Постанова

від 07.05.2024 по справі 240/31003/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/31003/22 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шимонович Р.М. Суддя-доповідач - Граб Л.С.

07 травня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Сторчака В. Ю. Смілянця Е. С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області, в якому просив:

-визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області щодо розгляду запиту на інформацію від 11.11.2022 та надання на нього відповіді, оформленої листом від 21.11.2022 року №25/Д-19613-1915;

-зобов`язати Виконавчий комітет Житомирської міської ради Житомирської області надати ОСОБА_1 відповідь на запит на інформацію від 11.11.2022, та належним чином оформлені копії наступних документів:

Запит 2

-копію проекту рішення про відмову з додатком "Списки...про відмову надати тільки копії першої сторінки;

-сторінки з пунктом ОСОБА_1 ;

-останньої сторінки з підписом виконавця,

-якщо суд визнає законність висновку у відповіді на пункт 2 відповіді від 21.11.2022 виконавчого комітету, то надати проект рішення, з наявністю штампу "згідно з оригіналом" та додаток "Списки...про відмову" з 41 номером по порядку та підписом директора департаменту, з наявністю штампу "згідно з оригіналом";

Запит 2 помилково номер

-копію проекту рішення про відмову з наявністю штампу "оприлюднено" з додатком поданого голові 20.04.2022;

Запит 3 та 4

-копію титульного листа документа, оформленого відповідно до інструкції з діловодства для передачі до архіву, в якому усі відповідні документи з додатками, які були винесені на розгляд 20 сесії 8 скликання 14 липня 2022року-вимога регламенту;

Запит 5

-копію рекомендації Погоджувальної ради та постійної комісії з питань містобудування та землекористування, стосовно розгляду проекту рішення, з додатком "Списки...про відмову", в якому ОСОБА_1 , який було подано на розгляд ОСОБА_2 -20.04.2022;

Запит 6-частина

-копію протоколу 20 сесії 8 скликання 14 липня 2022 року з протоколу надати...сторінку з рішення №541 з додатком; з додатку надати:

-першу сторінку;

-сторінку з наявністю ОСОБА_1 ;

-останню сторінку з підписами або весь додаток (оскільки є підозра, що ОСОБА_3 в даному списку немає).

-стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 8500 грн.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року позов задоволено частково:

-визнано протиправними дії виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області щодо неналежного розгляду та надання неповної інформації на запит ОСОБА_1 від 11.11.2022 року;

-зобов`язано виконавчий комітет Житомирської міської ради Житомирської області повторно розглянути запит ОСОБА_1 від 11.11.2022 року із урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до невірного вирішення справи, подав апеляційну скаргу.

В обгрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції безпідставно не розглянуто відповідь на відзив на позовну заяву.

Також апелянт стверджує, що судом першої інстанції не надано правову оцінку відзиву на позовну заяву від 26.09.2023, зокрема тому, що останній оформлено з істотними порушеннями законодавства. Про такі порушення вказано у відповіді на відзив, який суд залишив поза увагою. При цьому, на переконання скаржника, через порушення відповідачем вимог щодо подання відзиву на позовну заяву, суд першої інстанції не вправі був зазначати, що відповідач подав відзив. Крім того, вважає, що порушення його прав полягає і в тому, що в рішенні не вказано про відповідь на відзив.

ОСОБА_1 вважає, що суд першої інстанції повинен розглядати відповідь на відзив окремою мотивувальною ухвалою та виконати вимогу заяви про видачу копій судових рішень від 16.01.2024.

Крім того, скаржник вважає, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено у відшкодуванні моральної шкоди.

За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 11.11.2022 року позивач звернувся до виконавчого комітету Житомирської міської ради із запитом на інформацію про надання:

-супровідного листа департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради про подання проекту рішення для формування порядку денного сесії Житомирської міської ради;

-копії проекту рішення, тільки копії - першої сторінки, сторінки з пунктом ОСОБА_1 , останньої сторінки з підписом виконавця проекту.

-копії проекту рішення з наявним штампом оприлюднено;

-копії титульного листа оформленого відповідно до інструкції з діловодства для передачі до архіву запитуваного проекту рішення;

-копії титульного листа оформленого відповідно до інструкції з діловодства для передачі до архіву рішень що були прийняті під час засідання 20 сесії 8 скликання 14.07.2022;

- копії рекомендації погоджувальної ради та постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування стосовно запитуваного в запиті проекту рішення;

-копії протоколу 20 сесії 8 скликання Житомирської міської ради - першу сторінку, сторінку з пунктом розгляду запитуваного проекту рішення, сторінку з рішенням № 541, з додатку надати першу сторінку, сторінку з наявністю ОСОБА_1 , останню сторінку з підписами.

Виконавчим комітетом Житомирської міської ради у відповідь на запит на інформацію від 21.11.2022 року №25/Д-196із1915 надано наступні документи:

-на пункт 1 запиту надано належним чином завірена копія супровідного листа департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради від 20.04.2022;

- на пункт 2 запиту надано-перша сторінка (титульна) проекту рішення Житомирської міської ради "Про відмову суб`єктам земельних відносин у наданні дозволів на розроблення документацій із землеустрою" та витяг з додатку де зазначено інформацію про відмову ОСОБА_1 , у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, прошито та завірено заступником начальника відділу організаційного забезпечення депутатської діяльності Житомирської міської ради відповідно до Інструкції з діловодства у виконавчих органах Житомирської міської ради затвердженої рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 19.05.2021 № 527, а також надано копію проекту рішення Житомирської міської ради "Про відмову суб`єктам земельних відносин у наданні дозволів на розроблення документації із землеустрою" з додатком;

-на пункти 3-4 запиту запитувача повідомлено, що на дату звернення із запитом виконавчими органами Житомирської міської ради не формувалась справа по 20 сесії Житомирської міської ради 8 скликання для передачі в архів оскільки рішення сесії та пов`язані з ними документи (проекти рішень, протокол сесії) зберігаються впродовж п`яти років з дня прийняття в виконавчих органах Житомирської міської ради. Тобто рішення 20 сесії Житомирської міської ради восьмого скликання від 14.07.2022 після спливу п`ятирічного терміну будуть передані на зберігання до архівного відділу Житомирської міської ради враховуючи це запитуваний документ, а саме копію титульного листа документу, оформленого для передачі рішення до архівного відділу міської ради на дату звернення та надання відповіді не було можливості надати, оскільки такий документ виконавчими органами міської ради не було створено;

-на пункт 5 запиту запитувача повідомлено, що проєкт рішення Житомирської міської ради "Про відмову суб`єктам земельних відносин у наданні дозволів на розроблення документації із землеустрою" було винесено на розгляд постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування Житомирської міської ради 19.05.2022, 26.05.2022, 22.06.2022 та на розгляд Погоджувальної ради - 12.07.2022 за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 , щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 постійна комісія та Погоджувальна рада рекомендацій не надавала тому, на цей пункт запиту запитуваний документ (інформацію) не було надано, оскільки, така не була створена;

-на пункт 6 запиту запитувачу надано належним чином завірений витяг з протоколу 20 сесії Житомирської міської ради восьмого скликання, що стосується розгляду проекту рішення "Про відмову суб`єктам земельних відносин у наданні дозволів на розроблення документацій із землеустрою" витяг з протоколу оформлено у відповідності до Інструкції з діловодства у виконавчих органах Житомирської міської ради затвердженої рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 19.05.2021 № 527.

Позивач, вважаючи, що відповідачем як розпорядником інформації, не дотримано вимог законодавства та порушенням таким чином прав останнього як запитувача інформації, звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що як свідчить зміст запиту позивача та відповіді на нього, Виконавчий комітет Житомирської міської ради Житомирської області обмежився відправленням листа, який не містять запитуваної інформації у повному обсязі або мотивованої відмови у наданні такої.

При цьому, суд першої інстанції звернув увагу, що відповідачем не надано відповіді по кожному питанню у межах наданих законом повноважень та у встановленому законом порядку, що в свою чергу суперечить вимогам Закону України «Про доступ до публічної інформації», яким встановлено обов`язок розпорядника інформації надати відповідь. Відповідач не з усіх поставлених запитувачем питань у відповідній редакції запиту надав повну інформацію, чим не сприяв у визначенні змісту запитуваного.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що надана листом від 21.11.2022 інформація є неповною, що вказує на вчинення відповідачем протиправних дій, а відтак є наявні підстави для визнання протиправними дій відповідача щодо неналежного розгляду та надання неповної інформації на запит позивача від 11.11.2022 та зобов`язання відповідача повторно розглянути запит позивача від 11.11.2022, із урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Поряд з цим, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність позивачем спричинення йому незаконними діями відповідача, моральної шкоди на суму 8500 грн.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Колегія суддів звертає увагу, що судове рішення в частині задоволення позовних вимог, позивачем не оскаржується.

В той же час ОСОБА_1 вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині щодо розгляду відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив на позовну заяву.

З матеріалів справи з`ясовано, що 26.09.2023 представником відповідача ОСОБА_4 подано відзив на позовну заяву у даній справі.

В свою чергу, позивачем подано відповідь на відзив на позовну заяву, в обгрунтуванні якого зокрема зазначено, що відзив оформлений з порушенням ст.59 КАС України, оскільки документи, що підтверджують повноваження представника ОСОБА_4 не завірені електронним цифровим підписом, форма довіреності не відповідає формі закону та не містить висновку, кому дозволено статутом оформляти довіреності від імені Житомирської міської ради. Документ-Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб від 07.10.2022 оформлений з порушенням законодавства, що підтверджується листом департаменту реєстрації Житомирської міської ради від 07.10.2022. Також відзив не підписаний особою, що його подала.

Окрім іншого, позивач висловив вимогу про розгляд відповіді на відзив окремим документом-ухвалою.

Надаючи правову оцінку доводам позивача в цій частині, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до ч.1 ст.162 КАС України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Ч. 2 вказаної статті визначено, що відзив повинен містити: 1) найменування (ім`я) позивача і номер справи; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; 4) обставини, які визнаються відповідачем; 5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; 6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання.

Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду (ч.3 ст.162 КАС України).

За приписами ч.4 ст.162 КАС України до відзиву додаються:

1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем;

2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Частинами 5-7 ст.162 КАС України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи-отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд має право вирішити справу за наявними матеріалами також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку.

Частинами 1-3 ст.163 КАС України врегульовано, що у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення.

До відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами другою - четвертою статті 162 цього Кодексу.

Відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дасть змогу позивачу підготувати свої пояснення, міркування та аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи-отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу-надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

В свою чергу, частинами 1 та 2 ст.59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:

1) довіреністю фізичної або юридичної особи;

2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

За визначенням, наведеним в п.п. 5.4 п.5 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, електронний документ-документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов`язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора.

Разом з тим, в Інструкції з використання підсистеми "Електронний кабінет" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яка визначає порядок використання підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» (далі - «ЕС»), яка функціонує у відкритому середовищі ЄСІТС, наявний розділ 11. Надання довіреностей та оформлення ордерів, згідно якого фізична особа може отримати засобами ЕС право подачі заяви, як представник юридичної особи лише за умови, що така фізична особа зареєстрована в системі ЕС особи. Юридична особа може надати фізичній особі право подачі заяви лише за умови, що така юридична особа зареєстрована в системі ЕС.

В той же час, згідно розділу 5.11 «Довіреності» відображено довіреності та ордери надані Користувачами та/або Користувачам у вигляді таблиці з колонками: форма; від кого; кому; права доступу; тип; кількість передоручень; дата видачі; дата анулювання.

Аналіз вищезазначених норм КАС України, Положення та Інструкції дає суду підстави для висновку, що відповідач або його законний представник вправі подати до суду відзив на позовну заяву, а позивач чи його законний представник-відповідь на відзив на позовну заяву. Прийняття за результатами розгляду відповіді на відзив, окремого процесуального документа, законом не передбачено, а доводи та аргументи сторін, викладені у відзиві та відповіді на відзив, враховуються та оцінюються судом під час розгляду справи по суті. При цьому, всі документи подані через підсистему "Електронний кабінет" містять електронний цифровий підпис, оскільки тільки після накладення такого підпису, останні надходять до суду через систему «Електронний суд». В той же час, підсистема "Електронний кабінет" містить форму довіреності, яка заповняється уповноваженою особою, іншої форми ніж встановлена в п.5.17 Інструкції, ЄСІТС не містить.

Як вбачається зі змісту відзиву на позовну заяву та додатків до нього, останній поданий представником відповідача ОСОБА_4 , чиї повноваження підтверджені електронною довіреністю, наданою ОСОБА_2 , через систему "Електроний Суд", що свідчить про те, що всі документи підписані шляхом накладення ЄЦП.

В свою чергу, повноваження ОСОБА_2 підтверджені випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Та обставина, що департаментом реєстрації Житомирської міської ради відмовлено позивачу у наданні виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, не може свідчити про те, що ОСОБА_2 не мав права на видачу вищезазначеної довіреності.

При цьому, колегія суддів, в рамках розгляду даної справи не може надавати оцінку правомірності відповіді на запит від 04.10.2022, наданій 07.10.2022.

Варто звернути увагу і на те, що як слідує зі змісту рішення суду першої інстанції, останній в частині що стосується надання відповіді на запит, оцінивши доводи відповідача, визнав обгрунтованою позицію позивача.

Таким чином, колегія суддів вважає безпідставними твердження ОСОБА_1 про порушення судом першої інстанції норм процесуального права стосовно розгляду відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив на позовну заяву.

Визначаючись відносно правомірності рішення суду першої інстанції в частині щодо відмови в відшкодуванні моральної шкоди, колегія суддів вказує на таке.

Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Частиною 1 статті 22 Цивільного кодексу України (ЦК України) визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

За статтею 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Разом з тим, необхідно з`ясувати, чим саме підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, у чому саме полягає вина заподіювача та інші обставини, що мають значення для вирішення спору в цій частині.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Аналіз наведених положень законодавства, свідчить про те, що сам по собі факт визнання протиправними дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень не є безумовною і достатньою підставою для стягнення з нього моральної шкоди. У кожному випадку позивач повинен обґрунтувати заподіяння йому такої шкоди, зокрема пояснити в чому конкретно проявилося порушення його нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, що саме спричинило йому моральні страждання і в чому проявляється їхній взаємозв`язок з протиправними діями відповідача.

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої суб`єктом владних повноважень, сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі №464/3789/17.

Зокрема, суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п. 49).

Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого.

Крім того, статтею 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статей 73, 74 КАС України надані сторонами докази мають відповідати вимогам належності та допустимості, тобто, містити інформацію щодо предмета доказування та бути одержаними в порядку, встановленому законом.

Обов`язок доказування в адміністративному процесі встановлений статтею 77 КАС України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи.

У справах про відшкодування моральної шкоди обов`язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постанові від 17 січня 2024 року (справа №580/1015/21).

Однак, позивачем таких доказів суду не надано.

Виходячи з доводів скаржника, колегія суддів вважає їх недостатніми та позивачем не доведено наявності правових підстав для відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Граб Л.С. Судді Сторчак В. Ю. Смілянець Е. С.