Рішення

від 30.01.2024 по справі 640/5199/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2024 року № 640/5199/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши у м. Києві у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Корчуватський комбінат будівельних матеріалів» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Приватне акціонерне товариство Корчуватський комбінат будівельних матеріалів з позовом до ГУ ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.01.2022 №2485/0406.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем порушено процедуру проведення камеральної перевірки, а тому відображені в акті перевірки від 10.12.2021 № 21855/10-36-04-06/04012365 відомості не можуть бути взяті до уваги та унеможливлюють виникнення правових наслідків такої перевірки, відповідно, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Позивач звертає увагу, що ГУ ДПС у Київській області вийшло за межі проведення перевірки, оскільки у відповідача були відсутні повноваження під час проведення камеральної перевірки досліджувати повноту нарахування і сплати ПрАТ «Корчуватський комбінат будматеріалів» орендної плати, так як перевірка повноти нарахування і сплати податку за землю з юридичних осіб відповідно до вимог ПК України є предметом саме документальної, а не камеральної перевірки. Вказані дії відповідача суперечать приписам ст. ст. 75 та 76 ПК України.

Також позивач зазначає, що ГУ ДПС у Київській області при проведені камеральної перевірки використовувало дані з відомостей Державного земельного кадастру, досліджуючи дані витягу з відділу в Обухівському районі ГУ Держгеокадастру в Київській області з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 3223186800:06:016:0002, а також відповідачем досліджувалося рішення Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області від 13.11.2018 № 1.51. VII скликання та договір оренди землі від 25.07.2007, посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Чеботар С.І. і зареєстрованого в реєстрі за № 5714, укладеного між Обухівською районною державною адміністрацією Київської області та ПрАТ (а на момент укладення договору - ВАТ) «Корчуватський комбінат будівельних матеріалів», що свідчить про порушення відповідачем процедури проведення камеральної перевірки, оскільки при камеральній перевірці має досліджуватися виключно інформація, наведена в податковій звітності, у зв`язку з чим перевірка будь-яких інших відомостей та документів виходить за межі даної перевірки.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він заперечує проти позову та просить відмовити у задоволенні позовних вимог. На переконання відповідача з аналізу положень ст.ст. 75, 76 ПК України слідує, що контролюючий орган вправі проводити камеральні перевірки податкових декларацій, натомість відсутня необхідність для призначення документальної перевірки була відсутня, у зв`язку з тим, що камеральна перевірка проводилась на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях платника податків. За наведених обставин вважає, що висновки позивача щодо протиправності проведення камеральної перевірки та визначення грошових зобов`язань з орендної плати з юридичних осіб та штрафних санкцій, є хибними.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, у якому він звертає увагу, що відповідачем на власний розсуд трактуються положення Податкового кодексу України з метою розширити поняття предмету камеральної перевірки. Також позивач навів додаткові заперечення на відзив відповідача, зазначивши, що Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12.09.2022 у справі № 320/4841/22 (набрало законної сили 28.02.2023 після апеляційного перегляду Шостим апеляційним адміністративним судом) визнано протиправним та нечинним Рішення п`ятдесят першої сесії Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області сьомого скликання від 13 листопада 2018 року № 1.51.VII «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Підгірці», яке було покладено відповідачем в основу висновків акта камеральної перевірки № 21855/10-36-04-06/04012365 від 10.12.2021, на підставі якого винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 25.01.2022 № 2485/0406.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.02.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.05.2023 справу прийнято до провадження та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.07.2023 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

На підставі ст. ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що ПрАТ «Корчуватський комбінат будівельних матеріалів» є юридичною особою з кодом ЄДРПОУ 04012365, дата державної реєстрації: 01.12.1994, дата запису: 16.08.2005, номер запису: 10681200000006535, що підтверджується відомостями із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 30.12.2021.

Як слідує з матеріалів справи, між позивачем та Обухівською районною державною адміністрацією Київської області укладено Договір оренди землі від 25.07.2007, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Чеботар С.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 5714.

Згідно п.1 договору оренди від 25.07.2007 № 5714 орендодавець на підставі розпорядження голови Обухівської районної державної адміністрації Київської області № 808 від 18 липня 2007 року надає, а орендар (позивач) приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку /об`єкт оренди/, що розміщена на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області та виділена на місцевості згідно кадастрового плану.

Відповідно до п. 2 договору оренди від 25.07.2007 № 5714 в оренду передається земельна ділянка загальною площею 57,243 га.

Приписами пункту 4 договору оренди від 25.07.2007 № 5714 обумовлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно технічної документації нормативної оцінки земельної ділянки, проведеної комунальним підприємством Київської обласної ради «Київська регіональна інвестиційна компанія», та затвердженої дванадцятою сесією п`ятого скликання Обухівської районної ради (рішення № 178.12.У. від 11 травня 2007 року) становить 452 231 грн 15 коп.

Згідно п.п. 8, 9 договору оренди від 25.07.2007 № 5714 орендна плата вноситься орендарем у розмірі 10 % (десять відсотків) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік у безготівковій грошовій формі. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

За період 2020 та 2021 рік позивачем подано до контролюючого органу податкові декларації: звітна за 2020 рік - № 9028148474 від 18.02.2020, уточнююча за 2020 рік - № 9075321118 від 10.04.2020; звітна за 2021 рік - № 9030288861 від 19.02.2021, уточнююча за 2021 рік - № 9324201817 від 29.10.2021, у яких визначено грошове зобов`язання за орендною платою за земельну ділянку у розмірі 10% з урахуванням нормативно-грошової оцінки у розмірі 452 231,15 грн, визначеної в договорі оренди землі від 25.07.2007 № 5714.

Головним державним інспектором Обухівського сектору податків і зборів з юридичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування юридичних осіб Головного управління ДПС у Київській області Борцовою Іриною Володимирівною складено акт камеральної перевірки від 10.12.2021 № 21855/10-36-04-06/04012365 за результатами проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020-2021 роки платника податків ПрАТ «Корчуватський комбінат будівельних матеріалів».

Відповідно до результатів перевірки, наведених у акті камеральної перевірки від 10.12.2021 № 21855/10-36-04-06/04012365, згідно витягу відділу в Обухівському районі ГУ Держгеокадастру в Київській області з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 3223186800:06:016:0002 розміром 57,2428 га нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 118 887 571,32 грн.

Актом перевірки зафіксовано, що сума податкового зобов`язання ПрАТ «Корчуватський комбінат будівельних матеріалів» по орендній платі з юридичних осіб за землю, визначена за результатами подання звітних та уточнюючих податкових декларацій з плати за землю за 2020 та 2021 роки, є нижча, ніж визначена за результатами камеральної перевірки на суму 22 616 416,06 грн у т.ч.: за 2020 рік 10 799 393,02 грн, за 2021 рік 11 817 023,04 грн.

Не погоджуючись із висновками акту камеральної перевірки від 10.12.2021 № 21855/10-36-04-06/04012365, ПрАТ «Корчуватський комбінат будівельних матеріалів» подано до Головного управління ДПС у Київській області письмові заперечення від 31.12.2021 .

З результатами розгляду заперечень Головне управління ДПС у Київській області 18.01.2022 залишило без змін акт камеральної перевірки від 10.12.2021 № 21855/10-36-04-06/04012365, а заперечення ПрАТ «Корчуватський комбінат будівельних матеріалів» від 31.12.2021 без задоволення.

На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.01.2022 № 2485/0406, яким збільшено суму грошового зобов`язання ПрАТ «Корчуватський комбінат будівельних матеріалів» з орендної плати з юридичних осіб на 23 107 297,56 грн, у тому числі: 22 616 416,06 грн - за податковим зобов`язанням та 490 881,50 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з оскаржуваним рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі ПК України).

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК України визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата у повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПК України).

Так, пп. 19-1.1.2 п. 19-1.1. ст. 19-1 ПК України передбачено, що контролюючі органи, зокрема, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

За визначенням підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Відповідно до пункту 76.2 статті 76 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно пункту 86.2 статті 86 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Наказом Міністерства доходів та зборів України від 14 червня 2013 року №165 затверджено «Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця» (далі - Методичні рекомендації).

Пунктом 2.1 Методичних рекомендацій визначені строки проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім фізичних осіб, які не є суб`єктами господарювання, а саме, рекомендовано проводити камеральні перевірки даних, заявлених у податковій звітності, протягом 30 календарних днів (якщо інше не передбачено Кодексом), що настають за граничним терміном отримання такої звітності.

Згідно п. 2.5.1. Методичних рекомендацій акт про результати камеральної перевірки складається у вигляді відповідного зразка, який наведено у додатку №2 і складається у разі встановлення помилок (порушень) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності.

Отже, у даному випадку камеральна перевірка позивача могла бути проведена виключно на підставі даних, зазначених у податковій декларації з плати за землю.

З аналізу наведених норм вбачається, що камеральна перевірка є способом здійснення податкового контролю, який проводиться в приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. Перевірка будь-яких інших відомостей камеральною перевіркою не охоплюється.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що її проведення не потребує наказу керівника податкового органу або іншого спеціального дозволу чи направлення, згоди платника податків та його присутності.

Водночас, питання щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів не належить до тих, що мають встановлюватись під час здійснення камеральної перевірки.

За визначенням підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Таким чином, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків і зборів є предметом виключно документальної перевірки.

Тобто, при проведенні камеральних перевірок податкові органи мають право перевіряти податкову звітність на наявність арифметичних або методологічних помилок, досліджувати логічний зв`язок та узгодженість відповідних показників безпосередньо декларації, а також додатків до неї, порівнювати показники декларацій за поточний і попередні звітні періоди тощо. Однак, Податковий кодекс України не надає податковим органам повноважень під час камеральної перевірки перевіряти декларування окремих показників «по суті», тобто аналізувати документи і окремі операції платника податків для перевірки достовірності декларування тих чи інших показників. Така перевірка може здійснюватися лише в межах документальної перевірки планової або позапланової.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.07.2020 у справі № 805/1584/17-а, від 21.01.2021 у справі № 813/2519/17.

Як слідує з матеріалів справи, відповідачем проведена камеральна перевірка, при цьому податковим органом зазначено про заниження позивачем податкового зобов`язання по орендній платі за землю з юридичних осіб за 2020 та 2021 рік, тобто здійснено перевірку повноти нарахування і сплати податку за землю з юридичних осіб, що відповідно до п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України є предметом саме документальної, а не камеральної перевірки.

Також суд враховує, що окрім відомостей з податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) звітних та уточнюючих за 2020 та 2021 рік, відповідачем під час проведення камеральної перевірки також було досліджено та використано відомості витягу з відділу в Обухівському районі ГУ Держгеокадастру в Київській області з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 3223186800:06:016:0002, рішення Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області від 13.11.2018 № 1.51. VII скликання «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Підгірці», та договору оренди землі від 25.07.2007, посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Чеботар С.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 5714.

Тобто, відповідачем в межах камеральної перевірки було використано інформацію з Державного земельного кадастру та досліджувались документи та обставини, які повинні встановлюватись під час проведення документальної перевірки відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, у той час, як при камеральній перевірці досліджується виключно інформація, наведена в податковій звітності на предмет дотримання методології її оформлення.

З огляду на встановлені обставини та законодавче регулювання спірних правовідносин суд дійшов висновку, що у відповідача відсутні повноваження під час проведення камеральної перевірки досліджувати повноту нарахування і сплати позивачем податків, оскільки камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності, у зв`язку з чим перевірка будь-яких інших відомостей перебуває поза межами даної перевірки.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений в постановах Верховного Суду від 23.05.2019 у справі № 804/8228/14, від 23.07.2020 у справі № 805/1584/17-а.

Враховуючи викладене, у даному випадку відповідач вийшов за межі предмету камеральної перевірки, оскільки не був наділений повноваженнями перевіряти повноту нарахування і сплати позивачем податку за землю з юридичних осіб, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 25.01.2022 № 2485/0406 Головного управління ДПС у Київській області щодо збільшення суми грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб на 23 107 297,56 грн, з них на суму 22 616 416,06 грн збільшено за податковим зобов`язанням та на 490 881,50 грн за штрафними санкціями, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо висновків відповідача про заниження позивачем орендної плати за землю за 2020-2021 роки через неврахування вимог рішення Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області від 13.11.2018 р. № 1.51. VII скликання «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Підгірці», суд зазначає таке.

В акті камеральної перевірки від 10.12.2021 № 21855/10-36-04-06/04012365 відповідач дійшов висновку, що позивач повинен був у податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020-2021 роки розраховувати розмір орендної плати за користування земельною ділянкою відповідно до відомостей витягу відділу в Обухівському районі ГУ Держгеокадастру в Київській області з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 3223186800:06:016:0002 розміром 57,2428 га, згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 118 887 571,32 грн., та відповідно до рішення Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області від 13.11.2018 №1.51 VII скликання «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Підгірці».

Таку позицію відповідача суд вважає необґрунтованою з наступних підстав.

Як вбачається із судових рішень Київського окружного адміністративного суду від 12.09.2022 та Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2023 у справі № 320/4841/22, рішення Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області від 13.11.2018 №1.51 VII скликання «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Підгірці» визнано не лише нечинним, а й протиправним. Зокрема, судами у цій справі було встановлено, що рішення Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області від 13.11.2018 №1.51 VII скликання «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Підгірці» не відповідало вимогам закону.

Таким чином, судами у справі № 320/4841/22 було встановлено, що рішення Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області від 13.11.2018 №1.51 VII скликання «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Підгірці» прийнято не у спосіб та не в порядку, встановленому законом. Тому та обставина, що рішення суду у вказаній справі набрало чинності 28.02.2023, означає не лише неможливість застосування рішення Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області від 13.11.2018 №1.51 VII скликання «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Підгірці» після цієї дати, а й неможливість покладення на платників обов`язку його виконувати з моменту прийняття цього рішення сільською радою, оскільки, як було встановлено судами, таке рішення ще у момент його прийняття (тобто 13.11.2018) було протиправним.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи. Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (така позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 23.05.2019 у справі № 910/5098/18, від 18.03.2019 у справі №910/5244/18, від 20.03.2019 у справі №910/7715/18, від 18.04.2019 у справі №910/5105/18, від 12.03.2019 у справі № 913/204/18).

Доводи відповідача про необхідність застосування судами протиправних рішень Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області від 13.11.2018 №1.51 VII скликання «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Підгірці» на 2020-2021 роки ґрунтуються на неправильному тлумаченні відповідачем змісту частини 2 статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки ця норма не регулює питань щодо можливості застосування нормативно-правових актів, визнаних судом протиправними. Предметом її регулювання є встановлення моменту втрати чинності нормативно-правовим актом, визнаним судом нечинним. Тобто, ця норма лише визначає порядок дії актів, визнаних судом нечинними, на майбутнє, однак не надає відповіді на питання щодо того, чи можуть фізичні/юридичні особи бути зобов`язані виконувати положення нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним та таким, що прийнятий поза межами повноважень, не в порядку та спосіб, передбачені законом.

Верховний Суд у постановах від 23.05.2019 у справі № 910/5098/18, від 18.03.2019 у справі №910/5244/18, від 20.03.2019 у справі №910/7715/18, від 18.04.2019 у справі № 910/5105/18, від 12.03.2019 у справі № 913/204/18 висловив позицію про те, що норми законів, які не відповідають Конституції України та норми підзаконних нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції України та законам, не допустимо застосовувати судам при розгляді справ. Оскільки рішення Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області від 13.11.2018 №1.51 VII скликання «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Підгірці» прийняті не в порядку та спосіб, що передбачені законом, то вони не можуть застосовуватися до позивача.

Позивач у своїх доводах зазначав, що незаконні рішення Головного управління ДПС у Київські області як владних повноважень не можуть надавати йому чи іншому владному суб`єкту права на отримання від позивача грошових коштів (орендної плати). По суті, відповідач намагається покласти тягар відповідальності за помилки Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області при прийнятті неправомірного рішення від 13.11.2018 №1.51 VII скликання «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Підгірці» на позивача. Така поведінка відповідача і прийняте ним оскаржуване податкове повідомлення-рішення суперечать принципу верховенства права в цілому, і принципу «належного урядування», який є частиною принципу верховенства права та дотримання якого є обов`язковим відповідно до практики ЄСПЛ та Верховного Суду.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у пункті 53 свого рішення «Суханов та Ільченко проти України», яке набуло статусу остаточного 26.09.2014 року, «Суд повторює, що першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 року категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес» (п. 54 рішення).

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суди у справі №320/4841/22 встановили, що рішення Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області від 13.11.2018 №1.51 VII скликання «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Підгірці» прийнято Підгірцівською сільською радою не у спосіб та не в порядку, встановленому законом, а тому є протиправним.

Суд визнає, що частина друга статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, не регулює питань щодо можливості застосування нормативно-правових актів, визнаних судом протиправними. Предметом її регулювання є встановлення моменту втрати чинності нормативно-правовим актом, визнаним судом нечинним.

Суд наголошує на неможливості зобов`язати платника податків виконати положення нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним та таким, що прийнятий поза межами повноважень, не в порядку та спосіб, передбачені законом.

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), n. 73). Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява N 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява N 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

Таким чином, виходячи з норм Податкового кодексу України та з урахуванням вищезазначених обставин, висновків Верховного Суду та ЄСПЛ, суд зазначає, що застосування до фізичних/юридичних осіб нормативно-правових актів, які є протиправними, у будь-якому випадку є незаконним, а тому приходить до висновку про необґрунтованість висновків акту перевірки від 10.12.2021 № 21855/10-36-04-06/04012365, які стали підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у даній справі щодо позивача.

З огляду на встановлені обставини та законодавче регулювання спірних правовідносин суд дійшов висновку, що відповідач вийшов за межі предмету камеральної перевірки, здійснюючи перевірку ПрАТ «Корчуватський комбінат будівельних матеріалів» з питань дотримання повноти нарахування та сплати ним орендної плати, що є предметом документальної перевірки, а не камеральної, збільшивши при цьому за результатами такої перевірки розмір податкового зобов`язання, а також використав рішення п`ятдесят першої сесії Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області сьомого скликання від 13 листопада 2018 року № 1.51.VII «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Підгірці», яке визнано протиправним та нечинним на підставі рішення Київського окружного адміністративного суду 12.09.2022 у справі 320/4841/22, а тому прийняте ГУ ДПС у Київській області оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 25.01.2022 № 2485/0406 про збільшення суми грошового зобов`язання є протиправним та підлягає скасуванню.

Даний висновок суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 10.03.2020 у справі №160/1088/19.

Зважаючи на викладене у сукупності та враховуючи незаконність проведення контролюючим органом перевірки, результати якої оформлені актом камеральної перевірки від 10.12.2021 № 21855/10-36-04-06/04012365, суд дійшов висновку, що вказані обставини унеможливлюють виникнення правових наслідків такої перевірки, у тому числі, визначення за її наслідками грошових зобов`язань оскаржуваним у цій справі податковим повідомленням-рішенням від 25.01.2022 № 2485/0406.

Вказана правова позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 18.12.2019 у справі № 820/6376/15, від 28.05.2020 у справі №826/18356/16, від 17.12.2020 у справі № 810/1625/16 та від 23.11.2023 у справі № 640/7643/21.

Отже, на підставі викладеного суд доходить висновку, що податкове повідомлення-рішення від 25 січня 2022 року № 2485/0406 Головного управління ДПС у Київській області щодо збільшення суми грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб на 23 107 297,56 грн., з них на суму 22 616 416,06 грн збільшено за податковим зобов`язанням та на 490 881,50 грн за штрафними санкціями, є протиправним та підлягає скасуванню.

Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «… адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001 рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 24 810 грн 00 коп, що підтверджується платіжним дорученням від 09.02.2022 № 114.

Отже, понесені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 72-78, 90, 139, 194, 205, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 25 січня 2022 року № 2485/0406, яким збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб на 23 107 297,56 грн, у тому числі: 22 616 416,06 грн - за податковим зобов`язанням та 490 881,50 грн - за штрафними санкціями.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області на користь Приватного акціонерного товариства «Корчуватський комбінат будівельних матеріалів» судовий збір у розмірі 24 810 (двадцять чотири тисячі вісімсот десять) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лапій С.М.