Рішення

від 31.01.2024 по справі 916/3362/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" січня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/3362/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М., розглянувши у в порядку спрощеного позовного провадження справу №916/3362/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "УКРТЕХФІНАНС" (01001, місто Київ, вул.Грушевського Михайла, будинок 10, кімната 212; код ЄДРПОУ 42563968);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Р-20065" (65007, Одеська обл., місто Одеса, вул. Лейтенанта Шмідта, буд.15; код ЄДРПОУ 33988083);

про стягнення 18 065,32 грн.

1. Суть спору.

ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "УКРТЕХФІНАНС" звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх.№3868/23 від 02.08.2023) до ТОВ "Р-20065", в якій просить суд стягнути з останнього заборгованість у вигляді 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання у сумі 10 497 доларів США 44 центи, що еквівалентно 18 065,32 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем заборгованості, що стягується у примусовому порядку згідно наказу Господарського суду Одеської області від 15.12.2017 по справі № 916/385/17.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.08.2023 позовну заяву ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "УКРТЕХФІНАНС" було залишено без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків.

09.08.2023 до суду від позивача надійшла заява (вх.№27196/23) про усунення недоліків позовної заяви, згідно якої позивачем усунуто встановлені судом недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 11.08.2023 було відкрито провадження у справі №916/3362/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в порядку ст. ст. 247-252 Господарського процесуального кодексу України.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст.252 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала суду від 11.08.2023 була надіслана позивачу на юридичну адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак копія ухвали суду повернулась на адресу Господарського суду Одеської області з відміткою відділення поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом п. 83 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 (зі змінами), Рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання поштових відправлень, під розпис. У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за зазначеною адресою", яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 28.01.2019р. у справі № 915/1015/16.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Враховуючи ту обставину, що в умовах воєнного стану суди продовжують працювати в штатному режимі, з огляду на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи з метою забезпечення доступу до правосуддя, гарантованого державою та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути дану справу в межах розумного строку.

З огляду на ненадання відповідачем відзиву, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

3. Аргументи учасників справи.

3.1. Доводи ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "УКРТЕХФІНАНС".

Позивач зазначає, що відповідно до умов кредитного договору №012/15-28/164 від 18.04.2008, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (АТ «Райффайзен Банк») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Р-20065», останнє отримало кредит для купівлі транспортного засобу в сумі 13 100,00 доларів США строком погашення кредиту до 18 квітня 2016 року зі сплатою за користування кредиту в сумі 13,5 % річних.

Позивач зазначає, що банк повністю виконав свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором 18.04.2008.

Також позивач додає, що у зв`язку з тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «P-20065» не виконувало зобов`язання за кредитним договором, не здійснювало погашення кредиту та відсотків щомісячно в розмірі згідно з графіком погашення кредиту та інші платежі, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до суду за захистом порушених прав з позовною заявою.

Водночас, згідно тверджень позивача, за результатами розгляду вказаної заяви, 27.11.2017 Господарським судом Одеської області по справі №916/385/17 ухвалено рішення, яким позовну заяву Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" задоволено частково. Вирішено, в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Р-20065» перед Публічним акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль" за кредитним договором №012/15-28/164 від 18.04. 2008 року в сумі 10 497 доларів США 44 цента, що в гривневому еквіваленті станом на день подання позову (14.02.2017) становить 283 765 грн. 64 коп., у тому числі 5 424 доларів США 66 цента заборгованості по тілу кредиту, що в гривневому еквіваленті станом на день подання позову (14.02.2017) становить 146 638 грн. 81 коп., 5 072 доларів США 78 центів, що в гривневому еквіваленті станом на день подання позовом (14.02.2017 р.) становить 137 126 грн 83 коп., звернути стягнення на предмет застави: легковий автомобіль марки NISSAN MICRA, 2008 випуску, кузов № НОМЕР_1 , який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «P-20065» на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 , виданого РЕВ-1 при УДА ГУ МВС України в Одеській області 17.04.2008, шляхом реалізації на публічних торгах початковою вартістю заставного майна 174 060 грн та судові витрати в сумі 1 010 грн 90 коп.

Згідно тверджень позивача, станом на 31.07.2023 заборгованість за наказом Господарського суду Одеської області від 15.12.2017 по справі №916/385/17 не стягнута.

16.02.2021 року між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» та АТ «ОКСІ БАНК» було укладено договір відступлення прав вимоги №114/2-42, відповідно до якого право вимоги з кредитним договором №012/15-28/164 від 18.04.2008 перейшло до АТ «ОКСІ БАНК».

Відповідно до договору АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» відступив АТ «ОКСІ БАНК» належні йому права вимоги по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю «Р-20065» за кредитним договором №012/15-28/164 від 18.04.2008 року та прийняло на себе всі його права та обов`язки за вказаним кредитним договором, предметом якого є відступлення прав вимоги за кредитними договором на предмет застави, яким є легковий автомобіль марки NISSAN MICRA, 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Р-20065» на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 , виданого РЕВ-1 при УДАІ ГУ МВС України в Одеській області 17.04.2008.

В свою чергу, позивач зазначає, що 16.02.2021 року між АТ «ОКСІ БАНК» та ТОВ «ФК "УКРТЕХФІНАНС" укладено договір відступлення прав вимоги №114/2-1. Відповідно до договору АТ «ОКСІ БАНК» відступив ТОВ «ФК «УКРТЕХФІНАНС» належні йому права вимоги по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю «Р-20065» за кредитним договором №012/15-28/164 від 18.04.2008 та прийняло на себе всі його права та обов`язки за вказаним кредитним договором. 19.02.2021 між АТ «ОКСІ БАНК та ТОВ «ФК «УКРТЕХФІНАНС» було укладено договір відступлення прав за договорами застави, предметом якого є рухоме майно: легковий автомобіль марки NISSAN MICRA, 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , який належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Р-20065» на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 , виданого РЕВ-1 при УДАІ ГУ МВС України в Одеській області 17.04.2008.

Також позивач повідомляє, що ухвалою суду від 06.09.2021 було замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) по виконанню наказу по справі №916/385/17 від 15.12.2017, щодо звернення стягнення на предмет застави, виданого на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 27.11.2017 року, з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "УКРТЕХФІНАНС".

Таким чином не виконання наказу по справі №916/385/17 від 15.12.2017 стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "УКРТЕХФІНАНС" до господарського суду із позовною заявою про стягнення 3% річних в порядку ст. 625 ЦК України.

3.2. Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Р-20065".

Відповідач своїм процесуальним правом, передбаченим ст.165 ГПК України, на подання відзиву по суті справи не скористався.

4. Обставини справи, встановлені судом.

В провадженні судді Господарського суду Одеської області Щавинської Ю.М. перебувала справа №916/385/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (нова назва Акціонерне товариство "Райффайзен Банк") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Р-20065" про звернення стягнення на предмет застави.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.11.2017 позов задоволено частково; в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Р-20065" перед ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" за Кредитним договором №012/15-28/164 від 18.04.2008р. у сумі 10 497 доларів США 44 цента, що в гривневому еквіваленті станом на день подання позову (14.02.2017р.) становить 283 765 грн. 64 коп., у тому числі 5 424 доларів США 66 цента заборгованості по тілу кредиту, що в гривневому еквіваленті станом на день подання позову (14.02.2017р.) становить 146 638 грн. 81 коп., та 5 072 долари США 78 центів, що в гривневому еквіваленті станом на день подання позову (14.02.2017р.) становить 137 126 грн. 83 коп., звернуто стягнення на предмет застави: легковий автомобіль марки NISSAN MICRA, 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Р-20065" на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 , виданого РЕВ-1 при УДАІ ГУ МВС України в Одеській області 17.04.2008р., шляхом реалізації на публічних торгах за початковою вартістю заставного майна - 174 060 грн.; в решті позову відмовлено.

Крім того, вказаним рішенням стягнуто з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1010 грн. 90 коп., а також стягнуто з ТОВ "Р-20065" на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" судовий збір в сумі 2 610 грн. 90 коп. та 1 782 грн. 72 коп. витрат по сплаті судової товарознавчої експертизи.

15.12.2017 на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 27.11.2017 видано відповідний наказ, згідно якого: в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Р-20065" перед Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" за Кредитним договором №012/15-28/164 від 18.04.2008р. у сумі 10 497 /десять тисяч чотириста дев`яносто сім/ доларів США 44 цента, що в гривневому еквіваленті станом на день подання позову (14.02.2017р.) становить 283 765 /двісті вісімдесят три тисячі сімсот шістдесят п`ять/ грн. 64 коп., у тому числі 5 424 / п`ять тисяч чотириста двадцять чотири/ доларів США 66 цента заборгованості по тілу кредиту, що в гривневому еквіваленті станом на день подання позову (14.02.2017р.) становить 146 638 /сто сорок шість тисяч шістсот тридцять вісім/ грн. 81 коп., та 5 072 /п`ять тисяч сімдесят два/ долари США 78 центів, що в гривневому еквіваленті станом на день подання позову (14.02.2017р.) становить 137 126 /сто тридцять сім тисяч сто двадцять шість/грн. 83 коп., звернути стягнення на предмет застави: легковий автомобіль марки NISSAN MICRA, 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Р-20065" на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 , виданого РЕВ-1 при УДАІ ГУ МВС України в Одеській області 17.04.2008р., шляхом реалізації на публічних торгах за початковою вартістю заставного майна - 174 060 /сто сімдесят чотири тисячі шістдесят/ грн. 00 коп.

15.05.2020 Приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Щербаковим Юрієм Сергійовичем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62096175 щодо виконання вищезазначеного наказу.

19.08.2021 до суду від ТОВ "Фінансова Компанія "Укртехфінанс" надійшла заява в порядку ст.334 ГПК України, в якій заявник просить суд замінити сторону виконавчого провадження, а саме: стягувача - Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Укртехфінанс" по виконавчому документу, виданому на виконання рішення суду у справі №916/385/17.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.09.2021 було здійснено заміну сторони виконавчого провадження (стягувача) по виконанню наказу по справі №916/385/17 від 15.12.2017р. щодо звернення стягнення на предмет застави, виданого на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 27.11.2017р., з Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, код ЄДРПОУ 14305909) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Укртехфінанс" (01001, місто Київ, вул.Грушевського Михайла, будинок 10, кімната 212, ЄДРПОУ 42563968).

31.07.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "УКРТЕХФІНАНС" звернулось до Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Юрія Сергійовича із клопотання про надання інформації за вих. № 123, згідно якого просило повідомити залишок заборгованості за виконавчим документом ВП №62096175.

Згідно відповіді Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Юрія Сергійовича за вих. № 14381 від 31.07.2023, станом на 31.07.2023 заборгованість за наказом Господарського суду Одеської області від 15.12.2017 по справі №916/385/17 не стягнута та становить 10 497,44 доларів США.

Таким чином, несплата відповідачем заборгованості за наказом Господарського суду Одеської області від 15.12.2017 по справі №916/385/17 у розмірі 10 497,44 доларів США і стала підставою для нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "УКРТЕХФІНАНС" трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України, а також звернення до господарського суду із даним позовом.

5. Позиція суду.

Статтями 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, як вбачається з матеріалів справи, сторонами укладено кредитний договір №012/15-28/164 від 18.04.2008, за яким відповідач отримав кредит для купівлі транспортного засобу в сумі 13 100,00 доларів США строком погашення кредиту до 18 квітня 2016 року зі сплатою за користування кредиту в сумі 13,5 % річних, однак відповідач не здійснював погашення кредиту та відсотків щомісячно в розмірі згідно з графіком погашення кредиту та інші платежі.

З огляду на вищевикладене, рішенням Господарського суду Одеської області по справі №916/385/17 від 27.11.2017, яке набрало законної сили 15.12.2017, позов задоволено частково; в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Р-20065" перед ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" за Кредитним договором №012/15-28/164 від 18.04.2008р. у сумі 10 497 доларів США 44 цента, що в гривневому еквіваленті станом на день подання позову (14.02.2017р.) становить 283 765 грн. 64 коп., у тому числі 5 424 доларів США 66 цента заборгованості по тілу кредиту, що в гривневому еквіваленті станом на день подання позову (14.02.2017р.) становить 146 638 грн. 81 коп., та 5 072 долари США 78 центів, що в гривневому еквіваленті станом на день подання позову (14.02.2017р.) становить 137 126 грн. 83 коп., звернуто стягнення на предмет застави: легковий автомобіль марки NISSAN MICRA, 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Р-20065" на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 , виданого РЕВ-1 при УДАІ ГУ МВС України в Одеській області 17.04.2008р., шляхом реалізації на публічних торгах за початковою вартістю заставного майна - 174 060 грн.

Згідно відповіді Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Юрія Сергійовича за вих. № 14381 від 31.07.2023, в ході примусового виконання вказаного виконавчого документа приватним виконавцем 18.05.2020 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на майно Боржника, а саме: NISSAN, Реєстраційний номер: BH8035BT; , VIN / Номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_1 . Так, 17.07.2020 вказаний транспортний засіб оголошено в розшук, про що винесено відповідну постанову. Станом на 31.07.2023 заборгованість за наказом Господарського суду Одеської області від 15.12.2017 по справі №916/385/17 не стягнута та становить 10 497,44 доларів США.

Згідно до ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки рішенням по справі було встановлено факт порушення відповідачем договору, то вищезазначені обставини не підлягають доказуванню і є підставою звільнення від доказування.

Виходячи з системного аналізу законодавства, обов`язок боржника сплатити кредитору суму боргу з нарахуванням процентів річних та відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

Зокрема, частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання та є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Слід зазначити, що виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення процентів річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред`явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов`язання. Таким чином, право кредитора на стягнення процентів річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.

Тим більш, за змістом норм статей 526, 599, 611, 625 ЦК України, чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання. Наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, у тому числі від відповідальності, передбаченої статтями 549, 550, 625 цього Кодексу.

Аналогічна правова позиція щодо відповідальності боржника за невиконання грошового зобов`язання за рішенням суду викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 р. у справі № 127/15672/16-ц (провадження № 14-254цс19) з посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду в постановах від 04.07.2018 р. у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) та від 04.06.2019 р. у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).

Також в роз`ясненнях, наведених в п. 7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" № 14 від 17.12.2013 р., зазначено, що за відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.

Враховуючи вищенаведене та несплату відповідачем заборгованості за наказом Господарського суду Одеської області від 15.12.2017 по справі №916/385/17 у розмірі 10 497,44 доларів США, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано відповідачу 3% річних на існуючу суму боргу.

Слід зауважити, що у постанові Верховного Суду (у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду) від 26.10.2018 у справі № 922/4099/17, з огляду на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 26.04.2017 у справі № 918/329/16, наведено висновок про те, що вимоги про стягнення грошових коштів, передбачених статтею 625 ЦК України, не є додатковими вимогами у розумінні положень статті 266 ЦК України, а тому закінчення перебігу позовної давності за основною вимогою не впливає на обчислення позовної давності за вимогою про стягнення 3% річних та інфляційних втрат. Стягнення 3% річних та інфляційних витрат можливе до моменту фактичного виконання зобов`язання та обмежується останніми 3 роками, які передували подачі позову.

Тобто, з огляду на викладене, можливо дійти висновку, що позивач має право на стягнення 3% річних за три роки, які передували моменту звернення з позовною заявою до суду. Аналогічні за змістом правові висновки виклав Верховний Суд у постановах від від 10.04.2018 у справі № 910/16945/14, від 27.04.2018 у справі № 908/1394/17, від 26.10.2018 у справі № 922/4099/17, від 21.11.2018 у справі № 642/493/17-ц та Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц.

Перевіривши розрахунок позивача 3 % річних у розмірі 18 065,32 грн за період з 31.07.2020 по 23.02.2022, суд встановив, що позивачем неправильно визначено розмір 3% річних. Здійснивши власний розрахунок, суд зазначає, що за період з 31.07.2020 по 23.02.2022 розмір 3% річних від простроченої суми 10 497,44 доларів США становить 494,02 доларів США, що еквівалентно 18 065,62 грн (494,02 доларів США * 36,5686 офіційний курс долара США до гривні станом на 31.07.2023).

Між тим, враховуючи положення ч.2 ст.237 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, суд вважає, що до стягнення з відповідача підлягають 3% річних у розмірі, заявленому позивачем, що становить 18 065,32 грн.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "УКРТЕХФІНАНС" обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, та підлягають задоволенню.

У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2684,00 грн, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Р-20065" (65007, Одеська обл., місто Одеса, вул. Лейтенанта Шмідта, буд.15; код ЄДРПОУ 33988083) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "УКРТЕХФІНАНС" (01001, місто Київ, вул. Грушевського Михайла, будинок 10, кімната 212; код ЄДРПОУ 42563968) 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 18 065/вісімнадцять тисяч шістдесят п`ять/грн 32 коп., а також 2684/дві тисячі шістсот вісімдесят чотири/грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Рішення підписано 31 січня 2024 року.

Суддя Ю.М. Невінгловська