Рішення

від 01.02.2024 по справі 200/6848/23

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2024 року Справа№200/6848/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» (юридична адреса: 84306, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, 6, код ЄДРПОУ 23343582) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (юридична адреса: 49600, м. Дніпро, проспект Олександра Поля, 57, код ЄДРПОУ 43968079) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.09.2023 року № 0008590401 на суму 204810,57 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Донбасенерго» (далі позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі відповідач, податковий орган, ДПС).

Позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 12.09.2023 року № 0008590401.

Позовні вимоги мотивовані тим, що виконуючим обов`язки начальника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.09.2023 року № 0008590401, яким донараховано податкові зобов`язання з ПДВ в сумі 136540,38 грн., та застосовано штраф у розмірі 50% від суми грошового зобов`язання у розмірі 68270,19 грн.

Отже, позивач вважає, що вказане податкове повідомлення рішення є таким, що прийнято з порушенням діючого законодавства, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав.

04 грудня 2023 року відкрито провадження по справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник відповідача надав суду відзив на позов ПАТ «Донбасенерго», в якому зазначив, що в ході проведення камеральної перевірки було встановлено порушення п. 201.10 ст. 201, п. 200.4 ст. 200, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та пп. 69.1, пп. 69.1 і пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, відповідно до якого встановлено факт включення підприємством до складу податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість.

На підставі складеного Акту за результатами проведення перевірки № 299/32-00-04-04-01-2423343582 від 20.09.2022 року, податковим органом було складено податкове повідомлення рішення від 12.09.2023 року № 0008590401.

Представник відповідача у своєму відзиві вказує на те, що дії Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо винесення спірного податкового повідомлення рішення є правомірними та відповідають нормам діючого законодавства, а податкове повідомлення рішення від 12.09.2023 року № 0008590401 обґрунтоване та не підлягає скасуванню.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19.01.2024 року відмовлено представнику відповідача у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач Публічне акціонерне товариство «ДОНБАСЕНЕРГО», код ЄДРПОУ 23343582, юридична адреса: 84306, Донецька область, Краматорський район, м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, 6. Позивач був зареєстрований як юридична особа 30.08.2004року Виконавчим комітетом Горлівської міської ради Донецької області. Основний виді діяльності за КВЕД: 35.11 Виробництво електроенергії, інші: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; 56.30 Обслуговування напоями; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.; 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря; 36.00 Забір, очищення та постачання води; 38.32 Відновлення відсортованих відходів; 43.21 Електромонтажні роботи; 71.20 Технічні випробування та дослідження.

ПАТ «Донбасенерго» є платником податків та обліковується у цьому статусі уСхідному Міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків.

До складу позивача, відповідно до витягу із ЄДРПОУ станом на 06.01.2023 року та 12.01.2024 рокувходять наступні структурні підрозділи:

СТРУКТУРНА ОДИНИЦЯ ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДОНБАСЕНЕРГО» «ДОНБАСЕНЕРГОНАЛАДКА», Код ЄДРПОУ ВП:04543074, Місцезнаходження: Україна, 84182, Донецька обл., Краматорський р-н, місто Миколаївка, вул. Січових стрільців, будинок 9.

СТРУКТУРНА ОДИНИЦЯ ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДОНБАСЕНЕРГО» «ДОНЕЦЬКИЙ ПРОЕКТНО-РОЗВІДУВАЛЬНИЙ ТА НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ» «ТЕПЛОЕЛЕКТРОПРОЕКТ», Код ЄДРПОУ ВП:05289258, Місцезнаходження: Україна, 84182, Донецька обл., Краматорський р-н, місто Миколаївка, вул. Січових стрільців, будинок 9.

СТРУКТУРНА ОДИНИЦЯ ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДОНБАСЕНЕРГО» «ПІДПРИЄМСТВО РОБОЧОГО ПОСТАЧАННЯ «ЕНЕРГОТОРГ», Код ЄДРПОУ ВП:00132724, Місцезнаходження: Україна, 84182, Донецька обл., Краматорський р-н, місто Миколаївка, вул. Січових стрільців, будинок 9.

СТРУКТУРНА ОДИНИЦЯ ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДОНБАСЕНЕРГО» «СТАРОБЕШІВСЬКА ТЕПЛОВА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ», Код ЄДРПОУ ВП:00131083, Місцезнаходження: Україна, 84182, Донецька обл., Краматорський р-н, місто Миколаївка, вул. Січових стрільців, будинок 9.

СТРУКТУРНА ОДИНИЦЯ ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДОНБАСЕНЕРГО» «ЕЛЕКТРОРЕМОНТ», Код ЄДРПОУ ВП:00131156, Місцезнаходження: Україна, 84182, Донецька обл., Краматорський р-н, місто Миколаївка, вул. Січових стрільців, будинок 9.

СТРУКТУРНА ОДИНИЦЯ ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДОНБАСЕНЕРГО» «ДОНБАСЕНЕРГОСПЕЦРЕМОНТ», Код ЄДРПОУ ВП:05470986, Місцезнаходження: Україна, 84182, Донецька обл., Краматорський р-н, місто Миколаївка, вул. Січових стрільців, будинок 9.

СТРУКТУРНА ОДИНИЦЯ ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДОНБАСЕНЕРГО» «СЛОВ`ЯНСЬКА ТЕПЛОВА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ», Код ЄДРПОУ ВП:00131104, Місцезнаходження: Україна, 84182, Донецька обл., Краматорський р-н, місто Миколаївка, вул. Січових стрільців, будинок 9.

СТРУКТУРНА ОДИНИЦЯ ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДОНБАСЕНЕРГО» «ПІДПРИЄМСТВО АВТОМОБІЛЬНОГО ТРАНСПОРТУ «ДОНБАСЕНЕРГО», Код ЄДРПОУ ВП:00131148, Місцезнаходження: Україна, 84182, Донецька обл., Краматорський р-н, місто Миколаївка, вул. Січових стрільців, будинок 9.

СТРУКТУРНА ОДИНИЦЯ ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДОНБАСЕНЕРГО» «ЕНЕРГОСОЦІНВЕСТ», Код ЄДРПОУ ВП:41834198, Місцезнаходження: Україна, 84182, Донецька обл., Краматорський р-н, місто Миколаївка, вул. Європейська, будинок 120.

Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків 20.09.2022 проведена камеральна перевірка податкових декларацій з податку на додану вартість ПАТ «Донбасенерго» (код ЄДРПОУ 23343582) за лютий 2022 року № 9053364702 від 19.05.2022 року, березень 2022 року № 9053364861 від 19.05.2022 року та за квітень 2022 року № 9053365218 від 19.05.2022 року.

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт № 299/32-00-04-04-01-2423343582 від 20.09.2022 року.

В ході проведеної перевірки встановлено порушення п. 201.10 ст. 201, п. 200.4 ст. 200, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та пп. 69.1., пп. 69.1і п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, відповідно до якого встановлено факт включення підприємством до складу податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість: 1) ПДВ по податковим накладним, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, з порушенням строків передбачених пп. 69.1.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України на загальну суму 1368992,64 грн. у тому числі за лютий 2022 року у розмірі 25247,46 грн., за березень 2022 року у розмірі 1339000 грн., за квітень 2022 року у розмірі 4745,18 грн.; 2) ПДВ по не зареєстрованим податковим накладним на суму у розмірі 4585360,37 грн. у тому числі: за лютий 2022 року у розмірі 2039142,79 грн., за березень 2022 року у розмірі 879550,91 грн., за квітень 2022 року у розмірі 166666,67 грн.

Отримавши акт камеральної перевірки № 299/32-00-04-04-01-211-23343582 від 20.09.2022 року, ПАТ «Донбасенерго» було складено та надіслано 19.10.2022 року № 01-1.7/00924 заперечення до акту перевірки

Матеріали перевірки розглянуто на комісії Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (протокол від 27.10.2022 року № 84/32-00-04-04-01-01).

Комісія, як постійно діючий колегіальний орган, за розглядом обставин правопорушення, прийшла до наступного рішення: «прийняти рішення за результатами розгляду заперечень та визначити розмір штрафних санкцій згідно ст. 123 ПКУ після отримання остаточного рішення за результатами розгляду адміністративної скарги щодо Рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великим платниками податків № 1693/6/32-00-04-04-02-01-02 від 13.07.2022 року.

18 листопада 2022 року ПАТ «Донбасенерго» направило до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Повідомлення № 01-1.7/01041 (вх. від 22.11.2022р. №5201/6) про втрату первинних документів у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації.

20 грудня 2022 року виконуючим обов`язки начальника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято рішення № 4631/6/32-00-04-02-01-02 про відсутність підстав для застосування підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України до ПАТ «Донбасенерго».

Рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків було оскаржено ПАТ «Донбасенерго» в адміністративному порядку.

13.02.2023 року ПАТ «Донбасенерго» направило скаргу № 01-1.7/00202 до Державної податкової служби.

06.09.2023 року ДПС України прийняло Рішення про результати розгляду скарги №

26129/6/99-00-06-01-01-06, згідно з яким Рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишено без змін, скаргу без задоволення.

12 вересня 2023 року, на підставі акту перевірки № 299/32-00-04-04-01-24-23343582 від 20.09.2022 року було прийнято податкове повідомлення рішення № 0088590401, яким Приватному акціонерному товариству «Донбасенерго» було нараховано грошове зобов`язання у розмірі 204810,57 грн., з яких 136540,38 грн. за податковим зобов`язанням, та 68270,19 грн штрафні санкції.

Отже, спірним питанням даної справи є законність прийняття податкового повідомлення рішення № 0088590401 від 12.09.2023 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно дост. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України № 2755-VI від 02.12.2010 року.

У відповідності до пп.1.1 ст. 1 Податкового кодексу України, зазначений кодексрегулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно зі статтею 16 ПК України, платників податків зобов`язано, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до вимог пункту75.1 статті 75 Податкового кодексу Україниконтролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

У постанові Верховного Суду від 14.01.2021 року у справі № 804/388/16 зазначено, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій податковим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченийКонституцією Українита законами України.

Позивач у своєму позовні вказує на факт протиправності перевірки, за наслідком якої було прийнято спірне податкове повідомлення рішення, той факт, що податковим органом було порушено пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу України.

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» оголошено воєнний стан (який неодноразово був продовжений).

З метою забезпечення прав і обов`язків платників податків протягом цього періоду, Законом України від 03 березня 2022 року № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану», який набрав чинності 07 березня 2022 року, доповнено Підрозділ 10розділу XX «Перехідні положення» ПК України пунктом 69.

Пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХПерехідні положення Податкового кодексу Україниустановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеногоУказом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Відповідно до пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу України, установлено, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України і не можуть пред`явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, як виняток із положеньстатті 44цього Кодексу застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Підставами неможливості пред`явлення первинних документів є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв`язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.

У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості - із зазначенням реквізитів).

Дані та показники податкової звітності платника податків/податкового агента за податкові (звітні) періоди, зазначені у повідомленні, не можуть бути піддані сумніву лише на підставі відсутності первинних документів. Подане повідомлення є також підставою для збереження витрат (включаючи витрати у зв`язку з придбанням цінних паперів/корпоративних прав) та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток (включаючи від`ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами/корпоративними правами), та/або податкового кредиту з податку на додану вартість, та/або суми від`ємного значення податку на додану вартість минулих податкових (звітних) періодів без наявності договірних, розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів у зв`язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.

Якщо після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів платнику податків/податковому агенту стане відомо про втрату таких документів, такий платник податків/податковий агент зобов`язаний подати до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати.

Платники податків/податкові агенти, які подали повідомлення про втрату первинних документів відповідно до цього підпункту, не підлягають перевірці контролюючим органом щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, у тому числі після завершення дії воєнного стану.

Втрата документів, що не пов`язана з проведенням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, бойових дій, не надає права платнику податків/податковому агенту застосовувати положення цього підпункту.

Обов`язок доведення відсутності підстав для застосування положень цього підпункту покладається на контролюючий орган. Платник податків/податковий агент, який безпідставно застосував положення цього підпункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податків, та несе відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

У разі відмови у застосуванні положень цього підпункту контролюючий орган не пізніше одного місяця з дати отримання відповідного повідомлення від платника податків/податкового агента видає вмотивоване рішення із зазначенням підстави та доказів такої відмови.

Рішення контролюючого органу може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку. До винесення остаточного рішення по справі контролюючий орган не може піддавати сумніву показники податкової звітності, а також ініціювати проведення будь-якої перевірки платника податків/податкового агента щодо податкових (звітних) періодів, зазначених у відповідному повідомленні.

У податкових (звітних) періодах, зазначених у відповідному повідомленні, не може бути переглянуто у бік збільшення суми податкових зобов`язань з податків і зборів, задекларовані в податкових деклараціях за зазначені податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, задекларовані в податкових деклараціях/розрахунках за зазначені податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявлені в податкових деклараціях за зазначені звітні періоди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Отже, за змістом вказаних норм, платник податків зобов`язаний зберігати первинні документи бухгалтерського обліку на підставі яких формувались показники податкової звітності протягом встановлених строків. Водночас, ті платники податків, які провадили діяльність на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, можуть застосувати спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Зокрема, платники податків, які втратили первинні документи у зв`язку з їх знищенням чи зіпсуттям на територіях де ведуться (велися) активні бойові дії або у зв`язку з їх знаходженням на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, мають право подати податковому органу відповідне повідомлення у якому окрім іншого, зазначаються податкові (звітні) періоди за які втрачені документи та перелік цих документів. Подання такого повідомлення зумовлює виникнення у податкового органу обов`язку не проводити перевірку тих податкових (звітних) періодів, які зазначені в повідомленні та документи по яким втрачені.

Тобто, обов`язковою умовою для застосування спеціальних правил підтвердження даних податкового обліку, встановлених підпунктом 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХПерехідні положення Податкового кодексу України, є факт втрати (знищення чи зіпсуття) первинних документів, що безпосередньо пов`язаний з проведенням активних бойових дій на території, на якій зберігались первинні документи, або з тимчасовою окупацією цієї території.

При цьому, обставини неможливості вивезення документів повинні бути об`єктивними та підтверджуватись офіційно складеними документами.

В іншому випадку, без перевірки підтвердження об`єктивних причин неможливості вивезення первинних документів, призвело б до безпідставного застосування до платників податків підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХПерехідні положенняПодаткового кодексу Українита надання таким платникам податків переваг та можливості не у повному обсязі виконувати податкові обов`язки.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 309 від 22.12.2022 року затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (із змінами та доповненнями).

Відповідно до вказаного Переліку до території можливих бойових дій у Донецькій області віднесені: Краматорський район: Краматорська міська територіальна громада, Миколаївська міська територіальна громада, у Покровському районі: Курахівська міська територіальна громада.

Дата виникнення можливості бойових дій щодо вищевказаних територіальних громад визначено 24.02.2022 року.

Тобто місцезнаходженняпозивача та його структурнихпідрозділів не віднесено до території активних бойових дій та/або окупованої території України.

Отже, враховуючи факти того, що адреси зазначені позивачем не знаходяться на території активних бойових дій, не є окупованими територіями, що виключає застосування з 06.05.2023 року підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХПерехідні положенняПодаткового кодексу України; позивачем не надано доказів прийняття актів індивідуальної дії щодо переміщення первинних бухгалтерських та податкових документівз юридичної адреси позивача та/або місцезнаходження структурного підрозділу позивача до міста Курахове; відсутність Акту про пожежу складеного по встановленій форміта підписаного вповноваженими особами, а не наявність Довідки про пожежу видану фізичній особі, належність якого до працівників позивача не підтверджена певними доказами; у Довідці про пожежунаявна інформація щодо пошкодження конструктивних елементів нежитлових приміщень і відсутня будь-яка інформація щодо знищених/пошкоджених документів, щоє підставами вважати дії Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків такими, що не порушують норми підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХПерехідні положенняПодаткового кодексу України, а отже суд не приймає ці доводи позивача як доказ неправомірності проведення відповідачем перевірки, яка стала підставою для прийняття оскаржуваного у даній справі податкового повідомлення рішення.

Більш того, суд вказує на те, що оскарження дій Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, щодо відсутності підстав застосування підпункту 69.28 п. 69 підрозд. 10 розділу ХХПерехідних положеньПодаткового Кодексу України, було предметом спору в адміністративній справі № 200/6373/23.

У вказаній справі публічне акціонерне товариство «Донбасенерго» просило суд визнати протиправними дії Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо відмови Публічному акціонерному товариствуДонбасенергоу застосуванні положень пп. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розділу ХХПерехідних положеньПодаткового Кодексу України, викладеного у повідомленні від 16.06.2023 року за № 01-1.3/01065 та скасувати рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про результати розгляду повідомлення про втрату первинних документів на територіях, на яких ведуться бойові дії від 11.07.2023 року № 4040/6/32-00-04-04-01-02, щодо відсутності підстав застосування підпункту 69.28 п. 69 підрозд. 10 розділу ХХПерехідних положеньПодаткового Кодексу України.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року, У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства«Донбасенерго» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними дійта скасування рішення, було відмовлено повністю.

Отже, виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків мало підстави для відмови Публічному акціонерному товариствуДонбасенергоу застосуванні положень пп. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розділу ХХПерехідних положеньПодаткового Кодексу України.

Щодо посилання позивача на факт порушення відповідачем ст. 86.7 ПКУ, а саме на факт того, що матеріали перевірки були розглянути в вересні 2023 році повторно, про повторний розгляд матеріалів підприємство повідомлено не було. Розгляд матеріалів перевірки відбувся не Комісією, підприємство до розгляду матеріалів залучено не було, суд зазначає наступне.

Як зазначає позивач у своїй позовній заяві та підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, 20.09.2022 року ПАТ «Донбасенерго» було складено та надіслано 19.10.2022 року № 01-1.7/00924 заперечення до акту перевірки.

Вказані заперечення були розглянути на комісії Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків за участю представників ПАТ «Донбасенерго» 27.10.2022 року, результати розгляду були надані позвиачу листом № 3464/6/32-00-04-04-01-02 від 27.10.2022 року. В листі було зазначено: З урахуванням абз. 11 п.п. 69.28. п. 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ зазначаємо, що винесення остаточного рішення по адміністративній скарзі на рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків податкова перевірка не проводиться, тобто зупиняється перелік строків визначених податковим законодавством.

В вересні 2023 року, ПАТ «Донбасенерго» отримало лист Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків за № 5036/6/32-00-04-04-01-02 від 11.09.2023 року, в якому повністю переглянути результати перевірки.

Відповідно до п. 86.7.1 ст. 86 Податкового Кодексу України, акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.

Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеномустаттею 42цього Кодексу.

Відповідно до п. 86.7.2 ст. 86 Податкового Кодексу України, у разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.

Відповідно до п. 86.7.3 ст. 86 Податкового Кодексу України, платник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податку має право надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду.

Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому цією статтею порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки

В той же час, як вбачається з матеріалів наданих відповідачем вбачається, що представників ПАТ «Донбасенерго» було запрошено на засідання комісії з розгляду заперечень на 27.10.2022 року о 14-30 листом від 20.10.2022 року № 3319/6/32-00-04-04-01-02.

Розгляд наданих позивачем заперечень та додаткових документів здійснено 27 жовтня 2023 року на комісії Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок, за участю представників ПАТ «Донбасенерго».

Як вбачається з матеріалів справи, при розгляді матеріалів перевірки, Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків враховано, що одним з контрагентів ПАТ «Донбасенерго», по не зареєстрованим податковим накладним якого до складу податкового кредиту віднесено ПДВ у сумі 4449999,99 грн. є ДП «Шахта ім. М.Є. Сургая», відносно якого ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято рішення від 06.10.2022 року № 31/02-32-04 «Про неможливість своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку».

Відповідь на заперечення до акту перевірки № 299/32-00-04-04-01-24-23343582 від 20.09.2022 року надано позивачу листом № 3464/6/32-00-04-04-01-02 від 27.10.2023 року.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що контролюючим органом при розгляді заперечень ПАТ «Донбасенерго» від 19.10.2022 року № 01.1.7/00924 було дотримано всі вимоги передбачені п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України, а отже суд не знайшов документальне підтвердження свідчень позивача щодо порушення відповідачем норм податкового законодавства при розгляді заперечень на акт перевірки.

Щодо посилання позивача на неправомірність включення до складу податкового кредиту сум ПДВ сплачених постачальникам, по яким відсутня реєстрація податкових накладних, суд зазначає наступне.

В Акті, на підставі якого було прийнято спірне податкове повідомлення рішення, податковий орган посилається на порушення п.п. 69.1-1. п.69 2 розділу ХХ Податкового Кодексу України згідно якого: Платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 32-2 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового Кодексу України тимчасово, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, платники податку: включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно з п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу України: у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

До 06.09.2022 року нормативний документ, яким би визначався порядок підтвердження можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок платником податків був відсутній. Згідно з Розпорядженням КМУ від 02 серпня 2022 року № 679-р об`явлена обов`язкова евакуація населення Донецької області, а Луганська область повністю окупована силами РФ. Таким чином, були всі підстави вважати, що підприємства-контрагенти не мали можливості виконати зобов`язання, щодо реєстрації податкових накладних та ПАТ «Донбасенерго» діяло відповідно норм Податкового кодексу.

В наступній час, постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» передбачено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією встановлюється Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Наказом від 22.12.2022 року № 309 вказаного Міністерства затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Згідно вказаного Переліку, територіальні громади: Маріуполя, Сєверодонецьку, Бердянську, Рубіжного та Волноваського району находяться під окупацією РФ.

Згідно акту, до складу податкового кредиту включені суми ПДВ по наступним підприємствам: ПП «Версія», м. Маріуполь (код ЄДРПОУ30832916); ТОВ «Даниил- логістік», м. Маріуполь (код ЄДРПОУ 37426126); ТОВ «ББК Торг», м. Бердянськ (код 41342524); ТОВ «Ефект нова», м. Маріуполь (код 35318719); ТОВ «Маріупольска Птахофабрика» Волноваський р-он (код 30844806); ТОВ «Мадіком» м. Маріуполь (код 37303442); ТОВ «Пріват фуд схід», м. Сєверодонецьк (код 41191101); ТОВ «Вісленд», м. Рубіжне (код 39873264).

ПАТ «Донбасенерго» сформував податковий кредит за первинними документами, по контрагентам, які не мали можливості виконати свої податкові зобов`язання в частині виписки та реєстрації податкових накладних, як це передбачено в п. 32-2 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового Кодексу України.

Вказана позиція підтверджується в п. 11 Інформаційного листа № 3 ДПС України, розміщеного на офіційному сайті в якому зазначено: «право на ПК, сформований за звітні періоди лютий-травень 2022 року на підставі первинних документів, отриманих від постачальника платника ПДВ, який не має можливості виконати свій податковий обов`язок щодо реєстрації ПН/РК в ЄРПН, зберігається за умови, що ПН/РК, складені за такими операціями, зареєстровані в ЄРПН протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення такої можливості, або протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. Коригувати (зменшувати) ПК за звітні періоди лютий-травень 2022 року, який сформований на підставі первинних документів та який станом на 15 липня 2022 року не підтверджений зареєстрованими ПН в ЄРПН у зв`язку з тим, що постачальник не має можливості виконати свій податковий обов`язок щодо реєстрації ПН/РК в ЄРПН, не потрібно».

ПАТ «Донбасенерго» вказує про те, що володіє інформацією, що ТОВ «Маріупольска птахофабрика» та ТОВ «Даниил логістік» подало заяву про неможливість виконувати податкові зобов`язання, як це передбачено п.п. 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України та Положенням затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 року № 225, рішенням податкового органу № 659/02-32-04 від 22.11.2022 року підтверджено, що по ТОВ «Маріупольська птахофабрика», відсутня можливість своєчасного виконання платником податків свого податкового зобов`язання. Інформацією чи подавали інші контрагенти відповідні заяви та який результат розгляду вищевказаних заяв ПАТ «Донбасенерго» не володіє.

Відповідачем не спростовані вказані позивачем факти про надання заяви про неможливість виконувати податкові зобов`язання ТОВ «Маріупольска птахофабрика» та ТОВ «Даниил логістік».

Відповідно до пункту 1.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженогонаказом Мінфіну України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року № 168/704 (далі - Положення № 88), Положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи).

Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення (пункт 1.2 Положення № 88).

Пунктом 2.1 Положення № 88 визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно з пунктом 2.4 Положення № 88 первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.15 Положення № 88 первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання (пункт 2.16 Положення № 88).

З вищевикладеного слідує, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, а документ, щоб вважатися первинним згідно з наведеним визначенням, - мати дві обов`язкові ознаки: відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню у бухгалтерському обліку, для якого мають значення тільки ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції, кореспондує з нормамиПодаткового кодексу України.

Наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений в первинних документах. Відповідно господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника податків. Натомість, господарська операція, яка фактично не відбулась, спрямована лише на відображення її змісту у первинних документах.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Наявність формально складених, але недостовірних документів при відсутності факту придбання товарів чи послуг не є підставою для включення відповідних сум до податкового кредиту з ПДВ та до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток підприємства.

Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов бюджетного відшкодування.

На думку суду, про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку тощо.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

З`ясовуючи обставини реальності вчинення господарської операції, слід ретельно перевіряти доводи контролюючого органу про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки.

Порядку № 727 чітко зазначено, що акт, являється передумовою прийняття податкового повідомлення-рішення та є носієм доказової інформації про виявленні порушення вимог законодавства, контрользадотриманнямякогопокладенонаорганидержавної податкової служби.

Таким чином, саме акт перевірки є основним носієм доказової інформації про виявлені порушення платника податків при проведенні податкової перевірки, що узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 08.06.2022 року у справі № 813/3286/13-а, від 16.11.2023 року у справі № 160/19460/23.

Суд зазначає, що Відповідачем в ході проведення перевірки не наведені та не встановлені обставини, які б свідчили про невідповідність господарських операцій з поставки певного товару/наданих послуг меті та задачам діяльності позивача, або що реалізація вказаних операцій не обумовлена розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а є лише посилання не відсутність необхідних первинних документів.

Крім того, суд зазначає, що за умовами п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу Українине відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Водночас, відповідачем не надано жодного доказу того, що позивачем віднесено наведені вище суми ПДВ до податкового кредиту за господарським операціями по податковим накладним, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків.

Однак, згідно матеріалів справи, зустрічні перевірки контрагентів позивача податковим органом не проводилась, податкові правопорушення щодо нарахування ПДВ не встановлені, тому висновки акту перевірки є недоведеними.

Аналогічна позиція щодо проведення зустрічних перевірок контрагентів викладена у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2019 року у справі № П/811/217/17.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. За умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими платником податків правомірно (обґрунтовано), якщо контролюючий не доведе зворотне.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 28 грудня 2023 року у справі № 420/4803/19.

Умовамист. 61 Конституції Українизакріплений індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, тобто, до відповідальності повинен бути притягнений правопорушник та притягнення до відповідальності добросовісного платника податків суперечить конституційним нормам та нормам чинного законодавства.

Податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, відсутність за юридичною адресою на момент звірки тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 року № 820/4648/13-а.

Крім того, рішеннями Європейського Суду від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України» та від 22.01.2009 «Булвес» АД проти Болгарії, які згідно зіст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є джерелом права, вказано на те, що коли Держави-члени Конвенції володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань… Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов`язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

Згідно з ч. 2ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Отже, виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом, не впливають на права та обов`язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

Так само невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Вказана правова позиція також відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним в постановах від 18.12.2018 року по справі № 816/1118/17, від 15.01.2019 року по справі № 809/2918/13-а, що враховується судом, відповідно до ч. 5ст. 242 КАС України.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другоїст. 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першоїстатті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2022 року у справі № 160/3364/19.

Суд зазначає, що у акті перевірки відсутні будь-які докази про те, що позивачем свідомо недостовірно задекларовано відомості податкового обліку, за якими сформовано податковий кредит.

Отже, в межах спірних правовідносин належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача, який відповідає об`єкту такого права, є визнання протиправними та скасування податкового повідомлення рішення, прийнятого внаслідок проведення перевірки.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Щодо визначення відповідачем штрафної санкції відносно позивача, суд зазначає наступне.

У податковому повідомленні рішення вказано, що до підприємства застосовані санкції згідно п. 123.3 ст. 123 ПКУ, який передбачає накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.109.1 ст.109 ПКУ податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених ПКУ) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених ПКУ.

При цьому згідно з абзацом другим зазначеного пункту діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПКУ та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У свою чергу, як визначено п. 112.2 ст. 112 ПКУ, особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала змогу для дотримання правил та норм, за порушення яких ПКУ передбачено відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачено відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Відповідно, для притягнення до відповідальності платника податків контролюючий

орган спочатку має доказати наявність вини, як такої в діянні платника податків, а вже після цього довести наявність обставин, що вказують на наявність умислу.

Звичайна вина в податковому праві виходячи зі змісту п. 112.2 ст. 112 ПКУ наявна тоді, коли особа не вжила достатніх заходів для того, аби поводитися розумно, добросовісно і з проявами належної обачності під час вчинення дій або бездіяльності, за які передбачено фінансову відповідальність, і ці обставини були доведені контролюючим органом.

На відміну від цього, умисна вина наявна в тому разі, коли особа не лише не вжила достатніх заходів для того, аби зберігати належну розумність, добросовісність та обачність, але також і вчинила певні конкретні діяння, спрямовані на невиконання податкового обов`язку.

Згідно абзацу другого п. 109.1 ст. 109 ПКУ умисність діяння полягає в удаваному, цілеспрямованому створенні умов, які не можуть мати іншої мети, крім як порушення податкового законодавства чи іншого законодавства, що контролюється податковими органами. При цьому цілеспрямоване створення умов для невиконання податкових обов`язків за своїм характером має відрізнятися від власне невиконання податкового обов`язку. Не можна визнати вчинене податкове правопорушення умисним лише за наявності самого факту невиконання вимог законодавства.

Пункт 109.3 ст. 109 ПКУ містить вичерпний перелік складів податкових правопорушень, для притягнення до відповідальності за які необхідно встановити вину платника податків. Це правопорушення, передбачені пунктами 123.2 123.3 та 123.5 ст. 123 ПКУ, пунктами 124.2 124.5 ст.124 ПКУ, а також пунктами 1251.2 1251.4 ст. 1251 ПКУ. І всі ці складові правопорушень передбачають умисел на їх вчинення.

Суд зазначає, що факт обізнаності платника податків із змістом законодавчих норм і необхідністю їх дотримання сам собою не може вважатися обставиною, що вказує на умисність діяння платника. Це пояснюється тим, що: по-перше, умисел у податковому праві не зводиться до психічного ставлення особи до своєї поведінки, а отже, усвідомлення змісту податкового обов`язку платником податків не свідчить про умисність невиконання такого обов`язку; по-друге, умисел на вчинення податкового правопорушення полягає у додатковій поведінці платника податків, спрямованій на створення умов із метою невиконання вимог закону.

За змістом абзацу другого п. 109.1 ст. 109 ПКУ платник податків має цілеспрямовано створити умови для несплати або несвоєчасної сплати податків. І саме створення цих умов має призвести до невиконання податкового зобов`язання.

Невчинення дії зі сплати податків не вказує на якесь цілеспрямоване створення умов, які не можуть мати іншого наслідку, крім як неналежна сплата суми узгодженого грошового зобов`язання.

Отже, для встановлення умислу в діянні платника податків контролюючий орган має довести: які саме умови створив платник податків для невиконання своїх податкових обов`язків; факт того, що ці умови були результатом цілеспрямованої поведінки платника податків; відсутність у платника податків під час вчинення відповідних діянь іншої мети, крім як невиконання вимог закону.

При цьому доказами умислу мають бути фактичні дані, що підтверджують наявність діяння платника податків, спрямованого на створення умов для невиконання податкових зобов`язань. Необхідність збирання таких доказів, свідчить про те, що наявність умисного вчинення податкового правопорушення не може бути встановлена в межах камеральної перевірки платника податків.

Це пояснюється тим, що згідно з пп. 75.1.1 ст. 75 ПКУ камеральна перевірка проводиться винятково на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях та даних відповідних електронних систем. А в цих системах не міститься жодних даних, які стосуються будь-яких діянь платника податків, крім власне заповнення податкової звітності.

Відповідно, в межах камеральної перевірки встановити обставини, що свідчать про винність та умисність діянь платника податків, неможливо. Адже саме собою заповнення податкових декларацій жодним чином не може підтвердити чи спростувати розумність, добросовісність і належну обачність платника податків, що є необхідним для встановлення його вини, а надто не свідчить про вчинення діянь, спрямованих на невиконання податкового обов`язку (що необхідно для доказування умислу).

Вказана позиція відображена в Постанові Верховного суду України від 03.08.2023 року у справі № 520/22505/21.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що до підприємства неправомірно застосована штрафна санкція в розмірі 50% від суми «заниженого» податкового зобов`язання, в порушення ст. 123.3 ПКУ.

Відповідно до ч. 1ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2ст. 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (частина 1статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи сукупність викладених обставин, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази у їх сукупності при безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень вказаногоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 3072, 16 (платіжна інструкція № 3743 від 22.11.2023 року).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 72-77, 139, 241-246, 255, 263, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов позовом публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» (юридична адреса: 84306, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, 6, код ЄДРПОУ 23343582) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (юридична адреса: 49600, м. Дніпро, проспект Олександра Поля, 57, код ЄДРПОУ 43968079) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.09.2023 року № 0008590401 на суму 204810,57 грн задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 12.09.2023 року № 0008590401.

Стягнути зі Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (юридична адреса: 49600, м. Дніпро, проспект Олександра Поля, 57, код ЄДРПОУ 43968079) за рахунок бюджетних асигнувань на користь публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» (юридична адреса: 84306, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, 6, код ЄДРПОУ 23343582)судовий збір у розмірі 3072 (три тисячі сімдесят дві) грн. 16 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.М. Тарасенко