Постанова

від 17.06.2024 по справі 320/567/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/567/22 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Оксененка О.М., Шведа Е.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Науково-інженерного центру «Матеріалообробка вибухом» Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона» Національної академії наук України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Науково-інженерного центру «Матеріалообробка вибухом» Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона» Національної академії наук України, третя особа - Національна академія наук України про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) території, будівель та споруд Науково-інженерного центру "Матеріалообробка вибухом" інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України за адресою: Київська область, Фастівський (Васильківський) район, смт. Глеваха, вул. Б.Хмельницького, буд. 5, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 24.09.2021 №564.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на розумний строк.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) ДСНС України на 2021 рік, затвердженого наказом ДСНС України від 26.11.2020 № 633 «Про затвердження плану перевірок» (зі змінами), наказу Головного управління ДСНС України у Київській області від 09.08.2021 № 967 «Про проведення планових перевірок», було здійснено планову перевірку щодо додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Науково-інженерного центру "Матеріалообробка вибухом" інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України за адресою: Київська обл., Фастівський (Васильківський) р-н., смт. Глеваха, вул. Б. Хмельницького, буд. 5.

11 серпня 2021 року було видано повідомлення про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) № 5603-8793/1, яке надіслане рекомендованим листом з повідомленням про вручення НІЦ "Матеріалообробка вибухом" інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України 26.08.2021.

16 серпня 2021 року було видане посвідчення № 6564 на проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки Науково-інженерного центру "Матеріалообробка вибухом" інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України, яке вручене особисто під підпис керівнику НІЦ "Матеріалообробка вибухом" ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАН України Квашенку І.В. 14.09.2021.

24 вересня 2021 року за результатами планової перевірки НІЦ "Матеріалообробка вибухом" ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАН України був складений акт № 564 щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки та було виявлено 27 порушень, а саме:

1. Дослідно-виробничий корпус, виробничий корпус ЕТО, гараж зі столярною майстернею, інженерно-вимірювальний корпус «Модуль-2», гараж із столярною майстернею не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту». (пункт 1.2 глава 1 розділ V ППБУ);

2. Пожежні водойми не обладнано під`їздом з твердим покриттям (підпункт 5 пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ);

3. Кожен пожежний кран-комплект в приміщеннях майстерні для спорядження-вибухових речовин, стенду вакуумних камер не укомплектований важелем для полегшення відкривання вентиля (підпункт 2 пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБУ).

4. В шафах пожежних кранів не розміщено кнопки дистанційного запуску пожежних насосів (пункт 2.2 підпункт 2 глави 2 розділ V ППБУ);

5. Біля входу в приміщення насосної станції не розміщено напис (табло) «Пожежна насосна станція» з освітленням уночі (пункт 2.3 підпункт 6 глави 2 розділ V ППБУ);

6. На вхідних дверях насосної станції не зазначено написом про місце зберігання ключів (пункт 2.3 підпункт 7 глави 2 розділ V ППБУ);

7. Не надано акти виконання з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (пункт 1.6 глави 1 розділ IV ППБУ);

8. В приміщеннях дослідно-виробничого корпусу, виробничого корпусу ЕТО, гаражу зі столярною майстернею, інженерно-вимірювального корпусу «Модуль-2», стенду вакуумних камер з`єднувальні коробки не закриті кришками з негорючих або важко горючих матеріалів (пункт 1.7 глава 1 розділ ІV ППБУ);

9. Реєстрація результатів технічного обслуговування і перевірки на працездатність пожежних кран-комплектів не проводиться у спеціальному журналі обліку Технічного обслуговування (підпункт 9 пункту 2.2 глави 2 розділу V ППБУ);

10. Не розроблено та не встановлено при в`їзді на територію схему території, в якій слід вказувати розміщення будівель, водойм, гідрантів та інше (пункт 1.15 глава 1 розділ ІІІ ППБУ);

11. В приміщенні дослідно-виробничого корпусу допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами) (пункт 1.18 глава 1 розділу IV ППБУ);

12. Допускається куріння в приміщеннях дослідно-виробничого корпусу та інженерно-вимірювальному корпусу «Модуль-2» (пункт 1.19 глава 1 розділ III ППБУ);

13. В приміщенні інженерно-вимірювального корпусу «Модуль-2» допускається зберігання балонів з газом (пункт 2.14 глава 2 розділ III ППБУ);

14. Двері евакуаційних виходів з будівель не обладнані пристроями для їх відчинення з середини без ключа (пункт 2.27 пункт 2.37 глава 2 розділу III ППБУ; п. 7.2.10 ДБН В.1.1-7:2016);

15. Приміщення дослідно-виробничого корпусу, інженерно- вимірювального корпусу «Модуль-2» не очищаються від горючого сміття та відходів виробництва (пункт 2.1 глава 2 розділ III ППБУ);

16. На корпус водонапірної башти не нанесено позначення, яке вказує на місце розташування пристрою для забирання води пожежно-рятувальною технікою (підпункт 10 пункту 2.1 глави 2 розділу V ППБУ);

17. На наявних пожежних щитах по всій території підприємства не вказано їх порядковий номер та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів (пункт 3.12 глава 3 розділ VППБУ);

18. Не проведено технічне обслуговування вогнегасників в приміщенні дослідно-виробничого корпусу, інженерно-вимірювального корпусу «Модуль-2» (пункт 3.17 глава 3 розділ V ППБУ, наказ МВС 25 від 15.01.2018 «Про затвердження Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників»);

19. Переносні вогнегасники не розміщенні шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника (пункт 3.10 глава 3 розділ V ППБУ);

20. Не розроблено для кожного приміщення об`єкта затверджені керівником або уповноваженою ним посадовою особою інструкції про заходи пожежної безпеки (глава 4 розділ II ППБУ);

21. Допускається використання ламп без захисного суцільного скла (ковпаків) (пункт 1.18 глава 1 розділ IV ППБУ);

22. Посадові особи та працівники не пройшли навчання на перевірку знань з питань пожежної безпеки (пункт 16 розділ II ППБУ);

23. В будівлях та приміщеннях на видимих місцях не вивішено плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі (пункти 5, 6 розділ II ППБУ);

24. Частина розподільчих електрощитів не оснащена схемами підключення споживачів з пояснювальними написами (пункт 1.16 глава 1 розділ ІV ППБУ);

25. Не на всіх вхідних дверях складських та виробничих приміщень вивішені вказівники зон класу та категорії по вибухопожежній та пожежній небезпеці (пункт 2 підпункт 2.9 розділ III ППБУ);

26. Посадова особа та керівний склад не пройшла навчання з питань техногенної безпеки та цивільного захисту (пункт 8 частини першої статті 20 КЦЗУ);

27. Не проведено об`єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту (пункт 11 частини першої статті 20 КЦЗУ).

Вважаючи виявлені правопорушення такими, що загрожують життю та здоров`ю людей та свідчать про відсутність у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення, позивач звернувся до суду із даним позовом про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що в ході проведення позапланового заходу відповідача щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки було встановлено ряд порушень, які не було усунуто та вони створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, а тому є обґрунтовані підстави для застосування заходів реагування, у зв`язку із чим позов підлягає задоволенню.

Апелянт у своїй скарзі зокрема зазначає, що порушення виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, які дійсно могли спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, відсутні, а тому застосування заходів реагування є недоцільним, у зв`язку із чим позов задоволенню не підлягає. Також, апелянт просить долучити до матеріалів справи акт № 1 від 18.01.2024, складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, який підтверджує усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами (частина четверта статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).

Згідно з частиною п`ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Частиною сьомою статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулює та визначає Кодекс цивільного захисту України.

Згідно зі статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом (ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України).

Стаття 70 Кодексу цивільного захисту України передбачає підстави для зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів передбачені ст. 70 Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Відповідно до частини 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням відповідного органу державного нагляду (контролю). Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері, зокрема, у сферах техногенної та пожежної безпеки, і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому, передумовою прийняття такого рішення є встановлення факту (фактів) виконання робіт (надання послуг) суб`єктами господарювання та порушень вимог законодавства під час їх виконання.

Заборона виконання робіт та експлуатації певного об`єкту є крайнім заходом впливу і повинна застосовуватися у виключних випадках, коли виявлені порушення дійсно становлять реальну загрозу життю і здоров`ю людей, а усунення цих порушень вимагає вжиття саме таких заходів реагування.

За визначенням статті 1 Закону України «Про охорону праці» охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Згідно з положеннями статей 2, 3 Закону України «Про охорону праці» дія цього Закону поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Верховний Суд неодноразово у своїх постановах указував, що поняття «загрози життю та здоров`ю» є оціночним. Однак, це не спростовує необхідність дослідження судом доказів, якими обґрунтовується їх наявність та зважаючи, що такі спори розглядаються за позовними заявами суб`єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена судами шляхом зібрання відповідних доказів, а застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства (зокрема, постанова Верховного Суду від 21.02.2020 року у справі №815/6365/17, від 19.01.2021 у справі № 640/5571/20 та інш.).

Тож під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (частина п`ята статті 4 Закону №877-V), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

Верховний Суд зауважував, що у разі якщо правовідносини між суб`єктом господарювання та органом державного нагляду, стали спірними та перейшли в площину судового спору, то акт перевірки цього органу, що складений за результатами контрольного заходу, є лише одним із доказів, оцінку якому дає виключно суд поряд з іншими доказами. В протилежному випадку (якщо би виключно акт органу нагляду свідчив про виконання чи невиконання відповідачем вимог законів у відповідній сфері, правил безпеки тощо) функція суду була би нівельована, оскільки останній не здійснював би судочинство, а фактично затверджував би акт відповідного органу нагляду своїм рішенням (п.п. 64-65 постанови Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 580/32/19).

Вказані висновки сформовані Верховним Судом у постанові від 28 вересня 2023 року у справі № 420/17638/21.

Як вже було зазначено вище, 24.09.2021 ГУ ДСНС України в Київській області за результатами планової перевірки НІЦ «Матеріалообробка вибухом» ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАН України складено акт № 564 щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки та було виявлено 27 порушень.

Матеріалами справи встановлено, що 28.12.2021 НІЦ «Матеріалообробка вибухом» ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАН України подав до ГУ ДСНС у Київській області заяву №261-214 про проведення позапланової перевірки НІЦ «Матеріалообробка вибухом» ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАН України за адресою: Київська область, смт. Глеваха, вул. Б. Хмельницького, буд.5.

31.01.2022, за результатами позапланової перевірки НІЦ «Матеріалообробка вибухом» ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАН України, ДСНС у Київській області був складений акт № 18 позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Аналіз акту свідчить про те, що з 27 порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначених в акті ДСНС №564 від 24.09.2021, неусунутими залишились 8 порушень, що свідчить про недотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

В подальшому, ГУ ДСНС України в Київській області на підставі посвідчення від 16.01.2024 №4 здійснено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки НІЦ «Матеріалообробка вибухом» ІЕЗ ім. Є.О. Патона НАН України, розташованого за адресою: Київська область, смт. Глеваха, вул. Б. Хмельницького, буд.5, за наслідками якої складено акт № 1 від 18.01.2024, зі змісту якого вбачається, що підприємство усунуло ряд порушень та залишилося 1 порушення: «в шафах пожежних кранів не розміщено кнопки дистанційного запуску пожежних насосів (пункт 2.2 підпункт 2 глави 2 розділ V ППБУ)».

Таким чином, колегія суддів зазначає, що відповідачем здійснювались певні дії на приведення приміщень відповідно до протипожежних вимог, однак останньою позаплановою перевіркою зафіксовано 1 неусунуте порушення відповідно до акту № 1 від 18.01.2024.

При цьому, колегія суддів зазначає, що зазначене порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до загрози життю та здоров`ю людей у випадку виникнення пожежі.

Тобто, вказане порушення є суттєвим, адже може призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища, та, в свою чергу, можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що у спірних правовідносинах суд не наділений повноваженнями органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які в свою чергу є дискреційними, а тому не може надавати оцінку якості виконаних та усунутих порушень відповідачем.

Колегія суддів враховує зазначену інформацію, надану відповідачем, проте зауважує, що факт виконання/невиконання суб`єктом господарювання порушень, встановлених, зокрема в акті, за результатами проведення попереднього заходу (перевірки) органом державного нагляду (контролю), шляхом винесення припису, може бути встановлено лише за результатами проведення таким органом позапланових заходів (перевірки).

Разом з тим, як вбачається з характеру порушення, встановленого актом перевірки №1 від 18.01.2024 воно є суттєвим, адже може призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища.

Тобто, виявлене порушення може створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач не усунув всі порушення, які виявлені в ході проведення перевірки, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) території, будівель та споруд Науково-інженерного центру "Матеріалообробка вибухом" інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України за адресою: Київська область, Фастівський (Васильківський) район, смт. Глеваха, вул. Б. Хмельницького, буд. 5, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 24.09.2021 № 564.

При цьому, колегія суддів враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем всіх виявлених порушень.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення відповідачем виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Отже, з огляду на викладене, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, та зазначає, що доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції та не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції.

Також, надаючи оцінку всім доводам учасників справи, судова колегія також враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність достатніх та необхідних правових підстав для задоволення даного адміністративного позову та для застосування до відповідача відповідних заходів реагування, що вірно було встановлено судом першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Науково-інженерного центру «Матеріалообробка вибухом» Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона» Національної академії наук України - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Оксененко О.М.

Швед Е.Ю.