Рішення

від 31.01.2024 по справі 320/567/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2024 року 320/567/22

Київський окружний адміністративний суд, у складі суддіБалаклицького А.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Науково-інженерного центру «Матеріалообробка вибухом» інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України, третя особа Національна академія наук України про застосування заходів реагування,

в с т а н о в и в:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (04071, м. Київ, вул. Межигірська, 8, код ЄДРПОУ 38537963) звернулось до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Науково-інженерного центру «Матеріалообробка вибухом» інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України (08631, Київська обл, Васильківський р-н, смт Глеваха, вул. Б. Хмельницького,5, код ЄДРПОУ 05540215), третя особа Національна академія наук України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 54, код ЄДРПОУ 00019270), в якому просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) території, будівель та споруд Науково-інженерного центру "Матеріалообробка вибухом" інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України за адресою: Київська область, Фастівський (Васильківський) район, смт. Глеваха, вул. Б.Хмельницького, буд. 5, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 24.09.2021 №564.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що за результатами перевірки щодо додержання відповідачем вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту було виявлено порушення, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Відтак, слід застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Ухвалою суду від 24 січня 2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що більша частина виявлених під час здійснення перевірки порушень були виправлені, відтак усунута реальна загроза життю та/або здоров`ю людей у разі виникнення надзвичайної ситуації.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Національна академія наук України надала письмові пояснення відносно предмету спору, в яких зазначила про те, що позов є необґрунтованим і не підлягає задоволенню зважаючи на усунення відповідачем більшості порушень, а щодо решти, відповідачем вживаються заходи щодо їх усунення. Відтак, запропоновані заходи реагування не відповідають принципу пропорційності виявленим порушенням.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) ДСНС України на 2021 рік, затвердженого наказом ДСНС України від 26.11.2020 № 633 «Про затвердження плану перевірок» (зі змінами) та наказу Головного управління ДСНС України у Київській області від 09.08.2021 № 967 «Про проведення планових перевірок», було здійснено планову перевірку щодо додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Науково-інженерного центру "Матеріалообробка вибухом" інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України за адресою: Київська обл., Фастівський (Васильківський) р-н., смт. Глеваха, вул. Б. Хмельницького, буд. 5.

11 серпня 2021 року було видано повідомлення про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) № 5603-8793/1, яке надіслане рекомендованим листом з повідомленням про вручення НІЦ "Матеріалообробка вибухом" ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАН України 26.08.2021.

16 серпня 2021 року було видане посвідчення № 6564 на проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки Науково-інженерного центру "Матеріалообробка вибухом" інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України, яке вручене особисто під підпис керівнику НІЦ "Матеріалообробка вибухом" ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАН України Квашенку І.В. 14.09.2021.

24 вересня 2021 року за результатами планової перевірки НІЦ "Матеріалообробка вибухом" ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАН України був складений акт № 564 щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки та було виявлено 27 порушень, а саме:

1.Дослідно-виробничий корпус, виробничий корпус ЕТО, гараж зі столярною майстернею, інженерно-вимірювальний корпус «Модуль-2», гараж із столярною майстернею не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту».. (Порушення: пункт 1.2 глава 1 розділ V ППБУ);

2. Пожежні водойми не обладнано під`їздом з твердим покриттям (підпункт 5 пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ);

3. Кожен пожежний кран-комплект в приміщеннях майстерні для спорядження-вибухових речовин, стенду вакуумних камер не укомплектований важелем для полегшення відкривання вентиля (підпункт 2 пункту 2.2 глави 2 розділу VППБУ).

4. В шафах пожежних кранів не розміщено кнопки дистанційного запуску пожежних насосів (пункт 2.2 підпункт 2 глави 2 розділ V ППБУ);

5. Біля входу в приміщення насосної станції не розміщено напис (табло) «Пожежна насосна станція» з освітленням уночі (пункт 2.3 підпункт 6 глави 2 розділ VППБУ);

6. На вхідних дверях насосної станції не зазначено написом про місце зберігання ключів (пункт 2.3 підпункт 7 глави 2 розділ V ППБУ);

7. Не надано акти виконання з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів за допомогою опресування, зварювання, паяння абозатискачів (пункт 1.6 глави 1 розділ IV ППБУ);

8. В приміщеннях дослідно-виробничого корпусу, виробничого корпусу ЕТО, гаражу зі столярною майстернею, інженерно-вимірювального корпусу «Модуль-2», стенду вакуумних камер з`єднувальні коробки не закриті кришками з негорючих або важко горючих матеріалів (пункт 1.7 глава 1 розділІVППБУ);

9. Реєстрація результатів технічного обслуговування і перевірки на працездатність пожежних кран-комплектів не проводиться у спеціальному журналі обліку Технічного обслуговування (підпункт 9 пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБУ);

10.Не розроблено та не встановлено при в`їзді на територію схему території, в якій слід вказувати розміщення будівель, водойм, гідрантів та інше (пункт 1.15 глава 1 розділ ІІІ ППБУ);

11. В приміщенні дослідно-виробничого корпусу допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами) (пункт 1.18 глава 1 розділу IV ППБУ);

12. Допускається куріння в приміщеннях дослідно-виробничого корпусу та інженерно-вимірювальному корпусу «Модуль-2» (пункт 1.19 глава 1 розділ III ППБУ);

13. В приміщенні інженерно-вимірювального корпусу «Модуль-2» допускається зберігання балонів з газом (пункт 2.14 глава 2 розділ III ППБУ);

14. Двері евакуаційних виходів з будівель не обладнані пристроями для їх відчинення з середини без ключа (пункт 2.27 пункт 2.37 глава 2 розділу III ППБУ; п. 7.2.10 ДБН В.1.1-7:2016);

15. Приміщення дослідно-виробничого корпусу, інженерно- вимірювального корпусу «Модуль-2» не очищаються від горючого сміття та відходів виробництва (пункт 2.1 глава 2 розділ III ППБУ);

16. На корпус водонапірної башти не нанесено позначення, яке вказує на місце розташування пристрою для забирання води пожежно-рятувальною технікою (підпункт 10 пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ);

17. На наявних пожежних щитах по всій території підприємства не вказано їх порядковий номер таномер телефону для виклику пожежнорятувальних підрозділів (пункт 3.12 глава 3 розділ VППБУ);

18. Не проведено технічне обслуговування вогнегасників в приміщенні дослідно-виробничого корпусу, інженерно-вимірювального корпусу «Модуль-2» (пункт 3.17 глава 3 розділ V ППБУ, Наказ МВС 25 від 15.01.2018 «Про затвердження Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників»);

19. Переносні вогнегасники не розміщенні шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника (пункт 3.10 глава 3 розділ V ППБУ);

20. Не розроблено для кожного приміщення об`єкта затверджені керівником або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки (глава 4 розділ II ППБУ);

21. Допускається використання ламп без захисного суцільного скла (ковпаків) (пункт 1.18 глава 1 розділ IV ППБУ);

22. Посадові особи та працівники не пройшли навчання на перевірку знань з питань пожежної безпеки (пункт 16 розділ II ППБУ);

23. В будівлях та приміщеннях на видимих місцях не вивішено плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі (пункти 5, 6 розділ II ППБУ);

24. Частина розподільчих електрощитів не оснащена схемами підключення споживачів з пояснювальними написами (пункт 1.16 глава 1 розділ ІV ППБУ);

25. Не на всіх вхідних дверях складських та виробничих приміщень вивішені вказівники зон класу та категорії по вибухопожежній та пожежній небезпеці (пункт 2 підпункт 2.9 розділ. III ППБУ);

26. Посадова особа та керівний склад не пройшла навчання з питань техногенної безпеки та цивільного захисту (пункт 8 частини першої статті 20 КЦЗУ);

27. Не проведено об`єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту (пункт 11 частини першої статті 20 КЦЗУ).

Вважаючи виявлені правопорушення такими, що загрожують життю та здоров`ю людей та свідчать про відсутність у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення, позивач звернувся до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року №877-V (далі - Закон №877-V).

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища, а заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Разом з цим, відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулює Кодекс цивільного захисту України.

Положеннями статті 64 Кодексу цивільного захисту України визначено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять:

1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду;

2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки;

3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, в контексті положень частини 1 статті 65 Кодексу цивільного захисту України, здійснює державний нагляд (контроль) з питань, які визначені частиною першою статті 64 цього Кодексу щодо:

1) центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, інших державних органів та органів місцевого самоврядування;

2) суб`єктів господарювання;3) аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ч. 1 ст. 66 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно пункту 11 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень.

Згідно з Положенням про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16.01.2013 № 20/2013 «Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій», Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України, одним з основних завдань якого є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, що забезпечується безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

Частиною 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Згідно з ч. 1 ст.67 Кодексу цивільного захисту України передбачає, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.09.2021 р. ГУ ДСНС України в Київській області за результатами планової перевірки НІЦ «Матеріалообробка вибухом» ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАН України складено акт №564 щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки та було виявлено 27 порушень.

28.12.2021 року відповідач - НІЦ «Матеріалообробка вибухом» ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАН України, подав до ГУ ДСНС у Київській області заяву №261-214 про проведення позапланової перевірки НІЦ «Матеріалообробка вибухом» ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАН України за адресою: Київська область, смт. Глеваха, вул. Б. Хмельницького, буд.5.

31.01.2022 р. за результатами позапланової перевірки НІЦ «Матеріалообробка вибухом» ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАН України, ДСНС у Київській області був складений Акт №18 позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Аналіз акту свідчить про те, що з 27 порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначених в Акті ДСНС №564 від 24.09.2021 р., неусунутими залишились 8 порушень - згідно Акту ДСНС №18 від 31.01.2022 р., що свідчить про недотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Водночас, відповідачем долучено до відзиву на позовну заяву документи про усунення вказаних вище порушень, що на думку відповідача свідчать про виконання вимог Акту ГУ ДСНС у Київській області № 18 від 31.01.2022 р.

Суд звертає увагу, що не наділений повноваженнями органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які в свою чергу є дискреційними, а тому не може надавати оцінку якості виконаних та усунутих порушень відповідачем.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2019 року по справі № 826/9003/18.

Головне управління Державної служби України у Київській областіє спеціальним органом, який здійснює контроль за додержанням суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а тому належним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки порушень є результати повторної перевірки.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог відповідного органу ДСНС України про застосування заходів реагування, суд має перевірити: 1) відповідність виявлених порушень з вимогами законодавства, що регулюють дані правовідносини; 2) встановити обсяг та "вагу" зазначених в акті перевірки порушень на предмет існування реальної загрози життю та здоров`ю людей (працівників, відвідувачів); 3) оцінити зібрані під час розгляду спору по суті докази від усіх сторін на предмет здійснення суб`єктом господарювання заходів по усуненню порушень, виявлених під час перевірочного заходу (вжиття заходів по ініціюванню проведення позапланової перевірки, часткове/повне усунення виявлених порушень, пріоритет усунення реальних загроз над "паперовими порушеннями" тощо); 4) надати оцінку спірним правовідносинам щодо наявності/відсутності підстав для застосування заходів реагування.

Суд наголошує на тому, що застосування заходів реагування спрямовано не як санкція для відповідача, а виключно для забезпечення безпеки життя та здоров`я людей, які працюють на підприємстві, від будь-якого ризику настання небезпечних чинників, а захід реагування має тимчасовий та спонукаючий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення виявлених порушень.

Проте, слід врахувати, що при вирішенні питання про наявність підстав для застосування заходів реагування, слід виходити з того, чи можуть порушення, що так і не було усунуто призвести до реальної загрози життю та здоров`ю людей, адже важливим та необхідним є дотримання балансу наявності можливого ризику з негативними наслідками для суб`єкта господарювання, пов`язаними з блокуванням роботи, що безперечно тягне за собою певні негативні наслідки.

Слід зазначити, що виявленні порушення не є формальними та можуть створювати реальну загрозу для життя та здоров`я людей, а тому, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог про необхідність застосування заходів реагування, адже, станом на дату розгляду позовної заяви, відповідачем не подано до суду доказів проведення повторної перевірки щодо усунення усіх виявлених порушень.

Згідно з висновком Шостого апеляційного адміністративного суду, що міститься в постанові від 16.01.2019 у справі №826/5884/18, існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою підставою для застосування до нього заходів реагування.

Аналогічні висновки містяться і в постанові Верховного Суду від 05.12.2018 у справі №823/589/16.

За таких обставин, на підставі вищенаведеного суд дійшов до висновку про необхідність застосування заходів у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) території, будівель та споруд Науково-інженерного центру "Матеріалообробка вибухом" інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України за адресою: Київська область, Фастівський (Васильківський) район, смт. Глеваха, вул. Б.Хмельницького, буд. 5, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 24.09.2021 №564.

З огляду на завдання адміністративного судочинства, такий механізм реалізації владних повноважень покладає на адміністративний суд обов`язок, окрім іншого, запобігти неправомірному обмеженню прав та інтересів конкретних суб`єктів господарювання суб`єктами владних повноважень; з іншого боку суд повинен зважати на підстави, які змушують контролюючий орган звертатися з позовом про застосування таких заходів реагування, як-от зупинення роботи підприємств чи їхніх окремих об`єктів. З урахуванням наведених контролюючим органом обставин у зіставленні з наслідками застосування заходів реагування адміністративний суд і повинен ухвалити рішення по суті і в межах позовних вимог.

Частиною першою статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

Таким чином, суд приходить до переконання про необхідність покладання обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення на ГУ ДСНС України у Київській області.

Виконання судового рішення про застосування заходів реагування покладається на орган, який звернувся з позовом, у цьому випадку - на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області.

Та обставина, що заходи реагування (у визначених законом випадках) застосовуються на підставі судового рішення не змінює суб`єктного складу і правового статусу учасників цих правовідносин, зокрема контролюючого органу, який на виконання закону звернувся з позовом і на підставі судового рішення й повинен застосувати до підконтрольного суб`єкта заходи реагування для досягнення мети, яка зумовила їх застосування.

Разом з цим, у спірних правовідносинах, які склались у цій справі ГУ ДСНС у Київській області діє не як орган, на який покладено виконання судового рішення, а як суб`єкт владних повноважень, який застосовує/реалізовує санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року у справі № 580/34/19.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, враховуючи відсутність витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для відшкодування судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 242-247, 255 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) території, будівель та споруд Науково-інженерного центру "Матеріалообробка вибухом" інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України за адресою: Київська область, Фастівський (Васильківський) район, смт. Глеваха, вул. Б.Хмельницького, буд. 5, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 24.09.2021 №564.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Балаклицький А. І.