Ухвала

від 31.01.2024 по справі 17/664-05

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

31.01.2024м. СумиСправа № 17/664-05

Господарський суд Сумської області у складі:

судді Резніченко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Бублик Т.Д.,

розглянувши скаргу Фізичної особи підприємця Євменової Ольги Вікторівни б/н від 17.01.2024 (вх. №374 від 22.01.2024) на бездіяльність посадових осіб органу державної виконавчої служби у справі №17/664-05

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка

до відповідача: Приватного підприємця Євменової Ольги Вікторівни

про стягнення 1712 грн 30 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - не прибув,

від відповідача не прибув,

від ДВС не прибув,

УСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Сумської області від 19.12.2005 у справі №17/664-05 позов задоволено повністю: стягнуто з Приватного підприємця Євменової Ольги Вікторівни на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області 1712 грн 30 коп. заборгованості по сплаті страхових внесків; стягнуто з Приватного підприємця Євменової Ольги Вікторівни в доход державного бюджету України витрати по сплаті держмита в сумі 102 грн 00 коп.; з Приватного підприємця Євменової Ольги Вікторівни на користь державного підприємства «Судовий інформаційний центр» 98 грн 33 коп. та ПДВ в сумі 19 грн 67 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

30.12.2005 на примусове виконання рішення господарського суду Сумської області від 19.12.2005 у справі № 17/664-05 видано відповідні накази.

22.01.2024 позивач звернувся до суду зі скаргою, в якій просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Шосткинського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Знаменська, буд. 2, м. Шостка, 41100, код ЄДРПОУ 34560302) щодо не зняття арешту з коштів фізичної особи - підприємця Євменової Ольги Вікторівни (РНОКПП НОМЕР_1 ), що накладений постановою про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №б/н від 23.02.2006.

2) зобов`язати начальника Шосткинського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Знаменська, буд. 2, м. Шостка, 41100, код ЄДРПОУ 34560302) зняти арешт, який накладений постановою державного виконавця Державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Н.Г. Бондарської у виконавчому провадженні №б/н від 23.02.2006, на рахунок № НОМЕР_2 фізичної особи - підприємця Євменової Ольги Вікторівни (РНОКПП НОМЕР_1 ), який відкрито у територіальному відокремленому безбалансовому відділенні №10018/088 філїї- Сумське обласне управління АТ «Ощадбанк», адреса: 41100, м. Шостка, вул. Садовий бульвар, буд.16, код ЄДРПОУ 09337356.

Скаржник обґрунтовує скаргу тим, що органом державної виконавчої служби своєчасно не було вчинено відповідних дій із зняття арешту з майна боржника у виконавчому провадженні, а тому така бездіяльність є протиправною та такою, що прямо порушує його права та суперечить нормам Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою суду від 23.01.2024 скаргу прийнято до розгляду та призначено до розгляду в судовому засіданні на 31.01.2024.

29.01.2024 від представника заявника до суду надійшло клопотання/заява від 28.01.2024 (вх. №256), у якій він просить суд розгляд скарги здійснювати за його відсутності; вимоги, викладені у скарзі, підтримує в повному обсязі.

30.01.2024 від Шосткинського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до суду надійшли пояснення від 30.01.2024 №1817-30/13135 (вх. №519), у яких проти вимоги, викладений у скарзі, заперечує повністю та просить суд відмовити в задоволенні скарги в повному обсязі у зв`язку з її необґрунтованістю.

31.01.2024 від Шосткинського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до суду надійшло клопотання від 31.01.2024 №1817-30/13295 (вх. №541, 522), у якому просить суд перенести розгляд справи на іншу дату та забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції, оскільки представник ДВС не має можливості прибути в судове засідання в призначений до розгляду час.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зі змісту п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України вбачається, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у зв`язку з першою неявкою в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами.

Суд звертає увагу сторін на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представника сторони, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Представником ДВС до клопотання про відкладення не додано будь-яких належних письмових доказів у його обґрунтування. Крім того, представник ДВС не позбавлений права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи ВКЗ ЄСІТС. Тому клопотання представника ДВС є необґрунтованим.

Враховуючи викладене вище, суд відмовляє у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та забезпечення проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції від 31.01.2024 №1817-30/13295 (вх. №541, 522 від 31.01.2024).

Державний виконавець та представники сторін в судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Розглянувши зазначену скаргу, суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Довідкою територіального відокремленого безбалансового відділення (надалі - ТВБВ) №10018/088 філії-Сумське обласне управління АТ «Ощадбанк» від 16.08.2023 №116088-23/264 Евменова О.В. була повідомлена, що по рахунку № НОМЕР_3 фізичної особи підприємця Євменової Ольги Вікторівни, РНОКПП НОМЕР_1 , накладено арешт на суму 1712,30 грн згідно з постановою №б/н від 23.02.2006, наданою Державною виконавчою службою у Шосткинському районі.

Відповідно до копії постанови державного виконавця Державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Бондарської Н.Г. у виконавчому проваджені №б/н від 23.02.2006 для забезпечення виконання наказу Господарського суду Сумської області від 30.12.2005 №17/664-05 накладений арешт на кошти, які належать приватному підприємцю Євменовій О.В., РНОКПП НОМЕР_1 , та містяться на рахунку № НОМЕР_4 .

На звернення Скаржника від 25.08.2023 листом Шосткинського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 04.09.2023 №75578 повідомлено, що на виконанні відсутні відкриті виконавчі провадження відносно ОСОБА_1 як боржника, а також відсутні відомості про перебування на виконані у відділі наказу Господарського суду Сумської області №17/664-05 від 30.12.2005 про стягнення з ОСОБА_1 1712,30 грн на користь Управління Пенсійного фонду України та фактично відмовлено у розгляді питання зняття арешту з коштів.

Отже, на думку скаржника, органом державної виконавчої служби своєчасно не було вчинено відповідних дій із зняття арешту з майна боржника у виконавчому провадженні, а тому така бездіяльність є протиправною та такою, що прямо порушує його права.

Судом 23.01.2024 було зроблено витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та встановлено, що 27.10.2011 внесено запис про припинення Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області в результаті його реорганізації у Шосткинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області, яке в подальшому, 18.06.2019, було припинене в результаті його реорганізації у Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області.

Таким чином, судом встановлено, що кредитором у виконавчому провадженні з виконання наказу Господарського суду Сумської області від 30.12.2005 р. у справі №17/664-05 є Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (правонаступник Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка Сумської області).

За приписами статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території.

Відповідно до частини першої статті 18 ГПК судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Стаття 326 ГПК визначає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 327 ГПК).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 1 цього Закону (тут і далі в редакції, яка діяла станом на дату арешту грошових коштів боржника, редакція Закону від 21.04.1999 №606-ХІV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Судові накази віднесено до виконавчих документів, на підставі яких рішення підлягають примусовому виконанню органами державної виконавчої служби (підпункт 3 частини першої статті 18-1 3акону України «Про виконавче провадження»).

Підстави закінчення виконавчого провадження встановлені у ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частин першої-другої статті 38 вказаного Закону у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого

органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

Отже, закінчення виконавчого провадження у розумінні вимог вказаного Закону України «Про виконавче провадження» передбачає зняття арешту та скасування вжитих раніше заходів примусового виконання рішення про що зазначається у постанові у постанові про вчинення відповідної дії.

Згідно із частиною першою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідач у скарзі зазначає, що відповідно до постанови державного виконавця Державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Бондарської Н.Г. у виконавчому проваджені №б/н від 23.02.2006 для забезпечення виконання наказу Господарського суду Сумської області від 30.12.2005 №17/664-05 накладений арешт на кошти, які належать приватному підприємцю Євменовій О.В., РНОКПП НОМЕР_1 , та містяться на рахунку № НОМЕР_4 (а.с. 51).

Згідно зі статтею 339 ГПК сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій (частина перша статті 341 ГПК).

Проте, бездіяльність державного виконавця щодо незняття арешту з майна є триваючим правопорушенням, а тому оскаржується в будь-який час шляхом подання скарги в порядку, передбаченому ГПК.

Триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням, обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Схожа за змістом правова позиція щодо застосування норм права викладена у постанові Верховного Суду від 22.12.2021 у справі №760/19348/2011.

У поданих суду поясненнях державний виконавець зазначає, що в автоматизованій системі виконавчих проваджень відсутні відомості щодо перебування на виконанні у Відділі наказу Господарського суду № 17/664-05 від 30.12.2005 про стягнення коштів з ФОП Євменової Ольги Вікторівни на користь ГУ ПФУ у Сумській області, то Шосткинському відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції невідомо про сплату чи несплату заборгованості за вищевказаним виконавчим документом, та наявність підстав для скасування заходів примусового виконання, у тому числі зняття арешту з коштів.

Боржником не надано доказів сплати заборгованості за наказом Господарського суду № 17/664-05 від 30.12.2005 про стягнення 1712,30 грн. на користь Управління Пенсійного фонду України, що свідчить про невиконання рішення суду. Відомості про номер виконавчого провадження, факт його закінчення чи завершення (підстави), сплату виконавчого збору та витрат виконавчого провадження у Відділі відсутні.

Однак суд відхиляє заперечення, викладені у поясненнях, з огляду на наступне:

Застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб`єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Зазначеними приписами саме на суд покладено виконання позитивних зобов`язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту, які виникають між ними у відносинах власності при реалізації належних їм правомочностей.

Суд повинен реалізовувати своє основне завдання, а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У даній правовій ситуації відмова в задоволенні скарги щодо зняття арешту, накладеного на все майно скаржника у виконавчому провадженні, унеможливила б у подальшому здійснення належного захисту майнових прав заявника щодо зняття арешту з його майна.

Наявність протягом тривалого часу (майже 18 років) нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності (закінчення) виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №2/0301/806/11.

Посилання скаржника на відсутність даних про виконавче провадження не прийнятті судом до уваги, так як положення чинного законодавства не встановлюють, що вказані обставини звільняють виконавця від обов`язку зняти арешт з майна.

Враховуючи незняття протягом тривалого часу арешту з майна боржника, внаслідок якого було порушено право останнього на мирне володіння його майном, державний виконавець у відповідь на звернення боржника не повинен був обмежуватись доводами щодо відсутності виконавчого провадження, а роз`яснити прийнятний та допустимий у межах ситуації, що склалась, механізм усунення відповідного порушення (роз`яснити про можливість вчинення будь-яких виконавчих дій (в тому числі прийняття постанови про скасування арешту) виключно в межах відкритого виконавчого провадження, запропонувати звернутися із заявою про відновлення матеріалів виконавчого провадження, що надасть можливість витребувати копії необхідних матеріалів у тих, у кого вони могли зберегтися), а також сприяти відновленню права боржника, порушеного внаслідок саме бездіяльності державного виконавця.

Також суд критично оцінює пояснення державного виконавця у тій частині, що боржником не надано доказів сплати заборгованості за наказом Господарського суду Сумської області №17/664-05 від 30.12.2005 у розмірі 1712 грн 30 коп., що свідчить про невиконання рішення суду, одночасно при цьому стверджуючи, що у Шосткинському відділі ДВС взагалі відсутні відкриті виконавчі провадження щодо відповідача Фізичної особи підприємця Євменової Ольги Вікторівни.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими вимоги про визнання протиправною бездіяльності державного виконавця щодо незняття арешту з грошових коштів на рахунку боржника та зобов`язання державного виконавця зняти такий арешт та вчинити дії щодо реєстрації припинення такого обтяження, що в ефективний спосіб дозволить відновити право боржника на мирне володіння його майном, а тому скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 342- 345 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.У задоволенні клопотання начальника Шосткинського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відкладення розгляду справи та забезпечення проведення судового засідання в режимі відео конференції (вх №541, 522 від 31.01.2024) відмовити.

2.Скаргу Фізичної особи підприємця Євменової Ольги Вікторівни б/н від 17.01.2024 (вх. №374 від 22.01.2024) на бездіяльність посадових осіб органу державної виконавчої служби у справі №17/664-05 задовольнити повністю.

3.Визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Шосткинського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Знаменська, буд. 2, м. Шостка, 41100, код ЄДРПОУ 34560302) щодо не зняття арешту з коштів фізичної особи - підприємця Євменової Ольги Вікторівни (РНОКПП НОМЕР_1 ), що накладений постановою про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №б/н від 23.02.2006.

4.Зобов`язати начальника Шосткинського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Знаменська, буд. 2, м. Шостка, 41100, код ЄДРПОУ 34560302) зняти арешт, який накладений постановою державного виконавця Державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Н.Г. Бондарської у виконавчому провадженні №б/н від 23.02.2006, на грошові кошти у сумі 1712 грн 30 коп. на рахунку № НОМЕР_2 фізичної особи - підприємця Євменової Ольги Вікторівни (РНОКПП НОМЕР_1 ), який відкрито у територіальному відокремленому безбалансовому відділенні №10018/088 філїї - Сумське обласне управління АТ «Ощадбанк», адреса: 41100, м. Шостка, вул. Садовий бульвар, буд.16, код ЄДРПОУ 09337356.

5.Зобов`язати Шосткинський відділ державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повідомити Господарський суд Сумської області та фізичну особу - підприємця Євменову Ольгу Вікторівну про виконання ухвали, не пізніше ніж у 10 денний строк з дня її одержання.

6.Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею. Дана ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. ст. 255-257 ГПК України.

Ухвала підписана суддею 01.02.2024.

СуддяО.Ю. Резніченко