Ухвала

від 31.01.2024 по справі 176/1113/22

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2024 року

м. Київ

справа № 176/1113/22

провадження № 51-521ск24

Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянула касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , подану в інтересах засудженої ОСОБА_5 на вирок Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 03 липня

2023 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 25 жовтня 2023 року і

встановила:

вироком Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 03 липня 2023 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровану за адресою:

АДРЕСА_1 , яка проживає за адресою:

АДРЕСА_2 , визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень та призначено покарання:

- за ч.2 ст.191 КК України у виді обмеження волі строком на 3 роки, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями, в тому числі грошовими коштами, строком на 2 роки;

- за ч. 1 ст. 366 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями, в тому числі грошовими коштами, строком на 1 рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_5 призначено покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями, в тому числі грошовими коштами, строком на 2 роки; також вирішено питання щодо судових витрат та речових доказів.

Цим же вироком стягнуто зі ОСОБА_5 на користь Дніпропетровської дирекції АТ «Укрпошта» в рахунок відшкодування майнової шкоди - 56 079,07 грн.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25 жовтня 2023 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 залишено без задоволення.

Вирок Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 03 липня 2023 року щодо ОСОБА_5 змінено.

Виключено із резолютивної частини вироку посилання на застосування положень ч.1 ст. 70 КК України при призначенні покарання та постановлено вважати ОСОБА_5 засудженою за ч. 2 ст. 191 КК України у виді обмеження волі строком на 3 роки, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями, в тому числі грошовими коштами, строком на 2 роки. У решті вирок суду залишено без змін.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25 жовтня 2023 року клопотання обвинуваченої ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.366 КК України було задоволено. Вирок Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 03 липня 2023 року в частині засудження ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 366 КК України скасовано. Звільнено ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 366 КК України від кримінальної відповідальності згідно із п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності. Кримінальне провадження щодо обвинуваченої ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 366 КК України закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

За обставин, детально викладених у вироку, 25.04.2017 року ОСОБА_5 призначена на посаду начальника відділення поштового зв`язку Жовті Води 5 Дніпропетровської дирекції АТ «Укрпошта» (далі - ВПЗ Жовті Води 5), відповідно до наказу начальника Центру поштового зв`язку №4 АТ «Укрпошта» № 263-к від 24.04.2017 року та того ж дня, 25.04.2017 року , між ОСОБА_5 та начальником Центру поштового зв`язку №4 Дніпропетровської дирекції АТ «Укрпошта» ОСОБА_6 укладено Договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність ОСОБА_5 . При цьому ОСОБА_5 ознайомлена із положенням про відділення поштового зв`язку Жовті Води 5, затвердженого начальником Центру зв`язку №4 Дніпропетровської дирекції ПАТ «Укрпошта» 01.02.2018 року, згідно із яким ОСОБА_5 наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями.

ОСОБА_5 будучи наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими обов`язками, протягом часу з 01.01.2020 року по 30.09.2020 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи на робочому місці у ВПЗ Жовті Води 5 Дніпропетровської дирекції АТ Укрпошта за адресою: м. Жовті Води,

вул. Червоноармійська, 91, Кам`янського району Дніпропетровської області, використовуючи своє службове становище в особистих корисливих інтересах з метою протиправного і безоплатного вилучення чужого майна, яке знаходилося у її правомірному володінні, з наміром в подальшому обернути його на свою користь, діючи умисно та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій і бажаючи настання їх шкідливих наслідків, із каси цього відділення, здійснила привласнення для власних потреб грошових коштів у сумі 57461,44 грн, які обернула на свою користь та розпорядилась на власний розсуд.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 , в інтересах засудженої ОСОБА_5 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалені судові рішення та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції. Зазначає, що судами надано невірну оцінку всім доказам в їх взаємозв`язку, чим порушено вимоги Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).

Мотиви Суду

Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги, додані до неї судові рішення та дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на таке.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Перевіряючи доводи касаційної скарги захисника, Суд виходить з фактичних обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій.

Судові рішення свідчать про те, що суд першої інстанції, оцінивши відповідно до статті 94 КПК України докази в їх сукупності, встановивши фактичні обставини кримінального правопорушення, обґрунтовано дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_5 у пред`явленому їй обвинуваченні.

Мотивуючи свій висновок, суд першої інстанції встановивши фактичні обставини справи, послався на ряд доказів, а саме: покази представника потерпілого ОСОБА_7 , показами свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , також письмові докази: - копії матеріалів службового розслідування по факту нестачі грошових коштів у відділенні поштового зв`язку №5 м. Жовті Води Дніпропетровської дирекції АТ «Укрпошта», відповідно до яких, в діях начальника ВПЗ №5 м.Жовті Води ОСОБА_5 вбачаються порушення вимог касової дисципліни, що виразилися в неналежному виконанні покладених на неї трудових посадових обов`язків, в результаті чого дирекції завдані збитки. Загальна сума не відшкодованих матеріальних збитків, завданих підприємству начальником ВПЗ № 5 м.Жовті Води ОСОБА_5 , складає

56 079,07 грн. Крім того досліджені акти інвентаризації готівкових коштів, касові звіти, акти про результати інвентаризації ТМЦ, заява ОСОБА_5 , в якій вона визнає суму нестачі грошових коштів та ТМЦ, яка була виявлена у поштовому відділенні № 5 під час перевірки 01.10.2020 року та просила прийняти від неї грошові кошти в сумі 9000 грн в рахунок погашення нестачі, зазначеної в акті виробничої перевірки від 01.10.2020 року, решту суми нестачі зобов`язувалась внести до 15.12.2020 року; копія заяви ОСОБА_14 директору філії ДДАТ «Укрпошта» від 02.12.2020 року, копія заяви ОСОБА_15 ; висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи № 19/104-10/3-18 від 30.04.2021 року; висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи № 16-21 від 30.06.2021 року; висновок експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи

№ СЕ-19/104-21/29579-ПЧ від 23.09.2021 року, інші докази, зазначені у вироку та взяті судом до уваги.

При перевірці зазначених доказів, суд апеляційної інстанції констатував, що підстав для того, щоб вважати такі докази недопустимими у кримінальному провадженні, суд не знаходить, адже суд першої інстанції, згідно із положеннями ст. 94 КПК України, під час ухвалення вироку за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінював кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку. На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, за ознаками привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем та внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Суд зважив також на норми ст. 50, 65 КК України та врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не працює, а також висновок досудової доповіді органу пробації; обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання судом не встановлено.

За сукупності наведених обставин, колегія суддів апеляційного суду зробила висновок про обґрунтованість призначеного судом першої інстанції покарання ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 191 КК України у виді обмеження волі строком на 3 роки, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями, в тому числі грошовими коштами, строком на 2 роки.

Обґрунтована також відсутність підстав для застосування ст. 75 КК України, оскільки ОСОБА_5 визнана винною у вчиненні корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, згідно із приміткою до ст.45 КК України.

Апеляційний суд в процесі перевірки матеріалів кримінального провадження зважив на те, що ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25 жовтня

2023 року обвинувачену ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 366 КК України звільнено від кримінальної відповідальності згідно із п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, а тому виключив із резолютивної частини вироку суду посилання про призначення покарання на підставі ч.1 ст. 70 КК України, у зв`язку з чим вирок суду був змінений в частині призначеного покарання.

Урахувавши всі обставини, які за законом мають правове значення, суд, дотримуючись принципу індивідуалізації та, виходячи з особливостей конкретного кримінального правопорушення, реалізовуючи свої дискреційні повноваження, з урахуванням характеру та обсягу протиправних дій ОСОБА_5 призначив їй основне покарання за ч. 2 ст. 191 КК України у виді обмеження волі строком на 3 роки, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з обліком, збереженням, управлінням та розпорядженням матеріальними цінностями, в тому числі грошовими коштами, строком на

2 роки. У решті вирок судом апеляційної інстанції залишений без змін.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що оскарження висновку суду апеляційної інстанції про незаконність вироку внаслідок невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, а також про надання переваги одним доказам над іншими вказує на те, що захисник просить надати іншу оцінку доказам у кримінальному провадженні, що не є підставою для перегляду судових рішень судом касаційної інстанції.

Окрім того на підтвердження своїх тверджень скаржник посилається на правові позиції, викладені у постановах Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справах №426/14810/18 та №733/859/21, однак така судова практика не є релевантною у цьому касаційному провадженні.

На переконання суду касаційної інстанції, суд апеляційної інстанції, діючи в межах визначених процесуальним законом повноважень, надавши оцінку доказам за критеріями ст. 94 КПК України, дотримуючись принципу змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, врахувавши вимоги ст. 62 Конституції України, обґрунтовано змінив вирок суду першої інстанції, дотримавшись загальних засад кримінального судочинства, а саме: верховенства права, законності, рівності перед законом і судом.

Апеляційний суд належним чином перевірив доводи апеляційної скарги захисника, що майже аналогічні його доводам касаційної скарги, щодо істотного порушення вимог кримінального процесуального закону і дав вмотивовані відповіді на них.

На думку колегії суддів касаційного суду, судами попередніх інстанцій дотримано вимоги кримінального процесуального закону під час розгляду вказаного кримінального провадження. Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б безумовними підставами для скасування чи зміни судових рішень, у касаційній скарзі захисника не наведено.

Відтак вирок місцевого суду відповідає положенням статей 370, 374 КПК України, а ухвала апеляційного суду є вмотивованою та відповідає вимогам

ст. 419 КПК України. Підстав для сумніву в правильності висновків суду апеляційної інстанції немає.

З огляду на викладене, обґрунтування касаційної скарги не містить переконливих доводів, які викликають необхідність перевірки їх за матеріалами кримінального провадження, а з касаційної скарги та доданих до неї копій судових рішень вбачається, що підстав для задоволення скарги немає, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити відповідно до вимог

п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України.

Ураховуючи викладене та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів

постановила:

відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 , подану в інтересах засудженої ОСОБА_5 на вирок Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 03 липня 2023 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 25 жовтня 2023 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3