Рішення

від 01.02.2024 по справі 240/31003/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2024 року м. Житомир справа № 240/31003/22

категорія 102020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шимоновича Р.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, у якому просить: визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області щодо розгляду запиту на інформацію від 11.11.2022 року та надання на нього відповіді, оформленої листом від 21.11.2022 року №25/Д-19613-1915 та зобов`язати вчинити певні дії.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що у порядку передбаченому Законом України "Про запит на публічну інформацію" 11.11.2022 року звернувся до Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області із запитом на інформацію, у відповідь на який позивачу надано лист від 21.11.2022 року №25/Д-196із1915. Однак позивач стверджує, що ознайомившись зі змістом наданої йому відповіді встановив недостатньо правову врегульованість листа від 21.11.2022 року №25/Д-196із1915, а тому за захистом свої прав та інтересів звернувся до суду із цим позовом.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, скасовано ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 14.03.2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.09.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому відповідач проти позовних вимог заперечує, просить відмовити у їх задоволенні. Відмічає, що запитувачу (позивачу) ОСОБА_1 , на інформаційний запит від 11.11.2022 надано всю наявну в виконавчих органах Житомирської міської ради, на момент звернення, інформацію (копії документів) завірену відповідну до Інструкції з діловодства у виконавчих органах Житомирської міської ради затвердженої рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 19.05.2021 № 527.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 11.11.2022 року позивач звернувся до виконавчого комітету Житомирської міської ради із запитом на інформацію про надання:

- супровідного листа департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради про подання проекту рішення для формування порядку денного сесії Житомирської міської ради;

- копії проекту рішення, тільки копії - першої сторінки, сторінки з пунктом ОСОБА_1 , останньої сторінки з підписом виконавця проекту.

- копії проекту рішення з наявним штампом оприлюднено;

- копії титульного листа оформленого відповідно до інструкції з діловодства для передачі до архіву запитуваного проекту рішення;

- копії титульного листа оформленого відповідно до інструкції з діловодства для передачі до архіву рішень що були прийняті під час засідання 20 сесії 8 скликання 14.07.2022;

- копії рекомендації погоджувальної ради та постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування стосовно запитуваного в запиті проекту рішення;

- копії протоколу 20 сесії 8 скликання Житомирської міської ради - першу сторінку, сторінку з пунктом розгляду запитуваного проекту рішення, сторінку з рішенням № 541, з додатку надати першу сторінку, сторінку з наявністю ОСОБА_1 , останню сторінку з підписами.

Виконавчим комітетом Житомирської міської ради у відповіді на запит на інформацію від 21.11.2022 року №25/Д-196із1915 надано наступні документи:

- на пункт 1 запиту надано належним чином завірена копія супровідного листа департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради від 20.04.2022;

- на пункт 2 запиту надано - перша сторінка (титульна) проекту рішення Житомирської міської ради "Про відмову суб`єктам земельних відносин у наданні дозволів на розроблення документацій із землеустрою" та витяг з додатку де зазначено інформацію про відмову ОСОБА_1 , у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, прошито та завірено заступником начальника відділу організаційного забезпечення депутатської діяльності Житомирської міської ради відповідно до Інструкції з діловодства у виконавчих органах Житомирської міської ради затвердженої рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 19.05.2021 № 527, а також надано копію проекту рішення Житомирської міської ради "Про відмову суб`єктам земельних відносин у наданні дозволів на розроблення документації із землеустрою" з додатком;

- на пункти 3-4 запиту запитувача повідомлено, що на дату звернення із запитом виконавчими органами Житомирської міської ради не формувалась справа по 20 сесії Житомирської міської ради 8 скликання для передачі в архів окільки рішення сесії та пов`язані з ними документи (проекти рішень, протокол сесії) зберігаються впродовж п`яти років з дня прийняття в виконавчих органах Житомирської міської ради. Тобто рішення 20 сесії Житомирської міської ради восьмого скликання від 14.07.2022 після спливу п`ятирічного терміну будуть передані на зберігання до архівного відділу Житомирської міської ради враховуючи це запитуваний документ, а саме копію титульного листа документу, оформленого для передачі рішення до архівного відділу міської ради на дату звернення та надання відповіді небуло можливості надати, оскільки такий документ виконавчими органами міської ради не було створено;

- на пункт 5 запиту запитувача повідомлено, що проєкт рішення Житомирської міської ради "Про відмову суб`єктам земельних відносин у наданні дозволів на розроблення документації із землеустрою" було винесено на розгляд постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування Житомирської міської ради 19.05.2022, 26.05.2022, 22.06.2022 та на розгляд Погоджувальної ради - 12.07.2022. за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 , щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 постійна комісія та Погоджувальна рада рекомендацій не надавала тому, на цей пункт запиту запитуваний документ (інформацію) не було надано, оскільки, така не була створена;

- на пункт 6 запиту запитувачу надано належним чином завірений витяг з протоколу 20 сесії Житомирської міської ради восьмого скликання, що стосується розгляду проєкту рішення "Про відмову суб`єктам земельних відносин у наданні дозволів на розролення документацій із землеустрою" витяг з протоколу оформлено у відповідності до Інструкції з діловодства у виконавчих органах Житомирської міської ради затвердженої рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 19.05.2021 № 527.

Покликаючись на не дотримання відповідачем як розпорядником інформації вимог законодавства та порушенням таким чином прав позивача як запитувача інформації, останній звернувся з цим позовом до суду.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації регулюються Законом України "Про інформацію" від 02.10.1992 № 2657-ХІI (далі Закон № 2657-ХІI) .

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, врегульовано Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 №2939-VI (далі - Закон №2939-VI).

Відповідно до ст. 1 Закону №2939-VI, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ст. 12 Закону №2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

Розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків;

4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них (ч. 1 ст. 13 Закону №2939-VI)

Статтею 3 Закону № 2939-VI визначені гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема: обов`язок розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом, визначення розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє, максимальне спрощення процедури подання запиту та отримання інформації.

Відповідно до ст. 5 Закону №2939-VI одним із способів доступу до інформації є надання такої за запитами на інформацію.

У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону №2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

У відповідності до ч. 1 ст. 20 Закону №2939-VI, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Частиною 4 тієї ж статті закріплено, що у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Отже, усі мають право звертатись із інформаційними запитами до суб`єктів владних повноважень та інших розпорядників публічної інформації, які у свою чергу зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту, а у випадках визначених ч. 4 ст. 20 Закону № 2939-VI на протязі 20 робочих днів, надати на нього відповідь.

Водночас, відповідно до положень ч. 1 ст. 24 Закону України «Про доступ до публічної інформації», відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень:

1) ненадання відповіді на запит;

2) ненадання інформації на запит;

3) безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію;

4) неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону;

5) надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації;

6) несвоєчасне надання інформації;

7) необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом;

8) нездійснення реєстрації документів;

9) навмисне приховування або знищення інформації чи документів.

Перелік підстав для відмови у задоволенні запиту на інформацію визначений ч. 1 ст. 22 Закону № 2939-VІ, а саме: розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Суд зауважує, що вказаний перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

При цьому, згідно з п. 4 ст. 22 Закону № 2939-VІ, у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.

Між тим, відповідно до ч.3 ст.22 Закону № 2939 розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

Суд зазначає, що в інформаційному запиті від 11.11.2022 року позивач, зокрема, просив надати:

- супровідного листа департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради про подання проекту рішення для формування порядку денного сесії Житомирської міської ради;

- копії проекту рішення, тільки копії - першої сторінки, сторінки з пунктом ОСОБА_1 , останньої сторінки з підписом виконавця проекту.

- копії проекту рішення з наявним штампом оприлюднено;

- копії титульного листа оформленого відповідно до інструкції з діловодства для передачі до архіву запитуваного проекту рішення;

- копії титульного листа оформленого відповідно до інструкції з діловодства для передачі до архіву рішень що були прийняті під час засідання 20 сесії 8 скликання 14.07.2022;

- копії рекомендації погоджувальної ради та постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування стосовно запитуваного в запиті проекту рішення;

- копії протоколу 20 сесії 8 скликання Житомирської міської ради - першу сторінку, сторінку з пунктом розгляду запитуваного проекту рішення, сторінку з рішенням № 541, з додатку надати першу сторінку, сторінку з наявністю ОСОБА_1 , останню сторінку з підписами.

При цьому, як слідує із відповіді на запит на інформацію від 21.11.2022 року №25/Д-196із1915 позивачу надано наступні документи:

- на пункт 1 запиту надано належним чином завірена копія супровідного листа департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради від 20.04.2022;

- на пункт 2 запиту надано - перша сторінка (титульна) проекту рішення Житомирської міської ради "Про відмову суб`єктам земельних відносин у наданні дозволів на розроблення документацій із землеустрою" та витяг з додатку де зазначено інформацію про відмову ОСОБА_1 , у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, прошито та завірено заступником начальника відділу організаційного забезпечення депутатської діяльності Житомирської міської ради відповідно до Інструкції з діловодства у виконавчих органах Житомирської міської ради затвердженої рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 19.05.2021 № 527, а також надано копію проекту рішення Житомирської міської ради "Про відмову суб`єктам земельних відносин у наданні дозволів на розроблення документації із землеустрою" з додатком;

- на пункти 3-4 запиту запитувача повідомлено, що на дату звернення із запитом виконавчими органами Житомирської міської ради не формувалась справа по 20 сесії Житомирської міської ради 8 скликання для передачі в архів оскільки рішення сесії та пов`язані з ними документи (проекти рішень, протокол сесії) зберігаються впродовж п`яти років з дня прийняття в виконавчих органах Житомирської міської ради. Тобто рішення 20 сесії Житомирської міської ради восьмого скликання від 14.07.2022 після спливу п`ятирічного терміну будуть передані на зберігання до архівного відділу Житомирської міської ради враховуючи це запитуваний документ, а саме копію титульного листа документу, оформленого для передачі рішення до архівного відділу міської ради на дату звернення та надання відповіді небуло можливості надати, оскільки такий документ виконавчими органами міської ради не було створено;

- на пункт 5 запиту запитувача повідомлено, що проект рішення Житомирської міської ради "Про відмову суб`єктам земельних відносин у наданні дозволів на розроблення документації із землеустрою" було винесено на розгляд постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування Житомирської міської ради 19.05.2022, 26.05.2022, 22.06.2022 та на розгляд Погоджувальної ради - 12.07.2022. за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 , щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 постійна комісія та Погоджувальна рада рекомендацій не надавала тому, на цей пункт запиту запитуваний документ (інформацію) не було надано, оскільки, така не була створена;

- на пункт 6 запиту запитувачу надано належним чином завірений витяг з протоколу 20 сесії Житомирської міської ради восьмого скликання, що стосується розгляду проекту рішення "Про відмову суб`єктам земельних відносин у наданні дозволів на розроблення документацій із землеустрою" витяг з протоколу оформлено у відповідності до Інструкції з діловодства у виконавчих органах Житомирської міської ради затвердженої рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 19.05.2021 № 527.

Разом з тим, суд зазначає, що ознайомившись зі змістом запиту позивача та відповіді на нього, Виконавчий комітет Житомирської міської ради Житомирської області обмежився відправленням листа, який не містять запитуваної інформації у повному обсязі або мотивованої відмови у наданні такої.

Згідно із ст.3 Закону України 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з покликанням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення (ст.15 Закону № 393/96-ВР).

Суд зазначає, що надана на запит інформація не може вважатися повною.

Суд встановив, що відповідачем не надано відповіді по кожному питанню у межах наданих законом повноважень та у встановленому законом порядку, що в свою чергу суперечить вимогам Законом України «Про доступ до публічної інформації», яким встановлено обов`язок розпорядника інформації надати відповідь, проте відповідач не з усіх поставлених запитувачем питань у відповідній редакції запиту надав повну інформацію, чим не сприяв у визначенні змісту запитуваного.

01.12.2020 набрала чинності Конвенція Ради Європи про доступ до офіційних документів (Тромська конвенція), що встановлює мінімальний набір стандартів для належної справедливої обробки запитів на доступ до офіційних документів. Під поняттям «офіційні документи» розуміється будь-яка інформація, записана у будь-якій формі, складена або отримана, та яка перебуває у розпорядженні державних органів (ст.1). У доступі до офіційного документу може бути відмовлено: (і) якщо, незважаючи на сприяння державного органу, запит залишається занадто невизначеним, щоб дозволити ідентифікувати офіційний документ, або (іі) якщо запит є явно невиправданим (ч.5 ст.5).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що надана листом від 21.11.2022 року інформація є неповною, що вказує на вчинення відповідачем протиправних дій.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд також при прийнятті рішення враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, що відповідає характеру встановленого порушення.

Враховуючи повноваження суду під час вирішення справи у співставленні з позовними вимогами, достатнім способом захисту прав позивача є визнання протиправними дій відповідача щодо неналежного розгляду та надання неповної інформації на запит позивача від 11.11.2022 року та зобов`язання відповідача повторно розглянути запит позивача від 11.11.2022 року із урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Щодо відшкодування моральної шкоди в сумі 8 500 грн., суд зазначає наступне.

Стаття 56 Конституції України передбачає, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Частиною першою статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Приписами статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно зі статтею 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;

3) в інших випадках, встановлених законом.

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої суб`єктом владних повноважень, сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі №464/3789/17.

Зокрема, суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту.

Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п.52).

Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого (п. 56).

Відсутність наслідків у вигляді розладів здоров`я внаслідок душевних страждань, психологічних переживань не свідчить про те, що позивач не зазнав страждань та приниження, а отже і не свідчить про те, що моральної шкоди не завдано.

У розвиток цих положень, у постанові від 27.11.2019 у справі №750/6330/17 Верховний Суд звернув увагу на те, що виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір.

У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.

З огляду на характер правовідносин між людиною і державою (в особі органу державної влади чи органу місцевого самоврядування), з метою забезпечення реального та ефективного захисту прав людини, у справах адміністративного судочинства саме на суб`єкта владних повноважень-відповідача покладається тягар спростування факту заподіяння моральної шкоди та доведення неадекватності (нерозумність, несправедливість) її розміру, визначеного позивачем.

Застосовуючи ці правові висновки в контексті обставин справи, що розглядається, суд звертає увагу на те, що позивач не довів і суд не встановив, що його негативні емоції досягли рівня страждань або приниження, які є моральною шкодою.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права у питаннях відшкодування моральної шкоди також наведена у постановах Верховного Суду від 09.06.2021 у справі №280/5216/19 та від 07.03.2023 №280/1530/20.

Вирішуючи вимоги про відшкодування моральної шкоди слід надавати оцінку тому, чим саме підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, чи існує причинний зв`язок, чи обґрунтовано грошовий вираз заявленої шкоди та інші обставини, що мають значення для вирішення спору в цій частині.

Аналогійний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 30.06.2021 року у справі № 818/1392/17.

Підсумовуючи викладене, зважаючи на те, що позивачем не доведено факту спричинення моральної шкоди, а також не надано жодних доказів завдання позивачу фізичного болю, душевних страждань або приниження репутації фізичної особи (виписки з історії хвороби, дані медичного обстеження, докази втрати репутації тощо), суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення моральної шкоди в заявленому позивачем розмірі.

Питання про розподіл судовий витрат судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області (м-н Корольова, 4/2, м. Житомир, 10014, ЄДРПОУ: 04053625) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області щодо неналежного розгляду та надання неповної інформації на запит ОСОБА_1 від 11.11.2022 року.

Зобов`язати Виконавчий комітет Житомирської міської ради Житомирської області повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 11.11.2022 року із урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 01 лютого 2024 року.

Суддя Р.М.Шимонович