Постанова

від 22.11.2007 по справі 9/224-06-6238

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

9/224-06-6238

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 22 листопада 2007 р.                                                                                    № 9/224-06-6238  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кота О.В.,

суддів:Владимиренко С.В.,

Шевчук С.Р.,

розглянув касаційну скаргу

Виконавчого комітету Одеської міської ради

на рішеннягосподарського суду Одеської області від 14.07.2006р.

у справі№9/224-05-6238

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інеса"

доПриморської районної адміністрації Одеської міської радиКомунального підприємства "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості"

провизнання права власності та зобов'язання зареєструвати право власності,

за участю представників:

-          позивача: не з'явилися;

-          відповідача1: не з'явилися;

-          відповідача2: не з'явилися;

-          від скаржника: не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

У липні 2006р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інеса" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Комунального підприємства "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" про визнання права власності на нежилі приміщення по вул. Катерининській, 26 в м.Одесі.

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.07.2006р. у справі №9/224-05-6238 (суддя Бакланова Н.В.) позов задоволено, визнано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Інеса" на самостійні нежилі приміщення підвалу та першого поверху, загальною площею 385,2кв.м, самостійне нежиле приміщення другого поверху, загальною площею 139кв.м, самостійне нежиле приміщення мансарди, загальною площею 139кв.м, по вул. Катерининській, 26 в м. Одесі. Зобов'язано Комунальне підприємство "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" зареєструвати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Інеса" на самостійні нежилі приміщення підвалу та першого поверху, загальною площею 385,2кв.м, самостійне нежиле приміщення другого поверху, загальною площею 139кв.м, самостійне нежиле приміщення мансарди, загальною площею 139кв.м, по вул. Катерининській, 26 в м. Одесі. Стягнуто з Одеського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомого майна на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інеса" витрати на держмито в сумі 42,5грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59грн. Стягнуто з Приморської районної адміністрації Одеської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інеса" витрати на держмито в сумі 42,5грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59грн.

Рішення в апеляційному порядку не оскаржувалось.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Виконавчий комітет Одеської міської ради звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій стверджує про порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, а також зазначає про те, що рішення по справі порушує його права та законні інтереси і просить рішення суду першої інстанції скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Позивач та відповідачі відзиви на касаційну скаргу не надали, що не перешкоджає її розгляду по суті.

В судове засідання 22.11.2007р. представники сторін та скаржника не з'явилися. Враховуючи, що про час і місце розгляду справи останні повідомлені належним чином, Вищий господарський суд України вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла наступного висновку.

Як встановлено господарським судом першої інстанції, позивачу на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради від 10.02.2005р., на праві власності належить нежитлова будівля під №507 загальною площею 233,6кв.м., розташована у м. Одесі по вул. Катерининській, 26, та складається в цілому з нежилих приміщень першого поверху та підвалу, а також на підставі посвідчених приватним нотаріусом договорів купівлі-продажу від 19.05.2005р. реєстр. №1723, від 16.06.2005р. реєстр. №2087, 24.03.2006р. реєстр. №943 належать квартири №21 загальною площею 122,5кв.м, №9 загальною площею 29,3кв.м та №9 загальною площею 59,5кв.м. у будинку №26 по вул. Катерининській в м.Одесі.

Позивачем у відповідності з будівельними нормами та правилами України здійснена реконструкція вказаного об'єкту, внаслідок чого створено самостійні нежилі приміщення підвалу та першого поверху загальною площею 385,2кв.м, самостійне нежилі приміщення другого поверху загальною площею 139кв.м, самостійне нежиле приміщення мансарди загальною площею 139кв.м, за вказаною адресою, які забезпечують безпечну для життя і здоров'я експлуатацію об'єктів, про що зазначено у технічному висновку, виконаному СПД Будикіним А.В. (держліцензія серії АБ №206853) про стан основних несучих та огороджуючих конструкцій реконструйованого будинку за адресою: вул. Катерининська, 26, м.Одеса, з урахуванням улаштування мансардних приміщень в горищному просторі.

У відповідності зі ст.331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.182 Цивільного кодексу України: право власності на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід та припинення підлягають державній реєстрації.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи зазначені приписи Цивільного кодексу України, Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України ввід 28.01.2003р. №6/5, ст.ст.2, 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", місцевий господарський суд визнав за позивачем право власності на самостійні нежилі приміщення підвалу та першого поверху загальною площею 385,2кв.м, самостійне нежиле приміщення другого поверху загальною площею 139кв.м, самостійне нежиле приміщення мансарди загальною площею 139кв.м, по вул. Катерининській, 26 в м. Одесі, які останній набув у встановленому законом порядку.

Касаційна скарга подана Виконавчим комітетом Одеської міської ради, який не брав участі у справі.

Відповідно до ст. 107 ГПК України касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав та обов'язків.

В касаційній скарзі заявник на підтвердження доводів про те, що оскаржене рішення суду першої інстанції стосується його прав і обов'язків посилався на приписи, запроваджені ст.ст.1, 116 Земельного кодексу України та рішення Одеської обласної ради народних депутатів від 25.11.1991р. №266-ХХІ, у зв'язку з чим просить рішення місцевого суду про визнання за позивачем права власності на самостійні нежилі приміщення скасувати, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає не доведеними твердження заявника касаційної скарги про те, що оскаржене рішення суду першої інстанції стосується його прав та обов'язків.

У відповідності з ч.2 ст.1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Оскарженим судовим рішенням не обмежені права заявника - Виконавчого комітету Одеської міської ради - та не покладено на нього обов'язків.

Заявником у касаційній скарзі не доведено суду, що оскаржуване судове рішення порушує його права та стосується його обов'язків, передбачених вказаними ним ст.ст.1, 116 Земельного кодексу України та рішенням Одеської обласної ради народних депутатів від 25.11.1991р. №266-ХХІ.

Відповідно до ст. 108 ГПК України Вищий господарський суд України переглядає рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду за касаційною скаргою (поданням).

Оскільки суд касаційної інстанції дійшов висновку, що оскаржене судове рішення не стосується прав та обов'язків заявника, касаційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Виконавчого комітету Одеської міської ради залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 14.07.2006р. у справі №9/224-05-6238 залишити без змін.

Головуючий суддя О. Кот

СуддіС. Владимиренко

С. Шевчук