Постанова

від 31.01.2024 по справі 211/4570/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1418/24 Справа № 211/4570/23 Суддя у 1-й інстанції - Ніколенко Д.М. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2024 року м.Кривий Ріг

Справа № 211/4570/23

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Бондар Я.М., Тимченко О.О.

сторони:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЛДІНГСІСТЕМ»,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч.13ст.7,ч.1 ст.369ЦПК України,без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛДІНГСІСТЕМ» на рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 вересня 2023 року, яке ухвалено суддею Ніколенко Д.М. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 25 вересня 2023 року, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2023 року ОСОБА_1 зернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛДІНГСІСТЕМ» (далі - ТОВ «БІЛДІНГСІСТЕМ») про стягнення грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки при звільненні, заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Позовну заяву мотивовано тим, що з02.10.2019 по 03.10.2022 ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ «БІЛДІНГСІСТЕМ», працював на посаді машиніста дорожньо-будівельних машин.

Позивач стверджує, що під час звільнення з ним не було проведено повного розрахунку, не було оплачено відпрацьований робочий час за травень, червень, липень, серпень та вересень 2022 року та не компенсовано не використані відпустки за 2020, 2021 роки.

У день звільнення позивача, 03.10.2022, відповідач письмово не повідомив позивача про нараховані суми належні при звільненні та не здійснив виплату належних коштів, що є грубим порушенням ст. 116 КЗпП України.

Посилаючись на викладене, просив суд: стягнути з відповідача на свою користь грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки при звільненні за 2020, 2021 роки в сумі 11 576,16 грн., заборгованість по заробітній платі за травень, червень, липень, серпень та вересень 2022 року в сумі 32 907,18 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 48 475,17 грн.

Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 липня 2023 року зобов`язаноТОВ «БІЛДІНГСІСТЕМ»надати суду належним чином завірені документи та інформацію, а саме: довідку про кількість днів невикористаної щорічної основної відпустки за весь період роботи у 2019-2022 роках, на момент звільнення ОСОБА_1 (із зазначенням періодів невикористаної відпустки); наказ про прийняття на роботу, трудовий договір (за наявності), особову картку (форми Т2); графік відпусток за весь період роботи ОСОБА_1 ; заяву про надання щорічної основної відпустки за весь період роботи ОСОБА_2 ; накази про надання щорічної основної відпустки за весь період роботи ОСОБА_1 у 2019-2022 роках, та докази ознайомлення ОСОБА_1 з такими наказами; розрахунково-платіжні відомості (розрахункового листа виплати зарплати (форма П-6) за місяці виплати заробітної плати за час щорічної основної відпустки, за весь період роботи ОСОБА_1 ; табелі обліку робочого часу за місяці перебування ОСОБА_1 у щорічній основній відпустці, за весь період роботи; звітності щодо сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ) відносно ОСОБА_1 , що містять відомості щодо нарахованої суми заробітку (доходу) за дні відпустки; наказу про звільнення (припинення трудового договору); наказу про виплату компенсації за невикористану відпустку (при наявності); розрахунково-платіжну відомість (розрахунковий лист виплати зарплати форми П-6) за останній місяць роботи, що передує звільненню; довідку про розмір середньої заробітної плати за останні 12 календарних місяці, що передують місяцю ОСОБА_1 ; інформаційну довідку про нарахування та виплату заробітної плати за травень, червень, липень, серпень та вересень 2022 року; довідку про розмір середньої заробітної плати за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю звільнення ОСОБА_1 ; довідку про доходи за останні 6 (шість) місяців роботи ОСОБА_1 .

Рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 вересня 2023 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з ТОВ «БІЛДІНГСІСТЕМ» на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за травень, червень, липень, серпень та вересень 2022 року сумі 32 907 грн. 18 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 48 475грн. 17 коп.,компенсацію за невикористану відпустку за 2020, 2021 роки при звільненні у сумі 11 576грн. 16 коп.з утриманням з вказаної суми податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнуто з ТОВ «БІЛДІНГСІСТЕМ» на користь держависудовий збір у сумі 1 073 гривні 60 копійок.

В апеляційній скарзі відповідач ТОВ «БІЛДІНГСІСТЕМ» просить скасувати рішення суду в частині стягнення середньої заробітної плати за травень, червень, липень, серпень та вересень 2022 року в сумі 32 907 грн. 18 коп. та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 48 475грн. 17 коп., з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні вимог про стягнення середньої заробітної плати за червень, липень, серпень та вересень 2022 року, та про часткове задоволення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Просить здійснити повором виконання рішення суду, оскільки рішення було обгрунтоване на завідомо неправдивих відомостях позивача.

Надає нові докази, які були витребувані ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 липня 2023 року, однак, не надавалися до суду першої інстанції, у зв?язку з тим, що відповідач ТОВ «БІЛДІНГСІСТЕМ» зазначену ухвалу засобами поштового зв?язку не отримував, а заяву про направлення кореспонденції електронною поштою не писав, а тому, відповідно, й не отримував цю ухвалу на електронну пошту.

Також, просить стягнути з позивача на свою користь витрати зі сплати судового збору та на пофесійну правничу допомогу, докази на понесення яких будуть надані суду, у порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем було повідомлено суду недостовірні відомості, адже у період з 01 березня 2022 року по 31 березня 2022 року, з 04 квітня 2022 року по 07 квітня 2022 року та з 01 червня 2022 року по 03 жовтня 2022 року останній перебував у відпустці без збереження заробітної плати.

Щодо стягненя заробітної плати за травень 2022 року, то згідно Довідки про середню заробітну плату від 21.11.2023 року та відомостей про суму нарахованого доходу за травень, розмір заробітної плати складав 8130,00 грн. Частина заборгованості була виплачена, залишок складає 3440,50 грн.

Вважає, що з урахуванням наявності правових підстав для часткового задоволення позову та вимог статті 117 КЗпП України, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку має становити 35742,96 грн.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_1 з 02.10.2019 по 03.10.2022 працював у ТОВ «БІЛДІНГСІСТЕМ», звільнений за власним бажанням на підставі ст. 36 КЗпП України, про що свідчить запис 28 у трудовій книжці позивача (а.с. 9 копія трудової книжки).

Із наданої позивачем інформації про рух коштів в АТ «УкрСиббанк» вбачається, що останні надходження коштів на банківській рахунок позивача від відповідача відбувалися 30.09.2022 у сумі 1 636,98 грн. Після 30 вересня 2022 року коштів на рахунок позивача від ТОВ «БІЛДІНГСІСТЕМ» не надходило (а.с. 10-12).

Згідно з Індивідуальними відомостями про застраховану особу за формою ОК-5, ОСОБА_1 здійснено нарахування заробітної плати у травні 2022 року (31 день), однак виплата йому заробітної плати не здійснена; з червня 2022 року по жовтень 2022 року не відображено нарахування заробітної плати (0 днів). Страхувальник - ТОВ «БІЛДІНГСІСТЕМ» (код ЄДРПОУ 38465370) (а.с. 15, 16).

За 2020 та 2021 роки кількість невикористаних днів відпуски позивача становить 48 днів, за які відповідач повинен був виплатити позивачу при звільненні компенсацію.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при звільненні позивачу, з вини роботодавця, не було виплачено у повному обсязі заробітну плату за травень, червень, липень, серпень та вересень 2022 року та компенсацію за невикористану відпустку за 2020, 2021 роки, які підлягають стягненню з відповідача, у розмірі визначеному позивачем, разом із середнім заробітком за шість місяців затримки виплати всіх належних сум при звільненні.

Рішення в частині стягнення з ТОВ «БІЛДІНГСІСТЕМ» на користь ОСОБА_1 компенсації за невикористану відпустку за 2020, 2021 роки при звільненні у сумі 11 576грн. 16 коп.в апеляційному порядку не оскаржено, а тому колегія суддів не перевіряє законність та обгрунтованість висновків суду першої інстанції в цій частині, адже, згідно ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 367 ЦПК України, і зважаючи на роз`яснення, викладені в п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.10.2008 року, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та заявлених позовних вимог у суді першої інстанції.

Колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ «БІЛДІНГСІСТЕМ» середньої заробітної плати за травень, червень, липень, серпень та вересень 2022 року в сумі 32 907 грн. 18 коп., з утриманням з вказаної суми податків та інших обов`язкових платежів, з огляду на наступне.

Стаття 129 Конституції Українивизначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості (пункт 3 частини першої).

Згідно з ч. 6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. І?в разі надання для дослідження таких нових доказів інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо них як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції (постанови Верховного Суду від 5жовтня 2020року у справі №607/2905/18, від 11вересня 2020року у справі №608/687/19).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 липня 2023 року зобов`язаноТОВ «БІЛДІНГСІСТЕМ»надати суду належним чином завірені документи та інформацію, а саме: довідку про кількість днів невикористаної щорічної основної відпустки за весь період роботи у 2019-2022 роках, на момент звільнення ОСОБА_1 (із зазначенням періодів невикористаної відпустки); наказ про прийняття на роботу, трудовий договір (за наявності), особову картку (форми Т2); графік відпусток за весь період роботи ОСОБА_1 ; заяву про надання щорічної основної відпустки за весь період роботи ОСОБА_2 ; накази про надання щорічної основної відпустки за весь період роботи ОСОБА_1 у 2019-2022 роках, та докази ознайомлення ОСОБА_1 з такими наказами; розрахунково-платіжні відомості (розрахункового листа виплати зарплати (форма П-6) за місяці виплати заробітної плати за час щорічної основної відпустки, за весь період роботи ОСОБА_1 ; табелі обліку робочого часу за місяці перебування ОСОБА_1 у щорічній основній відпустці, за весь період роботи; звітності щодо сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ) відносно ОСОБА_1 , що містять відомості щодо нарахованої суми заробітку (доходу) за дні відпустки; наказу про звільнення (припинення трудового договору); наказу про виплату компенсації за невикористану відпустку (при наявності); розрахунково-платіжну відомість (розрахунковий лист виплати зарплати форми П-6) за останній місяць роботи, що передує звільненню; довідку про розмір середньої заробітної плати за останні 12 календарних місяці, що передують місяцю ОСОБА_1 ; інформаційну довідку про нарахування та виплату заробітної плати за травень, червень, липень, серпень та вересень 2022 року; довідку про розмір середньої заробітної плати за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю звільнення ОСОБА_1 ; довідку про доходи за останні 6 (шість) місяців роботи ОСОБА_1 .

Доказів врученні цієї ухвали суду відповідачеві ТОВ «БІЛДІНГСІСТЕМ» у порядку, визначеному ЦПК України, в матеріалах справи відсутні, у зв?язку з чим ці докази надано суду апеляційної інстанції, який приймає їх, як належні та допустимі.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно із ч.1 ст.94 КЗпП України, ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч.5 ст.97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Частиною 1 статті 115 КЗпП України встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Пунктом 3-1 частини першої статті 25Закону України "Про відпустки", в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, щовідпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов`язковому порядкуматері або іншій особі, зазначеній у частині третій статті 18Закону, для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території.

Крім того, відповідно до статті 26Законубудь-який працівникможе отриматиза згодою власника або уповноваженого ним органувідпустку без збереження заробітної плати.

При цьому, згідно зЗаконом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 № 530-IXбуло внесено зміни до статті 26Закону України "Про відпустки", де зазначено, щотермін перебування у відпустці без збереженнязаробітної плати на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно доЗакону України "Про захист населеня від інфекційних хвороб",не включається у загальний термін(не більше 15 календарних днів на рік), встановлений частиною першою статті 26Законута частиною другою статті 84Кодексу законів про працю України.

Відпустка відповідно достатті 26 Закону України «Про відпустки»надається виключно за згодою сторін.

Як вбачається з доказів наданих суду апеляційної інстанції, позивач ОСОБА_1 , у період з 01 березня 2022 року по 31 березня 2022 року та з 04 квітня 2022 року по 07 квітня 2022 року (наказ №01-3ВБТ від 01 березня 2022 року а.с. 63), з 01 червня 2022 року по 03 жовтня 2022 року (наказ №06-ВБЗ від 01 червня 2022 року а.с. 48), перебував у відпустці без збереження заробітної плати.

Оскільки, у період з 01 червня 2022 року по 03 жовтня 2022 року позивач ОСОБА_1 не працював та не виконував роботу, перебуваючи у відпустці без збереження заробітної плати, колегія судідв погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що за вказаний період роботодавець не зобов?язаний нараховувати та виплачувати заробітну плату, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ «БІЛДІНГСІСТЕМ» середньої заробітної плати за червень, липень, серпень та вересень 2022 року задоволенню не підлягають.

Згідно Довідки про середню заробітну плату від 21.11.2023 року та Довідки про суми нарахованої заробітної плати від 23.11.2023 року, розмір нарахованої заробітної плати ОСОБА_1 за травень складав 8130,00 грн. (а.с. 64,65).

Згідно відомостей АТ «УКРСИББАНК» про нарахування коштів (а.с. 66) та виписки з особового рахунку позивача ОСОБА_1 (а.с. 10-14), ТОВ «БІЛДІНГСІСТЕМ» у вересні 2022 року було перераховано на рахунок позивача частину заробітної плати за травень 2022 року та невиплаченою залишається грошова сума у розмірі 3440,50 грн.

За таких обставин, відповідач зобов`язаний був виплатити позивачу заробітну палту за травень 2022 року, що становить 3440,50, однак, не виконав вимоги КЗпП України та Закону України ««Про оплату праці», у зв`язку з чим колегія судідв дійшла висновку про покладення на ТОВ «БІЛДІНГСІСТЕМ» обов`язку зі сплати на користь ОСОБА_1 невиплаченої заробітної плати у розмірі 3440,50 грн.

Відповідно до вимог ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України.

Відповідно до статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Частиною першою та другою ст. 117 КЗпП України встановлено, що в разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 821/1083/17 зазначила, що належними звільненому працівникові сумами необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Оскільки, у день звільнення, відповідач не провів виплату всіх сум, належних позивачу, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у визначені законом строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати працівникові його середнього заробітку за період з 04.10.2022 (наступний день після звільнення) по 04.04.2023, тобто за шість місяців після звільнення.

При цьому, середній заробіток працівника визначається відповідно дост. 27 Закону України «Про оплату праці»за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100(далі - Порядок).

Разом з тим, суд першої інстанції провів розрахунок середньоденної заробітної плати позивача ОСОБА_1 без урахування вимог цього Порядку та на основі середньомісячної заробітної плати, вирахованої судом на підставі власного розрахунку, без відповідних первинних бухгалтерських документів чи інших відомостей, які надають суду можливість встановити розмір заробітної плати позивача.

Згідно з довідкою ТОВ «БІЛДІНГСІСТЕМ», середньоденна заробітна плата позивача за два останні робочі місяці перед звільненням становила 541,56 грн. і цей показник необхідно враховувати при обчисленні суми середнього заробітку за часзатримки розрахунку.

За період затримки, який становить 132 робочих дня, з 04.10.2022 (наступний день після звільнення) по 04.04.2023, сума середнього заробітку за часзатримки розрахунку становить 71485,92 грн. (541,56 грн х 132 робочих дня), разом з тим позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 48475,17 грн.

Метою покладення на робтодавця відповідальності, визначеної у статті 117 КЗпП України, у разі невиконання обов`язку провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать, є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.

Встановленийстаттею 117 КЗпП Українимеханізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв оцінки пропорційності щодо врахування справедливого та розумного балансу між інтересами працівника і роботодавця.

Відшкодування, передбаченестаттею 117 КЗпП України, спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Відповідно до частини 1статті 9 ЦК Українитака спрямованість притаманна і заходу відповідальності роботодавця, передбаченомустаттею 117 КЗпП України.

Звертаючись з вимогою про стягнення відшкодування, визначеного виходячи з середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно достатті 117 КЗпП України, позивач не повинен доводити розмір майнових втрат, яких він зазнав. Тому оцінка таких втрат працівника, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, не має на меті встановлення точного їх розміру. Суд має орієнтовно оцінити розмір майнових втрат, яких, як можна було б розумно передбачити, міг зазнати позивач. Виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченогостаттею 117 КЗпП України.

У постанові від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц (провадження № 14-623цс18) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, сформульованого у постанові від 27 квітня 2016 року у справі за провадженням № 6-113цс16, і дійшла висновку, що, зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно достатті 117 КЗпП України, необхідно враховувати: розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, суд може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково.

Велика Палата Верховного Суду також відступила від висновку Верховного Суду України, сформульованого у постанові від 27 квітня 2016 року у справі № 6-113цс16 про те, що право суду зменшити розмір середнього заробітку залежить від прийняття судом рішення щодо часткового задоволення вимог працівника про виплату належних йому при звільненні сум у строки, визначеністаттею 116 КЗпП України.

За таких обставин, суд має право, а не зобов`язаний, за певних умов, зменшити розмір відшкодування, передбаченогостаттею 117 КЗпП України.

Судом враховано, що, з огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум середнього заробітку зі встановленим розміром заборгованості, характером цієї заборгованості, розмір середнього заробітку має бути зменшений до 48475,17 грн., тобто до суми заявленої у позові.

Зазначена сума не відображає дійсного розміру майнових втрат позивача, пов?язаних із затримкою розрахунку при звільнені, а є лише орієнтовною тих втрат, які розумно можна було би передбачити з урахуванням статистичних усереднених показників, а тому колегія суддів не вбачає підстав для зміни цього розміру, який вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення та наведеним вище критеріям, й доводи апеляційної скарги в цій частині не приймаються.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду, на підставі п.1, п.4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, скасуванню в частині стягнення середньої заробітної плати за травень, червень, липень, серпень та вересень 2022 року сумі 32 907 грн. 18 коп. з ухваленням нового рішення про часткове задоволення цих позовних вимог та стягнення з ТОВ «БІЛДІНГСІСТЕМ» на користь ОСОБА_1 заробітної плати за травень 2022 року сумі 3440,50 грн.

В іншій частині рішеня суду є законним та обгрутованим, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з чим колегія суддів змінює рішення суду першої інстанції в частині розміру судового збору, стягнутого з ТОВ «БІЛДІНГСІСТЕМ» на користь держави, з 1073, 60 грн. до 697,84 грн, тобто пропорційно до задоволених позовних вимог.

Крім того, судовий збір, сплачений ТОВ «БІЛДІНГСІСТЕМ» за подання апеляційної скарги, в розмірі 563,64 грн, тобто пропорційно до задоволених вимог, підлягає компенсації за рахунок держави, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставіп. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Щодо вимог ТОВ «БІЛДІНГСІСТЕМ» про поворот виконання рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 вересня 2023 року колегія суддів дійшла наступних висновків.

Поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Воно можливе лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть - у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 3-рп/2011 поворот виконання рішення - це процесуальна гарантія захисту прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав.

Відповідно до частин першої, другої статті 466 ЦК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Статтею 445 ЦПК України передбачені особливості повороту виконання в окремих категоріях справ, зокрема, у справах про стягнення аліментів, а також у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом саме про стягнення заробітної плати, тому до цієї категорії справ, відповідно до частини другої статті 445 ЦПК України, поворот виконання не допускається, окрім випадку, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.

Відтак, під час розгляду судом заяви про поворот виконання рішення про стягнення заробітної плати окремим предметом доказування є ухвалення судом рішенням на підставі підроблених документів або на завідомо неправдивих відомостях позивача.

Згідно із частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Колегією суддів встановлено, що заявником не надано суду доказів того, що рішення суду було ухвалено на підставі підроблених документів або на завідомо неправдивих відомостях заявника.

Посилання ж в апеляційній скарзі ТОВ «БІЛДІНГСІСТЕМ» на ту обставину, що позивач ОСОБА_1 повідомив суду неправдиву інформацію колегією суддів не приймаються, адже, відповідач, при звільненні позивача, усупереч вимог ч. 1 ст. 116 КЗпП України, письмово не повідомив його про нараховані суми, належні йому при звільненні, про що останній повідомив суд та звернувся до суду із клопотанням про витребування доказів.

Та обставина, що у подальшому ТОВ «БІЛДІНГСІСТЕМ» не виконало вимогу суду щодо витребування доказів та не надало суду першої інстанції запитувану інформацію потягла за собою ухвалення рішення судом на пілставі наявних у справі доказів, що не свідчить про надання позивачем ОСОБА_1 завідомо неправдивих відомостей щодо предмету спору.

У данному спорі судом встановлено порушення трудових прав позивача ОСОБА_1 , який в межах процесцального законодавства звернувся до суду за захистом свого порушенного права, а тму колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про поворот виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст. 367, ч. 1 ст. 369, ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛДІНГСІСТЕМ» - задовольнити частково.

Рішення Довгинцівського районногосуду містаКривого РогуДніпропетровської областівід 25вересня 2023рокув частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«БІЛДІНГСІСТЕМ» простягнення заборгованостіпо заробітнійплатіза травень,червень,липень,серпень тавересень 2022року всумі 32907 грн.18коп.- скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛДІНГСІСТЕМ» про стягнення заборгованості по заробітній платі за травень, червень, липень, серпень та вересень 2022 року задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛДІНГСІСТЕМ» (код ЄДРПОУ 35230425, адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Андрія Фарба, буд. 27Д) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ) заробітну плату за травень 2022 року сумі 3440 (три тисячі чотириста сорок) гривень 50 (п?ятдесят) копійок, з утриманням з вказаної суми податків та інших обов`язкових платежів.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛДІНГСІСТЕМ» про стягнення заборгованості по заробітній платі за червень, липень, серпень та вересень 2022 року відмовити.

Рішення Довгинцівського районногосуду містаКривого РогуДніпропетровської областівід 25вересня 2023рокузмінити в частині розміру судового збору, стягнутого з Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛДІНГСІСТЕМ» на користь держави, зменшивши цей розмір з 1 073 гривень 60 копійок до 697 (шестисот дев?яносто семи) гривень 84 (вісімдесяти чотирьох) копійок.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Сплачений Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛДІНГСІСТЕМ» судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 563 (п?ятсот тридцять шість) гривень 64 (шістдесмят чотири) копійки компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 31 січня 2024 року.

Головуючий:

Судді: