з фактичної кількості днів користування майном, та 360 днів у році, щомісяця в період з 25 числа місяця по останній день місяця, а так само в термін сплати останньої суми лізингового платежу, який зазначений у додатку №2.

Відповідно до акту приймання-передачі майна від 16.08.2016 Банк свої договірні зобов`язання по договору виконав належним чином, передав у платне користування боржнику майно.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 25.03.2019 у справі № 918/740/18 з ТОВ «Барсервіс» на користь АТ КБ «ПриватБанк» стягнуто заборгованість за договором фінансового лізингу №4Б16061ЛИ від 16.08.2016 станом на 06.12.2018 в розмірі : 43 710 653,54 грн - прострочена заборгованість по сплаті лізингових платежів, 45 510 512,84 грн - прострочена заборгованість з винагороди за користування майном, 18 413 303,32 грн - пені, а також 616 700 грн судового збору.

Відповідно до повідомлення АК КБ «ПриватБанк» від 10.08.2023 банк в односторонньому порядку розірвав з боржником договір фінансового лізингу № 4Б16061ЛИ від 16.08.2016 з 26.08.2020. Предмет лізингу повернуто Банку за актом вилучення та передачі майна стягувану від 10.12.2020.

Оскільки ТОВ «Барсервіс» не погашено заборгованість перед Банком останній продовжував нарахування складових боргу до 26.08.2020.

14.02.2023 ТОВ «Барсервіс», з посиланням на ч. 2 ст. 693 ЦК України, направлено на адресу АТ КБ «ПриватБанк» вимогу про повернення сплачених лізингових платежів в розмірі 11 760 130,71 грн, як попередньої оплати за неотримане ним у майбутньому майно (об`єкт лізинг). Вимога Банком отримана 20.02.2023, вказаний факт не заперечується АТ КБ "ПриватБанк".

Враховуючи, що вимога про повернення коштів АТ КБ «Приватбанк» виконана не була, 28.02.2023 ТОВ «Барсервіс» направило на адресу Банку заяву вих. № 16061 від 28.02.2023 про залік зустрічних однорідних вимог на суму 11 760 130,71 грн. Вказаний факт також не заперечується заявником.

Щодо наявності/відсутності права у боржника на повернення лізингових платежів як відшкодування вартості предмету лізингу за Договорами фінансового лізингу №4Б16059ЛИ від 01.07.2016 у розмірі 2 268 410,64 грн та №4Б16061ЛИ від 16.08.2016 в розмірі 11760130,71 грн. суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» (редакція, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу.

За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно з приписами статті 2 Закону України «Про фінансовий лізинг», відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом. Відносини, що виникають у разі набуття права господарського відання на предмет договору лізингу, регулюються за правилами, встановленими для регулювання відносин, що виникають у разі набуття права власності на предмет договору лізингу, крім права розпорядження предметом лізингу.

Відповідно до статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. Згідно з частинами першою-другою статті 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» сплата лізингових платежів здійснюється у порядку, встановленому договором.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Таким чином, договір фінансового лізингу є змішаним договором, який поєднує в собі елементи договорів оренди та купівлі-продажу, а передбачені договором лізингові платежі включають як плату за надання майна у користування, так і частину покупної плати за надання майна у власність лізингоодержувачу по закінченню дії договору. На правовідносини, що склалися між сторонами щодо одержання банком, як лізингодавцем, лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність боржникові, поширюються загальні положення про купівлю-продаж. Такі правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 15.01.2021 у справі №904/2357/20.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, встановлену в договорі. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Частинами другою та четвертою статті 653 ЦК України встановлено, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконано ними за зобов`язаннями до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, наслідком розірвання договору є відсутність у лізингодавця обов`язку надати предмет лізингу у майбутньому у власність лізингоодержувача і, відповідно відсутність права вимагати його оплати. У разі розірвання договору лізингу невнесена лізингоодержувачем у складі лізингових платежів покупна вартість об`єкту лізингу не підлягає стягненню (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 26.04.2018 року у справі №911/3483/16).

Договір лізингу є змішаним договором та на правовідносини, що склалися між сторонами щодо одержання банком, як лізингодавцем, лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність лізингоодержувачеві, поширюються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до положень частин першої-другої статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За змістом п. 4.3 Договорів фінансового лізингу, умовою переходу права власності на майно є сплата лізингоодержувачем Банку всієї суми лізингових платежів, а також всіх інших платежів за Договорами.

Як свідчать надані АТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "Барсервіс" докази, а саме: договори фінансового лізингу №4Б16059ЛИ від 01.07.2016 та №4Б16061ЛИ від 16.08.2016, додаткові угоди до вказаних договорів, якими внесено зміни, платіжні доручення ТОВ «Барсервіс»: №17 від 25.08.2016 на суму 3070043,57 грн (призначення платежу: лізинговий платіж за договором № 4Б16061ЛИ від 16.08.2016),

№204 від 27.04.2018 на суму 200 000 грн (призначення платежу: лізинговий платіж за договором № 4Б16061ЛИ від 16.08.2016),

№89 від 30.03.2018 на суму 200 000 грн. (призначення платежу: лізинговий платіж за договором № 4Б16061ЛИ від 16.08.2016),

№69 від 28.02.2018 на суму 300 000 грн (призначення платежу: лізинговий платіж за договором № 4Б16061ЛИ від 16.08.2016),

№174 від 31.05.2018 на суму 200 000 грн (призначення платежу: лізинговий платіж за договором № 4Б16061ЛИ від 16.08.2016),

№374 від 04.07.2018 на суму 80 000 грн. (призначення платежу: лізинговий платіж за договором № 4Б16061ЛИ від 16.08.2016),

№26 від 31.01.2018 на суму 100 000 грн., № 430 від 31.07.2018 на суму 100 000 грн (призначення платежу: лізинговий платіж за договором № 4Б16061ЛИ від 16.08.2016),

№18 від 17.01.2018 на суму 130 000 грн (призначення платежу: лізинговий платіж за договором № 4Б16061ЛИ від 16.08.2016), №514 від 30.11.2017 на суму 250 000 грн (призначення платежу: лізинговий платіж за договором № 4Б16061ЛИ від 16.08.2016),

№529 від 31.08.2018 на суму 80 000 грн (призначення платежу: лізинговий платіж за договором № 4Б16061ЛИ від 16.08.2016),

№571 від 28.09.2018 на суму 100 000 грн (призначення платежу: лізинговий платіж за договором № 4Б16061ЛИ від 16.08.2016),

№468 від 31.10.20117 на суму 200 000 грн (призначення платежу: лізинговий платіж за договором № 4Б16061ЛИ від 16.08.2016),

№511 від 31.10.2018 на суму 70 000 грн (призначення платежу: лізинговий платіж за договором № 4Б16061ЛИ від 16.08.2016),

№523 від 28.09.2017 на суму 250 000 грн (призначення платежу: лізинговий платіж за договором № 4Б16061ЛИ від 16.08.2016),

№810 від 30.11.2018 на суму 80 000 грн. (призначення платежу: лізинговий платіж за договором № 4Б16061ЛИ від 16.08.2016),

№472 від 23.08.2017 на суму 3 070 043,57 грн (призначення платежу: лізинговий платіж за договором № 4Б16061ЛИ від 16.08.2016),

№771 від 28.12.2018 на суму 110 000 грн (призначення платежу: лізинговий платіж за договором № 4Б16061ЛИ від 16.08.2016),

№339 від 25.07.2017 на суму 3 070 043,57 грн (призначення платежу: лізинговий платіж за договором № 4Б16061ЛИ від 16.08.2016),

№41 від 31.01.2019 на суму 100 000 грн (призначення платежу: лізинговий платіж за договором № 4Б16061ЛИ від 16.08.2016),

№16 від 25.08.2016 на суму 473709,36 грн (призначення платежу: лізинговий платіж за договором № 4Б16059ЛИ від 01.07.2016),

№1 від 25.07.2016 на суму 47327,52 грн (призначення платежу: лізинговий платіж за договором № 4Б16059ЛИ від 01.07.2016),

№171 від 31.05.2018 на суму 75 000 грн (призначення платежу: лізинговий платіж за договором № 4Б16059ЛИ від 01.07.2016),

№203 від 27.04.2018 на суму 85 000грн (призначення платежу: лізинговий платіж за договором № 4Б16059ЛИ від 01.07.2016),

№88 від 30.03.2018 на суму 80 000 грн (призначення платежу: лізинговий платіж за договором № 4Б16059ЛИ від 01.07.2016),

№371 від 07.07.2018 на суму 20 000 грн (призначення платежу: лізинговий платіж за договором № 4Б16059ЛИ від 01.07.2016),

№68 від 28.02.2018 на суму 44 900 грн (призначення платежу: лізинговий платіж за договором № 4Б16059ЛИ від 01.07.2016),

№427 від 31.07.2018 на суму 22 400 грн (призначення платежу: лізинговий платіж за договором № 4Б16059ЛИ від 01.07.2016),

№526 від 31.08.2018 на суму 6 400 грн (призначення платежу: лізинговий платіж за договором № 4Б16059ЛИ від 01.07.2016),

№25 від 31.01.2018 на суму 20 000 грн (призначення платежу: лізинговий платіж за договором № 4Б16059ЛИ від 01.07.2016),

№568 від 28.09.2018 на суму 10 400 грн (призначення платежу: лізинговий платіж за договором № 4Б16059ЛИ від 01.07.2016),

№17 від 17.01.2018 на суму 53 600 грн (призначення платежу: лізинговий платіж за договором № 4Б16059ЛИ від 01.07.2016),

№513 від 30.11.2017 на суму 50 000 грн (призначення платежу: лізинговий платіж за договором № 4Б16059ЛИ від 01.07.2016),

№514 від 31.10.2018 на суму 12 800 грн (призначення платежу: лізинговий платіж за договором № 4Б16059ЛИ від 01.07.2016),

№467 від 31.10.2017 на суму 90 400 грн (призначення платежу: лізинговий платіж за договором № 4Б16059ЛИ від 01.07.2016),

№813 від 30.11.2018 на суму 32 800 грн (призначення платежу: лізинговий платіж за договором № 4Б16059ЛИ від 01.07.2016),

№522 від 28.09.2017 на суму 50 000 грн (призначення платежу: лізинговий платіж за договором № 4Б16059ЛИ від 01.07.2016),

№774 від 28.12.2018 на суму 32 800 грн (призначення платежу: лізинговий платіж за договором № 4Б16059ЛИ від 01.07.2016),

№44 від 31.01.2019 на суму 18 800 грн (призначення платежу: лізинговий платіж за договором № 4Б16059ЛИ від 01.07.2016),

№471 від 23.08.2017 на суму 521 036,88 грн (призначення платежу: лізинговий платіж за договором № 4Б16059ЛИ від 01.07.2016),

№338 від 25.07.2017 на суму 521 036,88 грн (призначення платежу: лізинговий платіж за договором № 4Б16059ЛИ від 01.07.2016),

№529 від 31.08.2018 на суму 80 00 грн (призначення платежу: лізинговий платіж за договором № 4Б16061ЛИ від 16.08.2016),

№514 від 30.11.2017 на суму 250 000 грн (призначення платежу: лізинговий платіж за договором № 4Б16061ЛИ від 16.08.2016)

у рахунок викупу майна згідно договорів фінансового лізингу №4Б16059ЛИ та №4Б16061ЛИ, стверджується ТОВ "Барсервіс" та визнається АТ КБ "ПриватБанк", платежі на суму 2 268 410,64 грн. за договором №4Б16059 та на суму 11 760 130,71 грн. за договором №4Б16061 були здійснені лізингоодержувачем на користь лізингодавця в рахунок відшкодування вартості предмету лізингу.

Враховуючи, що на правовідносини, які склалися між сторонами щодо одержання банком, як лізингодавцем, лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність боржникові, поширюються загальні положення про купівлю-продаж, а також враховуючи передбачене ст.693 ЦК України право покупця вимагати повернення суми попередньої оплати товару у випадку невиконання продавцем свого обов`язку щодо передачі товару у встановлений строк, виходячи з таких засадничих положень цивільного законодавства як справедливість і розумність та враховуючи факт розірвання договору та повернення предмету лізингу лізингодавцю. Суд виснує про наявність права у лізингоодержувача (боржника у цій справі) на повернення лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність (як відшкодування вартості предмету лізингу) за Договором фінансового лізингу № 4Б16059ЛИ від 01.07.2016, сплачених у сумі 2 268 410,64 грн та за Договором фінансового лізингу № 4Б16061ЛИ від 16.08.2016 в сумі 11 760 130,71 грн.

Заперечення АТ КБ "ПриватБанк" з посиланням на положення ч.4 ст.653 ЦК України (ч.4 "Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконано ними за зобов`язаннями до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом."), суд оцінює як такі, що базуються на довільному тлумаченні норм чинного законодавства, адже передумовою застосування названої норми ЦК України є реалізація сторонами кореспондуючих прав та обов`язків. Проте у випадку повернення предмету лізингу лізингодавцю та здійснення його часткової оплати лізингоодержувачем, пропонований банком підхід (відсутність права вимагати повернення частини покупної плати за надання майна в майбутньому у власність) порушить такі загальні засади цивільного законодавства як справедливість та розумність (ст.3 ЦК України).

Заперечення АТ КБ "ПриватБанк", обґрунтовані тим, що за умовами п.6.2.4 Договорів лізингоодержувач зобов`язаний повернути майно Банку у разі розірвання договорів у стані, в якому воно було отримано з урахуванням нормального зносу, сплатити при цьому Банку заборгованість по лізингових платежах на поточну дату, інших платежах за Договорами, а також відшкодувати заподіяні ним збитки, у строк не пізніше дати розірвання договорі, також не спростовують висновків суду, що наведені вище, адже розірвання договору було правом сторони/сторін договору, а не обов`язковим наслідком порушення договірного зобов`язання однією з сторін. Банк міг вимагати виконання зобов`язання з внесення лізингових платежів, дотримуючись вимог щодо належного виконання зобов`язання, а не вдаватися до розірвання договору, що не додає стабільності цивільному обігу.

Щодо зарахування зустрічних однорідним вимог суд зазначає про таке.

Статтею 601 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов`язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов`язанні є кредитором у другому).

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

- бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим);

- бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей). При цьому правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо);

- строк виконання таких вимог має бути таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги (п. 29, 30 постанови ОП КГС від 22.01.2021 у справі №910/11116/19).

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однією сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Статтями 202,203 ГК України встановлено, що зобов`язання припиняється, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 202 ЦК України до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Отже, заява про зарахування зустрічних вимог є одностороннім правочином, направленим на припинення взаємних грошових зобов`язань сторін у справі.

Наявність заперечень однієї сторони щодо зарахування не є перешкодою для зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони, відмова цієї сторони від прийняття заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог і проведення такого зарахування не має юридичного значення. Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 22.01.2021 у справі №910/11116/19.

Суд, дослідивши заяви ТОВ «Барснервіс» №16059 та №16061 від 28.02.2023, встановив:

- правочин щодо заліку зустрічних однорідних вимог не визнаний недійсним на момент розгляду справи та є способом припинення зобов`язань, які виникли за Договорами фінансового лізингу № 4Б16059ЛИ та №4Б16061ЛИ;

- зобов`язання сторін є зустрічними: 1) грошові зобов`язання ТОВ «Барсервіс» перед АТ КБ «Приватбанк» у розмірі 14 028 541,35 грн по сплаті заборгованості по оплаті відсоткової винагороди за користування майном за договорами №4Б16059ЛИ та №4Б16061ЛИ; 2) грошові зобов`язання АТ КБ «Приватбанк» перед ТОВ «Барсервіс» у розмірі 14 028 541,35 грн по сплаті заборгованості за повернення сплачених лізингових платежів як сплату частини вартості об`єкту лізингу за договорами №4Б16059ЛИ та №4Б16061ЛИ.

- вимоги є однорідними (грошові кошти);

- строк виконання зустрічних однорідних зобов`язань є таким, що настав.

Виснуючи про те, що строк виконання зустрічних однорідних зобов`язань є таким, що настав, суд виходить з наступного.

Матеріали справи свідчать, що боржником було надіслано лист із вимогою про повернення передплати за договором лізингу № 4Б16059ЛИ від 01.07.2016 на суму 2268410,64 грн та лист із вимогою про повернення передплати за договором лізингу № 4Б16061ЛИ від 16.08.2016 на суму 11 760 130,71 грн - 15.02.2023 за допомогою засобів поштового зв`язку Укрпошта.

Факт надсилання листа 15.02.2023 за допомогою засобів поштового зв`язку на юридичну адресу АТ КБ «ПриватБанк» (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001) підтверджується описом вкладення у цінний лист, накладною від 15.02.2023 (поштове відправлення №3302405736869), фіскальним чеком від 15.02.2023.

Факт отримання Банком вимог та заяв про залік зустрічних однорідних вимог не заперечується представником АТ КБ "ПриватБанк" у судових засіданнях.

Суд доходить висновку, що зарахування зустрічних однорідних вимог у сумі 2 368410,64 грн за договором №4Б16059 та №4Б16061 на суму 11 760 130,71 грн, як односторонній правочин відбулося з огляду наступне.

28.02.2023 ТОВ «Барсервіс» надіслало АТ КБ «Приватбанк» заяву про залік однорідних зустрічних вимог №16059ЛИ та № 16061ЛИ від 28.02.2023 та за змістом яких товариство заявило про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 2 268 410,64 грн за договором №4Б16059ЛИ та на суму 11 760 130,71 грн за договором № 4Б16061ЛИ. Враховуючи, що наведені вище і надані до матеріалів справи докази підтверджують факт отримання АТ КБ "ПриватБанк" заяв про залік однорідних зустрічних вимог №16059ЛИ та №16061ЛИ від 28.02.2023, суд зазначає, що зарахування зустрічних однорідних вимог згідно вказаних заяв як односторонній правочин, направлений на припинення взаємних грошових зобов`язань сторін у загальному розмірі 14 028 541,35 грн за двома договорами, є таким, що відбувся в момент отримання відповідної заяви АТ КБ "ПриватБанк".

Принагідно суд зазначає, що укладеними між АТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "Барсервіс" Договорами про фінансовий лізинг № 4Б16059ЛИ від 01.07.2016 та №4Б16061ЛИ від 16.08.2016 року не передбачено заборон щодо можливості реалізації сторонами права на зарахування (залік) зустрічних однорідних вимог.

З огляду на наведене, грошові вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до боржника ТОВ "Барсервіс" в розмірі 14 028 541, 35 грн. відхиляються судом.

Щодо решти заявлених АТ КБ "ПриватБанк" вимог до боржника, суд зазначає наступне.

Судом перевірено розрахунок здійснений заявником, який є вірним та таким що ґрунтується на нормах чинного законодавства та умовах Договорів фінансового лізингу.

Натомість, суд не погоджується з контррозрахунками боржника, який помилково визначає розмір поточної заборгованості за лізинговими платежами (беручи таку суму на кінець періоду, а не на початок), що призводить до невірних обрахунків суми заборгованості з винагороди за користування предметом лізингу за кожний взятий період.

Суд вважає безпідставним твердження боржника про необхідність відхилення частини вимог, що становлять заявлену Банком пеню, яка нарахована на заборгованість зі сплати лізингових платежів в рахунок відшкодування вартості предмету лізингу, беручи до уваги припинення у нього обов`язку сплати лізингових платежів в рахунок відшкодування вартості предмету лізингу.

За частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами частини першої статті 193 Господарського кодексу.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов`язання та сплата неустойки.

В пункті 7.1. договорів № 4Б16059 та №4Б16061 сторони узгодили, що у випадку порушення Лізингоодержувачем зобов`язань по сплаті лізингових платежів, по сплаті винагород, Лізингоодержувач сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, яка розраховується у відсотках річних від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

У зв`язку з порушенням Лізингоодержувачем термінів сплати лізингових платежів та винагороди за користування майном, відповідно до п. 7.1. договорів заявником нарахована боржнику пеня у розмірі 14 916 922,54 грн. за договором №4Б16059 ЛИ та 87 460 025,07 грн за договором №4Б16061 ЛИ.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом частин 1 та 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше, які боржник повинен передати кредиторові у рахунок порушення зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 7.9 договорів фінансового лізингу №4Б16059ЛИ від 01.07.2016 та №4Б16061ЛИ від 16.08.2016 передбачено, що строки позовної давності по вимогах про стягнення лізингових платежів, винагород, неустойки - пені, штрафів, інших платежів/витрат за цим встановлюються сторонами тривалістю 15 (п`ятнадцять) років.

Також, у п. 7.10 Договорів №4Б16059ЛИ та № 4Б16061ЛИ від 16.08.2016 сторони передбачили, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов`язання здійснюється протягом 15 (п`ятнадцять) років з дня коли відповідне зобов`язання мало бути виконане Лізингоодержувачем.

Під час дії договорів боржник належним чином не виконував їх умови, платежі вчасно не здійснював. Банк нарахував штрафні санкції на підставі ч. 6ст. 231 ГК України в межах строку дії договорів, тобто до їх розірвання (до 26.08.2020 - по договору № 4Б16061ЛИ, до 23.09.2020 - по договору №4Б16059ЛИ). При цьому слід зазначити, що зарахування зустрічних однорідних вимог, як односторонній правочин, за яким припинилися взаємні грошові зобов`язання сторін у загальному розмірі 14 028 541,35 грн за двома договорами, відбулось лише в момент отримання відповідної заяви АТ КБ "ПриватБанк" від 28.02.2023.

Таким чином, пеня нарахована Банком правомірно, розрахунок за період після ухвалення рішень та до розірвання договорів здійснено вірно.

Відтак, з огляду на вищезазначене, вимога АТ КБ «ПриватБанк» про визнання кредиторських вимог з пені за несвоєчасне виконання зобов`язань боржником у розмірі 14916 922,54 грн за договором №4Б16059ЛИ та у розмірі 87 160 025,07 грн за договором №4Б16061ЛИ є правомірною.

З вищенаведених підстав суд також вважає необґрунтованою вимогу боржника зменшити розміри заявлених Банком заборгованостей з пені та судового збору, що вже стягнуті за рішеннями судів № 918/740/18 та 918/739/18, про які зазначено вище.

Рішення Господарського суду Рівненської області від 25.03.2019 у справі №918/740/18 та рішення Господарського суду Рівненської області від 25.02.2019 у справі №918/739/18, не скасовані та набрали законної сили.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012 Конституційний Суд України).

Статтею 18 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується зі статтею 326 цього кодексу, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Як вже зазначалось вище, відповідно до приписів статті 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Барсервіс оприлюднено у встановленому законодавством порядку 07.03.2023 за №70187.

За приписами ч. 4 ст. 45 КУзПБ 30-денний строк для заявлення кредиторських вимог у даній справі сплинув 05.04.2023.

Заява АТ КБ «ПриватБанк» про грошові вимоги кредитора до боржника сформована заявником в системі «Електронний суд» 07.04.2023 та надійшла до суду 10.04.2023.

Таким чином, АТ КБ «ПриватБанк» вимоги заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання.

Враховуючи висновки суду щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, періоди нарахування та суми, на які здійснюється нарахування, вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до боржника визнаються судом без права вирішального голосу в такому розмірі: на суму 5368,00 грн 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 126 487 761,43 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 102 376 947,61 грн пені 6 черга задоволення вимог кредиторів.

Вимоги АТ КБ «ПриватБанк» в розмірі 14 028 541,35 грн. підлягають відхиленню.

Враховуючи, що всі грошові вимоги конкурсних кредиторів розглянуті господарським судом, суд вважає за необхідне зобов`язати розпорядника майна внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги, організувати та провести перші загальні збори кредиторів.

Встановити дату проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів, а також дату проведення підсумкового судового засідання у справі - на 22.02.2024,10-00.

Керуючись ст. ст. 2, 45, 47, 48 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 202, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» 01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1Д до Товариства з обмеженою відповідальністю Барсервіс, 69114, м. Запоріжжя, вул. Героїв 93-ї бригади, 10А, код ЄДРПОУ 39608228 на суму 5 368,00 грн 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 126 487 761,43 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 102 376 947,61 грн пені 6 черга задоволення вимог кредиторів, без права вирішального голосу

Вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» в розмірі 14028541,35 грн. відхилити.

Зобов`язати розпорядника майна організувати проведення зборів кредиторів у відповідності до ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства, вирішити питання відносно подальшого руху справи та відповідні протоколи надати суду.

Встановити дату проведення перших загальних зборів кредиторів та засідання комітету кредиторів до 09.02.2024.

Встановити дату підсумкового засідання суду 22.02.2024, 10-00 год.

Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Запорізької області за адресою: 69001, м. Запоріжжя, вул. Гетьманська, 4, корп. 1, каб. 218.

Зобов`язати розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю Барсервіс проаналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; надати письмові докази про розмір активу та пасиву Товариства з обмеженою відповідальністю Барсервіс, наявну дебіторську заборгованість.

Копію ухвали надіслати кредиторам, боржнику, розпоряднику майна.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та підлягає оскарженню в апеляційному порядку у строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 30.01.2024.

Суддя Л.М. Сушко


Суд	Господарський суд Запорізької області
Дата ухвалення рішення	25.01.2024
Оприлюднено	02.02.2024
Номер документу	116696929
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: банкрутство юридичної особи

Сушко Л.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Ухвалавід 25.01.2024 по справі 908/504/23ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —908/504/23

Ухвала від 25.01.2024

Ухвала
від 25.01.2024 по справі 908/504/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ