Рішення

від 01.02.2024 по справі 320/15998/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2024 року 320/15998/21

Київський окружний адміністративний суд, у складі суддіБалаклицького А.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іванків Агро Бізнес-2017» до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Іванків Агро Бізнес-2017» (07211, Київська обл, Іванківський район, с. Мусійки, вул. Центральна, 145, код ЄДРПОУ 41346780) звернулось до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5а, код ЄДРПОУ ВП 44096797), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.11.2021 року №26282/1811 Головного управління Державної податкової служби у Київській області (ЄДРПОУ ВП 44096797) у розмірі 21 727,17 (двадцять одна тисяча сімсот двадцять сім) гривень 17 коп.

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, щовідповідачем було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за липень 2021 року, за результатами якої встановлено порушення вимоги п. 198.6 ст. 198 і п. 200.4. ст. 200 Податкового Кодексу України. Наголосив, що користуючись правом, визначеним п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, позивач виправив помилки, допущені у декларації з податку на додану вартість за липень 2021 року, шляхом подання уточнюючогорозрахунку податкових зобов`язань в зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок, яким було скориговано суму податкового кредиту з ПДВ. Відтак, вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято неправомірно і підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.12.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 позовну заяву залишено без розгляду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2022 ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

14.07.2022 зазначена адміністративна справа надійшла до Київського окружного адміністративного суду та за результатами автоматизованого розподілу передана на розгляд судді Балаклицькому А.І.

Ухвалою суду від 18 липня 2022 року справу прийнято до свого провадження суддею Балаклицьким А.І.

Ухвалою суду від 25 липня 2022 року закрито підготовче провадження, справу призначено для розгляду по суті.

15.08.2022 року суд перейшов до розгляду справи у письмове провадження.

Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що якщо за результатами камеральної перевірки контролюючим органом виявлено порушення та вручено платнику податків акт такої перевірки, то платник не має право подавати уточнюючу податкову декларацію (розрахунок) за звітній період, що був охоплений такою перевіркою, оскільки контролюючим органом вже встановлено факт порушення, про що зазначається в акті камеральної перевірки. Таким чином вважає, що винесене податкове повідомлення-рішення є законним і обґрунтованим.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІВАНКІВ АГРО БІЗНЕС-2017» зареєстроване 22 травня 2017 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Юридична адреса і місце здійснення діяльності, офісне приміщення знаходиться за адресою: 07211, Київська обл., Іванківський район, с. Мусійки, вулиця Центральна, буд. 145.

Товариство є платником єдиного податку 4 групи та з 01.06.2020 року є платником ПДВ.

Основними видами діяльності товариства згідно КВЕД є: 01.11 Вирощування зернових (окрім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний), 01.61 Допоміжна діяльність в рослинництві; 01.63 Після урожайна діяльність; 01.64. Оброблення насіння для відтворення; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів.

ГУ ДПС у Київській області на підставі пп.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 та у порядку ст. 76, з урахуванням строків ст. 102 Податкового Кодексу України проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за липень 2021 року.

За результатами перевірки встановлено складено акт від 17.09.2021 № 15626/10-36-18-11/41346780, згідно якого встановлено порушення вимог п. 198.6 ст.198 та п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України: платником завищено податковий кредит за звітний період -липень 2021 р, за рахунок включення до складу податкового кредиту суми ПДВ по незареєстрованим в ЄРПН податковим накладним з періодом виписки квітень 2021 року по по контрагентам ТОВ "АГРОРЕСУРС-А" (ЄДРПОУ 39374096) в розмірі 15792,0 грн. та ТОВ "ДЖЇ ГРУП" (ЄДРПОУ 35561946) в розмірі 949860,0 гри., що призвело до заниження суми податкових зобов`язань, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 965652,0 грн.

ТОВ "ІВАНКІВ АГРО БІЗНЕС-2017", в порядку вимог п.86.7 ст, 86 Податкового кодексуУкраїни подано заперечення від 07.10.2021 № 07/10/21 (вх. ГУ ДПС у Київській області № 56849/6 від 13.10.2021) до акту від 17.09.2021 року № 15626/10-36-18-11/41346780. Відповідно до листа від 28.10.2021 № 17325/12/10-36-18-04 за результатами розгляду заперечення ГУ ДПС у Київськійобласті висновки акту камеральної перевірки залишено без змін, а заперечення платника - без задоволення.

За результатами перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 01.11.2021 №26282/1811, податок на додану вартість, сумо основного платежу 965652,00 грн, загальна сума штрафу 484826 грн.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України).

Відповідно до п.п.75.1.1 п. 75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності.

Метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, зокрема Єдиного реєстру податкових накладних, арифметичних та/або методологічних помилок, або інших відомостей, які призвели до заниження/завищення податкових зобов`язань або свідчать про допущені платником податків порушення термінів, порядку реєстрації податкових накладних, акцизних накладних або про неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності, відповідальність за що передбачена ст. ст. 120, 120-1, 120-2 ПК України.

Отже, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених п. 75.1 ст.75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.

При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Наведене свідчить про обов`язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу.

Таким чином, камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Разом з тим, зважаючи на вимоги наведених норм права, вбачається відсутність у відповідача повноважень під час проведення камеральної перевірки досліджувати своєчасність сплати податкових зобов`язань, оскільки камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності, у зв`язку з чим перевірка будь-яких інших відомостей перебуває поза межами даної перевірки. Аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності, а також своєчасність та повнота сплати податків під час камеральної перевірки не здійснюється.

Водночас, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків може бути перевірена контролюючим органом в разі здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 ПК України.

У постанові від 26.07.2021 у справі №К/9901/41617/18 Верховний Суд зазначив, що у разі, якщо під час проведення камеральної перевірки виявлено порушення податкового законодавства, податковий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.

Аналогічний висновок вказаний в постановах Верховного Суду від 04.03.2021 у справі №820/3499/17 та від 17.07.2020 у справі №826/4776/17.

Порядок проведення камеральної перевірки визначено статтею 76 ПК України, пунктом 76.3 якої встановлено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Згідно з положеннями п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Зміст наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що предметом камеральної перевірки, окрім питань правильності оформлення податкових декларацій, уточнюючих розрахунків можуть бути й інші питання, зокрема пов`язані із своєчасністю реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, а тому, з урахуванням положень статті 102 ПК України, така перевірка може бути проведена протягом 1095 днів за останнім днем граничного строку реєстрації податкових накладних. В іншій частині, камеральна перевірка проводиться протягом 30 днів за останнім днем граничного строку подання декларації.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до ст.ст.48, 49 Податкового кодексу України та «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», 22 червня 2021 року ТОВ «ІВАНКІВ АГРО БІЗНЕС -2017» було подано декларацію з податку на додану вартість за травень 2021 року, що підтверджується квитанцією № 9166101408 від 22.06.2021 року, де відображено суми податку по контрагентам ТОВ «АГРОРЕСУРС-А» (ЄДРПОУ 39374096) в розмірі 15 792,00 гри. та ТОВ «ДЖІ-ГРУП» (ЄДРПОУ 15561946) в розмірі 949 860,00 грн. Вищезазначені суми було віднесено до податкового кредиту, у в`язку із придбанням товарів/послуг, відповідно до зареєстрованих податкових накладних за травень 2021 року.

18 серпня 2021 року ТОВ «ІВАНКІВ АГРО БІЗНЕС-2017» було подано декларацію з податку на додану вартість за липень 2021 року, від 18.08.2021 р. №9237579791, де помилково відображено суми податку по контрагентам ТОВ «АГРОРЕСУРС-А» (ЄДРПОУ 39374096) в розмірі 15 792,00грн. та ТОВ «ДЖІ-ГРУН» (ЄДРПОУ 35561946) в розмірі 949 860,00 грн., які вже було відображено в декларації за травень від 22.06.2021 року № 9166101408.

24 вересня 2021 року ТОВ «ІВАНКІВ АГРО БІЗНЕС-2017» отримало акт камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку па додану вартість.

Виявивши технічні помилки, що містилися у декларації з податку па додану вартість за липень 2021 року від 18.08.2021 р., позивач направив до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість, у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок, яким було кориговано суму податкового кредиту з ПДВ, що підтверджується квитанцією від 28.09.2021 року реєстраційний № 9282021195.

Таким чином, позивачем було самостійно виправлено технічні помилки у раніше поданій декларації.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що якщо за результатами камеральної перевірки контролюючим органом виявлено порушення та вручено платнику податків акт такої перевірки, то платник не має право подавати уточнюючу податкову декларацію (розрахунок) за звітній період, що був охоплений такою перевіркою, оскільки контролюючим органом вже встановлено факт порушення, про що зазначається в акті камеральної перевірки.

Суд, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, не погоджується із такими висновками відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Ця норма зобов`язує платника податку надіслати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою уточнюючого розрахунку, чинного на час подання, або виправити помилку шляхом відображення уточнюючих показників у складі поточної декларації за будь-який наступний податковий період.

При цьому, пункт 50.2 статті 50 ПК України містить наступне застереження - платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом. Це правило не поширюється на випадки, встановлені статтею 177 цього Кодексу.

У разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період (пункт 50.3 статті 50 ПК України).

Отже, подання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань в межах строків, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України, є підставою для проведення контролюючим органом позапланової документальної перевірки на підставі підпункту 78.1.3 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. Предметом такої перевірки є достовірність уточнених показників податкових зобов`язань з податку на додану вартість та відповідність уточнених даних, вказаних у додатках, первинним документам податкового та бухгалтерського обліку платника податків.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах від 31.07.2018 року у справі №804/6468/17 та від 03.09.2020 року у справі №808/2156/17.

Системний аналіз наведених положень дає суду підстави для висновку, що платник податків може скористатися своїм правом на виправлення значень податкових зобов`язань у разі самостійного виявлення помилки, шляхом відображення відповідних сум в податковій декларації за звітний податковий період або внесення змін до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 ПК України. При цьому, таке право має бути реалізоване не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання

Встановлене пунктом 50.2 статті 50 ПК України обмеження стосується виключно подання уточнюючого розрахунку та виключно в період здійснення контрольного заходу (документальної планової та позапланової перевірки). При цьому норми ПК України не визначають, що уточнюючі розрахунки неможливо подати і після проведення перевірки.

Більш того, можливість уточнення показників податкової звітності за періоди, які вже перевірено контролюючим органом, передбачена пунктом 50.3 статті 50 ПК України, згідно з яким у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, або не подає уточнюючий розрахунок протягом 20 робочих днів після дати складення довідки про проведення електронної перевірки, якою встановлено порушення податкового законодавства, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Вирішуючи справи із застосуванням наведених норм права, Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 12 лютого 2021 року (справа №808/537/16), від 22 грудня 2020 року (справа №640/15334/19), від 3 вересня 2020 року (справа №808/2156/17), від 31 серпня 2020 року (справа №820/6771/16), від 12 серпня 2020 року (справа № 805/2408/16-а), від 19 вересня 2019 року (справа №815/4013/14) висловлював позицію, що у випадках отримання акту камеральної перевірки щодо певної податкової декларації платник податків не обмежений у праві подати уточнюючий розрахунок до цієї декларації у період після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки, а контролюючий орган, приймаючи у такому випадку відповідне податкове повідомлення-рішення за наслідками перевірки, повинен встановити дійсний обов`язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку.

Як свідчать матеріали справи, акт перевірки був отриманий позивачем 24.09.2021 року, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення 01.11.2021 року.

Натомість, уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість, у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок, було направлено відповідачу 28.09.2021 року, тобто до моменту винесення податкового повідомлення-рішення № №26282/1811 від 01.11.2021 року.

Таким чином, суд вважає, що після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки, позивач правомірно подав уточнюючі розрахунки, а контролюючий орган, приймаючи відповідне податкове повідомлення-рішення за наслідками такої камеральної перевірки, повинен був встановити дійсний обов`язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №813/1977/14.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак не довів правомірності своїх рішень.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

При вирішенні даної справи суд враховує, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 21 727,17 грн, що підтверджується платіжним дорученням №58 від 24.11.2021 року.

Відтак, зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 21 727,17 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.11.2021 року №26282/1811 Головного управління Державної податкової служби у Київській області (ЄДРПОУ ВП 44096797) у розмірі 21727,17 (двадцять одна тисяча сімсот двадцять сім) гривень 17 коп.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іванків Агро Бізнес-2017» (07211, Київська обл, Іванківський район, с. Мусійки, вул. Центральна, 145, код ЄДРПОУ 41346780) сплачений судовий збір у розмірі 21727,17 (двадцять одна тисяча сімсот двадцять сім грн 17 коп) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5а, код ЄДРПОУ ВП 44096797).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Балаклицький А. І.