Окрема ухвала

від 01.02.2024 по справі 803/633/18

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОКРЕМА УХВАЛА

01 лютого 2024 року ЛуцькСправа № 803/633/18 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сорока Ю.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень-відповідача на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року року позов у цій справі задоволено частково:

- визнано протиправними дії Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області стосовно відмови в проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог законодавчих актів щодо її індексації з визначенням дати початку індексації - 01.02.2011 року;

- зобов`язано Луцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області (43005, м. Луцьк, проспект м. Грушевського, 1) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) нарахування індексації виплат та додаткову виплату проіндексованої пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат, за період з 01.05.2017 по 30.03.2018 і в подальшому згідно вимог Закону України Про індексацію грошових доходів населення №1283-ХІІ від 03.07.1991 і Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, встановивши дату початку індексації з 01.02.2011 року;

- в задоволені решти позовних вимог вімовлено;

- стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (43005, м. Луцьк, проспект м. Грушевського, 1) судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року у справі №803/633/18 у частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на користь ОСОБА_1 1762 гривні судового збору змінено.

Викладено абзац п`ятий резолютивної частини рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 травня 20218 року в наступній редакції:

- «Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (43005, м. Луцьк, пр. М. Грушевського, 1) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 2819,20 грн. (дві тисячі вісімсот дев`ятнадцять гривень 20 копійок)».

В решті судове рішення залишено без змін.

На адресу суду 02 січня 2024 року від ОСОБА_1 надійшла заява, у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), в якій просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, вчинені на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року у справі №803/633/18, щодо нарахування та виплати з 01 травня 2017 року ОСОБА_1 , індексації пенсії як непрацюючому пенсіонеру;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кравчука, 22В; код ЄДРПОУ 13358826) вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону у вигляді неналежного виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року у справі №803/633/18 в частині здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації пенсії у розмірах, що відповідають вимогам Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» №1283-ХІІ від 03.07.1991 і «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою КМУ №1078 від 17.07.2003;

- встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Волинській області строк для надання Волинському окружному адміністративному суду відповіді щодо вжитих заходів за цією ухвалою.

Заява обґрунтована тим, що відповідно до ст.6 Закону №1283-ХІІ у разі виникнення обставин, передбачених ст.4 цього Закону (перевищення порогу інфляції) грошові доходи населення визначаються як результат добутку (множення) розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Замість першої складової добутку, визначеної законом для проведення індексації, органом Пенсійного фонду для індексації періоду 2017-1018 років органом береться розмір прожиткового мінімуму 949 грн., який встановлювався з грудня 2013 року по серпень 2015 року, тоді як з травня 2017 року прожитковий мінімум становив 1312 грн., а з грудня 2017 року - 1373 грн.

Органами Пенсійного фонду в розрахунках на виконання рішення суду неправильно визначена друга складова даного добутку тобто індекс споживчих цін (ІСЦ). Частиною 2 ст.4 Закону №1283-ХІІ передбачено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком. Однак у період з травня 2017 року по даний час органами Пенсійного фонду використовується постійний (фіксований) індекс 0,224. Водночас згідно з довідкою Головного управління статистики у Волинській області № 15-10/Л-10-19/9-19 від 06.03.2019 значення індексу у травні 2017 року для даного випадку становило 224% або 2,.24, а у березні 2018 - 248,2% або 2,482. Тобто розмір другої складової для обчислення індексації органами ПФУ необгрунтовано занижено.

Таким чином, органом Пенсійного фонду змінено лише початкову дату для проведення індексації на 01.02.2011 внаслідок чого щомісячний розмір індексації збільшено із 147,1 грн. до 212,58 грн., однак, подальше нарахування індексації відповідно до зазначених судом нормативно-правових актів не проведено. Окрім того, в порушення вимог ст.4 Закону №1283-ХІІ та п.5 Порядку орган Пенсійного фонду вважає дату 01.02.2011 року початком обрахунку ІСЦ для визначення порогу індексації та подальшої індексації, тобто «базовою», що веде знову ж до заниження розміру індексації, оскільки у рішенні суду у справі № 803/633/18 ця дата визначена як початок саме індексації після перевищення її порогу.

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень-відповідача на виконання рішення суду призначено до судового розгляду на 11:00 23 січня 2024 року.

23 січня 2024 року у судовому засіданні було оголошено перерву у розгляді заяви на 11:00 01 лютого 2023 року у зв`язку із витребуванням доказів у представника заявника.

26 січня 2024 року на адресу суду надійшла заява представника заявника про долучення доказів до матеріалів справи.

31 січня 2024 року на адресу суду надійшло пояснення представника відповідача на заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень-відповідача на виконання рішення суду, в якому заявили, що рішення суду виконане повністю, та підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 відсутні.

01 лютого на адресу суду надійшла заява представника заявника про розгляд заяви без участі представника ОСОБА_1 .

Сторони у судове засідання, призначене 11:00 01.02.2024, не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Як передбачено частиною четвертою статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що зазначену заяву необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року року позов у цій справі задоволено частково:

- визнано протиправними дії Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області стосовно відмови в проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог законодавчих актів щодо її індексації з визначенням дати початку індексації - 01.02.2011 року;

- зобов`язано Луцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області (43005, м. Луцьк, проспект м. Грушевського, 1) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) нарахування індексації виплат та додаткову виплату проіндексованої пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат, за період з 01.05.2017 по 30.03.2018 і в подальшому згідно вимог Закону України Про індексацію грошових доходів населення №1283-ХІІ від 03.07.1991 і Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, встановивши дату початку індексації з 01.02.2011 року;

- в задоволені решти позовних вимог вімовлено;

- стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (43005, м. Луцьк, проспект м. Грушевського, 1) судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року у справі №803/633/18 у частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на користь ОСОБА_1 1762 гривні судового збору змінено.

Викладено абзац п`ятий резолютивної частини рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 травня 20218 року в наступній редакції:

- «Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (43005, м. Луцьк, пр. М. Грушевського, 1) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 2819,20 грн. (дві тисячі вісімсот дев`ятнадцять гривень 20 копійок)».

В решті судове рішення залишено без змін.

На виконання рішення суду 25 жовтня 2018 року було видано виконавчий лист №893/2018р.

01.04.2019 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Турчинським В.Є. відкрито виконавче провадження №58745824.

01.01.2024 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції Турчинським В.Є. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №.58745824.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За правилами частин першої третьої статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно із частинами першою, другою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Вимогами статті 6 Закону №1283-ХІІ визначено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону (перевищення порогу інфляції) грошові доходи населення визначаються як результат добутку (множення) розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих пін.

З метою реалізації вказаного Закону №1283-ХІІ Кабінетом Міністрів України постановою від 17.03.2003 №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок).

Згідно пункту 1-1 Порядку підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індекс споживчих цін обчислюється Держкомстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

При цьому, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації пенсій особам, які набули право на її призначення, здійснюється починаючи з місяця, в якому їх призначено.

Так, замість першої складової добутку, визначеної законом для проведення індексації, позивачем береться не грошовий дохід (у даному випадку пенсія), а прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, який щорічно визначається законами Про державний бюджет України і не може бути об`єктом індексації по своїй суті, оскільки не передбачений як такий ст.2 Закону №1283-ХІІ від 03.07.1991 та п.2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення.

Відповідно до статті 1 Закону №1283-ХІІ індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (постанова Верховного Суду від 20.09.2018 року у справі №766/15099/16-а).

При цьому, грошовий дохід фізичної особи індексується виключно у межах прожиткового мінімуму, а дохід в частині, що перевищує розмір прожиткового мінімуму індексації не підлягає.

Крім того, для індексації періоду 2017-2018 років органом Пенсійного фонду береться розмір прожиткового мінімуму (949 грн.), який встановлювався з грудня 2013 року по серпень 2015 року, тоді як з травня 2017 року прожитковий мінімум становив 1312 грн., а з грудня 2017 року - 1373 грн.

Таким чином, позивачем безпідставно змінено визначений законодавцем та урядом об`єкт індексації.

Також, органами Пенсійного фонду в розрахунках на виконання рішення суду неправильно визначена друга складова даного добутку тобто індекс споживчих цін (ІСЦ).

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону №1283-ХІІ обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком.

Однак, в період з травня 2017 року по даний час позивачем використовується постійний (фіксований) індекс 0,224. В той час як, значення індексу у травні 2017 року для даного випадку становило 224% або 2,24, а у березні 2018 - 248,2% або 2,482.

Тобто розмір другої складової органами ПФУ занижено без будь-яких обґрунтувань.

Відповідно до ст.3 Закону №1283-ХІІ від 03.07.1991 індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Згідно з пунктом 5 Порядку у разі підвищення розмірів пенсії а також при зростанні грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбувається таке підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для проведення індексації. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не проводиться.

Таким чином, для проведення подальшої індексації з наступного за базовим місяцем здійснюється нове обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком до перевищення порогу індексації. При цьому сума підвищення доходу має перевищувати суму індексації, що має нараховуватись у місяці зростання доходу.

Базовим місяцем на підставі абзацу 3 частини 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення та Додатку №4 Порядку слід розуміти місяць, в якому сума збільшення грошового доходу, який підлягає індексації, більше ніж сума індексації, яка повинна бути нарахована в місяці збільшення грошового доходу.

В свою чергу, здійснення пенсійним органом перерахунку пенсії на виконання рішення суду, не може слугувати підставою для здійснення нового нарахування споживчих цін для проведення індексації у зв`язку із зростанням доходів громадян, без перегляду їх мінімального розміру, оскільки фактично збільшення доходів позивача в контексті приписів законодавства про порядок підвищення пенсійного забезпечення та індексацію доходів громадян не відбулось.

Перерахунок пенсії з урахуванням спірних складових є відновленням порушеного права позивача на отримання належної виплати в розмірі, встановленому Законом, та не може бути підставою для здійснення нової індексації із застосуванням нового рівня споживчих цін та відповідно для встановлення нового базового місяця для проведення індексації пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 07 березня 2018 року у справі №727/5413/17, від 04 травня 2018 року у справі №688/213/17, від 26 червня 2018 року у справі №497/4/17.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що органами Пенсійного фонду змінено лише початкову дату для проведення індексації на 01.02.2011 року внаслідок чого щомісячний розмір індексації збільшено із 147,1 грн. до 212,58 грн., однак подальше нарахування індексації відповідно до зазначених нормативних актів не проведено.

З урахуванням наведеного, суд погоджується із доводами заявника про протиправність дій відповідача, вчинених на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду у цій справі, щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації пенсії у розмірах, що відповідають вимогам Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» №1283-ХІІ від 03.07.1991 і «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.

Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно із частиною шостою статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

За приписами частин першої, четвертої сьомої статі 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання. Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій. Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Відтак, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

У рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 Конституційний Суд України вказав, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Конституційний Суд України у рішенні від 26.06.2013 №5-рп/2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, забезпечення виконання судових рішень у публічно-правових спорах покладається, зокрема, на адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші процесуальні засоби, сприяють реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення (вказану правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №9901/226/19).

Судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 23.09.2020 у справі №760/3142/17, від 29.04.2022 у справі №120/2914/19-а).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.12.2021 у справі №9901/235/20 вказала, що стаття 383 КАС України передбачає можливість звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою в розділі IV КАС України Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви. Зі змісту цієї статті випливає, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою. Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов`язує суб`єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження, і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.

З матеріалів справи вбачається вжиття стягувачем усіх можливостей для примусового виконання рішення суду у цій справі та наявність у нього права на звернення до суду в порядку статті 383 КАС України.

Оскільки рішення Волинського окружного адміністративного суду у цій справі в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації пенсії у розмірах, що відповідають вимогам Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» №1283-ХІІ від 03.07.1991 і «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою КМУ №1078 від 17.07.2003 протиправно боржником не виконується, чим порушено вимоги статті 129-1 Конституції України, статей 14, 370 КАС України, тому суд дійшов висновку про наявність правових та фактичних підстав для задоволення поданої заяви.

Крім того, у порядку частин першої, п`ятої статті 249 КАС України відповідача (боржника) необхідно зобов`язати вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, та встановити йому строк для надання відповіді.

Керуючись статтями 248, 249, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій суб`єкта владних повноважень-відповідача на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, вчинені на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року у справі № 803/633/18, щодо нарахування та виплати з 01 травня 2017 року ОСОБА_1 , індексації пенсії як непрацюючому пенсіонеру.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кравчука, 22В; код ЄДРПОУ 13358826) вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону у вигляді неналежного виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року у справі № 803/633/18 в частині здійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації пенсії у розмірах, що відповідають вимогам Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» №1283-ХІІ від 03.07.1991 і «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Волинській області строк для надання Волинському окружному адміністративному суду відповіді щодо вжитих заходів за цією ухвалою тридцять днів з дня набрання окремою ухвалою законної сили.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Ю.Ю. Сорока