Рішення

від 01.02.2024 по справі 120/15261/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2024 р. Справа № 120/15261/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ВВК ГРУП" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,

УСТАНОВИВ:

02.10.2023 поштою до суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "ВВК ГРУП" (далі ТОВ "ВВК ГРУП" або позивач) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі ГУ ДПС у Вінницькій області або відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 1022400406 від 05.07.2023 про застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 33333,33 грн за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН).

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 02.06.2023 відповідач склав акт про результати камеральної перевірки № 9439/02-32-04-06-07 щодо дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, згідно з яким ТОВ "ВКК ГРУП" допустило порушення на 1 день терміну реєстрації податкової накладної № 4 від 16.12.2022 на суму ПДВ 333333,33 грн.

На підставі вказаного акту прийнято податкове повідомлення-рішення № 1022400406 від 05.07.2023, яким до товариства застосовано штрафні санкції відповідно до п. 120-1.1 ст. 120 Податкового кодексу України (далі ПК України) у розмірі 10 відсотків суми ПДВ, зазначеної у відповідній податковій накладній.

Позивач з цим рішенням контролюючого органу не погоджується та вважає, що воно не відповідає фактичним обставинам та суперечить вимогам чинного законодавства.

Позивач звертає увагу на те, що складену 16.12.2022 податкову накладну № 4 він зареєстрував у ЄРПН 14.01.2023, тобто в межах граничного терміну реєстрації, який завершувався 15.01.2023. Отже, товариство вчинило усі необхідні дії для своєчасної реєстрації податкової накладної та не причетне до її реєстрації 16.01.2023. При цьому, на думку позивача, оскільки граничні строки реєстрації припали на вихідний день (15.01.2023), такий день вважається операційним днем, що триває в робочі дні.

Крім того, позивач зазначає, що 08.02.2023 набув чинності Закон України від 12.01.2023 № 2876-IX "Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування", яким на весь період воєнного стану та протягом шести місяців після його завершення продовжено граничні строки реєстрації податкових накладних в ЄРПН (зокрема для накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця до 18 календарного дня (включно) наступного календарного місця), а також зменшено розміри штрафів за порушення платниками ПДВ граничного строку реєстрації податкової накладної в ЄРПН (зокрема до 2 відсотків у разі порушення строку реєстрації накладної до 15 календарних днів).

Разом з тим, як зауважує позивач, відповідач проігнорував нормами вищевказаного Закону, якими пом`якшено відповідальність платників податків, хоча такий Закон діяв на час проведення камеральної перевірки та прийняття спірного рішення.

Ухвалою суду від 06.10.2023 відкрито провадження у справі за позовом ТОВ "ВКК ГРУП" та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

17.10.2023 поштою до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні.

Відповідач зазначає, що проведеною камеральною перевіркою встановлено факт порушення позивачем граничного терміну реєстрації податкової накладної № 4 від 16.12.2022, яка була зареєстрована в ЄРПН 16.01.2023, тобто із затримкою на 1 день (враховуючи граничний строк реєстрації до 15.01.2023).

Відповідач вказує на те, що з урахуванням положень пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (в редакції Закону № 2260-IX, який був прийнятий 12.05.2022 та набув чинності 27.05.2022) тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, документ, надісланий контролюючим органом до електронного кабінету, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги". При цьому законодавцем було визначено саме робочі дні з 8 до 18 години для приймання електронних документів від платників податків, тобто обмежено тривалість операційного дня з 8 до 20 години у робочі дні.

Отже, на думку відповідача, позивач був зобов`язаний здійснити реєстрацію податкової накладної № 4 від 16.12.2022 у вищезазначені години та в межах робочого дня, але натомість подав її на реєстрації 14.01.2023 о 02:04:30, внаслідок чого обробка звітності відбулася у перший робочий день 16.01.2023 і накладна була зареєстрована о 08:54 год цього дня. Відтак саме з вини позивача допущено порушення граничних строків реєстрації даної податкової накладної, за що відповідно до п. 120-1.1 ст. 120 ПК України передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 10 відсотків суми ПДВ, зазначеної у несвоєчасно зареєстрованій податковій накладній.

Щодо Закону № 2876-IX від 12.01.2023, то, як зазначає відповідач, він не може застосовуватися до правовідносин, які відбулися до набуття ним чинності 08.02.2023 і фактично завершилися поданням 16.01.2023 спірної накладної на реєстрацію. Водночас відповідач звертає увагу на те, що цей Закон не передбачає будь-яких особливостей його застосування за минулий період.

25.10.2023 поштою до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечує аргументи відповідача, викладені у відзиві, та наполягає на тому, що товариство своєчасно подало на реєстрацію податкову накладну № 4 від 16.12.2022.

Позивач зазначає, що законодавством не встановлено обов`язку платника податків направляти податкові накладні на реєстрацію в ЄРПН в робочі чи операційні дні, що припадають на вихідні та святкові дні.

Крім того, позивач вважає помилковими твердження відповідача про непоширення вимог Закону № 2876-IX від 12.01.2023 на спірні правовідносини, зокрема щодо граничних строків реєстрації податкових накладних в умовах воєнного стану та розмірів штрафів за їх порушення в умовах воєнного стану.

30.11.2023 поштою до суду надійшли заперечення, у яких відповідач підтверджує свої доводи, наведені у відзиві, та вважає, що оспорюване податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази та пояснення, наведені у заявах по суті справи, суд встановив таке.

16.12.2022 на виконання вимог п. 201.1 ст. 201 ПК України позивач склав податкову накладну № 4 на суму ПДВ 333333,33 грн, яку за допомогою програми електронного документообігу направив для реєстрації в ЄРПН 14.01.2023 о 02:04:30 год.

Квитанцією від 16.01.2023 за № 9298664839 документ прийнято, але відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація ПН/РК від 16.12.2022 № 4 в ЄРПН зупинена на підставі п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Водночас позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

02.06.2023 відповідачем проведено камеральну перевірку щодо дотримання встановлених законодавством граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, за результатами якої складено акт за № 9439/02-32-04-06-07.

Згідно з висновками цього акту дані перевірки дотримання встановлених законодавством граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН свідчать про порушення ТОВ "ВКК ГРУП" граничного строку реєстрації податкової накладної № 4 від 16.12.2022, визначеного абз. 16 п. 201.10. ст. 201 ПК України. Так, за даними з ЄРПН накладна зареєстрована 16.01.2023 о 08:54 год, тобто із затримкою її реєстрації на 1 (один) календарний день (при граничному строку до 15.01.2023 включно).

Отже, за результатом камеральної перевірки встановлено наявність підстав для притягнення товариства до відповідальності відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України.

16.06.2023 позивач подав до ГУ ДПС у Вінницькій області заперечення до акту перевірки, в якому висловив незгоду з висновками контролюючого органу щодо порушення граничного строку реєстрації податкової накладної, надав пояснення на спростування вини платника у вчиненому податковому правопорушенні та просив переглянути результати камеральної перевірки.

Листом від 30.06.2023 № 22156/6/02-32-04-06-09 відповідач повідомив позивача, що комісією з питань розгляду заперечень вирішено заперечення ТОВ "ВКК ГРУП" залишити без задоволення, а висновок акту перевірки від 02.06.2023 № 9439/02-32-04-06-07 без змін.

05.07.2023 Головним управлінням ДПС у Вінницькій області винесено податкове повідомлення-рішення № 1022400406, яким до товариства застосовано штраф у розмірі 33333,33 грн за порушення граничного строку реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 4 від 16.12.2022. Тобто розмір штрафу склав 10 відсотків суми ПДВ, зазначеної у відповідній накладній.

11.07.2023 позивач подав скаргу до ДПС України про перегляд вказаного рішення, але 15.09.2023 отримав рішення за № 26070/6/99-00-06-03-01-06 від 06.09.2023 про залишення скарги без задоволення.

Відтак за захистом своїх прав та інтересів позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та спірним правовідносинам між сторонами, суд при вирішенні справи керується такими мотивами.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Фактично вказана норма визначає юридичний факт, яким платник податків може підтверджувати надіслання контролюючому органу даних для забезпечення обробки таких відомостей з метою їх подальшого відображення у ЄРПН.

У пункті 201.10 статті 201 ПК України також передбачено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача-платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Як установлено судом, штрафні санкції за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням були застосовані до позивача на підставі п. 120-1.1 ст. 120 ПК України, тобто за порушення граничного строку реєстрації податкової накладної № 4, складеної 16.12.2022. Зокрема, у акті перевірки від 02.06.2023 № 9439/02-32-04-06-07 податковим органом констатовано затримку реєстрації вказаної податкової накладної на 1 (один) календарний день (накладну зареєстровано 16.01.2023 при граничному строку реєстрації 15.01.2023).

При цьому суть виявленого порушення зводиться до того, що позивач неправомірно надіслав означену податкову накладну на реєстрацію після 18 год останнього робочого дня (13.01.2023), а саме 14.01.2023 (у суботу) о 02:04:30 год. Відтак контролюючим органом відповідно до вимог чинного на той час законодавства реєстрацію податкової накладної здійснено 16.01.2023 (у понеділок) о 08:54:00 год, тобто в перший робочий (операційний) день у межах 8-18 год.

В аспекті наведеного суд зазначає, що механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН визначено у Порядку ведення Єдиного державного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі Порядок № 1246), який є та був чинним на час спірних правовідносин.

Згідно з пунктом 1 цього Порядку операційним днем є частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Пунктом 3 Порядку № 1246 передбачено, що операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 1246 після накладення кваліфікованого електронного підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

У пункті 13 Порядку № 1246 передбачено формування за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС (пункт 14 Порядку № 1246).

Як визначено у підпункті 14.1.56-2 пункту 14.1 статті 14 ПК України електронний кабінет сукупність інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, призначених для взаємодії між платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами з питань реалізації прав та обов`язків, визначених цим Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Взаємодія реалізується через: портальне рішення для користувачів - платників податків, робота в якому здійснюється он-лайн (через мережу Інтернет у режимі реального часу) та не вимагає обов`язкового використання спеціалізованого клієнтського застосування; портальне рішення для користувачів-державних органів, у тому числі контролюючих; програмний інтерфейс (API), що дає змогу реалізувати повноту функціоналу електронного кабінету; інші засоби, бази даних, реєстри, що ведуться в електронному вигляді, інформаційні, телекомунікаційні, інформаційно-телекомунікаційні системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Відповідно до пункту 42-1.2 статті 42-1 ПК України електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов`язків, визначених цим Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, реєстрації, коригування податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних та акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

При цьому згідно з пунктом 42-1.6 цієї ж статті ПК України електронний кабінет працює постійно (24 години на дату кожного календарного дня), крім часу, необхідного для його технічного обслуговування. Проведення технічного обслуговування електронного кабінету у день, на який припадає граничний строк подання податкових декларацій, та з 8 до 20 години будь-якого іншого календарного дня забороняється. Технічне обслуговування електронного кабінету проводиться у порядку, що визначається методологом електронного кабінету.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", який набрав чинності 17 березня 2022 року, доповнено пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, зокрема, підпунктом 69.18, відповідно до якого установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 18 години.

Відтак відповідач вважає безпідставними посилання позивача на пункт 3 Порядку № 1246 про те, що операційний день триває у робочі дні з 8:00 год до 20:00 год, оскільки згідно з підпунктом 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України у період воєнного стану платник податку не може зареєструвати податкову накладну/розрахунок коригування до податкової накладної в ЄРПН у святковий чи вихідний день, у тому числі якщо такий день є граничним днем їх реєстрації, та у робочі дні після 18:00 год.

Тобто, на думку відповідача, у цій нормі перехідних положень ПК України визначено окремий строк приймання електронних документів, обмежений робочими днями й визначеними годинами у межах цих днів, а тому спірну податкову накладну позивач повинен був зареєструвати не пізніше 13.01.2023 (останній робочий день) з 8:00 год до 18:00 год. Натомість, вчинивши реєстраційні дії в неробочий день та поза межами вказаного годинного діапазону, позивач допустив порушення і притягнення його до відповідальності згідно з оскаржуваним податковим рішенням є правомірним.

Отже, спірне питання полягає у визначенні предмету регулювання (кола правовідносин), на які поширюється дія підпункту 69.18 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України у співвідношенні з нормами статті 201 ПК України та Порядку № 1246.

Водночас цьому питанню вже надано правову оцінку Верховним Судом, який у постанові від 14.12.2023 у справі № 260/5659/22 зробив наступні висновки.

Зміст норми підпункті 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України підтверджує те, що дія цієї норми стосується електронних документів, але буквальне тлумачення підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України дає підстави вважати, що цією нормою врегульовано порядок приймання електронних документів контролюючим органом шляхом звуження часових рамок, протягом яких контролюючий орган міг реалізувати свою поведінку у вигляді надання електронних сервісів та приймання електронних документів.

Відповідно, дія підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України поширюється на правовідносини, які складаються в процесі приймання електронних документів контролюючим органом, проте не регулює питання надсилання таких документів платником податків не встановлюючи жодних обмежень поведінки платника щодо вчинення дій, спрямованих на реалізацію виконання обов`язку щодо подання відповідних даних контролюючому органу.

Правове значення підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України полягає в тому, що цією нормою звільнено контролюючий орган від обов`язку забезпечувати функціонування електронних сервісів після 18 години та у позаробочі дні.

Разом із тим, аналізований правовий припис підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України не стосується порядку вчинення дій платником податків, а отже, не змінює граничних строків та порядку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в аспекті спрямованих платником дій для таких цілей.

Так, контролюючий орган вчиняє дії щодо прийняття податкових накладних/розрахунків коригування та надсилання квитанцій в інші строки та з урахуванням обмежень, введених підпунктом 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України у робочі дні з 8 години до 18 години. Тобто, такі скорочені строки вчинення дій контролюючим органом щодо прийняття електронних документів не означають одночасного обмеження платника податків щодо виконання податкового обов`язку поданням податкових накладних/розрахунків коригування на реєстрацію.

Виходячи зі співвідношення предметів регулювання підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України на норм статті 201 ПК України та Порядку № 1246, вчиненню платником дій щодо надіслання на реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування у визначений у Порядку № 1246 строк кореспондують дії контролюючого органу щодо приймання та проведення реєстрації означених накладних відповідно до строків, установлених у підпункті 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, що становить належний порядок вчинення платником дій з надсилання та прийняття контролюючим органом для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування під час воєнного стану.

При цьому, задля забезпечення належної реалізації процедури реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, контролюючий орган зобов`язаний прийняти податкові накладні/розрахунки коригування, надіслані у межах граничних строків та впродовж операційного дня, визначених для платника у Порядку № 1246, та на наступний робочий день до 18 години, якщо прийняття таких податкових накладних/розрахунків коригування є неможливим у межах попереднього дня з урахуванням строків у підпункті 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, прийняти їх та зареєструвати. Іншими словами, у контролюючого органу зберігається обов`язок належного реагування на правомірні дії платника, але з урахуванням обмеженого робочого часу податкового органу згідно з підпунктом 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України.

Наведений підхід узгоджується з принципом "належного урядування", згідно з яким у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи мають діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, параграф 120, ECHR 2000-I; "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, параграф 128, ECHR 2004-XII; "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, параграф 72; "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, параграф 51).

У рішенні у справі "Рисовський проти України" Європейський суд з прав людини вказав на те, що принцип "належного урядування", зокрема, передбачає, що на державні органи покладений обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не можуть мати можливість уникати виконання своїх обов`язків (заява № 29979/04, параграф 70).

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), параграф 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. The Czech Republic), заява № 36548/97, параграф 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, параграф 74).

Зокрема, на державні органи покладений обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, параграф 74; "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, параграф 37) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), параграф 128; "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), параграф 119).

У подальшому законодавець усунув неоднозначність правового регулювання, закріпивши у підпункті 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України положення про те, що операційний день для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, триває з 0 годин 00 хвилин до 24 години 00 хвилин. Ці зміни внесені до підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України згідно із Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX "Про внесення змін до розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування", який набрав чинності 8 лютого 2023 року.

Згідно з наведеною нормою визначення операційного дня для цілей вчинення платником дій щодо реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування не пов`язано з робочими днями, а також розширено часові межі для вчинення належних дій платником податку.

Отже, у постанові КАС ВС від 14.12.2023 у справі № 260/5659/22 сформовано правову позицію, згідно з якою правове значення підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України полягає в тому, що цією нормою звільнено контролюючий орган від обов`язку забезпечувати функціонування електронних сервісів після 18 години та в позаробочі дні. Правовий припис підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України не стосується порядку вчинення дій платником, а отже, не змінює граничних строків та порядку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування щодо спрямованих платником дій для таких цілей.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позивач ТОВ "ВКК ГРУП", подавши податкову накладну № 4 від 16.12.2022 на реєстрацію в ЄРПН 14.01.2023 о 02:04:30 год, вчинив необхідні дії для її своєчасної реєстрації, тоді як недотримання граничного строку реєстрації податкової накладної відбулося за відсутності його протиправної бездіяльності (вини), що виключає підстави для притягнення платника до відповідальності у вигляді штрафу відповідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України.

З цих мотивів суд визнає протиправним та скасовує оскаржуване податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Вінницькій області № 1022400406 від 05.07.2023, як протиправне і таке, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Втім, суд вважає помилковими доводи позивача про необхідність застосування до спірних правовідносин положень Податкового кодексу України в редакції після внесення до нього змін на підставі Закону України від 12 січня 2023 року № 2876-IX "Про внесення змін до розділу XX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування"

Суд зазначає, що вказаним Законом, який набув чинності 08 лютого 2023 року, підрозділ 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнений пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.

Зокрема, відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Крім того, пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України передбачено, що тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13 травня 1997 року № 1-зп/1997, стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Закон № 2876-IX не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності. Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної.

А тому розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини, які були припинені (тобто податкові накладні складені та зареєстровані з порушенням строку, який визначений пунктом 201.1 статті 201 ПК України, до внесення змін Законом № 2876-IX) є неможливим.

Відтак зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом № 2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року).

Аналогічна права позиція наведена у постанові КАС ВС від 30.01.2024 у справі № 280/4484/23.

Відповідно, безпідставними є також доводи щодо можливості поширення на податкову накладну № 4 від 16.12.2022 збільшеного граничного строку реєстрації податкових накладних, визначеного пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України. Адже така накладна була зареєстрована до набрання чинності Законом № 2876-IX, а тому підлягала реєстрації у строк, встановлений пунктом 201.10 ст. 201 ПК України.

Частиною першою статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 ст. 77 КАС України), а згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Як зазначено у рішенні ЄСПЛ від 23 липня 2002 рок в справі "Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (заява № 36985/97), адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення.

Водночас за змістом пункту 29 рішення ЄСПЛ у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 року статтю 6 пункт 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Перевіривши ключові доводи та аргументи сторін на підтримку своїх вимог та заперечень, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що адміністративний позов ТОВ "ВКК ГРУП" належить задовольнити з вищенаведених мотивів.

При вирішенні справи суд відхиляє твердження позивача, наведені у відповіді на відзив, щодо невідповідності відзиву на позовну заяву вимогам, встановленим ст. 162 КАС України. Відповідні твердження, на думку суду, є надуманими і не відповідають фактичним обставинам справи.

Крім того, за результатами розгляду справи судом не встановлено підстав для постановлення окремої ухвали з підстав, передбачених ч. 9 ст. 249 КАС України. Доводи позивача в цій частині суд вважає необґрунтованими, суб`єктивними і непідтвердженими.

Частиною першою статті 139 КАС України визначено, що у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір у розмірі 2684,00 грн стягується на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Також 04.12.2023 поштою до суду надійшла заява позивача про відшкодування витрат товариства на оплату професійної правничої допомоги адвоката в розмірі 8000,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас за змістом частини сьомої статті 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 4 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

А відповідно до ч. 5 ст. 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відтак, враховуючи задоволення позову та беручи до уваги, що розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження), суд доходить висновку, що питання про розподіл судових витрат позивача на правничу допомогу необхідно вирішити шляхом постановлення додаткового судового рішення (у письмовому провадженні), надавши відповідачу можливість заявити клопотання про зменшення витрат позивача на оплату правничої допомоги, у разі наявності заперечень щодо заявленого розміру відповідних витрат.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 143, 242, 245, 246, 250, 252, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 5 липня 2023 року № 0102240406.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВВК ГРУП" судовий збір в розмірі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Встановити відповідачу 5-денний строк з дня отримання цього рішення для подання до суду клопотання про зменшення витрат позивача на оплату правничої допомоги, у разі наявності заперечень щодо заявленого розміру відповідних витрат.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

1) позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "ВВК ГРУП" (ЄДРПОУ 42113726, місцезнаходження: вул. Волошкова, 55, м. Вінниця, 21033);

2) відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ ВП 44069150, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028).

Повне судове рішення складено 01.02.2024.

Суддя Сало Павло Ігорович