Ухвала

від 30.01.2024 по справі 915/289/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

30 січня 2024 року Справа № 915/289/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.

за участю секретаря судового засідання Дюльгер І.М.

за відсутності представників сторін

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївський рибний порт

про заміну способу виконання рішення суду у справі № 915/289/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївський рибний порт,

Каботажна пристань, 3, м. Миколаїв, 54056;

до Державного підприємства Миколаївське морське агентство,

Каботажний спуск, 3, м. Миколаїв, 54002;

про стягнення грошових коштів у загальній сумі 5260500 грн. 86 коп.

встановив:

Рішенням від 21.04.2021 у даній справі задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) Миколаївський рибний порт та вирішено стягнути на користь останнього з державного підприємства (ДП) Миколаївське морське агентство грошові кошти у загальній сумі 5260500 грн. 86 коп., із яких: 5010933 грн. 64 коп. ? основний борг; 92871 грн. 63 коп. ? 3 % річних; 156695 грн. 59 коп. ? інфляційні втрати, а також грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 78908 грн.

На виконання указаного рішення Господарським судом Миколаївської області видано відповідний наказ від 24.05.2021.

Від ТОВ Миколаївський рибний порт надійшла заява від 09.12.2021 про зміну способу виконання рішення суду в даній справі в порядку ст. 331 ГПК України, а саме, про звернення стягнення на майно ДП Миколаївське морське агентство ? несамохідний плавучий причал ПЖ-61, реєстраційний номер SRU202624, шляхом передачі його у власність стягувача (заявника).

Заява мотивована тим, що виконання рішення суду в даній справі шляхом стягнення з боржника грошових коштів є об?єктивно неможливим.

Ухвалою від 13.12.2021 заяву ТОВ Миколаївський рибний порт суд прийняв до розгляду та призначив її розгляд на 21.12.2021.

Ухвалою від 21.12.2021, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено розгляд заяви на 11.01.2021. У вказану дату судове засідання не відбулося. Ухвалою від 24.01.2021 суд повідомив учасників справи про те, що розгляд заяви призначено на 16.02.2021.

Засідання з розгляду даної заяви, призначене на 16.02.2022, не відбулося у зв?язку з перебуванням судді Давченко Т.М. у нарадчій кімнаті в судовому процесі у справі № 915/715/16(915/686/21) у період 16-22.02.2022 . Після усунення зазначених вище обставин, заяву призначено до розгляду на 16.03.2022.

Проте в указану дату засідання не відбулось у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введенням на всій території України воєнного стану за Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, та проведенням активних бойових дій на території Миколаївської області та міста Миколаєва.

Наказом голови Господарського суду Миколаївської області від 02.03.2022 судові засідання, призначені з 02.03.2022 по 01.04.2022, були скасовані, враховуючи ведення бойових дій на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів, враховуючи, зокрема, неможливість здійснення правосуддя Господарським судом Миколаївської області під час воєнного стану, Голова Верховного Суду розпорядженням від 22.03.2022 № 12/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ на Господарський суд Одеської області.

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 25.07.2022 № 41 з 26.07.2022 відновлено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Миколаївської області.

За вказаних обставин, розгляд справи відбувається у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні за указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.

Ухвалою від 14.11.2022 призначено дану справу до розгляду на 19.12.2022.

Ухвалою від 19.12.2022, занесеною до протоколу судового засідання, за клопотанням заявника відкладено судове засідання з розгляду даної заяви на 22.02.2023.

У вказану дату судове засідання не відбулося. Ухвалою від 07.03.2023 суд повідомив учасників справи про те, що розгляд заяви призначено на 23.03.2023.

Ухвалою від 23.03.2023, занесеною до протоколу судового засідання, розгляд даної заяви за клопотанням заявника відкладено на 02.05.2023.

Ухвалою від 02.05.2023, занесеною до протоколу судового засідання, розгляд даної заяви за клопотанням заявника відкладено 25.07.2023.

Ухвалою від 25.07.2023, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено розгляд даної заяви на 11.10.2023.

Ухвалою від 11.10.2023, занесеною до протоколу судового засідання, розгляд даної заяви за клопотанням заявника відкладено на 22.11.2023.

Ухвалою від 22.11.2023 занесеною до протоколу судового засідання, судове засідання відкладено на 30.01.2024.

Про час та місце розгляду заяви сторони повідомлені належним чином (а.с.86-88 том 2).

У судове засідання сторони представників не скерували, причин неявки не повідомили.

Дослідивши матеріали заяви ТОВ Миколаївський рибний порт про зміну способу виконання рішення суду в даній справі, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 14 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 3 ст. 169 ГПК України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Враховуючи принцип універсальності волі законодавця, та зважаючи на те, що Верховний Суд неодноразово наголошував у своїх роз`ясненнях про те, що у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді справи, до відповідних процесуальних заяв, клопотань тощо учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення ГПК України, якими врегульовано аналогічні питання інших розділів ГПК України.

Так, згідно зі ст. 11 ГПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону).

Оскільки питання залишення без розгляду заяви про зміну способу виконання судового рішення процесуальним законом не врегульовано, суд вважає за необхідне при вирішенні відповідного питання застосувати норми ст. 226 ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 05.06.2020 по справі № 910/16978/19 проаналізувавши зміст вищенаведених норм процесуального закону, дійшла висновку, що обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зауважує, що в даному випадку у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст.ст. 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

При цьому у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог ст.ст. 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він має повідомити суд про причини неявки і у випадку визнання таких причин поважними, суд може відкласти розгляд справи.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).

Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд (п. 5.2.10 постанови ОП КГС ВС від 05.06.2020 по справі № 910/16978/19).

На підставі викладеного, враховуючи, що господарсько-процесуальним законодавством передбачено право суду залишити позов без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач (заявник) не з`явився в судове засідання, не повідомив про причини неявки, при цьому заява про розгляд справи без його участі відсутня, суд вважає за необхідне залишити без розгляду заяву ТОВ Миколаївський рибний порт про зміну способу виконання рішення суду в даній справі.

Керуючись п.4 ч.1 ст. 226, ст.ст.232, 234, 235, 331 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду заяву ТОВ Миколаївський рибний порт від 09.12.2021 про зміну способу виконання рішення суду в даній справі в порядку ст. 331 ГПК України.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у порядку та у строки, визначені статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.М. Давченко