Рішення

від 23.01.2024 по справі 182/7444/21

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/7444/21

Провадження № 2/0182/1081/2024

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23.01.2024 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого суддіРунчевої О.В., секретаря Власенко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нікополя за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» Нікопольської міської ради, третя особа Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про визнання незаконним та скасування рішення та встановлення факту, -

В С Т А Н О В И В:

02.11.2021 року позивач звернулася до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з даним позовом, мотивуючи його наступним.

Позивач є донькою померлої ОСОБА_2 .

Мати позивача, ОСОБА_2 , будучи лікарем загальної практики сімейним лікарем амбулаторії № 7 КНП «НЦПМСД» НМР 15.11.2020 року померла від гострої респіраторної хвороби COVID 19, яка була спричинена коронавірусом SARS CoV-2 та позалікарняною двобічною пневмонією.

Актом спеціального розслідування гострого професійного захворювання було встановлено, що ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 від гострої респіраторної хвороби COVID 19, яка була спричинена коронавірусом SARS CoV-2 начебто здійснила зараження даною хворобою не в період виконання своїх професійних обов`язків, тобто не на роботі.

Позивач зазначає, що з даним Актом не погоджується та вважає його таким, що прийнятий з порушенням закону, у зв`язку з наступними обставинами.

25.02.2021 року Комісією, утвореною наказом Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 03.12.2020 № 495-Р було складено оспорюваний Акт спеціального розслідування гострого професійного захворювання, що сталось 26.10.2020 року з подальшим смертельним наслідком 15.11.2020 року. За даним Актом встановлено, що було проведено спеціальне розслідування гострого професійного захворювання зі смертельним наслідком, що сталось з лікарем загальної практики сімейним лікарем амбулаторії № 7 КНП «НЦПМСД» НМР ОСОБА_2 , матір`ю позивача.

В Акті зазначено, що кабінет, в якому працювала померла № 19 знаходиться на другому поверсі, де також знаходяться лікарі загальної практики та ведуть прийом медичні сестри. Також, в Акті зазначено, що амбулаторія № 7 забезпечена в повному обсязі засобами індивідуального захисту, а саме: маски медичні одноразові 600 одиниць; халати захисні 20 одиниць; окуляри захисні/щиток 10/10 одиниць; рукавички медичні 200 одиниць; антисептики АХД 5 л.; дезінфікуючі засоби «Санітаб» - 2 кг.

Комісія відповідача зазначила, що ОСОБА_2 була забезпечена в повному обсязі ЗІЗ відповідно до вимог нормативно правових актів з охорони праці.

Пацієнти направлялись в кабінет № 19, де проводився огляд лікарем ОСОБА_2 .

23.10.2020 року ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_3 , що захворіла і лікувалась самостійно. 26.10.2020 року ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_3 ,, що стан її погіршився і її госпіталізували.

З ІНФОРМАЦІЯ_2 по ІНФОРМАЦІЯ_1 померла знаходилась на лікуванні та в неї було виявлено COVID 19, від якого померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В Акті зазначено, що з 08.10.2020 року по 21.10.2020 рік зареєстрованих хворих на COVID 19 на прийомі у лікаря ОСОБА_2 не було та допомогу пацієнтам з підтвердженим діагнозом COVID 19 не надавала.

Саме тому було зроблено висновок, що ОСОБА_2 заразилась на COVID 19 у побуті.

Позивач вважає, що в Акті є безліч невідповідної та недостовірної інформації, отже Акт підлягає скасуванню, оскільки він є рішенням комісії.

На адвокатський запит представником позивача було витребувано всі матеріали, які мали відношення до спеціального розслідування гострого професійного захворювання ОСОБА_2 , що сталося 26.10.2020 року з подальшим смертельним наслідком 15.11.2020 року та було встановлено невідповідність зазначених даних у Акті. З журналу реєстрації амбулаторних пацієнтів за 2020 рік вбачається, що у період з 07.09.2020 року по 05.10.2020 рік, яких приймала померла ОСОБА_2 , у дати 30.09.2020 року та 02.10.2020 року здійснювала прийом пацієнта ОСОБА_4 , якому згідно медичної картки хворого, 02.10.2020 року померлою було встановлено діагноз пневмонія, а вже 08.10.2020 року йому було встановлено діагноз коронавірусна хвороба COVID - 19. Тобто, 02.10.2020 року ОСОБА_2 контактувала з хворим, якому було встановлено 08.10.2020 року діагноз COVID - 19, а як відомо, інкубаційний період у даної хвороби може тривати від 14 днів і за підрахунками по дням можна зробити висновок, що ОСОБА_2 могла заразитись на COVID 19 на роботі, а саме при прийомі ОСОБА_4 , у якого виявили дане захворювання.

Позивач зазначає, що за кордон померла не виїжджала, поза робочим місцем з потенційними хворими на COVID 19 не контактувала, в масових заходах участі не приймала. Єдиним можливим місцем захворювання є робоче місце, що підтверджується контактом з хворим на COVID 19.

Також позивач зазначає, згідно журналу обліку та зберігання засобів захисту, у період вересень-листопад ОСОБА_2 отримувала тільки одноразові маски у кількості 50 штук та одноразові рукавички у кількості 40 штук. Інших засобів вона не отримувала, в тому числі окулярів, шапочок, антисептиків та іншого.

Дані обставини, позивач вважає, спростовують висновки, що викладені в оскаржуваному Акті щодо одержання ОСОБА_2 усіх належних засобів захисту та в належній кількості, адже отримання 50 одноразових захисних масок за період у два місяці не є належним захистом і дає підстави вважати, що ОСОБА_2 при огляді ОСОБА_4 , який був хворий на COVID 19 не була належним чином захищена, як зазначено в Акті. В період ймовірного зараження, померла ОСОБА_2 приймала хворих з симптомами схожими на COVID 19, а він також може проходити в легкій формі або і зовсім без симптомів. На ймовірний час зараження відсутнім був навіть протокол лікування, адже COVID 19 є новим захворюванням.

Також позивач вказує на те, що під час своєї роботи ОСОБА_2 доводилось вирішувати конфліктні та спірні питання як пацієнтів, так і їх родичів, які зверталися до неї, не записуючись як до сімейного лікаря. Вона приймала усіх пацієнтів, навіть з ознаками ГРВІ. Крім того, працівники медичного закладу постійно контактують з пацієнтами на сходах та інших приміщеннях загального користування, серед яких були хворі на COVID 19.

Тому, на думку позивача, є всі підстави вважати, що ОСОБА_2 заразилась на коронавірусну хворобу саме на роботі, без належного отримання всіх засобів захисту, а тому, на підставі викладеного просить суд визнати незаконним та скасувати Акт спеціального розслідування гострого професійного захворювання, що сталось 26.10.2020 року з подальшим смертельним наслідком 15.11.2020 року в Комунальному некомерційному підприємстві «Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» Нікопольської міської ради та встановити факт гострого професійного захворювання матері позивача ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 від гострої респіраторної хвороби COVID 19 в період виконання своїх професійних обов`язків, тобто на роботі.

Ухвалою судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.11.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, по справі призначено підготовче судове засідання (а.с.49-50).

03.03.2022 року на електронну адресу суду від Комунального некомерційного підприємства «Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» Нікопольської міської ради надійшов відзив на позовну заяву (а.с.58-65, а.с. 96-98), згідно якого просять відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки процедура проведення розслідування ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань з аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності визначається Порядком розслідування обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого ПКМУ № 337 від 17.04.2019 року.

Відповідно Порядку № 337 лише комісія з розслідування має повноваження щодо з`ясування обставин та причин настання нещасного випадку, визначати за результатами розслідування чи пов`язаний нещасний випадок із виробництвом чи ні, складати відповідні акти. До аналогічних висновків дійшов Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ в ухвалі від 10.06.2015 року по справі № 6-10355св15 та ухвалі від 01.06.2016 року по справі № 223/562/14-ц. Суди, аналізуючи складені акти розслідування нещасного випадку в сукупності із поданими сторонами доказами по суті, вправі перевіряти обставини, викладені в акті проведення розслідування нещасного випадку, що складається уповноваженою комісією, відповідно до Порядку № 337, лише в частині дотримання вимог закону при формуванні комісії, проведенні розслідування та складання актів та не вправі, підміняючи собою уповноважену комісію виконувати функції, що належать до її виключної компетенції, а не компетенції суду, а саме здійснювати аналіз нещасного випадку, визначати той чи інший нещасний випадок таким, чи не пов`язаний з виробництвом, а тим більше зобов`язувати комісію складати акти конкретного змісту. Суд не вправі, в порушення конституційних принципів, перебирати на себе права та обов`язки уповноваженої комісії та не повинен підмінювати функції уповноваженої комісії з розслідування. Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах, чітко визначена Порядком № 337. Таким чином, лише комісія з розслідування має повноваження щодо з`ясування обставин та причин нещасного випадку, встановлює за результатами розслідування чи пов`язаний нещасний випадок із виробництвом чи ні, складає відповідні акти. В ході проведення розслідування гострого професійного захворювання, що сталося 26.10.2020 року з подальшим смертельним наслідком 15.11.2020 року з лікарем загальної практики сімейним лікарем ОСОБА_2 дотримано вимог постанови КМУ № 337. Акт розслідування також складено у відповідності вказаної постанови. Враховуючи викладене, підстави для визнання незаконним та скасування акту розслідування гострого професійного захворювання, що сталося 26.10.2020 року з подальшим смертельним наслідком 15.11.2020 року, затвердженого начальником Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області та встановлення факту гострого професійного захворювання ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 від гострої респіраторної хвороби COVID 19 в період виконання своїх професійних обов`язків відсутні. Орієнтовний термін зараження на COVID 19 у ОСОБА_2 з 13.10.2020 року по 20.10.2020 рік (за 2-14 днів до захворювання). За цей період ОСОБА_2 не проводила прийомів хворих лабораторно підтверджених на COVID 19 (згідно Журналу реєстрації амбулаторних пацієнтів). Таким чином, стверджувати про конкретне джерело зараження від пацієнтів (а особливо від ОСОБА_4 , на якого посилається позивач і якому також було відмовлено в госпіталізації) неможливо. Виходячи з документів, відповідач вважає, що суд володіє достатньою кількістю доказів того, що вимоги позивача не мають достатнього обгрунтування та доказують протилежне. ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 від гострої респіраторної хвороби COVID 19 захворіла не в період виконання своїх професійних обов`язків, тобто не на роботі, а в інших громадських місцях.

15.04.2022 року на адресу суду від Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області надійшли пояснення щодо позову (а.с.68-81), які просили врахувати при вирішенні справи та прийнятті судового рішення.

Повідомляють, що 30.11.2020 року до Нікопольського відділення управління надійшло повідомлення про нещасний випадок/гостре професійне захворювання (отруєння) від відповідача на лікаря загальної практики сімейного лікаря амбулаторії № 7 ОСОБА_2 , яка була хвора на гостру респіраторну хворобу COVID 19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2. Позалікарняна двобічна пневмонія. Померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке було зареєстровано 30.11.2020 № 2274/22.4-05 (47/20). Комісія із спеціального розслідування випадку смерті була утворена наказом Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 03.12.2020 року № 495-Р. В ході проведеного комісією спеціального розслідування гострого професійного захворювання зі смертельним наслідком, що сталося з лікарем загальної практики сімейним лікарем амбулаторії № 7 ОСОБА_2 у період з 03.12.2020 року по 25.02.2021 року, встановлено обставини гострого професійного захворювання, причини настання та зроблено відповідні висновки. Основною причиною настання захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID 19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2 комісією встановлено психофізіологічну причину, а саме: зараження внаслідок інфікування при контакті з хворим на COVID 19 у побуті. В своєму висновку спеціальна комісія зазначила, що лікар загальної практики - сімейний лікар, виконуюча обов`язки завідувача амбулаторії № 7 Комунального некомерційного підприємства «Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» Нікопольської міської ради на лікаря загальної практики сімейного лікаря амбулаторії № 7 ОСОБА_2 для виконання посадових обов`язків в повному обсязі була забезпечена засобами індивідуального захисту у відповідності до вимог нормативно-правових актів з охорони праці, додатку 6 Стандартів медичної допомоги «Коронавірусна хвороба «COVID 19», затверджених наказом МОЗ від 28.03.2020 року № 722 зі змінами, які сертифіковані та відповідають національним стандартам. Згідно Довідки щодо даних епідрозслідування ОСОБА_2 від 14.12.2020 року № 16.5.0.12-6/8-2/4315 (вхідний від 15.01.2021 № 30758), виданої ВСП «Нікопольський міськрайонний відділ лабораторних досліджень ДУ «Дніпропетровський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України», встановлено, що ОСОБА_2 допомогу пацієнтам з лабораторно підтвердженим діагнозом COVID 19 не надавала. Ймовірно, інфікування вірусом SARS-CoV-2 могло відбутися у побуті, враховуючи ускладнену епідеміологічну ситуацію на території міста. За результатами проведеного розслідування Комісія зі спеціального розслідування дійшла до висновку, що даний випадок не підпадає під дію пункту 52 «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337, відповідно гостре професійне захворювання визнано таким, що не пов`язане з виробництвом, складено акт форми Н-1/НП.

Ухвалою судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31.05.2023 року закрито підготовче провадження по справі, призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.115-116).

У судове засідання сторони не з`явилися. Від представника позивача ОСОБА_5 на електронну адресу суду надійшла заява, в якій просить проводити розгляд справи без його участі та без участі позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити (а.с.135-136).

Від представника відповідача ОСОБА_6 на адресу суду також надійшла заява, в якій просить суд розглядати справу без його участі та без фіксації судового процесу технічними засобами. Проти позовних вимог заперечують в повному обсязі та просять відмовити в задоволенні даного позову (а.с.137-138).

Третя особа Управліннявиконавчої дирекціїФонду соціальногострахування Українив Дніпропетровськійобласті продату,час тамісце слуханнясправи неодноразовоповідомлялось належнимчином, причини неявки суду не відомі, заяв про відкладення справи чи про розгляд справи за їх відсутності суду надано не було (а.с.129,134).

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 лікар загальної практики сімейний лікар амбулаторії № 7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , причина смерті - коронавірусна хвороба 2019, хвороби, що призвели до смерті: двобічна геморагічна пневмонія та коронавірусна хвороба 2019, що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть № 540 від 16.11.2020 року (а.с.74-75).

30.11.2020 року по факту смерті лікаря загальної практики сімейного лікаря амбулаторії № 7, Комунальним некомерційним підприємством «Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» Нікопольської міської ради було направлено до Нікопольського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області Повідомлення про нещасний випадок/гостре професійне захворювання (отруєння) на лікаря загальної практики сімейного лікаря амбулаторії № 7 ОСОБА_2 , яка була хвора на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2. Позалікарняна двобічна пневмонія, смерть наступила 15.11.2020 року о 01:50, яке було зареєстровано 30.11.2020 № 2274/22.4-05 (47/20) (а.с.72).

Відповідно до наказу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 03.12.2020 № 495-Р (зі змінами внесеними наказом від 15.01.2021 № 24-Р) була утворена комісія із спеціального розслідування гострого професійного захворювання зі смертельним наслідком, що сталося з лікарем загальної практики сімейним лікарем амбулаторії № 7 ОСОБА_2 , в ході проведення якого, у період з 03.12.2020 по 25.02.2021 встановлено обставини гострого професійного захворювання, причини настання та зроблено відповідні висновки.

Згідно Акту спеціального розслідування гострого професійного захворювання, що сталося 26.10.2020 року, з подальшим смертельним наслідком 15.11.2020 року в Комунальному некомерційному підприємстві «Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» Нікопольської міської ради від 25.02.2021 року вбачається, згідно з пояснювальними записками: ОСОБА_3 (директор), ОСОБА_7 (медичний директор), ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (сестри медичної загальної практики сімейної медицини) та іншої медичної документації, спеціальною комісією з розслідування було встановлено, що у жовтні 2020 року, лікар загальної практики сімейний лікар ОСОБА_2 , яка відповідно до наказу, виконувала обов`язки завідувача амбулаторії № 7, працювала відповідно до «Графіку роботи амбулаторії № 7», а саме з 08 години 00 хвилин до 15 години 42 хвилини, під час роботи виконувала свої посадові обов`язки. Первинний прийом пацієнтів, яких обслуговувала ОСОБА_2 проводився сестрами медичними ЗПСМ в кабінеті № 23 амбулаторії № 7. Під час прийому пацієнтів сестри медичні ЗПСМ використовували засоби індивідуального захисту (маска захисна, халат захисний, рукавички медичні, окуляри захисні/щиток). Сестри медичні ЗПСМ здійснювали вимірювання температури, артеріального тиску, сатурації легень, вагу, зріст, проводили реєстрацію пацієнтів в електронній базі HELSI. Після цього пацієнт направлявся в кабінет № 19, де огляд проводився лікарем загальної практики сімейним лікарем ОСОБА_2 . При прийомі пацієнта лікар використовувала всі необхідні засоби індивідуального захисту. Після огляду пацієнта в кабінетах № 23 та № 19 проводилась дезінфекція всього медичного обладнання та поверхонь, також медичні працівники мили руки та обробляли антисептичним засобом АХД 2000. Прийом хворих з підвищеною температурою і з підозрою на COVID-19 проводився на першому поверсі амбулаторії № 7 в окремому боксі. Прийом проводить сестра медична ЗПСМ в спеціальному одязі, після чого викликає лікаря, з яким у хворого укладений договір на обслуговування. Після огляду пацієнта в боксі № 6 проводиться дезінфекція всього медичного обладнання та поверхонь, одноразовий захисний одяг та одноразові засоби індивідуального захисту складаються у дезінфікуючий розчин «Санітаб», потім утилізуються. В ході розслідування також було встановлено, що останній день на робочому місці ОСОБА_2 була 21.10.2020 року, на 22.10.2020 року оформила заяву про відпустку (день народження), згідно колективного договору. 23.10.2020 року ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_3 , що захворіла, лікувалась самостійно вдома, до лікаря не зверталась, були скарги на підвищення температури тіла до +38 С, нежить, головний біль, слабкість. 25.10.2020 року ОСОБА_2 зробила комп`ютерну томографію органів грудної порожнини в ПП ДЦ «Імпульс», заключення: признаки двосторонньої полісегментарної пневмонії (вірусного гінеза CORA OS4), середнього ступеню тяжкості, пограничної медіастинальної лімфаденопатії. 26.10.2020 року ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_3 , що стан її погіршився. ОСОБА_3 рекомендувала негайно викликати швидку медичну допомогу і госпіталізуватись до КП «Нікопольська міська лікарня № 1» НМР. 26.10.2020 року чоловік відвіз ОСОБА_2 до лікарні, де її госпіталізували. В той же день в стаціонарі було взято забір біоматеріалу на коронавірусну інфекцію COVID-19 і доставлено у клініко-діагностичну лабораторію КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова» ДОР» для проведення досліджень на РНК. Результат аналізу № 052710 був отриманий 28.10.2020, РНК вірус SARS-CoV-2 виявлено. Відповідно до програми HELSI було встановлено, що з 08.10.2020 року по 21.10.2020 року зареєстрованих хворих на COVID-19 на прийомі у лікаря загальної практики сімейного лікаря ОСОБА_2 не було. В ході розслідування комісією також було встановлено, що відповідно до довідки щодо даних епідрозслідування ОСОБА_2 від 14.12.2020 № 16.5.0.12-6/8-2/4315 (вхідний від 15.01.2021 № 30758). Виданої ВСП «Нікопольський міськрайонний відділ лабораторних досліджень ДУ «Дніпропетровський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України» встановлено, що зі слів ОСОБА_2 , за місцем роботи, контакти з працівниками амбулаторії № 7 та пацієнтами з лабораторно підтвердженим COVID-19 відсутні. Зі слів медичного директора ОСОБА_7 допомогу пацієнтам з лабораторно підтвердженим діагнозом COVID-19 ОСОБА_2 не надавала. Ймовірно, інфікування вірусом SARS-CoV-2 могло відбутися у побуті, враховуючи ускладнену епідеміологічну ситуацію на території міста (а.с.12-25).

Медико-експертним висновком експерта за напрямом «Професійна патологія» Департаменту охорони здоров`я Дніпропетровської облдержадміністрації (вих. 2205/амб від 15.02.2021, вх. від 23.02.2021 № 4117) встановлено, враховуючи дані лабораторного дослідження на COVID-19, довідку епідеміологічного розслідування випадку коронавірусної інфекції від 14.12.20 р., висновок інфекціоніста від 30.11.20 р. ( ОСОБА_10 ) на даний час даних щодо виникнення гострого професійного захворювання не виявлено (а.с.76).

Відповідно до ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, своїх чи законних інтересів.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно доположення,що затверджуєтьсяКабінетом МіністрівУкраїни запогодженням звсеукраїнськими об`єднаннямипрофспілок. Запідсумками розслідуваннянещасного випадку,професійного захворюванняабо аваріїроботодавець складаєакт завстановленою формою,один примірникякого вінзобов`язанийвидати потерпіломуабо іншійзаінтересованій особіне пізнішетрьох днівз моментузакінчення розслідування. Уразі відмовироботодавця скластиакт пронещасний випадокчи незгодипотерпілого зйого змістомпитання вирішуютьсяпосадовою особоюоргану державногонагляду заохороною праці,рішення якоїє обов`язковимдля роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Процедура проведення розслідування ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності визначається Порядком розслідування обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 337 від 17.04.2019 року.

Відповідно до ст. 171 КЗпП роботодавець повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року, № 1105-XIV професійне захворювання - захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлено виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов`язаних з роботою.

Згідно з ч.1 ст. 39 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» захворювання на інфекційні хвороби медичних та інших працівників, що пов`язані з виконанням професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб (надання медичної допомоги хворим на інфекційні хвороби, робота з живими збудниками та в осередках інфекційних хвороб, проведення дезінфекційних заходів тощо), належать до професійних захворювань. Зазначені працівники державних і комунальних закладів охорони здоров`я та державних наукових установ підлягають страхуванню за рахунок державного бюджету на випадок захворювання на інфекційну хворобу в порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 39 Закону України ««Про захистнаселення відінфекційних хвороб» держава забезпечує страхові виплати в таких розмірах медичним працівникам закладів охорони здоров`я у разі смерті працівника - у 750-кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року. Розмір тапорядокздійснення страхових виплат, передбаченихпунктом 1частини другої цієї статті, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Порядку здійснення страхових виплат у разі захворювання або смерті медичних працівників у зв`язку з інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та визначення їх розмірів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 року, № 498 у разі смерті медичного працівника, що настала внаслідок його інфікування гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, під час виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження, членам сім`ї, батькам, утриманцям померлого медичного працівника (далі - особи, які мають право на виплату) проводиться виплата в розмірі 750-кратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, в якому помер медичний працівник.

Згідно з п. 3 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 (далі Порядку № 337) гостре професійне захворювання (отруєння) - захворювання (або смерть), що виникло після однократного (протягом не більш як однієї робочої зміни) впливу на працівника шкідливих факторів фізичного, біологічного та хімічного характеру (у тому числі інфекційні, паразитарні, алергійні захворювання).

Згідно п. 10 Порядку № 337 Спеціальному розслідуваннюпідлягають: нещаснівипадки ізсмертельними наслідками; груповінещасні випадки; випадкисмерті працівниківпід часвиконання нимитрудових (посадових)обов`язків; гостріпрофесійні захворювання(отруєння),що призвелидо тяжкихчи смертельнихнаслідків; нещаснівипадки,факт настанняяких встановленоу судовомупорядку,а підприємство(установа,організація),на якомувони сталися,ліквідовано безправонаступника; нещаснівипадки,що спричинилитяжкі наслідки,у томучислі зможливою інвалідністюпотерпілого; випадкизникнення працівникапід часвиконання трудових(посадових)обов`язків; нещаснівипадки зособами,які працюютьна умовахцивільно-правовогодоговору,на іншихпідставах,передбачених законом,фізичними особами-підприємцями,особами,які провадятьнезалежну професійнудіяльність,членами фермерськогогосподарства; нещасні випадки, що сталися з особами, фактично допущеними до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Згідноп.14Порядку №337Держпраці та/абоїї територіальниморганом утворюєтьсякомісія ізспеціального розслідування(далі-спеціальна комісія). Спеціальна комісія утворюється протягом одного робочого дня після отримання від роботодавця письмового повідомлення про нещасний випадок або за інформацією, отриманою з інших джерел (органу досудового розслідування, звернень потерпілого або членів його сім`ї чи уповноваженої ними особи, первинних організацій і територіальних об`єднань профспілок).

Пунктом 33 Порядку № 337 визначено обов`язки комісії (спеціальної комісії).

Відповідно Порядку № 337 лише комісія з розслідування має повноваження щодо з`ясування обставин та причин настання нещасного випадку, визначати за результатами розслідування чи пов`язаний нещасний випадок із виробництвом чи ні, складати відповідні акти. Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах, чітко визначена Порядком № 337. Відповідно до положень Порядку № 337 обов`язок щодо визначення, пов`язаний чи не пов`язаний нещасний випадок з виробництвом, а також складання за результатами розслідування акту за формою Н-1/НП належить до виключної компетенції комісії з розслідування.

До аналогічних висновків дійшов Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ в ухвалі від 10.06.2015 року по справі № 6-10355св15 та ухвалі від 01.06.2016 року по справі № 223/562/14-ц. Суди, аналізуючи складені акти розслідування нещасного випадку в сукупності із поданими сторонами доказами по суті, вправі перевіряти обставини, викладені в акті проведення розслідування нещасного випадку, що складається уповноваженою комісією, відповідно до Порядку № 337, лише в частині дотримання вимог закону при формуванні комісії, проведенні розслідування та складання актів та не вправі, підміняючи собою уповноважену комісію виконувати функції, що належать до її виключної компетенції, а не компетенції суду, а саме здійснювати аналіз нещасного випадку, визначати той чи інший нещасний випадок таким, чи не пов`язаний з виробництвом, а тим більше зобов`язувати комісію складати акти конкретного змісту. Суд не вправі, в порушення конституційних принципів, перебирати на себе права та обов`язки уповноваженої комісії та не повинен підмінювати функції уповноваженої комісії з розслідування.

Пунктом 29 Порядку № 337 факт настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) на виробництві може бути встановлено у судовому порядку.

Відповідно до пункту 34 Порядку № 337 рішення щодо визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов`язаними чи не пов`язаними з виробництвом приймається комісією (спеціальною комісією) шляхом голосування простою більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів членів комісії (спеціальної комісії) голос голови комісії (спеціальної комісії) є вирішальним.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 травня 2020 р. № 394 «Про внесення зміни до переліку професійних захворювань», внесено зміни до переліку професійних захворювань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 р. № 1662 та доповнено розділ V пунктом 4 графи найменувань небезпечних та шкідливих речовин і виробничих факторів, вплив яких може викликати професійне захворювання: «Гостра респіраторна хвороба COVID-19, спричинена коронавірусом SARS-CoV-2».

Відповідно до зазначеного документу Гостра респіраторна хвороба COVID-19 визнається професійним захворюванням за умовиконтакту з інфекційними хворими,інфікованими матеріалами чи переносниками захворювань,медичних та інших працівників, що безпосередньо зайняті у ліквідації епідемії та здійсненні заходів із запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та лікування пацієнтів із випадками гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Системний аналіз вказаних вище положень нормативно-правових актів дає підстави зробити висновок про те, що захворювання медичного працівника можна визнати професійним захворюванням, що пов`язане з виробництвом, виключно у тому випадку, якщо таке захворювання виникло внаслідок виконання ним професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб (надання медичної допомоги хворим на інфекційні хвороби, роботи з живими збудниками та в осередках інфекційних хвороб, дезінфекційні заходи тощо).

Закту спеціального розслідування гострого професійного захворювання, що сталося 26.10.2020 року, з подальшим смертельним наслідком 15.11.2020 року вбачається, що Комісія зі спеціального розслідування вважає даний випадок таким, який не підпадає під дію пункту 52 «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337, визнано гостре професійне захворювання таким, що не пов`язане з виробництвом, складено акт форми Н-1/НП.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність у матеріалах справи доказів про те, що ОСОБА_2 захворіла на коронавірусну хворобу саме в період виконання своїх професійних обов`язків. Основною причиною настання захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2 комісією встановлено психофізіологічну причину, а саме: зараження внаслідок інфікування при контакті з хворим на COVID-19 у побуті. Адже, лише через громадський транспорт, знайомих, родичів, сферу торгівлі, особистий контакт ОСОБА_2 міг сягати до тисячі осіб в день і кожен з них міг потенційно заразити померлу, оскільки доведено, що COVID-19 передається також і повітряно-крапельним шляхом. Достовірно встановити особу, яка призвела до зараження ОСОБА_2 та стверджувати про конкретне джерело зараження її від пацієнтів неможливо. Також суд бере до уваги той факт, який встановлено комісією, що відповідно до програми HELSI з 08.10.2020 року по 21.10.2020 рік зареєстрованих хворих на COVID-19 на прийомі у лікаря загальної практики сімейного лікаря ОСОБА_2 не було.

Згідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.ч.1,2 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Тому, суд вважає, що підстави для визнання незаконним та скасування Акту спеціального розслідування гострого професійного захворювання, що сталось 26.10.2020 року, з подальшим смертельним наслідком 15.11.2020 року в Комунальному некомерційному підприємстві «Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» Нікопольської міської ради та встановлення факту гострого професійного захворювання ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 від гострої респіраторної хвороби COVID-19, в період виконання своїх професійних обов`язків, тобто на роботі відсутні. Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 7, 9, 10, 12, 76, 81, 89, 133, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 354-356 ЦПК України, Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» Нікопольської міської ради, третя особа Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про визнання незаконним та скасування рішення та встановлення факту відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст судового рішення складено 01.02.2024 року.

Суддя: О. В. Рунчева