Ухвала

від 23.01.2024 по справі 804/2162/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

23 січня 2024 року Справа № 804/2162/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. при секретарі судового засідання Сергієнко В.Ю., за участі представника заявника - Забари А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по справі за адміністративним позовом Нікопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

04.03.2015 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовні вимоги Нікопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було задоволено та вирішено стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь бюджету України податковий борг з податку на доходи фізичних осіб та з податку на додану вартість у сумі 183 215,31 грн.

29.07.2015 року постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2015 року в частині стягнення податкового боргу за платежем "податок на доходи фізичних осіб" в сумі 630,70 грн., в тому числі пеня 28,33 грн. - скасовано, в цій частині позовних вимог відмовлено. В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2015р. по справі №804/2162/15 залишено без змін.

18.09.2015 року за заявою стягувача Дніпропетровським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист на виконання вищевказаної постанови.

08.10.2015 року ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного осуду від 04.03.2015 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2015 року повернуто скаржнику.

24.01.2018 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду поновлено пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.09.2015 року.

20.03.2019 року постановами державного виконавця відкрито виконавче провадження №58661365 з виконання виконавчого листа, виданого по даній справі та накладено арешт на банківський рахунок боржниці у межах суми звернення стягнення.

26.08.2020 року постановою державного виконавця виконавчий документ постановлено повернути стягувачу, оскільки вжитими державним виконавцем заходами майна належного боржнику, на яке можливо звернути стягнення в межах суми стягнення не виявлено, можливе місце роботи не встановлено, борг не сплачено.

11.01.2024 року до суду від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надійшла заява про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, заявниця зазначила що, розгляд заяви, внаслідок якого 24.01.2018 року судом постановлено ухвалу про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа, здійснювався за відсутності боржниці, вказана ухвала їй направлена не була, про існування вказаної ухвали заявниці стало відомо 25.12.2023 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, відкритого з виконання виконавчого листа, виданого у даній справі. Крім того, заявниця зазначає, що, з огляду на те, що виконавчий лист пред`явлено до виконання - 19.03.2019 року, тобто після спливу трьохмісячного строку після набрання законної сили ухвалою суду від 24.01.2018 року, при цьому, органом державної виконавчої служби його не було повернуто стягувачу без прийняття до виконання на підставі ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», боржниця вважає, що такий виконавчий лист слід визнати таким, що не підлягає виконанню. При цьому, заявниця зазначає що наявність її відомостей в Єдиному реєстрі боржників має негативний вплив на її права та обов`язки.

11.01.2024 року на підставі розпорядження керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 29д було проведено перерозподіл даної заяви, яку, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями, передано судді Дєєву М.В.

12.01.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до провадження вищевказану заяву та призначено її розгляд у судовому засіданні на 23.01.2024 року.

23.01.2024 року у судовому засіданні представник заявника просив задовольнити заяву, стягувач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду заяви, в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд зазначає наступне.

У відповідності до положень ч.ч. 1-2ст. 374 КАС України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Під іншими причинами слід розуміти випадки, коли в апеляційному чи касаційному порядку або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами скасовано чи змінено рішення суду, а виконавчий лист ще не виконаний.

Суд зазначає, що з обґрунтувань, наведених в заяві та пояснень, наданих в судовому засіданні вбачається, що підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню є пропуск строку пред`явлення до виконання виконавчого листа про стягнення податкового боргу, при цьому, жодних доказів відсутності у боржника обов`язку повністю чи частково, у зв`язку з припиненням такого обов`язку, суду не надано.

Таким чином, оскільки при дослідженні матеріалів справи, судом не встановлено наявності будь-якої з наведених вище підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд дійшов до висновку, що виданий по даній справі виконавчий лист не видано помилково, а обов`язок боржника не є відсутній повністю чи частково, з огляду на що, заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у розумінніст. 374 КАС Українизадоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст.243,248,374, КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по справі за адміністративним позовом Нікопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягненняподаткового боргу відмовити повністю.

Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.

Повний текст ухвали складений 30.01.2024 року.

Суддя М.В. Дєєв