Рішення

від 30.01.2024 по справі 320/2827/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2024 року № 320/2827/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЛІІТ» до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЛІІТ» (далі також ТОВ «СПЛІІТ», позивач) до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області (далі також Головне управління, відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову №17 від 15 лютого 2021 року, винесену в.о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби у Київській області Куриліним Володимиром Миколайовичем на підставі акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 08 липня 2020 року №10-05.3/00122 про застосування до ТОВ «СПЛІІТ» штрафу у розмірі 75 000, 00 грн (далі також оскаржувана постанова).

Позов обґрунтовано відсутністю повноважень у посадової особи Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області на здійснення перевірки 08 липня 2020 року та винесенням спірної постанови з порушенням вимог статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує на безпідставності заявлених вимог з огляду на правомірність прийнятої постанови та відсутності з боку ГУ Держпродспоживслужби в Київській області порушення порядку проведення позапланового заходу державного контролю.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

На підставі листа Держпроспоживслужби від 01 липня 2020 року № 6009-20 зі скаргою гр. ОСОБА_1 від 25 червня 2020 року № вх.0-799, погодження Держпродспоживслужби від 01 липня 2020 року № 15.3-10/2/9642, наказу «Про здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 01 липня 2020 року № 2240-ОД та направлення (посвідчення) на проведення заходу від 06 липня 2020 року № 2589 спеціалістами ГУ Держпродспоживслужби в Київській області було здійснено виїзд па перевірку ТОВ «СПЛІІТ», місце здійснення господарської діяльності: вулиця Куценка, 1, місто Біла Церква, Київська область, ЄДРПОУ 41056492 (юридична адреса: 03040, місто Київ, проспект Голосіївський, будинок 70, офіс 219).

В ході перевірки відносно позивача було складено акт від 08 липня 2020 року № 10-05.3/000122, яким встановлено порушення ТОВ «СПЛІІТ» (підрядник), а саме: не виконання умови Договорів, не дотримання термінів виконання замовлення, не відшкодування збитків які заподіяні замовнику невиконання або неналежним виконанням умов договору, не повернення коштів та приписано Товариству усунути порушення вимог законодавства про захист прав споживачів, задовольнити вимоги гр. ОСОБА_1 відповідно до укладених договорів від 01 липня 2019 року № 01.

На підставі акту відповідачем було винесено припис про виконання законних вимог споживача від 13 липня 2020 року № 18 в якому приписано керівнику ТОВ «СПЛІІТ» ОСОБА_2 задовольнити вимоги гр. ОСОБА_1 шляхом виконання зобов`язань відповідно до укладених з нею договорів; сплатити пеню у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги) за несвоєчасне (прострочення) виконання роботи (надання послуги) згідно з договорами; про вжиті заходи надати Головному управлінню інформацію, з документальним підтвердженням, у 60 - денний термін з моменту одержання зазначеного припису; контроль за виконанням припису покласти на головного спеціаліста управління захисту споживачів ГУ Держпродспоживслужби в Київській області.

Зазначений припис направлено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення Укрпоштою № 0813300239383.

Спеціалістами Головного управління на підставі направлення (посвідчення) на проведення заходу від 30 вересня 2020 року № 3240, наказу від 30 вересня 2020 року №4193-ОД в період з 30 вересня 2020 року по 02 жовтня 2020 року здійснено виїзд для проведення перевірки ТОВ «СПЛІІТ» щодо виконання суб`єктом господарювання припису від 13 липня 2020 року № 18.

Однак, під час наміру здійснити позаплановий захід державного нагляду (контролю) в приміщенні торгівельного об`єкта «Меблі на замовлення «СПЛІІТ» спеціалістами виявлено, що керівник або уповноважена особа позивача відсутні. В телефонній розмові ОСОБА_3 (дизайнер) повідомила, що перебуває у відпустці, а керівник знаходиться поза межами міста, тому відсутня можливість прийняти участь у проведенні перевірки.

Вищенаведене стало підставою для визнання наказу та направлення на проведення заходу такими, що не реалізовані.

В подальшому спеціалістами Головного управління на підставі направлення від 13 жовтня 2020 року № 3411 та наказу від 13 жовтня 2020 року № 4405-ОД в період з 15 жовтня 2020 року по 19 жовтня 2020 року було здійснено виїзд на перевірку ТОВ «СПЛІІТ».

Як зазначив відповідач, в телефонній розмові керівником позивача також було зазначено про неможливість взяти участь у перевірці в зв`язку з перебуванням на самоізоляції та відсутність уповноваженої особи.

16 жовтня 2020 року Головним управлінням надіслано позивачу на електронну та адресу для листування повідомлення про необхідність керівнику або уповноваженої ним особи з`явитися на 11-00 год. 03 листопада 2020 року до місця здійснення господарської діяльності ТОВ «СПЛІІТ» за адресою: АДРЕСА_1 (торгівельний об`єкт «Меблі на замовлення «СЛІІТ») для участі в здійсненні позапланового заходу державного нагляду (контролю) на предмет виконання суб`єктом господарювання припису від 13 липня 2020 року № 18 щодо виконання зобов`язання відповідно до укладених договорів із споживачем ОСОБА_1

22 жовтня 2020 року від позивача надійшов лист вх№10148-20, відповідно до якого товариством повідомлялось про прийняття до уваги надісланої інформації.

На підставі направлення на проведення перевірки від 30 жовтня 2020 року № 3574, виданого згідно наказу від 30 жовтня 2020 року № 4593-ОД спеціалістами Головного управління в період з 03 листопада 2020 року по 06 листопада 2020 року здійснено перевірку ТОВ «СПЛІІТ» за участю споживача гр. ОСОБА_1 за результатами якого складено акт № 10-05.3/000181 від 03 листопада 2020 року.

В акті зафіксовано, що на момент здійснення перевірки керівник або уповноважена ним особа не з`явились. В телефонній розмові керівник ТОВ «СПЛІІТ» ОСОБА_2 повідомив, шо можливості у нього або у особи уповноваженої ним з`явитися не має (перебуває на лікарняному), однак зазначені обставини документально не підтверджені, що свідчить про ухиляння товариством від виконання припису від 13 липня 2020 року № 18. Доказів виконання припису не надано, вимоги гр. ОСОБА_1 не задоволенні відповідно до укладених зі споживачем договорів. Наведене свідчить про порушення позивачем вимог п. 1 ч. 1 статті 26, п. 9 ч. 1 статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів», чч. 7-9 статті 7, ч. 1 статті 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Акт надісланий на адресу позивача Укрпоштою рекомендованими листами за треками 0813300412883 та 0813300412875.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року заяву ТОВ «СПЛІІТ» про забезпечення позову задоволено, вжито заходи забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення припису ГУ Держпродспоживслужби в Київській області від 13 липня 2020 року № 18 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/7599/20.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року скасовано, у задоволенні заяви ТОВ «СПЛІІТ» про забезпечення позову відмовлено.

На підставі наказу від 03 березня 2021 року № 979-ОД та направлення (посвідчення) на проведення заходу від 03 березня 2021 року № 746 спеціалістами Головного управління 04 березня 2021 року здійснено виїзд за адресою позивача з метою перевірки виконання припису від 13 липня 2020 року № 18.

Однак, позапланову перевірку здійснено не було, оскільки перевіряючими встановлено, що позивач не здійснює господарської діяльності за адресою: Київська область, місто Біла Церква, вулиця Куценка, будинок 1, та здав дане приміщення в суборенду іншому суб`єкту господарювання.

Зазначене стало підставою для визнання наказу та посвідчення на перевірку нереалізованими.

15 лютого 2021 року ГУ Держпродспоживслужби в Київській області прийнято постанову № 17 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», якою до ТОВ «СПЛІІТ» застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 75 000 грн за порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги.

Незгода із вказаною постановою відповідача, обумовила його звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

(1) Щодо порушення порядку проведення позапланового заходу державного контролю, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 13 ч. 1 статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право накладати на суб`єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 667 від 2 вересня 2015 року (далі також Положення № 667), Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.

Для виконання покладених завдань Держпродспоживслужба має право в установленому порядку, зокрема, вживати у межах повноважень, передбачених законом, заходів до усунення порушень вимог закону і притягнення винних у таких порушеннях осіб до відповідальності відповідно до закону.

Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області є територіальним органом Держпродспоживслужби.

Згідно з Положенням про Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби від 23 серпня 2017 р. № 761 це Головне управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем`єр-міністра України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, дорученнями Міністра аграрної політики та продовольства України, його першого заступника та заступників, наказами Держпродспоживслужби, дорученнями Голови Держпродспоживслужби та його заступників, актами місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування.

Повноваження Головного управління поширюються на територію Київської області, а у сферах карантину та захисту рослин на територію Київської області та м. Києва.

Головне управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів (у тому числі споживачів виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння), а саме:

- перевіряє додержання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог законодавства про захист прав споживачів, а також правил торгівлі та надання послуг;

- здійснює контроль за дотриманням вимог Законів України «Про рекламу» та «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» в межах наданих повноважень;

- проводить контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію відповідно до закону;

- накладає на суб`єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення за порушення законодавства про захист прав споживачів;

- здійснює у межах своєї компетенції заходи з виробництва та розповсюдження соціальної реклами;

- сприяє органам місцевого самоврядування у здійсненні ними повноважень щодо захисту прав споживачів;

- сприяє створенню необхідних умов для навчання та набуття населенням правових знань у сфері захисту прав споживачів;

- організовує надання споживачам консультацій з питань захисту їх прав;

- інші.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі також Закон № 877-V).

Так, за правилами ч. 1 статті 6 Закону № 877-V, підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання;

звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Фізичні особи та посадові особи органів місцевого самоврядування, які подали безпідставне звернення про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

У своєму позові ТОВ «СПЛІІТ» вказує, що в направленні (посвідченні) на проведення заходу від 06 липня 2020 року № 2589 було зазначено два робочих дні для проведення перевірки 07 липня 2020 року та 09 липня 2020 року.

Натомість спеціалістами відділу контролю у сфері торгівлі, робіт та послуг ГУ Держпродспоживслужби в Київській області Єременко Н.О. та Буковською О.Д. складено акт перевірки 08 липня 2020 року, тобто в день коли у них були відсутні повноваження для проведення перевірки.

Вказані обставини були встановлені в рішенні Білоцерківського міскрайонного суду від 06 серпня 2020 року у справі № 357/7157/20.

Доводи позивача на складення акту перевірки від 08 липня 2020 року не уповноваженими особами судом не приймаються, оскільки зі змісту наказу від 06 липня 2020 року № 3240-ОД «Про здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю)» вбачається, що перевірку постановлено здійснити в період з 07 липня 2020 року та 09 липня 2020 року. Відтак, періодом є певний проміжок часу, обмежений певними датами, в даному випадку з 07 липня 2020 року та 09 липня 2020 року в межах якого повинна була проводиться позапланова перевірка, відповідно акт відповідачем складено 08 липня 2020 року, тобто в межах визначених термінів перевірки.

Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною 4 статті 78 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Тобто, учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи.

Звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративні суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ.

Аналогічна правова позиція заведена у постанові Верховного Суду від 20 січня 2023 року у справі № 460/8998/20.

Враховуючи наведене правове регулювання та встановлені обставини справи суд дійшов висновку про відсутність порушення порядку проведення позапланового заходу державного контролю відносно позивача

(2) Щодо встановлених під час проведення позапланового заходу державного контролю порушень, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 2, 5 частини першої статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право, зокрема, перевіряти додержання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог нормативно-правових актів щодо безпеки продукції, а також правил торгівлі та надання послуг шляхом безперешкодного відвідування та обстеження відповідно до законодавства будь-яких виробничих, торговельних та складських приміщень таких суб`єктів; одержувати безоплатно від суб`єктів господарювання, що перевіряються, копії необхідних документів, які характеризують якість продукції, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, що використовуються для виробництва цієї продукції.

Згідно статті 7 Закону України «Про захист прав споживачів» виробник (виконавець) забезпечує належну роботу (застосування, використання) продукції, в тому числі комплектуючих виробів, протягом гарантійного строку, встановленого нормативно-правовими актами чи договором. Гарантійний строк на комплектуючі вироби повинен бути не менший, ніж гарантійний строк на основний виріб, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами чи договором.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті, пред`являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача.

Споживач має право пред`явити одну з вимог, передбачених частиною першою цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною першою цієї статті.

Зазначені вимоги за місцезнаходженням споживача задовольняють також створені власником продавця торговельні підприємства та філії, що здійснюють продаж аналогічних придбаним споживачем товарів, або підприємства, на які ці функції покладено на підставі договору. Функції представників підприємств-виробників виконують їх представництва та філії, створені виробниками для цієї мети, або підприємства, які задовольняють зазначені вимоги на підставі договору з виробником.

Продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов`язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги.

За наявності товару вимога споживача про його заміну підлягає негайному задоволенню, а в разі виникнення потреби в перевірці якості - протягом чотирнадцяти днів або за домовленістю сторін.

У разі відсутності товару вимога споживача про його заміну підлягає задоволенню у двомісячний строк з моменту подання відповідної заяви. Якщо задовольнити вимогу споживача про заміну товару в установлений строк неможливо, споживач вправі на свій вибір пред`явити продавцю, виробнику (підприємству, що виконує їх функції) інші вимоги, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 частини першої цієї статті.

При пред`явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред`явлення або за згодою сторін в інший строк.

За кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару.

Згідно ч. 1 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Якщо значну частину обсягу послуги чи робіт (понад сімдесят відсотків загального обсягу) вже було виконано, споживач має право розірвати договір лише стосовно частини послуги або робіт, що залишилася.

Відповідно до ч. 5 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги).

Актом перевірки від 08 липня 2020 року № 10-05.3/000122 встановлено порушення ТОВ «СПЛІІТ» умов договорів підряду на виготовлення комплексних меблів (кухня, шафа, коридор) від 01 грудня 2019 року № 01 із споживачкою ОСОБА_1 .

Контролюючим органом було винесено припис про виконання законних вимог споживача від 13 липня 2020 року № 18 в якому приписано керівнику ТОВ «СПЛІІТ» ОСОБА_2 задовольнити вимоги гр. ОСОБА_1 шляхом виконання зобов`язань відповідно до укладених з нею договорів; сплатити пеню у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги) за несвоєчасне (прострочення) виконання роботи (надання послуги) згідно з договорами; про вжиті заходи надати Головному управлінню інформацію, з документальним підтвердженням, у 60 - денний термін з моменту одержання зазначеного припису; контроль за виконанням припису покласти на головного спеціаліста управління захисту споживачів ГУ Держпродспоживслужби в Київській області.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08 липня 2021 року у справі № 320/7599/20 відмовлено у задоволенні позову ТОВ «СПЛІІТ» до ГУ Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправним та скасування припису від 13 липня 2020 року № 18.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, вказане вище судове рішення набрало законної сили 10 серпня 2021 року.

Доказів виконання припису від 13 липня 2020 року № 18 та/або виконання умов договору договорів підряду на виготовлення комплексних меблів (кухня, шафа, коридор) від 01 грудня 2019 року № 01 із споживачкою ОСОБА_1 позивачем суду не надано.

У разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб`єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги - у розмірі ста відсотків вартості виконаної роботи (наданої послуги), а за ті самі дії, вчинені щодо групи споживачів, - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості виконаних робіт (наданих послуг) за попередній календарний місяць, але не менше п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. 11 ч. 1 статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Згідно з ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Беручи до уваги вищевикладене, оскаржувана в межах розгляду даної справи постанова вважається такою, що прийнята з урахуванням критеріїв, визначених ч. 2 статті 2 КАС України.

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень чч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають розподілу.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.