Рішення

від 30.05.2018 по справі 803/633/18

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2018 року ЛуцькСправа № 803/633/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сороки Ю.Ю.,

при секретарі судового засідання Шопік М.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася з позовом до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, стосовно відмови в проведенні індексації пенсії ОСОБА_3 відповідно до вимог законодавчих актів щодо її індексації з визначенням дати початку індексації 01.02.2011 року, а також щодо відмови у проведенні нарахування та виплаті компенсації пенсії згідно з нормативними актами про компенсацію доходів внаслідок втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, зобов'язання Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_3 нарахування індексації виплат та додаткову виплату проіндексованої пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат, за період з 01.05.2017 по 30.03.2018 і в подальшому згідно вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» №1283-ХІІ від 03.07.1991 і «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, встановивши дату початку індексації з 01.02.2011 року, з одночасним проведенням нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів за несвоєчасну виплату індексації за цей же період згідно із Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» №2050-ІП від 19.10.2000 та постанови КМУ №159 від 21.02.2001.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_3 перебуває на обліку в Луцькому ОУПФ України Волинській області та отримує пенсію державного службовця з 14.04.2005. Після звільнення з роботи з посади начальника відділу Волинського обласного центру зайнятості у зв'язку із досягненням граничного віку перебування на державній службі їй було проведено перерахунок пенсії з 31.12.2010. В червні 2015 року, на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2015 був проведений перерахунок пенсії на підставі тієї ж норми у тому ж відсотковому розмірі, але із включенням до обрахунку розміру матеріальної та соціальної допомоги а також індексації заробітку за час роботи.

З листів Луцького ОУПФ України Волинській області від 04.12.2017 №508, від 12.12.2017 №534/Л-01, від 09.01.2018 №595/Л-01 та від 25.01.2018 №595/Л-01 позивач дізналася, що внаслідок проведеного, на підставі рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2015, перерахунку пенсії, відповідачем було безпідставно змінено базовий місяць для нарахування індексації пенсії з грудня 2013 року на березень 2014 року, а у відповіді Луцького ОУПФ України Волинській області від 16.02.2018 №71/Л-01 містилася інформація щодо перенесення базового місяця для нарахування індексації з січня 2011 року на квітень 2011 року.

Вказані дії позивач вважає незаконними, оскільки у жодному з випадків встановлення нового базового місяця для проведення індексації пенсії, підвищення пенсій державних службовців не відбувалося, оскільки таке підвищення можливе лише внаслідок підвищення зарплати працюючим державним службовцям постановою уряду.

Крім того, вважає, що відповідач протиправно відмовив у проведенні нарахування компенсації в зв'язку з втратою доходів внаслідок неналежного проведення індексації, що передбачено Порядком проведення індексації доходів населення, згідно якого у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» .

У зв'язку з чим, просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Згідно ухвали Волинського окружного адміністративного суду від 03.04.2018 позовну заяву ОСОБА_3 до Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

26.04.2018 позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, відповідно до ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та вирішено розгляд справи проводити в судовому засіданні з повідомленням сторін 11.05.2018 о 15 год. 00 хв.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву від 17.05.2018 позовних вимог не визнав. Вважає, що індексація пенсії позивача проводиться Луцьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області у відповідності до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік. Детальні пояснення щодо здійснення індексації пенсії позивача надані листами Луцького ОУПФ України Волинській області від 23.02.2017 №70/Л-01, від 09.03.2017 №145/Л-01, від 02.08.2017 №352/Л-01, від 04.12.2017 №508, від 12.12.2017 №534/Л-01, від 09.01.2018 №595/Л-01, від 25.01.2018 №595/Л-01 та від 16.02.2018 №71/Л-01.

Також, не підлягає задоволенню вимога позивача про проведення компенсації втрати частини доходів за несвоєчасну виплату індексації згідно із Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат» , оскільки відповідно до ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсій, не отримані з вини органу, що призначає та виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Таким чином, відповідно до зазначених правових норм останні передбачають виплату компенсації саме за несвоєчасну виплату нарахованих, однак вчасно не виплачених сум пенсії.

Крім того, вважає, що оскільки позовні вимоги стосуються визначення дати початку індексації 01.02.2011 за період з 01.05.2017 по 30.03.2018, а тому позивачем пропущено визначений КАС України шестимісячний строк звернення до суду.

Враховуючи вищевикладене, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача повністю.

У відповіді на відзив за позовною заявою від 29.05.2018 позивач зазначає, що у відзиві на позовну заяву, так-як і у інших раніше отриманих листах від Пенсійного фонду, не обґрунтовано підстав та причин перенесення базового місяця для нарахування індексації пенсії з січня 2011 року, коли пенсія була перерахована при звільненні, на будь-який інший період, оскільки законодавчих підстав для цього не було.

Відповідач вважає підставою для перенесення базового місяця індексації пенсії, проведений на підставі постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2015, перерахунком пенсії. Проте, згідно чинного законодавства, перерахунок пенсії на виконання рішення суду, не є підставою для зміни базового місяця індексації пенсії.

Зазначає, що нею не пропущено шестимісячний строк звернення до суду, оскільки будь-яких відомостей щодо порушення відповідачем законодавства про індексацію з січня 2011 року у позивача не було і стало відомо їй про це, лише з листів Луцького об'єднаного управління ПФ України отриманих в січні-лютому 2018 року.

У зв'язку з тим, що дії відповідача щодо відмови у проведенні належної індексації не ґрунтуються на діючому законодавстві, тому протиправною є також його відмова у проведенні компенсації за несвоєчасно виплачені кошти.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, просив їх задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позовних вимог, з урахуванням відзиву на позовну заяву, не визнав. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 перебуває на обліку в Луцькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Волинській області та отримує пенсію за віком з 14.04.2005, на підставі ст.37 Закону України «Про державну службу» . Після звільнення з роботи з посади начальника відділу Волинського обласного центру зайнятості, у зв'язку із досягненням граничного віку перебування на державній службі, позивачу було проведено перерахунок пенсії з 31.12.2010, згідно ст.37-1 Закону України «Про державну службу»

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2015 у справі №161/5708/14 визнано дії управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку стосовно не включення ОСОБА_3 до складових заробітної плати для перерахунку пенсії як державному службовцю матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації неправомірними, зобов'язано управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку провести перерахунок та виплату ОСОБА_3 пенсію державного службовця з розрахунку 85% від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації з 27.03.2014 року з урахуванням виплачених сум.

В червні 2015 року, на виконання вищевказаної постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2015 у справі №161/5708/14 відповідачем проведено перерахунок пенсії позивачу.

З метою з'ясування обґрунтованості та достовірності обрахунку індексації пенсії, починаючи з моменту перерахунку пенсії при звільненні з останнього місця роботи, позивач неодноразово зверталася з письмовими заявами до Луцького ОУПФ України Волинській області.

З листів Луцького ОУПФ України Волинській області від 04.12.2017 №508, від 12.12.2017 №534/Л-01, від 09.01.2018 №595/Л-01 та від 25.01.2018 №595/Л-01 позивач дізналася, що внаслідок проведеного, на підставі рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2015, перерахунку пенсії, відповідачем було змінено базовий місяць для нарахування індексації пенсії з грудня 2013 року на березень 2014 року., а у відповіді Луцького ОУПФ України Волинській області від 16.02.2018 №71/Л-01 містилася інформація щодо перенесення базового місяця для нарахування індексації з січня 2011 року на квітень 2011 року, у зв'язку з масовим перерахунком пенсії.

Не погоджуючись з таким діями Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України позивач звернулась до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон №1282).

Відповідно до ст.1 Закону №1282 індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею ж 2 Закону №1282 визначено, що пенсія є об'єктом індексації грошових доходів населення. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

За змістом ст.4 Закону №1282 індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону . Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, наведеними нормами визначено підстави, за яких проводиться індексація, а також розмір грошового доходу, який підлягає індексації.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078), згідно з п.2 якого індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат, крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку), щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії.

Відповідно до п.5 Порядку №1078 у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. У разі коли грошовий дохід з урахуванням суми підвищення менше суми грошового доходу з урахуванням індексації до його підвищення, у базовому місяці сума загального доходу визначається з таким розрахунком, щоб сума грошового доходу з урахуванням індексації не перевищувала загального доходу до його підвищення.

У разі коли підвищення розмірів мінімальних соціальних гарантій, зазначених в абзаці першому цього пункту, не супроводжується зростанням грошових доходів громадян, передбачених пунктом 2 цього Порядку, грошові доходи індексуються на загальних підставах відповідно до пунктів 1-1 і 4 цього Порядку.

Отже, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації доходів громадян проводиться наростаючим підсумком починаючи з 1 числа наступного місяця за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, визначений Порядком. У разі підвищення сум доходів громадян, без перегляду їх мінімальних розмірів, місяць, в якому відбулося таке підвищення, вважається базовим, тому в наступному місяці відбувається обчислення та нарахування нового індексу споживчих цін для провадження індексації грошових виплат. У разі, якщо підвищення мінімальних розмірів виплат не спричинило зростання доходів громадян, нарахування індексації провадиться на загальних підставах.

Таким чином, здійснення пенсійним органом перерахунку пенсії на виконання рішення суду не може слугувати підставою для здійснення нового нарахування споживчих цін для проведення індексації у зв'язку із зростанням доходів громадян без перегляду їх мінімального розміру, оскільки фактично збільшення доходів позивача в контексті приписів законодавства про порядок підвищення пенсійного забезпечення та індексацію доходів громадян не відбулось. Перерахунок же пенсії на підставі рішень суду є відновленням порушеного права позивача на отримання належної виплати в розмірі, встановленому Законом України «Про державну службу» та не може бути підставою для здійснення нової індексації із застосуванням нового рівня споживчих цін та, відповідно, встановлення нового базового місяця.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 13 лютого 2018 року у справі №464/1211/16-а (К/9901/4610/18).

Таким чином, відповідачем в порушення п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМ України №1078 від 17.03.2003, безпідставно змінено базовий місяць нарахування індексації пенсії позивача з грудня 2013 року на березень 2014 року.

При цьому, виконання відповідачем судового рішення з підстав неправильного нарахування розміру пенсії не є підвищенням розміру пенсії відповідача у розумінні пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, а місяць перерахунку пенсії позивача згідно судового рішення не може бути підставою для зміни базового місяця для проведення індексації пенсії.

Крім цього, представник відповідача ні в судовому засіданні, ні у відзиві на позовну заяву не довів правомірності зміни Луцьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області базового місяця для проведення індексації пенсії ОСОБА_3 в квітні 2011 року, липні 2012 року, мотивуючи це масовим перерахунком пенсії, оскільки зміна базового місяця для проведення індексації виплат можлива лише у разі у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо необґрунтованої зміни базового місяця нарахування індексації пенсії з січня 2011 року на квітень 2011 року, липень 2012 року, грудень 2013 року, березень 2014 року.

При цьому, суд вважає, що позивачем не пропущено шестимісячний строк звернення до суду, оскільки будь-яких відомостей щодо порушення відповідачем законодавства про індексацію з січня 2011 року у позивача не було і їй стало відомо про це, лише з листів Луцького об'єднаного управління ПФ України отриманих в січні-лютому 2018 року.

Разом з тим, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині проведення нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів за несвоєчасну виплату індексації згідно із Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» №2050-ІП від 19.10.2000 та постанови КМУ №159 від 21.02.2001, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсій, не отримані з вини органу, що призначає та виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам.

Таким чином, проаналізувавши положення вищевказаних норм, суд дійшов висновку, що останні передбачають нарахування та виплату компенсації за несвоєчасну виплату саме нарахованих сум, тобто тих сум, які були нараховані, але не були своєчасно виплачені.

Оскільки суми індексації пенсії позивача, що будуть визначені на підставі даного рішення суду, не нараховувалися в складі загального розміру пенсії періодичними платежами і, відповідно не могли бути виплачені, що не передбачає виплату компенсації втрати частини доходів.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи те, що відповідачем не надано суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню, шляхом визнання протиправними дій Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області стосовно відмови в проведенні індексації пенсії ОСОБА_3 відповідно до вимог законодавчих актів щодо її індексації з визначенням дати початку індексації - 01.02.2011 року та зобов'язання Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області здійснити ОСОБА_3 нарахування індексації виплат та додаткову виплату проіндексованої пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат, за період з 01.05.2017 по 30.03.2018 і в подальшому згідно вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» №1283-ХІІ від 03.07.1991 і «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, встановивши дату початку індексації з 01.02.2011 року.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Згідно із частиною першою та третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином за рахунок бюджетних асигнувань Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на користь ОСОБА_3 слід стягнути судовий збір у розмірі 1 762 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 241-246, 250, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» , суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області стосовно відмови в проведенні індексації пенсії ОСОБА_3 відповідно до вимог законодавчих актів щодо її індексації з визначенням дати початку індексації - 01.02.2011 року.

Зобов'язати Луцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області (43005, м. Луцьк, проспект м. Грушевського, 1) здійснити ОСОБА_3 (43026, АДРЕСА_1) нарахування індексації виплат та додаткову виплату проіндексованої пенсії, з урахуванням раніше проведених виплат, за період з 01.05.2017 по 30.03.2018 і в подальшому згідно вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» №1283-ХІІ від 03.07.1991 і «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, встановивши дату початку індексації з 01.02.2011 року.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (43026, АДРЕСА_1) за рахунок бюджетних асигнувань Луцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (43005, м. Луцьк, проспект м. Грушевського, 1) судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя Ю.Ю. Сорока

Повний текст судового рішення складено 04 червня 2018 року.