Постанова

від 09.07.2024 по справі 640/5199/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/5199/22

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.

За участю секретаря: Конченко Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року, суддя Лапій С.М., у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Корчуватський комбінат будівельних матеріалів» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

У С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Корчуватський комбінат будівельних матеріалів» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.01.2022 №2485/0406.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено процедуру проведення камеральної перевірки, а тому відображені в акті перевірки від 10.12.2021 № 21855/10-36-04-06/04012365 відомості не можуть бути взяті до уваги та унеможливлюють виникнення правових наслідків такої перевірки, відповідно, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Також позивач зазначає, що ГУ ДПС у Київській області вийшло за межі проведення перевірки, оскільки у відповідача були відсутні повноваження під час проведення камеральної перевірки досліджувати повноту нарахування і сплати ПрАТ «Корчуватський комбінат будматеріалів» орендної плати, так як перевірка повноти нарахування і сплати податку за землю з юридичних осіб відповідно до вимог ПК України є предметом саме документальної, а не камеральної перевірки. Вказані дії відповідача суперечать приписам ст. ст. 75 та 76 ПК України.

Також позивач зазначає, що ГУ ДПС у Київській області при проведені камеральної перевірки використовувало дані з відомостей Державного земельного кадастру, досліджуючи дані витягу з відділу в Обухівському районі ГУ Держгеокадастру в Київській області з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 3223186800:06:016:0002, а також відповідачем досліджувалося рішення Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області від 13.11.2018 № 1.51. VII скликання та договір оренди землі від 25.07.2007, посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Чеботар С.І. і зареєстрованого в реєстрі за № 5714, укладеного між Обухівською районною державною адміністрацією Київської області та ПрАТ (а на момент укладення договору - ВАТ) «Корчуватський комбінат будівельних матеріалів», що свідчить про порушення відповідачем процедури проведення камеральної перевірки, оскільки при камеральній перевірці має досліджуватися виключно інформація, наведена в податковій звітності, у зв`язку з чим перевірка будь-яких інших відомостей та документів виходить за межі даної перевірки.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 25 січня 2022 року № 2485/0406, яким збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб на 23 107 297,56 грн, у тому числі: 22 616 416,06 грн - за податковим зобов`язанням та 490 881,50 грн - за штрафними санкціями.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області на користь Приватного акціонерного товариства «Корчуватський комбінат будівельних матеріалів» судовий збір у розмірі 24 810 (двадцять чотири тисячі вісімсот десять) грн 00 коп.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління ДПС у Київській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з`явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що ПрАТ «Корчуватський комбінат будівельних матеріалів» є юридичною особою з кодом ЄДРПОУ 04012365, дата державної реєстрації: 01.12.1994, дата запису: 16.08.2005, номер запису: 10681200000006535, що підтверджується відомостями із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 30.12.2021.

Між позивачем та Обухівською районною державною адміністрацією Київської області укладено Договір оренди землі від 25.07.2007, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Чеботар С.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 5714.

Згідно п.1 договору оренди від 25.07.2007 № 5714 орендодавець на підставі розпорядження голови Обухівської районної державної адміністрації Київської області №808 від 18 липня 2007 року надає, а орендар (позивач) приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку/об`єкт оренди/, що розміщена на території Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області та виділена на місцевості згідно кадастрового плану.

Відповідно до п. 2 договору оренди від 25.07.2007 № 5714 в оренду передається земельна ділянка загальною площею 57,243 га.

Приписами пункту 4 договору оренди від 25.07.2007 № 5714 обумовлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно технічної документації нормативної оцінки земельної ділянки, проведеної комунальним підприємством Київської обласної ради «Київська регіональна інвестиційна компанія», та затвердженої дванадцятою сесією п`ятого скликання Обухівської районної ради (рішення № 178.12.У від 11 травня 2007 року) становить 452 231 грн 15 коп.

Згідно п.п. 8, 9 договору оренди від 25.07.2007 № 5714 орендна плата вноситься орендарем у розмірі 10 % (десять відсотків) від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік у безготівковій грошовій формі. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

За період 2020 та 2021 рік позивачем подано до контролюючого органу податкові декларації: звітна за 2020 рік - № 9028148474 від 18.02.2020, уточнююча за 2020 рік - № 9075321118 від 10.04.2020; звітна за 2021 рік - № 9030288861 від 19.02.2021, уточнююча за 2021 рік - № 9324201817 від 29.10.2021, у яких визначено грошове зобов`язання за орендною платою за земельну ділянку у розмірі 10% з урахуванням нормативно-грошової оцінки у розмірі 452 231,15 грн, визначеної в договорі оренди землі від 25.07.2007 № 5714.

Головним державним інспектором Обухівського сектору податків і зборів з юридичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування юридичних осіб Головного управління ДПС у Київській області Борцовою Іриною Володимирівною складено акт камеральної перевірки від 10.12.2021 №21855/10-36-04-06/04012365 за результатами проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020-2021 роки платника податків ПрАТ «Корчуватський комбінат будівельних матеріалів».

Відповідно до результатів перевірки, наведених у акті камеральної перевірки від 10.12.2021 №21855/10-36-04-06/04012365, згідно витягу відділу в Обухівському районі ГУ Держгеокадастру в Київській області з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 3223186800:06:016:0002 розміром 57,2428 га нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 118 887 571,32 грн.

Актом перевірки зафіксовано, що сума податкового зобов`язання ПрАТ «Корчуватський комбінат будівельних матеріалів» по орендній платі з юридичних осіб за землю, визначена за результатами подання звітних та уточнюючих податкових декларацій з плати за землю за 2020 та 2021 роки, є нижча, ніж визначена за результатами камеральної перевірки на суму 22 616 416,06 грн у т.ч.: за 2020 рік - 10 799 393,02 грн, за 2021 рік - 11 817 023,04 грн.

Не погоджуючись із висновками акту камеральної перевірки від 10.12.2021 № 21855/10-36-04-06/04012365, ПрАТ «Корчуватський комбінат будівельних матеріалів» подано до Головного управління ДПС у Київській області письмові заперечення від 31.12.2021.

З результатами розгляду заперечень Головне управління ДПС у Київській області 18.01.2022 залишило без змін акт камеральної перевірки від 10.12.2021 № 21855/10-36-04-06/04012365, а заперечення ПрАТ «Корчуватський комбінат будівельних матеріалів» від 31.12.2021 - без задоволення.

На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.01.2022 № 2485/0406, яким збільшено суму грошового зобов`язання ПрАТ «Корчуватський комбінат будівельних матеріалів» з орендної плати з юридичних осіб на 23 107 297,56 грн, у тому числі: 22 616 416,06 грн - за податковим зобов`язанням та 490 881,50 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вважаючи вищевказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що прийнято всупереч нормам податкового законодавства, а тому підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює ПК України.

Згідно з підпунктом 19-1.1.2 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно із пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Яу убачається із матеріалів справи, відповідачем проведено камеральну перевірку звітної податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020-2021 роки платника орендної плати ПрАТ «Корчуватський комбінат будівельних матеріалів».

Вказана перевірка проведена на підставі підпункту 19-1.1.2 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75 ПК України.

Колегія суддів зазначає, що норми підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України, вказані контролюючим органом в якості підстави для проведення перевірки, не передбачають проведення камеральної перевірки щодо правильності (повноти) нарахування зобов`язань з плати за землю у звітних податкових деклараціях.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів.

Зі змісту акта перевірки встановлено, що контролюючим органом проведена камеральна перевірка, при цьому відповідачем встановлено заниження позивачем податкового зобов`язання з орендної плати з юридичних за 2020 рік та за 2021 рік, тобто здійснено перевірку повноти нарахування і сплати податку за землю з юридичних осіб, що відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України є предметом саме документальної, а не камеральної перевірки. Також, відповідачем було використано інформацію з Державного земельного кадастру, в той час як при камеральній перевірці досліджується виключно інформація, наведена в податковій звітності на предмет дотримання методології її оформлення.

За таких обставин, у контролюючого органу відсутні повноваження під час проведення камеральної перевірки досліджувати повноту нарахування і сплати позивачем податків, оскільки камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності, у зв`язку з чим перевірка будь-яких інших відомостей перебуває поза межами даної перевірки.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений в постановах Верховного Суду від 23 травня 2019 року у справі № 804/8228/14, від 23 липня 2020 року у справі № 805/1584/17-а, від 23 листопада 2023 року у справі №640/7643/21.

Разом з тим, як вірно зазначено судом першої інстанції, окрім відомостей з податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) - звітних та уточнюючих за 2020 та 2021 рік, відповідачем під час проведення камеральної перевірки також було досліджено та використано відомості витягу з відділу в Обухівському районі ГУ Держгеокадастру в Київській області з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 3223186800:06:016:0002, рішення Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області від 13.11.2018 № 1.51. VII скликання «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Підгірці», та договору оренди землі від 25.07.2007, посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Чеботар С.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 5714.

Отже, відповідачем в межах камеральної перевірки було використано інформацію з Державного земельного кадастру та досліджувались документи та обставини, які повинні встановлюватись під час проведення документальної перевірки відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, у той час, як при камеральній перевірці досліджується виключно інформація, наведена в податковій звітності на предмет дотримання методології її оформлення.

Водночас, з аналізу вищезазначених правових норм слідує, що у відповідача були відсутні повноваження під час проведення камеральної перевірки досліджувати повноту нарахування і сплати позивачем податків, оскільки камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності, у зв`язку з чим перевірка будь-яких інших відомостей перебуває поза межами даної перевірки.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений в постановах Верховного Суду від 23.05.2019 у справі № 804/8228/14, від 23.07.2020 у справі № 805/1584/17-а.

Таким чином, у даному випадку, відповідач вийшов за межі предмету камеральної перевірки, у зв`язку з чим прийняте за результатами такої перевірки податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, що вірно було встановлено судом першої інстанції.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що в акті камеральної перевірки від 10.12.2021 № 21855/10-36-04-06/04012365 відповідач дійшов висновку, що позивач повинен був у податкових деклараціях з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020-2021 роки розраховувати розмір орендної плати за користування земельною ділянкою відповідно до відомостей витягу відділу в Обухівському районі ГУ Держгеокадастру в Київській області з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 3223186800:06:016:0002 розміром 57,2428 га, згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 118 887 571,32 грн, та відповідно до рішення Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області від 13.11.2018 №1.51 VII скликання «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Підгірці».

При цьому, колегія суддів зазначає, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року у справі № 320/4841/22, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року, визнано протиправним та нечинним рішення п`ятдесят першої сесії Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області сьомого скликання від 13 листопада 2018 року № 1.51.VII «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Підгірці».

Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2023 року справа №320/4841/22 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року у справі № 320/4841/22.

Так, судами у справі №320/4841/22 було встановлено, що рішення Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області від 13.11.2018 №1.51 VII скликання «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Підгірці» не відповідало вимогам закону та прийнято не у спосіб та не в порядку, встановленому законом.

Як вірно зауважено судом першої інстанції, Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи. Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (така позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 23.05.2019 у справі № 910/5098/18, від 18.03.2019 у справі №910/5244/18, від 20.03.2019 у справі №910/7715/18, від 18.04.2019 у справі №910/5105/18, від 12.03.2019 у справі № 913/204/18).

Доводи відповідача про необхідність застосування судами протиправних рішень Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області від 13.11.2018 №1.51 VII скликання «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Підгірці» на 2020-2021 роки ґрунтуються на неправильному тлумаченні відповідачем змісту частини 2 статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки ця норма не регулює питань щодо можливості застосування нормативно-правових актів, визнаних судом протиправними. Предметом її регулювання є встановлення моменту втрати чинності нормативно-правовим актом, визнаним судом нечинним. Тобто, ця норма лише визначає порядок дії актів, визнаних судом нечинними, на майбутнє, однак не надає відповіді на питання щодо того, чи можуть фізичні/юридичні особи бути зобов`язані виконувати положення нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним та таким, що прийнятий поза межами повноважень, не в порядку та спосіб, передбачені законом.

Таким чином, норми законів, які не відповідають Конституції України та норми підзаконних нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції України та законам, не допустимо застосовувати судам при розгляді справ.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 23.05.2019 у справі №910/5098/18, від 18.03.2019 у справі №910/5244/18, від 20.03.2019 у справі №910/7715/18, від 18.04.2019 у справі №910/5105/18, від 12.03.2019 у справі №913/204/18.

Отже, враховуючи, що рішення Підгірцівської сільської ради Обухівського району Київської області від 13.11.2018 №1.51 VII скликання «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель села Підгірці» прийнято не в порядку та спосіб, що передбачений законом, то воно не може застосовуватися до позивача.

Таким чином, враховуючи вищевикладене обставини та зважаючи на незаконність проведення контролюючим органом перевірки, результати якої оформлені актом камеральної перевірки від 10.12.2021 № 21855/10-36-04-06/04012365, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вказані обставини унеможливлюють виникнення правових наслідків такої перевірки, у тому числі, визначення за її наслідками грошових зобов`язань.

Вказана правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду викладених у постановах від 28.05.2020 у справі №826/18356/16, від 17.12.2020 у справі № 810/1625/16, від 23.11.2023 у справі № 640/7643/21.

Окрім того, колегія суддів не приймає посилання податкового органу на неврахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 року у справі №1.380.2019.000795, від 03.06.2021 року у справі №160/8446/18, від 08.11.2022 року року у справі №520/8958/18, оскільки за результатами касаційного перегляду справ, на які посилається відповідач, встановлені інші обставини.

Колегія суддів також відхиляє посилання апелянта на правову позицію Верховного Суду у справі № 826/17858/16, оскільки у вказаній справі камеральна перевірка проводилась податковим органом у 2016 році, в той час коли в межах справи, що розглядається, перевірка проведена у 2021 році та за іншого правого регулювання, що виключає можливість врахування таких висновків Верховного Суду.

Щодо посилання контролюючого органу на кримінальне провадження №72022000310000011 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, колегія суддів вважає його безпідставними, оскільки сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та не доводить винну посадових осіб.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про визнанння протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.01.2022 №2485/0406, прийнятого Головним управлінням ДПС у Київській області.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Кобаль М.І.

Повний текст виготовлено: 09 липня 2024 року.